Конспект "Ейдетика для мозга"

 

 

ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ЗОЛОТИЙ   КЛЮЧИК» № 25

 

 

 

 

 

«Ейдетика для мозга»

Майстер – клас для  вихователів з

елементами тренінгу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                     ПІДГОТУВАЛА вихователь ІІкатег. А.І.Георгінова

.                                                        

 

 

 

 

ІЗМАЇЛ 2020

 

Мета: познайомити слухачів майстер –класу із методами ейдетики – нової освітньої технології практичного використання у навчальному процесі, що дає змогу комфортно та легко здобувати знання; розвивати образне мислення, пам'ять, уяву, увагу; виховувати інтерес до інноваційних технологій.

Матеріали та обладнання: ІКТ, картина осінь, тактильні картки, ілюстрації  персонажів із мульфільмів, ємкості із вмістом різних запахів, картки на визначення нюхових асоціацій, сліпі окуляри, різнокольорові картки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- Доброго дня , шановні колеги! Рада вітати вас, на майстер класі з ейдетики.

   Усі ми знаємо, що у Базовому компоненті дошкільної освіти багато уваги приділено вихованню свідомого активного дошкільника. Це дитина, яка повинна вміти і хотіти пізнати світ, яка не прагне до готових рішень і моделей поведінки, а хоче відкривати його самостійно: на дотик, смак і запах; такий малюк воліє роздивитись усі кольори яскравого світу, почути всі його звуки й мелодії. На сучасному етапі життя дитина має справу зі значними потоками інформації та стрімким темпом життя, і їй необхідно докладати величезних зусиль для запам'ятовування.

   Звичайно, всі помітили, з якою легкістю дитина запам'ятовує фрази з мультфільмів, рекламних роликів, слова з пісень. І скільки їй доводиться прикласти зусиль, щоб вивчити вірш. До того ж, вивчений вірш забувається через тиждень – два, а улюблені фрази дитина пам'ятає місяцями. І це тому, що діти сприймають і запам'ятовують інформацію через світ образів.

   Нашу пам'ять можна уявити у вигляді великої комори. Коли ми заходимо туди і бачимо величезну купу різноманітих речей, що ми витягнемо? Найбільш яскраві речі які привертають наш погляд. Якщо ми своєю фантазією розфарбуємо необхідну нам інформацію, то витягнути її зі своєї «комори» буде набагато простіше, адже всі «речі», які там зберігаються, будуть кольоровими та незвичайними. Як зазначив автор  численних методик Ігор Матюгін, що «Пам'ять – це мистецтво, яке потребує щоденного тренування, але водночас є приємним заняттям, яке приносить задоволення». Про те, як це зробити, ми спробуємо знайти відповідь на сьогоднішньому майстер-класі.

 

Хто може пояснити, що таке ейдетика? (Висловлювання педагогів).

Сьогодні ми будемо грати, і говорить по цій методиці.

• У перекладі з грецького «Ейдос» - означає «образ».

• Ейдетика - це методика навчання, яка розвиває здатність мислити образами, вчить методам запам'ятовування інформації, сприяє розвитку уяви.

• Ейдетика - це характер пам'яті, заснований переважно на зорові враження, що дозволяє утримувати і відтворювати живий образ, сприйнятого раннього явища або предмета.

• Термін «ейдетизму» і «ейдетика» були Введено в науку сербський вченим Віктором Урбанчіча в 1907 році, Який з'ясував, що це специфічний вид пам'яті, Який здатний на образному рівні відтворювати предмети або явища.

• На сьогоднішній день спостерігається посилена увага дослідників до вивчення та застосування ейдетичної методики. Це питання вивчали такі вчені: Е. Йенш, Л. Виготський, О. Лурія, Г. Чепурний, З. Хало, І. Матюгін, Є. Антощук, Е. Дехтяренко та інші.

Таким чином, можна зробити висновок, що «ейдетизм» - різновид образної пам'яті, яка є природною, зручною, та й просто необхідною здатністю дуже яскраво уявляти собі предмет, якого немає в поле нашого сприйняття. У чому ж суть методики?

Цей метод будується на принципі образних асоціацій, завдяки яким дитина може швидше, якісніше запам'ятовувати матеріал, зберегти його і легко відтворити. Всі знають, як легко запам'ятати всі кольори веселки за нехитрою примовці «Кожен мисливець бажає знати, де сидить фазан». Справа в тому, що промовляючи ці вірші, ми явно уявляємо собі «райдужного фазана». Образ доступний уяві, та плюс позитивні емоції - в результаті, в пам'яті надовго зберігається яскрава інформація. Саме, так працює пам'ять дитини. Таку психічну особливість необхідно використовувати в навчанні.

Хочу вас познайомити з іграми, які засновані на методах ейдетики. Все навчання повинно проходити в грі. Ось як сказав про це Сухомлинський - «Придивимося уважно, яке місце займає гра в житті дитини ... Для нього гра - це найсерйозніша справа. У грі розкривається перед дітьми світ, розкриваються творчі здібності особистості. Без них немає, і не може бути повноцінного розумового розвитку. Всі ігри мають спільне завдання - розвиток образної пам'яті, уваги, мислення, уяви і т. д. Ігри подібного плану дуже подобаються дітям, вони з задоволенням знаходять правильні відповіді на поставлені питання.

 

-Розпочати нашу зустріч,  я вирішила з тесту.

Заплющіть очі, і уявіть будь-яку квітку. Можна наприклад, троянду.

	Рівень
Не бачу	0
Ледве помітні контури, які швидко зникають	1
Чіткий чорно-білий образ, але нестійкий	2
Стійкий чорно-білий образ	3
Стійкий кольоровий образ	4
Стійкий кольоровий образ бачите з відкритими очима	5
Можете змінювати  його колір , форму і т. д.	6

 

   - Оцініть  зараз, який рівень розвитку образної пам'яті  у вас переважає?         

   Якщо вам вдалося яскраво уявити зображення квітки, то ви маєте схильність до формування навички швидкого запам'ятовування виликого обсягу інформації, якщо вам це не вдалося, то цьому можна навчитися. У дорослих  з образами складніше.

   Як покращити запам'ятовування? Одним із шляхів є розвиток образної пам'яті, образного мислення та уяви – тобто використання методики ейдетики. Ми поговоримо не просто про пам'ять, а про образну пам'ять.

 

 

У чому ж полягає секрет ейдетики? У тому, що наші діти краще сприймають, а отже запам'ятовують інформацію через світ образів. Вчені довели, що образне мислення закладене в дитині від природи. Ми вчимо дітей бачити певний образ

на уявному екрані, чути притаманний йому звук, відчути запах, відтворювати в пам'яті відчуття дотику.

   Перші п'ять – сім років життя права півкуля мозку розвивається в малят сильніше, тому уява відіграє дуже важливу роль в житті малюка.

   Логічне мислення і тренування пам'яті зазвичай гарні, але для досягнення високих результатів потрібно скористатись ейдетикою.

Метод ейдетики побудований на простих принципах:

• Уява + позитівні емоції = максимально засвоєна інформація.
• Радісна, весела атмосфера.
• Мобільність і доступність  ігрового матеріалу.
• Поділ інформації відповідно до особливостей  кожної дитини.

Основні цілі методики:

• Розвиток зорової і тактильної пам'яті, образного мислення, уяви, уваги, розвиток мови;
• Активізація ресурсів пізнавальних процесів;
• Стимулювання ініціативності;
• Виховання впевненості в собі, а також боротьба зі страхом перед незвіданим;
• Виявлення і розвиток здібностей.

 

Гра на розвиток зорової пам'яті

Гра "Дівчинка із козеням"

Мета: вчити учасників майстер-класу  помічати та запам'ятовувати деталі картини, відповідати на запитання ведучого. Розвивати увагу, логічне мислення, вміння висловлювати свою думку. Виховувати інтерес до зображувальної діяльності.

Матеріал: картина «Дівчинка із козеням».

Хід гри:

   Подивіться на картинку впродовж 15 сек. Тепер уявіть малюнок і дайте відповідь на запитання:

- Хто зображений на картинці? (Дівчинка і козенятко)

- Де стоїть дівчинка? (Біля басейну)

- У що вона одягнена? (Сукня, носочки )

- Яка сукня у дівчинки? (Жовтого кольору)

- Що у дівчинки на ногах? (капці, сандалі, боса).

- Якого кольору козеня? (Чорненьке з білими плямами)

- Що воно робить? (Смикає дівчинку за плаття)

- Що ще було намальовано на картині? (Тин, квіти)

 

 

 

 

 

Чого вчить ейдетика?

• Запам’ятовувати швидко і згадувати легко;
• Активізувати уяву;
• Керувати своєю увагою;
• Розвивати мислення, мову;
• Включати позитивне мислення, позитивний настрій.

 

   Слово «ейдос»  давні греки позначали зовнішній вигляд, картину, образ, ідею.

   Поняття «образ» міцно пов'язалося з нашими мисленням, і ми говоримо: «образне мислення», «я немов бачу те, про що ви говорите». Слід нагадати, що ми розділяємо людей на тих, що мислять логічно (лівопівкульних), та тих, що мислять образно (правопівкульних). Вважається, що представники науки, особливо точних наук, - мислять логічно, а представники творчих професій (художники, музиканти, літератори) – образно.

   Ейдетизм – це здатність дуже яскраво уявити собі предмет, якого немає в полі нашого зору.

   Для ейдетики практично не існує нездібних  дітей. Науково доведено, що 40% людей планети є активними ейдетиками, а 60 % - латентними.

 

   Традиції ейдетики сягають своїм корінням в епоху античності. Давні греки вважали, що людина думає, мислить – ейдосами – образами. У її розумі, як на восковій табличці. Виникають відбитки – образи того, про що вона думає, говорить, і в такому вигляді утримується в пам'яті. Тому втрата образу (за асоціацією – його стирання) здавна характеризує забування.

    Уперше термін «ейдетика» був озвучений німецьким психологом

Еріхом  Йєншем, а поширення і глибокого вивчення набув у дослідженнях видатного психолога  О.Р. Лурії, який поділив методики запам'ятовування  на два основних напрямки:

1) мнемотехніка (методи, у основі яких лежать вербально-логічне мислення);

2)ейдетика (методи, засновані на конкретно-уявному мисленні).

  Величезна цікавість до ейдетики спостерігалася в Західній Європі 20-40 –х років ХХ ст. особливо активно даний напрям розвивався  в Германії. Великий вклад у розвиток науки ейдетики належить талановитому та креативному російському викладачу, доктору педагогічних наук І. Ю. Матюгіну, який  у 80 –х роках ХХ ст. з групою дослідників вивчив накопичений людством досвід ефективного запам'ятовування і розробив 27 методів образного розвитку уваги та пам'яті.

   А от у нашій вітчизняній освіті про ейдетику всерйоз заговорили не так давно, і в основному завдячуючи Є. В. Антощуку, керівнику «Української Школи Ейдетики», де кожен може навчитися у ігровій формі запам'ятовувати слова (у тому числі й іноземні), цифри, обличчя, імена, вірші, великі тексти).

Із постулатів ейдетики:

• Не буває поганої пам'яті, є лише невміння нею користуватися.
• Пам'ять розум не замінить, але сприятиме його формуванню.
• Один раз побачити краще, ніж сто раз … повторити!

 

• Відношення до себе подібне до малювання – не розфарбовуйте себе в похмурі тони.

 

 

   Зараз, я пропоную пограти в таку гру «Кулачок-пальчик», що розраховано на ту частину мозку, яка відповідає за образне мислення.

     Отже, ліва рука – показуємо, що все у нас супер, все добре, а права рука – великий пальчик ховаємо в кулачок. Тепер робимо хлопок , і тепер міняємо місцями. Потім прискорюємо темп гри. Такі ігри теж розвивають пам'ять. Виявляється, що руками теж можна розвивати пам'ять.

Ігри ейдетичного напрямку

• Кожна гра – це комплекс завдань, які дитина виконує за допомогою картинок, іграшок, тактильних карток, кубиків, цеглинок тощо.

Система методик розвитку асоціативного мислення. Асоціація – в перекладі означає зв’язок. Коли ми чуємо слово, звук, бачимо колір, відчуваємо щось на дотик, смак, то в нашій уяві виникає зв’язок (цих слів, звуків, дотиків) з іншими, які зустрічалися в нашому житті. Зазвичай, ці слова знаходяться в довготривалій активній пам’яті. Тому зв’язок з цими словами забезпечує кращий спосіб зберігання та відтворювання інформації.

В кожної дитини можуть виникати свої оригінальні асоціації, пов’язані з власним емоційним досвідом, який найбільш сильно закарбувався в свідомості. Роботу з дітьми в цьому напрямку прийнято будувати на основі: вільних асоціацій, пов’язаних з предметними образами; колірних асоціацій; асоціацій пов’язаних з геометричними формами; тактильних асоціацій; предметних асоціацій; асоціацій, викликаних друдлами; звукових асоціацій; смакових асоціацій; нюхових асоціацій.

Головне запитання під час тренування асоціативного мислення звучить так: «Про що ти подумав?». Ніколи не запитуйте в дошкільнят: «Які асоціації у вас виникли?», бо діти цього не розуміють. Необхідно заохочувати і вчити дітей самостійно пояснювати найнезвичайніші поєднання предметів.   

Ейдетика пропонує будувати роботу з дітьми на основі:

• Вільних асоціацій, пов’язаних з предметними образами;
• Тактильних асоціацій;
• Предметних асоціацій;
• Смакових асоціацій;
• Нюхових асоціацій;
• Асоціацій пов'язаних з геометричними фігурами;
• Асоціацій, викликаних  друдлами;
• Звукових асоціацій.
• Кольорові асоціаціі

• Зараз спробуємо, детальніше розглянути  кожну з вищезгаданих асоціацій.

 

 

 

 

Вільні асоціації. Вільні асоціації пов’язані з предметними образами. З самої назви «вільні асоціації» випливає, що під час занять з цього напрямку не можна використовувати ніяких предметних зображень. Та в маленьких дітей ще недостатньо сформовані уявлення про навколишній світ і замало життєвого досвіду для того, щоб будувати асоціативні зв’язки самостійно. Тому на першому етапі роботи малюку потрібна допомога дорослого. Якщо починати працювати з дітьми молодшої групи, то наприкінці середньої групи зорові підказки вже не знадобляться.

 

А починати треба так: - В мене є курча. Про що ви подумали?

Відповіді можуть бути найрізноманітнішими і непередбачуваними:

- Я подумала про сонечко, тому що воно жовте, як курчатко, а, може, курчатко любить грітися на сонечку.

На цьому етапі занять головне, щоб діти вміли обґрунтовувати свій асоціативний вибір. Ця гра добре стимулює мовну активність дітей, робить їх сміливішими та впевненішими у висловлюваннях, формує вміння відстоювати свою думку.

 

Тактильні асоціації.

 

Скажи мені – і я забуду,

Покажи мені – і я запам’ятаю,

Дай доторкнутися – і я зрозумію.

(Китайська народна мудрість)

Саме такий підхід в роботі з дошкільниками став підґрунтям такого виду асоціативного мислення, як тактильні асоціації. Тут криються  психологічні особливості малюків, які пізнаючи світ, тільки того і прагнуть щоб подивитися, понюхати, обмацати і  перевірити на міцність, а то й «спробувати на зуб». Не випадково дітей цього віку називають дослідниками, «чомучками», адже світ такий великий, а в ньому стільки різного… І про все потрібно дізнатися. Допоможе в цьому організація роботи з тактильними картками. Вони розвивають саме тактильну пам’ять, формують асоціативне мислення, допомагають дітям розширити знання про предмети. Для цього виду роботи потрібно мати набір тактильних карток, які запропонував московський професор, доктор педагогічних наук Ігор Матюгін. Основна ідея цих карток полягає в тому, що кожна з них має свою фактуру, адже матеріал для їхнього виготовлення може бути найрізноманітніший: хутро, наждачний папір, фланель, фольга, палички, оксамит, ґудзики, гречка, шматочки дроту та інше.

 

Основний принцип роботи з картками: «Про що ти подумав, торкнувшись цієї картки». А щоб діти не звертали уваги на колір фактури картки, запропонувати їм одягти «сліпі» окуляри. Головне, щоб сама ідея залишалася незмінною: допомогти дітям розширити знання про предмети та отримати додаткові враження від них. А ще розвинути дрібну моторику пальців.. Адже, як зазначав В.О. Сухомлинський: «Джерело здібностей і обдарувань знаходиться на кінчиках пальців. Від пальців ідуть тоненькі струмочки, які живлять джерело творчої думки».

Гра з вихователями  на розвиток тактильної пам'яті

 

 

 

Предметні асоціації. Цей вид асоціацій передбачає встановлення зв’язків предметів або між собою, або за  їхніми ознаками. Для виконання цього прийому необхідно мати набір різних предметів: ниточку, паличку, трубочку, папірець, шматочок тканини, монету, шишку, каштан, камінець, ґудзик тощо. Зорові орієнтири, зокрема предметні зображення, не потрібні.

 

Починати роботу можна вже з другої молодшої групи. Вихователь тримає в руці будь-який предмет і ставить запитання: «Про що ви подумали?». Спочатку необхідно допомогти дитині пояснити її асоціативний вибір, потім вчити малюка робити це самостійно. Починаючи із старшої групи потрібно визначати особливості предмета. Наприклад: вихователь бере нитку і говорить: «Довге і гнучке.

Про що ви подумали?» Можливі такі відповіді: змія, черв’як, намисто, стрічка тощо.

Або тримати монету і сказати: «Кругле і металеве. Про що ви подумали?» Відповіді: колеса трамвая, люк, сережки тощо.

До шматочка аркуша паперу діти можуть дібрати такі предметні асоціації: книга, альбом, зошит, серветка тощо.

 

Смакові асоціації. 

Мабуть, не знайдеться жодного вихователя серед нас, який би не грав зі дітьми у гру «Відгадай на смак». Але ейдетичний напрямок не передбачає вгадувати. Запитання   буде таке ж, як раніше: «Про що ви подували?». Для цього виду роботи не потрібні реальні смакові відчуття - смаки ми уявляємо і залежно від вікової категорії запропоновані смакові відчуття можна ускладнювати та розширювати. Так, до арсеналу увійдуть не лише солодке, кисле, гірке, солоне, але й температурні якості: гаряче і холодне.  

Тут знадобляться предметні зображення різних продуктів та піктограми смаку, серед яких: солодкий, кислий, солоний, гіркий, холодний, гарячий. За бажанням можна додати тактильно-смакові відчуття: хрумкий, соковитий, твердий, рідкий тощо.

Поради з досвіду: 1) До обраного смакового відчуття необхідно подати якомога більше продуктів і навпаки - до кожного продукту підібрати нові смакові відчуття. Наприклад, вишня кисла, а от вишневе варення солодке. Або: чай гарячий і солодкий, але буває кислий (з лимоном) і холодний тощо. 2) Дітям молодшого віку пропонувати варіанти, пов’язані з одним смаковим відчуттям: солодкий, кислий, солоний. 3) Дітям старшого віку пропонувати гру без додаткових предметних зображень: «В мене є щось солодке і холодне. Про які продукти чи страви ви подумали?».

Гра з вихователями  на розвиток смакової пам'яті

 

• Шановні колеги! Маєте бажання уявити смакові відчуття? Отож пропоную виконати наступне завдання.  Кожному з учасників я роздам карточки з відповідними  смаковими асоціаціями. Вам потрібно буде дібрати до них якомога більше продуктів чи страв. До справи!

 

 

 

 

 

• 1 учасник . «В мене є щось солодке і холодне. Про які продукти чи страви ви подумали?». (Морозиво)
• 2 учасник . «В мене є щось солодке і гаряче. Про які продукти чи страви ви подумали?». (Чай)
• 3 учасник . «В мене є щось солоне і холодне. Про які продукти чи страви ви подумали?». (Огірок )
• 4 учасник . «В мене є щось гірке і тверде. Про які продукти чи страви ви подумали?». (Перець червоний)
• 5 учасник . «В мене є щось гаряче і кисле. Про які продукти чи страви ви подумали?». (Борщ )
• 6 учасник . «В мене є щось кисле і соковите. Про які продукти чи страви ви подумали?». (Лимон)
• 7 учасник . «В мене є щось солоне і хрумке. Про які продукти чи страви ви подумали?». (Крекер )
• 8 учасник . «В мене є щось соковите і пекуче . Про які продукти чи страви ви подумали?». (Цибуля)
• 9 учасник . «В мене є щось в'язке і солодке. Про які продукти чи страви ви подумали?». (Жувальна гумка, кисіль)
• 10 учасник . «В мене є щось рідке  і гірке. Про які продукти чи страви ви подумали?». (Ліки)
• 11 учасник . «В мене є щось пухке і солодке. Про які продукти чи страви ви подумали?». (Манка)
• 12 учасник . «В мене є щось солодке і соковите. Про які продукти чи страви ви подумали?». (Мандаринка )
• 13 учасник . «В мене є щось солодке і гірке. Про які продукти чи страви ви подумали?». (Чорний шоколад)
• 14 учасник . «В мене є щось хрумке і тверде . Про які продукти чи страви ви подумали?». (Цукор, сіль)

 

 

Нюхові асоціації. Нюховий аналізатор – це, мабуть, найсильніший з усіх названих. Тому залучаючи його до роботи, потрібно бути особливо обережним, оскільки здатність сприймати різні аромати ще не достатньо вивчена Проводити цей вид роботи краще зі старшими вихованцями. Для роботи знадобляться предметні зображення та нюхові коробочки з різними ароматами. Питання знов звучатиме так само: «Про що ви подумали, відчувши цей запах?».

• Зараз, і ми звами спробуємо перевірити ваш нюховий аналізатор. Для цього, спочатку ми поділимось на пари, де один з вас буде відкривати запропоновану нюхову баночку, а інший має розповісти про свої нюхові асоціації. Щоби ускладнити завдання, ми не будемо використовувати предметні зображення.
• Отож, почнемо по порядку.

•  Ємкість з аромотом кави.
• Ємкість  з аромотом цитрусів.
• Ємкість  з аромотом спецій.
• Ємкість  з аромотом хвої.
• Ємкість  з аромотом м'яти.

 

• Ємкість  з ароматом барбарису.
• Ємкість з ароматом кориці.
• Ємкість з ароматом тютюну.

 

Асоціації пов'язані з геометричними фігурами.  Для цього виду роботи вам знадобляться картинки із зображеннями геометричних фігур та різноманітних предметів.

 

   Запитання ставте анологічно: « У мене є круг. Про які предмети ви подумали?»

Не забувайте про аргументацію, спонукайте дітей вчитися пояснювати, чому вона обрала саме той предмет. Наймолодшим потрібно спочатку дати змогу попередньо вивчити форму предметів, а під час гри пропонувати зорові підказки – предметні картинки. Слід заохочувати малюків призами. Ці ігри стимулюють мовну активність, роблять дітей сміливішими, формують уміння відстоювати власну думку. Працюючи з формами оберіть для себе одну форму і працюйте з нею протягом дня або тижня. Намагайтеся помічати в довкіллі всі предмети, що

 мають визначену форму (протягом дня, кругом). Можна провести конкурс на найдовший список помічених форм.

 

 

 

 

Асоціації за друдлами. Друдл – це загадка, головоломка, малюнок, про який неможливо чітко сказати, що це таке. Простота та невизначеність друдлів створюють невичерпний простір для породження потоків асоціативних образів, пов’язаних з будь-якою сферою навколишньої реальності. Винайшов дудли Роджер Прайс. Його книги в 1950-х роках були надзвичайно популярні .

Виділяють три можливих напрямки використання друдлів: для приємного проведення часу, під час розгадування кросвордів або інших головоломок; у тестуванні і дослідженні пізнавальних здібностей людини; для свідомого розвитку творчих здібностей та гнучкості мислення. Використання друдлів в роботі з дошкільниками сприяє розвитку асоціативного та дивергентного мислення, пам’яті, вчить знаходити нестандартні підходи до вирішення різноманітних завдань.

Свою думку дитина має обов’язково обґрунтувати, це спонукає її до мовленнєвої активності. Крім того використання такого виду завдань допомагає у формуванні математичного мислення. Як бачите, переваг багато, тож сміливо використовуйте друдли на заняттях мовленнєвого та логіко-математичного характеру, для розвитку мовного мислення.

В ейдетичному напрямку можна проводити роботу за графічними абстракціями або ж за мнемотехнічними таблицями, які розробив Ігор Матюгін. Доцільно використовувати друдли для асоціативного, дивергентного та творчого мислення. Всі ці три види мислення у чомусь збігаються, доповнюють один одного, а різниця полягає лише в вираженні питання, від якого залежить відповідь: «Про що ви подумали?» – для розвитку асоціативного мислення; «Що це?» – для розвитку дивергентного мислення; «На що це схоже?» – для розвитку творчого мислення .

Використовувати друдли в роботі з дітьми можна вже з кінця молодшої групи. На початкових етапах роботи варто застосовувати предметні зображення, в яких можна побачити фрагмент запропонованого друдла. Наприклад: показати друдл і

 

запитати: «Подивіться на цю картинку. Про що ви подумали?» Так, півколо схоже на спинку мишки, вушко ведмедика тощо. Обов’язково необхідно звертати увагу дітей на деталі предмета, підкреслюючи їхню схожість із друдлом.

У роботі з дітьми середньої групи допоміжні предметні зображення вже не потрібні. Діти дуже полюбляють миттєві перетворення, коли в одному зображенні можна побачити десятки різноманітних ситуацій.

Продовжуючи роботу з дітьми старшої групи необхідно вчити дітей створювати асоціативні зв’язки не лише за графічною схожістю предмета та друдла, а й за більш віддаленими ознаками. Під час роботи з друдлами необхідно створювати змагально-

ігровий настрій, застосовувати завдання ігрового характеру, відповідні правила, намагатися зрозуміти ідею відповіді кожної дитини, спонукати їх до своїх асоціацій. Показувати друдли необхідно під різними кутами, щоб діти побачили якомога більше ракурсів цього зображення.

В цьому виді роботи не має помилкових і єдино правильних відповідей – кожна обґрунтована думка має право на існування. Один і той самий друдл може символізувати що завгодно, до того ж не обов’язково відповідь має бути

реалістичною. Головне, щоб заняття було цікавим, розважальним і, звичайно ж, пізнавальним.

Гра з педагогами  з використанням друдлів

Звукові асоціації. 

В ейдетичному напрямку широко застосовуються аудіозаписи різних звуків та шумів. Можна створити цілу колекцію звуків, розподіливши їх за різними групами: побутові шуми, звуки природи, музичні звуки, звуки вулиці.

Порядок роботи та спосіб постановки запитання лишається незмінним: поставити перед дітьми на дошці ряд предметних зображень і за допомогою звукового мішечка  запропонувати обраний звук, після цього запитати: «Про що ви подумали , почувши цей звук?» Наприклад, зашарудіти звуковим мішечком з целофановим папірцем і запитати:

- Про що ви подумали, почувши цей звук?

Відповіді дітей:

- Я подумала про книжку, бо коли її гортаєш, шарудять сторінки.

- Я подумав про цибулю, бо коли її чистиш, лушпиння  шелестить.

- Я подумала про листочок, бо коли дме вітер, листочки шелестять на деревах.

Поради з досвіду: 1) Для дітей старшого віку цей вид роботи потрібно проводити без предметних зображень. 2) На початковому етапі роботи пропонувати лише свої варіанти асоціативних зв’язків з предметами, давати пояснення. 3) Не заохочувати дітей спробувати вгадати, що знаходиться у  звуковому мішечку. 4)

 

Необхідно ховати за дошкою ті джерела звуків, які не можна покласти мішечок: ножиці, дудочку, склянку з водою тощо.

 

 

Наука про

 

 

 

Гра  з вихователями  «Що звучить?»

   Пропоную учасникам  прослухати знайомий фрагмент пісеньки з мульфільму.

Учасникам  неохідно на слух згадати назву мультика та підібрати асоціацію -  героя виконавця, і показати картку. По бажанню можна і проспівати знайому пісню.

 

Кольорові асоціаціі (кольоротерапія)

 

Кожна дитина вибирає  кольор «З чим асоціацюється?»

Чорвоний (Помидор, перец, мак,,,)

Голубий (небо, прапор, воложки..)

Синий (облако, )

Розовий (рябина, )

Оранжовии (бархатці,диня, листя осінні)

Жовтий (сонечко, карандаш)

Зелении (огурец, листя, трава, дерева)

 

 

«Про що ти подумав?»

 

ГРА «ПЛЮСИ»  ТА  «МІНУСИ»

 

Поділити папір на дві смужки

«ПЛЮСИ»                                                      «МІНУСИ»

 

Туман

 

 

 

Висновок

Ця  методика збільшує мотивацію до навчання, оскільки вона призводить до співпраці і спільної творчості дітей  і вихователя. Спробуйте цей прийом, адже, це цікаво і весело! Скільки різних емоцій  проявляють діти у творчому пошуку, що дуже важливо в самостійному, чи у спільному.

Сила методу у його простоті!

Покладіть на  ліву руку, те, що ви отримали, а на праву – те,  що  вложили і поаплодуйте собі!

 

Дякую всім за увагу!!!