Тема: Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя (оглядово). Галицьке і Волинське князівств

Урок№12 и.у.7кл.

Тема: Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя (оглядово). Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл (оглядово).

Цілі:  *визначати особливості політичного і соціально-економічного розвитку Київського, Чернігово-Сіверського та Переяславського князівств у середині XII – першій половині  XIII ст.;

           *розвивати в учнів навички дослідницької роботи,роботи в групах, із картою, джерелами інформації, уміння аналізувати матеріал, виділяти головне й другорядне,робити висновки та узагальнення;

            * виховувати в учнів усвідомлення почуття єдності на прикладах розвитку князівств.

Основні поняття: політична роздробленість; князівство.

Обладнання: атласи, контурні карти, підручник, картки із завданнями для учнів, ілюстрації для роботи в групах;

Тип уроку: формування навчальних компетентностей.

Компетентнісний потенціал: спілкування державною мовою, математична, ініціативність, соц.та громадянська;

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:

показувати на карті території князівств у період роздробленості та порівнювати їх з територіями колишніх племінних союзів;

співвідносити дати основних подій та процесів історії князівств за часів роздробленості;

називати особливості політичного і соціально-економічного розвитку князівств у період роздробленості;

оцінювати роль «Слова о полку Ігоревім» як важливого історичного джерела;

удосконалити навички самостійної роботи в групах

 проводити дослідницьку роботу з історії князівств.

  Форми роботи: робота з документами, робота в парах, робота з підручником.              

                                         Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Перевірка домашнього завдання.

                  1.1.Фронтальне опитування:

1. Коли помер князь Святополк?

2. Яка подія стала приводом до повстання в Києві?

3. Яке рішення ухвалили на вічі в Києві заможні городяни?

4. Володарем якого князівства був Володимир Мономах до приходу на Київський престол?

5. Що здійснив Володимир Мономах, щоб припинити князівські міжусобиці?

6. Скільки великих походів здійснив Мономах на половців?

7. Як називався додаток до «Руської правди» Володимира Мономаха?

8. У якому віці помер Володимир Мономах?

9. Де поховали Володимира Мономаха?

10. Що заповідав своїм синам Володимир Мономах?

11. Хто зайняв престол після смерті Мономаха?

12. Зробіть висновок щодо зовнішньої й внутрішньої політики Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха.

13. Що, на вашу думку, серед наслідків феодальної роздробленості було позитивним, а що – негативним? Що переважає? Відповідь обґрунтуйте.

 14. Які князівства утворилися на території сучасної України?

. Інтерактивна гра «Відгадай героя»

До дошки викликається 1 учень. Він стає до класу спиною. До спини учня кріпиться портрет відомого історичного діяча з попередньої теми. Учень повинен задати до решти класу 5 запитань. Решта може відповідати тільки «Так» або «Ні». Після цього учень має назвати історичного діяча.

Ярослав Мудрий     Ізяслав Ярославович   Володимир Великий    Володимир Мономах

III. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Оголошення теми та мети уроку (мета записана на дошці)

Бесіда на повторення.

1. Коли засновано місто Київ?

2. Ким?

3. Пригадаємо київських князів?

4. Переяславських князів? (Всеволод)

5. Хто князював у Чернігові? (Святослав)

6. Коли було укладено «Правду Ярославичів»? (1072р.)

7. Коли відбувся Любецький зїзд князів?

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Київське князівство.

Серед земель Південної Русі-України найважливіше місце займало Київське князівство, де розташовувалася столиця Русі. Власне Київське князівство охоплювало територію, що включала колишні землі полян, древлян, дреговичів і уличів. Київщина належала до найбільш розвинених в економічному відношенні земель Русі, у літописах згадуються 79 її міст. Головне місто — Київ, населення якого тоді складало близько 50 тис. жителів. Міста, як правило, були центрами ремесла і торгівлі. Через Київське князівство проходив Грецький, Соляний і Залозний торговельні шляхи. Основу господарства князівства складало орне землеробство.

Київ залишався релігійним центром Русі, куди прагнули потрапити прочани з усіх куточків держави.

Київська земля, що була давнім політичним і територіальним центром Київської Русі, не перетворилася, на відміну від інших земель, на спадкову вотчину якоїсь із князівських ліній. Упродовж ХІІ — першої половини ХІІІ ст. до неї ставилися як до власності великокнязівського київського престолу і навіть як до спільної спадщини давньоруського князівського роду. Київське князівство поділялося на ряд удільних князівств: Вишгородське, Білгородське, Васильківське, Брягінське, Торчеське, Пороське (Михайлівське), Трипільське, Канівське.

Боротьба за Київ завжди набувала загальнодержавного масштабу. Лише за одне століття (1146—1246 рр.) київський престол 46 разів переходив від одного князя до іншого.

У 40-х рр. ХІІ ст. розгорнулася жорстока боротьба за київський престол між родами Мономаховичів і Ольговичів, а потім між різними гілками Мономаховичів. У цій боротьбі князі брали собі за союзників половців, поляків, литовців та угорців. Усобиця в основному велася між Ізяславом Мстиславичем і Юрієм Долгоруким.

У такій княжій колотнечі фактичними господарями Києва стали бояри. Вони виганяли або труїли небажаних князів, запрошували на престол того князя, який їм подобався.

Так, зокрема, сталося з Володимиро-Суздальським князем Юрієм Долгоруким, який тричі захоплював Київ, але в 1157 р. був отруєний під час застілля, а його дружинники побиті й пограбовані.

Водночас Київ страждав від князівської боротьби. В історію ввійшов страшний погром, заподіяний місту в 1169 р. князем Андрієм Боголюбським (син Юрія Долгорукого), який намагався знищити Київ як столицю-суперницю, натомість піднявши роль свого князівства.

 Документи розповідають

Літопис про погром Києва дружиною Андрія Боголюбського (1169 р.)

«І грабували вони два дні увесь город — Поділля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а других в’язали, жінок вели в полон, силоміць розлучуючи із мужами їхніми. Діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна без рахунку, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали... і всі святині були забрані. Запалений був навіть монастир Печерський... І був у Києві серед усіх людей стогін, і туга, і скорбота невтишима, і сльози безперестанні».

Запитання до документа

1.    Із якою метою був здійснений такий погром міста?

2.    Чому в церквах було забрано ікони, книги, ризи, дзвони, святині?

Проте місто незабаром відновилося. А повторна спроба Андрія розорити місто в 1174 р. була невдалою.

Зрештою київські бояри придумали хитру систему одночасного співправління двох князів із різних княжих родів. Ця система в останній чверті ХІІ ст. забезпечила місту відносний спокій і розвиток. Такими співправителями стали Святослав Всеволодович (належав до роду Ольговичів) (1177—1194 рр.) і Рюрик Ростиславич (належав до роду смоленських Ростиславичів) (1180—1202 рр.). У цьому дуумвіраті першість мав Святослав. Саме він організував удалі походи проти половців 1183, 1185, 1187 рр., які змусили тих відкочувати до пониззя Сіверського Дінця. По їх смерті Київське князівство знову захопив вир міжусобної боротьби.

Після загибелі в битві з монголами на річці Калка в 1223 р. князя Мстислава Романовича політична роль Києва занепала. Київські князі вже не впливали на перебіг подій. Останнім київським князем був Михайло Всеволодович (1235—1239 рр.), який, дізнавшись про наближення монголів, утік із міста в Угорщину. Напередодні страшної навали місто залишилося без князя.

   Отже, Київ був столицею князівства і разом з тим залишався найбільшим економічним і культурним центром східної Європи.

 II. Переяславське князівство.

  Самостійна робота з підручником (3 хв.)

  Робота в парах.

  Учні отримують картки їз запитаннями і аркуші для відповідей.

  Картка 1.

  1. Яке місто було центром Переяславського князівств?

  2. Коли відбулася битва на річці Трубіж?

  3. Між ким відбулася ця битва і який її результат?

   Картка 2.

1. В залежності від якого князівства здавна перебували переяславські землі?

2. З ким межувало на півдні Переяславське князівство? Які наслідки такого сусідства?

3.  З якою метою будувалися вздовж кордонів укріплені фортеці?

     Картка 3.

1. Назвіть відомих переяславських князів.

2.  Чому в Переяславському князівстві часто змінювалися князі ,а переяславська земля ставала ареною міжкнязівських чвар?

3. Скільки міст було у Переяславському князівстві?

      Картка 4.

1. На якій річці переяславської землі було найбільше міст ?

2. Яке значення мали ці міста?

3. Які ще великі міста були в Переяславському князівстві?

      Картка 5.

1. З  іменем якого переяславського князя пов’язана перша літописна згадка назви «Україна»?

2. Яким роком датується ця згадка?

3. Знайдіть в тексті уривок джерела, де йдеться про цю згадку.

Заслуховуємо відповіді груп.

Закріплення:

Пропоную учням задати один одному запитання.

III. Чернігово-Сіверське князівство.

Інтерактивна лекція.

Чернігівське князівство разом із Київським та Переяславським складали державне і територіальне ядро Русі, яке сформувалося в ІХ ст. Формування Чернігівського князівства завершилося в ХІ ст., коли Ярослав Мудрий, віддавши Чернігову колишні землі радимичів, в’ятичів, а також Муромську волость і Тмутаракань (сучасна Тамань), посадив там намісником свого сина Святослава. Чернігівське князівство належало до економічно розвинених. Проте в господарському розвитку князівство було неоднорідним. Найбільш розвиненими були землі навколо Чернігова. Більша частина князівства була вкрита лісами. Економічних зв’язків між окремими районами майже не існувало. Серед міст виділявся Чернігів — другий після Києва центр Русі. Загалом у князівстві нараховувалося більше 40 міст. Князівство поділялося на 16 уділів (найбільший — Новгород-Сіверське князівство).

У період свого розквіту в середині ХІІ ст. князівство справляло великий вплив на сусідні землі й навіть претендувало на роль об’єднувача земель Русі. Ольговичі були однією з найвпливовіших княжих родів. Певний час вони володіли і Києвом. Саме тоді в Києві було збудовано Кирилівську церкву, яка стала усипальницею чернігівських князів. Проте протягом ХІІ — першої половини ХІІІ ст. князівство не знало спокою. Часті зміни князів, облоги, землетруси, пожежі стали звичними для Чернігова. Але всупереч цьому саме в цей час місто швидко зростало і багатіло.

Цікаві факти

Найвідомішим чернігівським князем був Михайло Всеволодович (1224—1234 рр.). Він намагався вступити в боротьбу за київський престол. Але в 1234 р. Михайло був змушений тікати з Чернігова, що був узятий в облогу військами Данила Галицького. Проте наступного року він помстився, ставши галицьким князем, а потім останнім перед монгольською навалою — київським. У 1246 р. Михайло був страчений у Золотій Орді за відмову поклонятися язичницьким ідолам. Згодом він був канонізований православною церквою, як і одна з його доньок Феодулія (Євстафія Суздальська). Інша його донька Марія склала життєпис свого батька.

Плі́нфа, широка та плоска обпечена плитоподібна цегла, яка використовувалася при будівництві у Візантії, була нерідко основним матеріалом для будівництва конструктивних  елементів будівель. Використовувалася у давньоруській  храмовій архітектурі

 Волинське і Галицьке князівства

Волинське і Галицьке князівства виникли як наслідок місцевого розвитку, а не в результаті розпаду Київської держави. Тут існували численні міста і села. До складу Київської держави ці землі увійшли в кінці Х ст. за часів правління Володимира Святославича. Панували тут місцеві феодали, які зуміли об’єднати землі, населені дулібами, хорватами, бужанами, тиверцями та іншими племенами.

Формування Галицького князівства відбувалося в другій половині ХІ століття. Галичина була більш незалежною від Києва. Процес формування князівства пов’язують з правлінням  Ростислава Володимировича. Він же і став засновником першої Галицької князівської династії Ростиславичів.

Волинське князівство отримало свою назву від давнього племінного центру Волиню.  Проте столицею князівства стало місто Володимир. До середини ХІІ ст. Волинська земля не мала власної династії князів, а потім стала родовим володінням нащадків Ізяслава Мстиславича.

Робота з історичною картою - атлас

• Уважно роздивіться карту та виконайте завдання.
• У басейні яких річок лежали землі Галицького та Волинського князівств?
• Яких територіальних меж сягали землі князівств на півночі і сході?
• Який природний кордон відокремлював Галицьке князівство від сусідів на південному заході?
• З якими державами межували князівства на заході?
• Яким було місцеположення Галицького та Волинського князівств відносно Києва?

1. Робота з таблицею.

• На основі тексту підручника заповніть таблицю.

Діяльність князя Ярослава Осмомисла

По смерті Володимира прийшов до влади князь Роман із роду Мстиславичів. Досі він був лише волинським князем, а у 1199 році об’єднав Волинь з Галичиною і став князем великої Галицько-Волинської держави. Незабаром він приєднав до цієї держави і Київ. 

Закріплення матеріалу по князівствах:

а)  робота з контурною картою (1-2 хв.): атлас: с. 16-17; контурна карта : с. 10, завдання № 2,3)

IV. «Слово о полку Ігоревім  – історичне джерело і літературна памятка Київської Русі.

Успішна антиполовецька боротьба київського, волинського, галицького, переяславського і смоленського князів на чолі зі Святославом Всеволодовичем викликала заздрість новгород-сіверського князя Ігоря Святославича, який увесь час ухилявся від спільних походів. Дізнавшись про чергову перемогу Святослава, він звернувся до своїх васалів із закликом здійснити самостійний похід: «Підемо в похід і собі славу здобудемо!» Але похід 1185 р. обернувся трагедією. Військо Ігоря загинуло в битві на берегах річки Каяли, а сам він потрапив у полон. Ця трагедія, як пише літописець, відкрила «ворота на Руську землю». Половці стали спустошувати землі Переяславщини, Чернігівщини, Київщини. Лише завдяки значним зусиллям удалося відбити ворога.

Саме цьому невдалому походу Ігоря Святославича і присвячений твір невідомого автора «Слово о полку Ігоревім». «Слово...» написане яскравою поетичною мовою. Незвично виразним і ліричним є «плач Ярославни», який пронизаний народною поезією. Улюбленим образом автора є сокіл. У творі автор різко засудив князівські чвари і закликав до єдності.

 Цікаві факти

І до сьогодні залишається нез’ясованим питання авторства «Слова о полку Ігоревім». Історики висувають безліч гіпотез стосовно того, хто написав цей твір. Деякі навіть стверджують, що це підробка. Відомо лише, що в кінці XVIII ст. рукопис у списку знайшов О. Мусін-Пушкін, а саме «Слово...» було надруковане 1800 р.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

Гра « Історичне асоціювання».

Гра «Шапка»

(учні отримують кольорові картки на яких пишуть одне одному запитання по темі; далі обмінюються картками і відповідають на запитання ).

 VI. Підсумок уроку .

VII. Домашнє завдання (записане на дошці або на проекторі):

1. Опрацювати параграф .

2. Скласти розгорнутий план.

3. Завдання в контурній карті: ст. 10 (№1-2)

Документи розповідають

Літопис про погром Києва дружиною Андрія Боголюбського (1169 р.)

«І грабували вони два дні увесь город — Поділля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а других в’язали, жінок вели в полон, силоміць розлучуючи із мужами їхніми. Діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна без рахунку, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали... і всі святині були забрані. Запалений був навіть монастир Печерський... І був у Києві серед усіх людей стогін, і туга, і скорбота невтишима, і сльози безперестанні».

Запитання до документа

1.    Із якою метою був здійснений такий погром міста?

2.    Чому в церквах було забрано ікони, книги, ризи, дзвони, святині?

  Картка 1.

  1. Яке місто було центром Переяславського князівств?

  2. Коли відбулася битва на річці Трубіж?

  3. Між ким відбулася ця битва і який її результат?

Діяльність князя Ярослава Осмомисла

Документи розповідають

Літопис про погром Києва дружиною Андрія Боголюбського (1169 р.)

«І грабували вони два дні увесь город — Поділля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а других в’язали, жінок вели в полон, силоміць розлучуючи із мужами їхніми. Діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна без рахунку, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали... і всі святині були забрані. Запалений був навіть монастир Печерський... І був у Києві серед усіх людей стогін, і туга, і скорбота невтишима, і сльози безперестанні».

Запитання до документа

1.    Із якою метою був здійснений такий погром міста?

2.    Чому в церквах було забрано ікони, книги, ризи, дзвони, святині?

     Картка 2.

1. В залежності від якого князівства здавна перебували переяславські землі?

2. З ким межувало на півдні Переяславське князівство? Які наслідки такого сусідства?

3.  З якою метою будувалися вздовж кордонів укріплені фортеці?

Діяльність князя Ярослава Осмомисла

Документи розповідають

Літопис про погром Києва дружиною Андрія Боголюбського (1169 р.)

«І грабували вони два дні увесь город — Поділля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а других в’язали, жінок вели в полон, силоміць розлучуючи із мужами їхніми. Діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна без рахунку, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали... і всі святині були забрані. Запалений був навіть монастир Печерський... І був у Києві серед усіх людей стогін, і туга, і скорбота невтишима, і сльози безперестанні».

Запитання до документа

1.    Із якою метою був здійснений такий погром міста?

2.    Чому в церквах було забрано ікони, книги, ризи, дзвони, святині?

    Картка 3.

1. Назвіть відомих переяславських князів.

2.  Чому в Переяславському князівстві часто змінювалися князі ,а переяславська земля ставала ареною міжкнязівських чвар?

3. Скільки міст було у Переяславському князівстві?

Діяльність князя Ярослава Осмомисла

Документи розповідають

Літопис про погром Києва дружиною Андрія Боголюбського (1169 р.)

«І грабували вони два дні увесь город — Поділля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а других в’язали, жінок вели в полон, силоміць розлучуючи із мужами їхніми. Діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна без рахунку, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали... і всі святині були забрані. Запалений був навіть монастир Печерський... І був у Києві серед усіх людей стогін, і туга, і скорбота невтишима, і сльози безперестанні».

Запитання до документа

1.    Із якою метою був здійснений такий погром міста?

2.    Чому в церквах було забрано ікони, книги, ризи, дзвони, святині?

     Картка 4.

1. На якій річці переяславської землі було найбільше міст ?

2. Яке значення мали ці міста?

3. Які ще великі міста були в Переяславському князівстві?

Діяльність князя Ярослава Осмомисла

Документи розповідають

Літопис про погром Києва дружиною Андрія Боголюбського (1169 р.)

«І грабували вони два дні увесь город — Поділля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а других в’язали, жінок вели в полон, силоміць розлучуючи із мужами їхніми. Діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна без рахунку, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали... і всі святині були забрані. Запалений був навіть монастир Печерський... І був у Києві серед усіх людей стогін, і туга, і скорбота невтишима, і сльози безперестанні».

Запитання до документа

1.    Із якою метою був здійснений такий погром міста?

2.    Чому в церквах було забрано ікони, книги, ризи, дзвони, святині?

      Картка 5.

1. З  іменем якого переяславського князя пов’язана перша літописна згадка назви «Україна»?

2. Яким роком датується ця згадка?

3. Знайдіть в тексті уривок джерела, де йдеться про цю згадку.

        Діяльність князя Ярослава Осмомисла

Зіставити ім’я історичного діяча з його портретом.

1        2      3       4 

А)Володимир Мономах

Б)Ярослав Мудрий    

В)Ізяслав Ярославович  

Г)Володимир Великий  

2. Пролистати параграф,  виписати назви князівств та імена князів, які там князювали