Заняття "Знайомство з повітрям"

Хід:

Діти, ми зараз з вами відправимось в подорож у казку. Отже, сідайте на килим і уважно слухайте.

Приїхала з міста дівчинка Катруся погостювати до діда і баби. Дідусь з бабусею зібралися в ліс по дрова, почала проситися з ними і Катруся: «Візьміть мене з собою, я буду допомагати гіллячки збирати.» І взяли вони онучку до лісу. Краса зимового лісу зачарувала дівчинку. Дерева в білому одязі були, як казкові, лише на білому фоні зеленіли сосни і ялини.

Аж раптом вона побачила білку, яка сиділа на гілці ялини. Катруся ніколи не бачила живої білки і підійшла ближче, щоб її роздивитися, а білка перестрибнула на іншу ялинку. Так вона стрибала все далі і далі. Ялинка за ялинку   так і відійшла Катруся далеко від діда з бабою. Ходила, блукала дівчинка лісом, доки не натрапила на хатинку.

- Хто жив у цій хатинці, як ви думаєте?

А жили в цій хатинці троє друзі: Вогонь, Вода і Повітря. Жили вони дружно, всім допомагали. Вогонь Катрусеньку зігрів, їсти приготував.

Вода дівчинку вмила, напоїла.

А от повітря Катруся не бачила, не чула і допомоги не відчувала. Відпочила дівчинка в будиночку, а вранці відшукала вона стежину, яка і привела її до бабусі й дідуся.

Потім, повернувшись до мами і тата, Катруся відразу захотіла до дитячого садочку, бо дуже хотіла дізнатися, для чого потрібне повітря, і де воно ховається.

• Хто скаже: чому дівчинка не бачила повітря? (Бо воно невидиме, прозоре.)
•       А як ви вважаєте, для чого нам потрібне повітря? Де є повітря?

Давайте звернемося за допомогою до нашої чарівної скриньки. (Відкриваю і дістаю повітряну кульку.)

• Як кулька опускається?
• Так, вона опускається плавно, бо повітря дуже легке.
• А тепер я розв'яжу ниточку і випущу повітря. Якою кулька стала?
• Для чого потрібне повітря? (Для надування кульки, колеса, м яча...)

II. - Що ще є в нашій скрині чарівній? (Дістаю гумову іграшку.)

• Що це? Що вона вміє робити? (Пищати.)
• Чому вона пищить? (З неї виходить повітря і створює такий звук).
• В яких предметах повітря створює звуки? Отже, повітря ще й може створювати звуки.

III.       - Що я дістала зі скрині? (Свічку, сірники, склянку.)

- Для чого потрібна свічка?

А зараз проведемо такий дослід: запалимо свічку. Вона горітиме скільки? Доти, поки ми її не погасимо, або поки не згорить вся. Та варто її накрити ось так склянкою - що відбувається? (Гасне.)

- Чому погасла свічка?

Коли я накрила її склянкою, припинився доступ повітря і свічка трохи погоріла і згасла.

Отже, свічка горить доти, поки до неї є доступ повітря. Повітря допомагає горінню.

Зараз ми сядемо за столи і і станемо дослідниками.

У кожного з вас на столі стоять склянки з водою. Подивіться уважно, що ви помітили на стінках склянки? Так, малесенькі бульбашки. Це повітря, яке є у воді і зібралося на стінках склянки. Ним у воді дихають. Хто? (Риби, молюски, водорості.)

Отже, повітря є у воді.

- А в землі повітря є? Давайте перевіримо.

І дослід: - Вкиньте у склянку грудочку землі. Що відбувається? (Ідуть

бульбашки.) Значить і в землі є повітря. А хто ж ним у землі дихає? (Жучки, черв'ячки, кроти.)

II дослід: - Ось у мене ще є шматочки цукру. Як ви думаєте, в цукрі є повітря?

Перевіримо. Покладіть цукор у склянку з водою. Що ви помітили? (Бульбашки.) Як ви гадаєте, що в них? (Повітря.) Отже, і в цукрі, і у всій їжі є повітря.

III дослід: - Як ви думаєте, а в нас з вами є повітря? Перевіримо. Візьміть

трубочки, встроміть їх у склянку з водою і цукром і подуйте в них. Що відбувається? (Утворюються бульки.) Чому? Бо з себе ви видуваєте через трубочки повітря, яке і утворює ось ці бульки.

А ще наша чарівна скринька приготувала вам сюрприз. Подивіться що це? (Мильні бульки.) Ви любите гратися мильними бульками? Давайте з вами позмагаємось, хто надуне найбільшу бульку. Але для того, щоб надути велику бульку потрібно набрати багато повітря.

Гра «Найбільша булька».

•       Молодці! Ви вмієте надувати великі бульки.
•       Але скажіть мені, чому ваші бульки лопались? Не знаєте? В мильній краплинці стає дуже багато повітря, через що оболонка бульки рветься.
•       А ще я хочу відкрити вам таємницю: повітря ще вміє малювати.

- Чи хочете дізнатися як? Тоді підходьте до мене і ставайте навколо стола, дивіться уважно. А малювати ми будемо казкові зимові, сніжні дерева, які Катруся бачила в лісі. Малювати  нам допоможе чарівна краплинка. Ось так я її ставлю на аркуші паперу і за допомогою трубочки буду дути на неї.

•                         Потрібно відхилити аркуш від себе, щоб зручніше було дмухати на нього, набрати повітря (ніби зіграти вовка з казки «Троє поросят») і видихнути - ось так - в трубочку.
•                         Видмухуємо спочатку стовбур, потім гілки. Ось яке дерево вийшло.
•                         Але чого не вистачає нашому дереву? (Маленьких і великих гілочок.) Беремо паличку, лише кінчик занурюємо в фарбу і домальовуємо гілочки більші і менші. Куди тягнуться гілочки? (Вгору, до сонечка.)
•                         Старайтеся малювати дуже акуратно.
•                         Самостійна діяльність дітей
•                         Тепер з ваших дерев зробимо гарний зимовий ліс. Давайте на мить закриємо очі і уявимо себе в зимовому лісі, відчуємо його морозну свіжість.
•                         Що допомогло вам намалювати такі гарні дерева? (Повітря.).

Підсумок заняття. Де живе повітря? Що вміє робити повітря? (відповіді дітей)