Конспект інтегрованого уроку з історії України для 7 класу на тему: "Суспільно-політичний устрій та господарське життя на Русі в кінці Х – в першій половині ХІ ст.."

Про матеріал
Очікувані результати: Після цього уроку учні зможуть: 1. Історія: - Характеризувати суспільну роль різних верств і станів населення, роль князівської влади в політичному устрої Русі-України кінця Х – першої половини ХІ ст.., повсякденне життя мешканців міста та села, ступінь розвитку господарства та торгівлі, - Пояснювати та застосовувати поняття: «верстви», «бояри», «смерди», «рядовичі», «закупи». 2. Українська мова: - Застосувати знання з теми «Лексикологія. Фразеологія». - Повторити, що таке застарілі слова. - Тлумачити значення історизмів та архаїзмів.
Перегляд файлу

Конспект інтегрованого уроку з історії України у 7 класі.

Тема уроку: Суспільно-політичний устрій та господарське життя на Русі в кінці Х – в першій половині ХІ ст..

Мета: охарактеризувати  політичний устрій Русі-України в кінці Х – в першій половині ХІ ст..; визначити сутність феодальних відносин та особливості становища різних верств населення, стан розвитку господарства та торгівлі; розвивати пізнавальний інтерес учнів , розвивати вміння працювати з таблицями та схемами, використовувати різноманітні джерела інформації; виховувати повагу до думок інших, патріотичне ставлення до історичного минулого свого народу.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

  1. Історія:
  • Характеризувати суспільну роль різних верств і станів населення, роль князівської влади в політичному устрої Русі-України кінця Х – першої половини ХІ ст.., повсякденне життя мешканців міста та села, ступінь розвитку господарства та торгівлі,
  • Пояснювати та застосовувати поняття: «верстви», «бояри», «смерди», «рядовичі», «закупи».
  1. Українська мова:
  • Застосувати знання з теми «Лексикологія. Фразеологія».
  • Повторити, що таке застарілі слова.
  • Тлумачити значення історизмів та архаїзмів.

Тип уроку: комбінований з використанням міжпредметних зв’язків.

Обладнання: мультимедійна презентація, ноутбук, проектор, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Привітання, перевірка присутності учнів на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Завдання вищого рівня складності:

(доцільно підготувати картки із завданнями вищого рівня складності та роздати їх окремим учням для самостійної роботи)

 

Картка 1.

Виправте помилки в тексті:

«Ярослав Великий (близько 978 - 1015), син Володимира Святославича, великий князь київський з 1019 р., після смерті свого брата Святополка (1036) став одноосібним правителем Київської Русі. Мав родинні стосунки з багатьма європейськими дворами. Ярослав уклав першу письмову збірку законів «Салічну правду». Ствердив існування Київської митрополії на чолі з візантійцем Іларіоном».

(Мудрий, 1054, Мстислава, «Руську правду», русином)

 

Картка 2.

Заповніть пропуски в тексті:

«У ______р. Володимир повернувся до Києва з Анною і розпорядився знищити язичницьких __________ та провести обряд ____________________ киян. Згодом було збудовано церкву Святого _______________ і першу муровану з каменя ____________________ церкву у Києві».

(988, ідолів, хрещення, Василя, Десятинну)

 

  1. Назвіть історичного діяча за описом:

 

“Знав народ тебе “ласкавим”,              (Слайд 1)

Називав теж “Сонцем Ясним”,

Бо зробив ти край великим,

А свій люд – багатим, щасним.

Ти зібрав всі руські землі

Від Кавказу по Карпати -

І від моря аж по Волгу

Став “Великий” панувати”.

                                                     Ю. Шкрумеляк.   (Князь Володимир)

 

Після ката Святополка,       (Слайд 2)

Що замучив трьох братів,

Брат четвертий на престолі,

       розумний сів.

                                           О. Олесь. «Княжа Україна»    (Ярослав Мудрий)

 

3. Цифрова розминка:              (Слайд 3)

  • 988 – запровадження християнства
  • 1015 – смерть князя Володимира
  • 1019 – битва на р. Альта
  • 1036 – перемога Ярослава над печенігами
  • 1054 – смерть князя Ярослава
  • 1051 – заснування Києво-Печерської лаври, призначення митрополитом Іларіона

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності:

Повідомлення теми (Слайд 4).

Повідомлення мети та міжпредметних зв’язків уроку.

Учитель:  

Сьогодні на уроці ми охарактеризуємо суспільно-політичне та господарське життя Русі-України в кінці Х – першої половини ХІ століть за допомогою різних історичних джерел за таким планом:

(Слайд 5) План уроку: 

 1. Політичний устрій Русі-України в кінці Х – в першій половині ХІ ст.

2. Соціальна структура Київської держави.

3. Господарство, ремесла та торгівля.

Учитель: Наша робота на уроці буде пов’язана з історичними джерелами.

Чи відрізняється мова написання історичних текстів давнини від нашої сучасної?

(Слайд 6)  Пригадайте:

  • Лексика – це сукупність слів, які вживаються у мові.
  • Лексичне значення слова – це його реальний зміст, тобто те, що це слово означає.
  • Архаїзми – це слова, які вийшли з активного вжитку, бо були замінені іншими словами.
  • Історизми – це слова, які вийшли з активного вжитку, тому що зникли названі ними предмети чи поняття.

 

 

ІV.  Вивчення нового матеріалу.

  1. Політичний устрій Русі-України в кінці Х – в першій половині ХІ ст.

Робота зі схемою (Слайд 7)

Запитання:

  1. Історик О. Субтельний вважає, що в управлінні Русі-України мали місце монархічна (князь), аристократична (боярська дума) і демократична (віче) тенденції. Чи згодні ви з його думкою? Чому?
  2. Чи вживаються у наш час дані визначення? До якої категорії застарілих слів ви віднесете ці поняття?

 

  1. Соціальна структура Київської держави. (Слайд 8)

 

Завдання:

За розповіддю учителя скласти таблицю «Соціальна структура Русі-України».

Верстви суспільства

  Становище у суспільстві

 

 

 

 

Учитель: Суспільство Русі-України поділялося на панівні (вищі) та залежні (нижчі) верстви населення.

До панівної верстви належали князі, бояри і дружинники, до залежної — міщани, вільні та залежні селяни (смерди, закупи, рядовичі), раби (холопи).

Навідне запитання:                                                                                                                          Яка подія сприяла формуванню стану духівництва на Русі?

Руське духовенство, яке сформувалося після прийняття християнства, також входило до панівної верстви. Воно поділялося на вище духовенство (митрополит, єпископи та ін.) і рядових священнослужителів.

Найбільшу частину населення становили смерди — особисто вільні селяни-общинники, що мали власне господарство, земельні наділи і сплачували данину князю.

Тимчасово залежними селянами були закупи і рядовичі. Закупами називали тих селян, які через різні обставини втратили своє господарство і змушені були працювати на землевласника за грошову позичку («купу»).

Тих селян, які уклали із землевласником договір (ряд ) про найм і відповідно до нього працювали в його господарстві, називали рядовичами.

Цілковито безправними були дворова челядь і холопи. До челяді належали особи, які втратили своє господарство і працювали на феодала. їх могли продати, подарувати або передати в спадок.

 Холопами ставали переважно військовополонені. їхнє становище нагадувало становище рабів, яких господар міг навіть безкарно вбити.

Серед стану міщан переважну більшість складали вільні ремісники і купці, які сплачували податки і виконували повинності на користь міст. В XI ст. міські ремісники і купецтво почали об’єднуватися в артілі та спілки за фаховими ознаками. Також на Русі сформувалася особлива соціальна група — ізгої — це представники різних соціальних груп і прошарків, які втратили зв’язок зі своєю групою, тобто випали з соціальної структури.

(Слайд 9) Таким чином суспільний устрій Русі-України можна зобразити у вигляді піраміди.

Запитання:

  • Чи вживаються назви суспільних станів Русі в наш час?

 

  1. Господарство, ремесла та торгівля. (Слайд 10)

 Наприкінці X — у першій половині XI ст. провідною галуззю господарства Київської Русі залишалося, як і раніше, сільське господарство. Особливо великого розвитку досягло землеробство.

Завдання:

  1. Розгляньте малюнок. Яке знаряддя праці тут зображено?
  2. Яку тяглову силу використовували для цього знаряддя?

 

Робота із джерелами.                                                                                                  Документ 1.

О. Субтельний «Історія України».

«…У Х ст.. на Україні користувалися залізним лемешем і тут … дістала поширення відносно прогресивна двопільна і трипільна сівозміни (за якою половина або третина орної землі лишалася під паром). Культивувалися переважно пшениця, овес, жито, ячмінь. Значного поширення серед селян на Русі набула відгодівля худоби. Це забезпечувало їх не лише м’ясом та молоком, але й шкурою для одягу та взуття. Те саме можна сказати про розведення коней, свиней, овець, гусей, курей і голубів. Використання волів уможливлювало землеробство у ширших масштабах».

Запитання:

  1. Про які види господарства в Україні часів Київської Русі йдеться в документі?
  2. Які сільськогосподарські культури вирощували селяни? Яких розводили тварин?
  3. Які два види землеробства існували в цей період?

Учитель: Отже, із вдосконаленням знарядь праці якісно змінилося і господарство.

(Слайд 11) Ремесло розвивалося як у сільській місцевості, так і в містах. У Київській Русі існувало понад 60 видів ремесел. Найбільших успіхів руські майстри досягли в металургії та обробці заліза. За даними археологічних досліджень, із заліза в цей період виготовляли близько 150 видів різноманітних виробів.

Документ 2.

 «Гуде полум’я в ковальському горні. Милоніг роздмухує його міхами, і домоткана сорочка вже мокра від поту. Ось вишнево-червоні смужки металу стають білими, і батько зупиняє жестом хлопчика. Величезними щипцями він вихоплює із горну ці смужки, одні кидає на на ковальню, інші загартовує, занурюючи у великий горщик з холодною водою. Мило ніг вже знає: смужки, загартовані таким чином один раз – залізо, декілька разів – сталь. Батько зі старшим братом згинають стальні й залізні смужки (наче б то косу заплітають), а потім приварюють їх та витягують. І тільки тоді починають кувати меч. Батько постукує маленьким молоточком то по розпеченому бруску, то по краю на ковальні. І наче б то у відповідь на його передзвони, гримить ковадлом брат. Милоніг знову береться за ручки міхів. Він без перерви нагнітає повітря в піч, підтримуючи полум’я. Меч вже готовий: темна смужка заліза на його лезі чергується зі світлою – сталевою смужкою, сталь дає міць, залізо – гнучкість. Ніколи не зламається такий меч у битві.

Приїжджають до Києва заморські купці, щоб придбати побільше таких мечів та дізнатися секрет їх виготовлення.»

 

Запитання:

  1. Пригадайте, що таке ремесло.
  2. Про який вид давньоруського ремесла йдеться?
  3. Які факти свідчать про високу майстерність руських зброярів?


Учитель: Витонченістю і досконалістю визначалися руські ювелірні вироби, виготовлені в техніці черні та перегородчастої емалі. Мистецтво перегородчастої емалі руські майстри запозичили в X—XI ст. у візантійців. Воно полягало в тому, що на поверхню золота або срібла напаювалися тонкі дротинки, які складали контур майбутнього малюнка. Вони утворювали перегородки, простір між якими заповнювався емаллю — різнокольоровою склоподібною масою. Потім річ клали на жаровню, де емаль плавилася, а потім застигала. 

Документ 3.

«Ось золотар Гліб з учнем Ярошкою стали до роботи.

Форму для браслету, -  пояснює Гліб, - робимо спочатку із воску. Змазуємо її глиною і ставимо в розпечену піч. Висохне глина – виплавимо віск. Застигне – розіб’ємо молотком, нерівності знімемо маленьким напильником. Але це найлегше. Важко робити на браслеті малюнок. Візьми шильце і молоточок і спробуй за моїми відмітками вибити малюнок. У Чернігові ж модна молодиця не вийде на вулицю без наших колтів, підвісок та браслетів. Та й в інших містах також.»

 

Запитання:

  1. Про який вид давньоруського ремесла йдеться?
  2. Як ви вважаєте, чому ювелірне ремесло набуло широкого поширення на Русі?

Учитель: Велику роль у господарському розвитку Київської Русі відігравала торгівля. Основними товарами, які руські купці вивозили за кордон, були хутро, мед, віск, шкури, ювелірні прикраси, ремісничі вироби (мечі, кольчуги, замки тощо), льон, сільськогосподарська продукція. Із Візантії на Русь привозили золото, посуд, шовкові тканини, прикраси, вина, ікони, хрести. Із країн Сходу — прянощі, зброю, тканини, прикраси. Із країн Північної та Західної Європи — оселедці, напої, предмети озброєння, дорогий посуд, срібло, вовняні тканини, тонке полотно.

(Слайд 12) Розвитку торгівлі сприяло те, що через її територію проходило декілька важливих міжнародних торговельних шляхів. «Грецький» шлях («із варягів у греки») поєднував Русь із балтійськими та чорноморськими ринками. «Соляним» шляхом підтримувалися зв’язки з країнами Центральної та Західної Європи. «Залозним» — із країнами Кавказу та Арабського Сходу.

(Слайд 13) Робота з картою.                                                                                                                              Завдання:

  Знайти на карті найважливіші торговельні шляхи, що проходили через Русь-Україну.

 

Документ 4.

О. Субтельний. «Історія України».

«У Київській Русі торгівлею займалися не тільки бояри, а й сам князь. Більшу частину року перші правителі витрачали на збирання данини у близьких і далеких землях своїх володінь, на перевезення її до Києва та на спорядження великої флотилії, що Дніпром везли до Константинополя невільників, хутра, льон, мед, віск та інший товар, який обмінювався на предмети розкоші. Навіть коли князі й бояри ставали більш осілими й прибирали у власність великі земельні володіння, значна частина продукції їхніх господарств призначалася для чужоземних ринків. Для заняття торгівлею існували різноманітні можливості, оскільки в руських містах сформувався численний прошарок купців, а його найбільш впливові й заможні представники вели заморську торгівлю й користувалися однаковими з боярами політичними й юридичними правами. Але переважно це були дрібні крамарі, які торгували на внутрішньому ринку…»

Запитання:

  1. Про який вид господарської діяльності йдеться?
  2. Які види торгівлі розвивалися на Русі?
  3. Які категорії населення займалися торгівлею?
  4. Пригадайте, який важливий торговий шлях проходив територією Русі?

Учитель: Отже, ми опрацювали декілька історичних джерел. Чи зустрічалися вам в тексті застарілі слова? Чи є такі слова, лексичне значення яких вам було не зрозумілим?

V. Закріплення вивченого матеріалу. (Слайд 14)

Термінологічна розминка:

Смерди, закупи, рядовичі, ізгої, князь, віче.

VІ.Підсумок уроку.

Підведення підсумку уроку, виставлення оцінок.

VІІ. Домашнє завдання. (Слайд 15)

1. Опрацювати § 10 підручника.

2. Вивчити основні поняття та визначення теми.

3. Вищий рівень:

Підготувати розповідь ( 7 – 10 речень) про давньоруське торжище, використовуючи матеріал підручника та інші доступні джерела інформації.

docx
Додано
6 грудня 2019
Переглядів
161
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку