Конспект інтегрованого заняття

Конспект інтегрованого заняття

для дітей середньої групи

художньо – естетичного напрямку

за мотивами казки «Котик та півник»

Мета:

• закріпити і поглибити знання дітей про українські народні казки;
• продовжити вчити за ознаками, поданими в загадках, відгадувати персонажів  казок;
• прищеплювати любов до усної народної творчості, виховувати любов та інтерес до народних казок;
• продовжувати розширяти мовленнєві ресурси дітей, діалогічне мовлення;
•  продовжувати вчити правильно вживати прийменники в, на, під, біля;
• продовжувати працювати роботу над звуковимовою, розвивати фонематичний слух;
• продовжувати розвивати емоційність й образність мовлення, чіткість дикції, тембр та силу голосу;
• продовжувати вчити дітей творчо мислити;
• продовжувати виховувати самостійність мислення дитини, активність, наполегливість;
• продовжувати розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, творчу уяву;
• сприяти розвиткові вміння дітей за допомогою засобів виразності (інтонація, міміка, жести, характерні рухи, поза, хода) передавати не лише зовнішні риси героїв, а й їхні внутрішні переживання.

Словник:

Іменник: казка, країна, мрія, фантазія, загадка, подорож, краса, мешканці, котик, півник, лисичка, гусла, струни, горох, горошок, горошина, жменя.

Прикметник: чудовий, улюблений, винахідливий, працелюбний, заячий, лисичий, вовчий, ведмежий, котячий, собачий, мишачий.

Прислівник: нумо, щиро, скільки, ніколи.

Дієслово: привітати, баритися, бажати, гукати, кликати, рятувати, сховати, годувати, ремонтувати.

Матеріал: магнітофон, мультимедійний екран, мікрофон, хатинка, картинки для завдань: хатинка, півник, гусла, стручки гороху, прості олівці, шапочка лисички.

Література:

• українська народна казка «Котик та Півник»;
• Л.Б. Фесюкова «Розвиток уяви та мовлення у дітей 4 – 7 років», Ранок, 2007;
• Л.Б. Фесюкова «Виховуємо та навчаємо» Комплексні заняття та ігри, Харків, 2008 р.;
• К.Л. Крутій «Конспекти занять із навчання української мови і розвитку мовлення дітей», Запоріжжя, 2007;
• К.Л. Крутій «Конспекти занять із художньо- мовленнєвої діяльності» Запоріжжя, 2012 р.;
• Л.Л. Шалімова «Вивчаємо українську мову», Ранок, 2014 р.;
• О.А. Шевцова «Цікава граматика» Пізнавально – ігрові комплекси з навчання грамоти, Основа, 2016 р.;
• А.О. Павленко «Гармонійний розвиток через казку» , Основа, 2011 р.;
• Л.А. Шик «Пальчикові ігри для дошкільників», Основа, 2012 р.;
• Л.А. Ряднова «Основи акторської майстерності», Основа, 2009 р.

Хід:

Вихователь:

Діти, давайте привітаємось і побажаємо один одному чудового настрою. (Стоячи по колу)

Вправа психоемоційного настрою дітей

Нумо, в коло всі ставайте,

Друзів щиро привітайте!..

І про усмішку подбайте…

Ну, а зараз не баріться,

Із думками всі зберіться.

Вихователь:

Діти, а чи  любите ви казки? Які  казочки  ви знаєте? (відповіді дітей) А чи бажаєте ви потрапити у Країну Казок?

Вихователь:

Казка – це країна мрій та фантазій. Тільки-но закриєш очі, і казка перенесе тебе у свій чарівний світ. А щоб потрапити у цю Країну Казок, треба перевірити, чи добре ви їх знаєте.

Казочка до нас прийшла

І загадки принесла.

Відгадати їх вже час —

Ну сідаймо, в добрий час! (сидячи по колу, передаючи м’яч або мікрофон)

Блиц – опитування «Герої улюблених казок»

• Втік від Баби і від Діда. Звірів різних зустрічав. Та Лисичка Пустуна з’їла враз і будь така! «Колобок»

 

• Розкажу вам, діти, казку : і про Кішку, про Собачку, і про Діда, і про Бабу, і про Мишку та Онучку. А ви всіх їх  пригадайте, назву казки відгадайте. «Ріпка»
• Сидить Дівчина в корзині на ведмежій дужій спині. А чому туди сховалась? Так нікому й не призналась! «Маша і ведмідь»

 

• Виріс цей Хлопчина з малої деревини. У печі Зміючку спік. Сам на дерево утік. Його Гусятко врятувало, на крилечка свої взяло. Принесло до мами й тата пирогами частувати. «Івасик-Телесик»

 

• Підробив він голосок. Став на маминім співати і маленьких діточок страхувати та лякати! Що за казка завітала? Здогадалися малята? «Вовк і 7 козенят»

 

• Сидить Півник на печі, їсть смажені калачі. Тут Лисичка прибігає, швидко Півника хапає. Біжить Котик рятувати, в Лиски  Півника забрати. «Котик і Півник»

 

• Мишенят у казці «Колосок» звали…(як?)

 

•  Лисиця пригощала Журавля … (чим?)

 

•  Хто вкрав Івасика-Телесика?

 

•  Кого привів до Баби з Дідом Солом’яний Бичок?

 

•  Що приказував Вовк, коли хвостом рибу ловив?

 

•  Хто прогнав Козу-Дерезу з Лисиччиної хатинки?

 

•  Чи може Їжачок насправді перегнати Зайця? А як у казці?

 

•  Яку пісеньку співала Лисиця Півнику? Що це за казка?

Вихователь:

Молодці, добре знаєте казки.  Отже, починаємо подорож:

«Фізхвилинка»

Стрілись в казці всі звірята  - крокування на місці

 

І давай все розглядати – нахили тулуба

 

Трава низенька-низенька, - присідання

 

Дерева високі - високі. – піднімання на носки

 

Вітер дерева колише-гойдає  - руки підняти вгору, нахили руками

 

То вгору, то назад, то вниз нахиляє - нахили тулубу вперед - назад

 

А по доріжці зайчик скакав: - стрибки на двох на ногах

 

Друзів він своїх шукав. –«ау»

 

Вихователь:

А ось і Крана Казок. Це світ добра і зла, любові і ненависті, краси і потворства. Казка навчить бути сильним, мужнім, винахідливим, працелюбним та добрими. А де поділися всі її мешканці?  Ой, дивіться, що це за будиночок?(Діти підходять до будиночка, стають навколо нього)  Мені дуже хочеться дізнатися, хто в ньому живе. А вам хочеться? Тож давайте довідаємось. Що ж треба зробити, перш ніж увійти? (Треба постукати або подзвонити.)

Пальчикова вправа

(Кінчики пальців почергово лягають один на одного, починаючи з

великих пальців, ніби піднімаються по східцях.)

 

Пальці ставлю на драбинку,

Лізу, лізу на хатинку.

Вниз злізаю до землі –

Мої пальці як щаблі.

Легенько стукаємо одним пальчиком. А тепер двома, а далі поперемінно. Спробуємо всіма, нехай думають, що дощик іде.

Ніхто не виходить. Може гукнути? Але треба підготувати свій голосочок, щоб нас почули.

Чистомовки
Тра - та - та, тра – та – та
Гарна хатка у кота.

Тро – то - то, тро – то - то,
А в ній дуже чисто.

Тру - ту – ту, тру – ту – ту,
Тому й радісно коту.

Три – ти – ти, три – ти – ти,
На дуді дудіти.

Трі – ті –ті, трі – ті –ті
Підемо до нього в гості.

Вихователь:

Готові, то будемо кликати. А будиночок казковий. То ж – і ми  в казці. Спробуємо перетворитися на вовчків. Я вас навчу, як промовляти, а ви повторюйте чітко та виразно за мною, як вовчики:

Інтоноційні врави

Ау, ау - у!

Господареві славу!

Господарі, боїтесь вовчиків, то ми козенятка:

 Ме-ке-ке, ме-ке-ке!

Шанування ось таке!

Ніхто не виходить. Може журавликами прокурличемо?

Курли-курли!

Здоровеньки були.

Ще спробуємо чарівними краплинками побути:

Дзінь-дзень, дінь-дзень!

Добродію, добрий день!

Вихователь:

А ось  і мешканці хатинки (діти сідають на килимок, а вихователь виводить  на екран  героїв казки «Котик та півник»). Так, в яку казку ми потрапили?  А де ж знаходяться звірята?

Дидактична гра  «Де звірята?»

 

(Вживання прийменників в, на, під, біля)

Вихователь:

Треба врятувати півника від хитрої лиски.

Дидактична гра «Врятуємо півника» (просторове відношення )(сидячи з а столами)

(За інструкцією вихователя діти прикладають півника відповідно завдання: зліва від, зверху та інш.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А чиї  ще тут хвостики заховалися? Хто ще завітав до півника у гості?

Дидактична гра  «Чий?» (стоячи на килимку)

(на килимку розкладені малюнки картинкою вниз по колу, під супровід музики діти бігають навколо малюнків, по сигналу зупиняються і по черзі називають чий хвіст)

Вихователь:

Молодці, а тепер заспіваємо разом із півником.

Музично – ритмічні вправи «Півник» (сл. М. Грабовського, муз. В.Кукоба https://www.youtube.com/watch?v=VDuz5MPXfK4)

Вихователь:

Що я чую? (діти сідають на килимок, звучить музика «Гра на гуслях»).

Слухання музики «Гра на гуслах»

Та це ж котик заграв.

Спостереження за музичним інструментом «Гусла»(вихователь виводить на екран)

Подивіться, ось це гусла — музичний інструмент. У гуселек є струни, ось вони. Якщо зачепити струни, вони зазвучать. А котик приніс із собою малі гуслі, та по дорозі всі струни лопнули, давайте йому допоможемо: домалюємо струни. (діти сідають за столи)

 

Завдання для розвитку дрібної моторики руки «Струни»

 

 

 

 

 

 

 

 

Вихователь:

А ось і лисичка, а що ж вона несе? Це горох. А як можна лагідно сказати? (горошок). Скільки горошку у вас в тарілочках? Багато. А тепер візьміть пальчикам одну штуку. Як назвати цю одну штучку? Горошина.

Пальчикова гра «Горошина»

Візьміть одну і покладіть на долоньку, а тепер покатайте вперед – назад, круговими рухами . Захопіть всіма пальцями і долонею горошини. Ось так. Це називається – жменя. Візьміть всі жменю горошин зі своїх тарілочок і міцно стисніть у руці. А тепер почастуємо півника.

Логіко-  математичне завдання «Горошинки» (за столами, відповідно до рівня дітей, вихователь пропонує розкласти горошини на стручки:

Високий рівень - 5-…горошини (2 стручка і більше)

Середній 3 – 5(1-2 стручка)

Низький 1- 3(1 стручок)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вихователь:

Малята, ви молодці, півника сховали і нагодували, гусла відремонтували, а тепер пограємо з лисичкою.

Рухлива гра «Лисиця спить»

 

Мета: виховувати уважність, розвивати спритність, удосконалювати навички стрибків і бігу в різних напрямках.

 

Хід гри :

За допомогою лічилки вихователь обирає «лисицю». Вона іде в  протилежний  бік  від  дітей - «зайців»  і  «міцно  засинає»  (заплющує очі). «Зайчики» бігають у різних напрямках, стрибають, граються.

В и х о в а т е л ь та діти:

У норі тут спить лисиця,

А нам, зайцям, не сидиться!

Всі ми весело стрибаємо,

Лисці спати заважаємо!

Після слів вихователя «Лисиця прокинулася!» діти біжать до своєї домівки. «Лисиця» наздоганяє їх, намагаючись торкнутися дітей рукою. Спійманих «зайців» вона веде до своєї «нори». Коли в «норі» опиняться 2–3 «зайців», обирають нову «лисицю».

Вихователь:

Чи весело ви провели час у Країні Казок, що найбільше вам тут  сподобалось? Але настав час повертати у садочок та ніколи не забувайте, що казки – це наші друзі. Вони живуть в нашому серці, в нашій душі, у нашому розумі та уяві. Вигадуйте, міркуйте, фантазуйте – і казка ніколи вас не покине, буде завжди поруч, буде радувати і дивувати вас.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ КРАМАТОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

КОМУНАЛЬНИЙ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

(ЯСЛА – САДОК) №53 «ЗАБАВА» КОМБІНОВАНОГО ТИПУ

 

 

 

 

 

Конспект театральної вистави

 для дітей старшої групи

«Впертий їжачок»

 

 

 

 

 

 

 

 Розробила:

                                                           Тертишна Н.В.

Затвердила :

Ромасенко Т.М.

 

 

м. Краматорськ

Мета:

• вчити дітей виразно, з інтонацією передавати діалоги казки, виразні рухи героїв, добиватися нормального темпу мови, говорити чітко, не поспішаючи;
• за допомогою емоційної виразності (інтонації, міміки, жестів) відображати різні риси характеру персонажів, сформувати вміння, навички правильного виконання рухів, привчати слідкувати за положенням свого тіла, вдосконалювати виконання танцювальних вправ;
• виховувати в дітях почуття внутрішньої свободи, впевненості в собі, своїх можливостях;
• поглибити знання дітей про історію рідної землі, її минулого, виховувати патріотичне почуття і повагу до рідної землі, любові до рідної мови;
• прищеплювати любов до усної народної творчості;
• викликати бажання зберігати народні традиції, звичаї рідного края.

Словник:

Іменник: весна, їжачок, лисиця, зайчик, білочка, синичка, дятли, ласка, клубочок, струмочок, намистинка, розум, спідничка, стежка, небезпека, медок, льодок, лоза, колючка, злючка, заклички, Явдоха, Сорок Святих.

Прикметник: добрий, лихий, гостренький, поганенький, замріяна, голосний, дзвінкий, впертий, м’якенький, нерозумний, квітуча, запашна, довга, лукава,

Прислівник: зразу, нащо, довкола, діловито, скрізь.

Дієслово: переймати, зійтися, зеленіти, розбудити, обдурити, врятувати, наїжитися, згорнутися, поласувати, улягтися, голосити, турбувати, дзвеніти.

Матеріал: музичні інструменти, обруч із стрічками, макети голубів.

Дійові особи:

Весна – дорослий

Їжачок

Лисиця

Зайчики

Білочки

Синички

Дятли

Зал прибраний у вигляді лісової галявині навесні.

Весна:

Я – весняночка, весна

В гості до всіх вас прийшла,

Принесла вам ласку,

Усім любим казку.

А ви казку роздивляйте

Та про себе пам’ятайте:

З добрим поживеш,

Добро переймеш,

А з лихим зійдешся,

Того ж наберешся.

А мені допомагати,

Казку розповідати

Будуть ось ці малята,

Лісові звірята.

Вхід дітей з хороводом «Ой, минула вже зима», стають півколом

Діти співають на мотив  пісні «У леса на опушке» Є.Хіль:

У лісі на горбочку

Жив їжачок клубочком,

Колючки мав гостренькі,

А настрій поганенький.

Всю зиму він проспав,

Весну не зустрічав.

Весна:

Розбуджу усе навколо,

Зеленіє хай довкола,

Загляну в усі куточки,

Допоможіть мені струмочки.

«Українська полька струмочків»

Струмочок 1:

Цілу зиму всі ми спали,

Дуже на тепло чекали,

А тепер прокинулись,

Зразу бігти кинулись.

Струмочок 2:

Прокидайтесь квіти, трави,

Вже втекли морози злі,

На замріяній галяви

Заспівають солов’ї.

Струмочок 3:

Ми струмочки весняні,

Ми струмочки голосні,

Дзвінки маємо пісні,

Веселять усіх вони.

Струмочок 4:

Заглянем у цей горбочок,

Хай прокинеться клубочок,

Бо вода потекла,

Весну принесла.

Струмочки підбігають до їжачка, «Музичний оркестр» (українська народна мелодія)

Їжачок:

Хто води сюди налив,

Хто мене вже розбудив?

Струмочок 3:

Та це ж ми струмочки,

Річки сини і дочки,

Зиму проводжаємо,

Весну зустрічаємо.

Їжачок співає:

В мене шубка з колючок,

В мене сіра спинка,

Ніс, як чорний п’ятачок,

Очі намистинки.

 Їжачок:

Нащо мене ви розбудили,

Нащо мене обдурили,

Зими ніякої немає,

Весну ніхто не зустрічає.

Струмочок 4:

Ну, який ти впертий звір,

Як не хочеш,  то не вір.

Друзів запитай,

А свій розум май.

Струмочки убігають.

Їжачок:

Дивне щось струмки казали,

І про зиму розповідали,

Про неї я нічого не знаю,

А значить її не буває.

На те і голова,

Щоб в неї розуму сповна.

Вихід лисички з пісенькою М.В. Лисенка « Я лисичка, я сестричка»

Лисичка:

Я лисичка молода,

В мене шубка дорога,

Спідничка мережкою,

Гуляю я стежкою,

Гарний в мене кожушок,

Ой, дивіться, - їжачок!

Їжачок:

Хоч маленький їжачок,

Та в мене шубка з колючок,

Небезпеку тут я чую,

Шубка вмить мене врятує.

Лисичка в сторону:

Ну й колюча його шуба,

Їжачкові вона люба,

А на смак їжак смачненький,

Животик у нього смачненький,

Як піддурити оцю злючку,

Як же з’їсти цю колючку?

Лисичка співає на мелодію «Я на сонечку  лежу»:

Чом наїжився щосили

І згорнувся весь в клубок,

Глянь птахи вже прилетіли,

В лісі безліч квіточок.

Їжачок:

Бачу сам, як тут красиво,

Але все ж про зиму – диво

Правду хочу знати,

Мені ти можеш розказати.

Пісня «Зимонька – зима» у виконанні всіх дітей.

Лисичка:

Я тобі допоможу,

Що робити підкажу,

Щоб зиму пізнати,

Повинен ти спати,

Зимовий сон тобі насниться,

Ох, і мудра я лисиця.

Лисичка співає колискову «Люлі, люлі прилетіли гулі»

Лисичка в сторону:

А тоді м’якенький ,

Поласую смачненько.

Діти співають на мелодію «Я на сонечку лежу»:

Нерозумний їжачок

Вже  улігся на бочок,

А того не знає,

Що його чекає.

Хоч на язиці медок,

Та на думці все ж льодок.

Весна:

Їжачок наш спить гарненько,

А на галявинці – зайчики сіренькі.

Зайчики вибігають під супровід української мелодії

Зайчик 1:

Здрастуй, веснонька – весна,

Ти квітуча  й запашна,

Вже розтанули сніги,

Як чудово навкруги,

Кличе сонечко ясне

Погулять тебе й мене.

Веснянка «Вийди, вийди , сонечко»

Зайчик 2:

Нам холодно було зимою,

Але весняний час настав,

І грою «Довгою лозою»

Зустрінемо весну як раз.

Народна гра «Довга лоза», «Чий батько дужий»

Їжачок:

Хто тут знову голосує,

Хто знов мене турбує?

Не дає мені поспати,

Щоб про зимоньку узнати.

Зайчик 3:

Що ти, їжачку, вставай,

Весну – красну зустрічай,

Спати більше не годиться,

Хто сказав зима насниться.

Їжачок:

Так казала лисиця,

Засну – зима насниться,

А весну не буду зустрічати,

Поки все про весну не буду знати.

Зайчик 4:

Ох, і лиска – зверху тихо,

А в середині у неї лихо,

Піддурити тебе хоче

І поласує охоче.

Зайчик 2:

Краще, їжачок, вставай,

Краще з нами ти пограй,

А про зиму і весну

Розкажу тобі без сну.

Їжачок:

Ні, сказав же буду спати,

Все про зиму хочу знати.

Зайчики всі:

Ох, і впертий ти, колючко,

Буде лихо тобі, злючко.

Діти співають на мелодію «Я на сонечку лежу»:

Нерозумний їжачок

Вже  улігся на бочок,

А того не знає,

Що його чекає.

Хоч на язиці медок,

Та на думці все ж льодок.

Весна:

А до нас веселі ніжки,

Гострі вушка, наче ріжки.

Білочки виходять під хоровод « А вже краснеє сонечко», слова О. Олесь, музика П. Позицького,  таночок із стрічками на обручі.

Білочка1:

Чуєш? Дзвенять струмки,

Чуєш? Співають пташки,

Це прекрасна, чарівна

В гості йде до нас весна.

Білочка 2:

Весна чарівниця, неначе цариця,

Наказ свій послала,

Щоб краса уставала,

І проліски, і травка,

 І зелена муравка.

Білочка 3:

Навесні в гайок піду,

Першу квіточку знайду,

Біля квіточки помрію,

Разом з нею порадію.

Пісня «Це весна» Н. Май

Їжачок:

Хто тут знову голосує,

Хто знов мене турбує?

Не дає мені поспати,

Щоб про зимоньку узнати.

Білочка 1:

Хвіст трубою, спритні ніжки

Плиг із гілки на сучок,

Весняні стали доріжки,

Чом сердитий їжачок?

Білочка 2:

Чом ти вирішив заснути,

Сон зимовий повернути?

Треба вставати,

Весну закликати!

Їжачок:

Так казала лисиця,

Засну – зима насниться,

А весну не буду зустрічати,

Поки все про весну не буду знати.

Білочка 3:

Лискини слова ласкаві,

А думки її лукаві,

Краще їжачок вставай,

З’їсть тебе -  ти  так і знай.

Їжачок:

Ні, сказав же буду спати,

Все про зиму хочу знати.

Білочки всі:

Ох, і впертий ти, колючко,

Буде лихо тобі, злючко.

Діти співають на мелодію «Я на сонечку лежу»:

Нерозумний їжачок

Вже  улігся на бочок,

А того не знає,

Що його чекає.

Хоч на язиці медок,

Та на думці все ж льодок.

Весна:

Пташки до нас завітали,

Весняних пісень заспівали.

Синички та дятли виходять із закличкою «Веснянка» Н. Май

Синичка1:

Ми синички – невеличкі,

Добре знаємо заклички,

Між людей літаємо,

Все про весну знаємо.

Синичка 2:

Березень сухий, а мокрий май,

Буде каша, каравай.

Зійшов у березні сніжок,

Берися за плужок.

Дятел 1:

Цілий день працюю в гаї,

Діловито дзьобом б’ю ,

Скрізь літаю в нашім краї,

І про весну узнаю.

Дятел 2:

Весною вода – влітку трава,

Весна наш отець та мати,

Хто не посіє  - не буде жати

Весна не зима, не в піч

А в поле  - клич!

Синичка1:

У людей свята бувають,

«Явдохою», «Сорок святих» називають,

В ці дні весну зустрічають,

Пташок закликають.

Дятел 1:

Бо несуть вони ключі чарівні,

Замикають двері дивні,

Там зима засинає,

Чергу свою чекає.

Синичка 2:

Зеленіє наш гайок,

Закликаємо пташок.

Таночок з голубами.

Їжачок:

Хто тут знову голосує,

Хто знов мене турбує?

Не дає мені поспати,

Щоб про зимоньку узнати.

Дятел 2:

Ах, сердитий їжачок,

Вставай з нами в гопачок,

Зиму проводжай,

Весну зустрічай.

Їжачок:

Що ж тепер казати,

Не дали мені поспати,

Але все, що було зимою

Ви поділитесь зі мною.

Танець «Гопачок» у виконанні всіх дітей групи.

Лисичка:

Чом не спиться, їжачок?

Чом не ліг на свій бочок?

Струмочок 1:

Ох, і хитра ти, лисиця,

Так робити не годиться,

Їжачка ти піддурила,

З’їсти його хотіла.

 Струмочок 2:

Треба тобі зрозуміти

Щасливо там,

Де вміють дружити.

Струмочок 3:

А про зиму їжачку

Все розкажемо без сну,

Все, що взимку відбулося,

Щоб з’їсти його не вдалося.

Лисичка:

Друзі, я все зрозуміла,

Тільки в дружбі сила,

Якщо друг у тебе є,

Життя радісним стає.

Разом можна все зробити,

Тож без дружби не прожити.  

Пісня «Дружба» Н. Май

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ КРАМАТОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

КОМУНАЛЬНИЙ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

(ЯСЛА – САДОК) №53 «ЗАБАВА» КОМБІНОВАНОГО ТИПУ

 

 

 

 

 

 

Конспект фізкультурно – оздоровчої казки

«Про царівну Оксаноночку, вередулю, несміяночку»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробила: вихователь Тертишна Н.В.

Затвердила: методист Ромасенко Т.М.

 

 

м. Краматорськ

Мета:

• вчити дітей виразно, з інтонацією передавати діалоги казки, виразні рухи героїв,  добиватися нормального темпу мови, говорити чітко, не поспішаючи;
• за допомогою емоційної виразності (інтонації, міміки, жестів) відображати різні риси характеру персонажів, сформувати вміння, навички правильного виконання рухів, привчати слідкувати за положенням свого тіла, вдосконалювати виконання танцювальних вправ, вправ ігрового стрейтчингу;
• зміцнювати гнучкість хребта, розвивати м’язову систему;
• виховувати в дітях почуття внутрішньої свободи, впевненості в собі, своїх можливостях;
• поглибити знання дітей про історію рідної землі, її минулого, виховувати патріотичне почуття і повагу до рідної землі, любові до рідної мови;
• викликати бажання зберігати народні традиції, звичаї рідного края.

Словник:

Іменник: цар, царівна, царство, лікар, кухар, козаки, країна, несміяночка, вередуля, смуток, роса, віночок, рушник, личенько, паняночка, указ, гонці, юшка, Дніпро, Запорозька Січ, бабка, шана, паляниця, обрус,  стирач, плечевик, утирач, стрічки.

Прикметник: чарівний, дивний, турботливий, щаслива, безсилий, безкрилий, сталеві, солов’їна.

Дієслово: гомоніти, не чіпати, страждати, чепуритися, похмурніти, навідати, турбувати, слабувати, вітати, уродитися, смакувати, скоштувати, вишивати, пишатися.

Прислівник: щиро, гідно, сумно.

Матеріал: трон, хата, лави, тин.

Зал прибраний у вигляді українського подвір’я, з правого боку царський трон, по краю зали розміщенні лавки.

Основні герої:

Баба Параска (вихователь)

Цар

Царівна Оксаночка

Лікар

Кухарі

Дівчатка, що плетуть віночки

Дівчатка, що вишивають рушники

Козаки

Баба Параска :

На околиці села,

Як мовиться в казці,

Жила – була я, баба Параска.

Біля моєї хати, у садку

Діти гомоніли,

Розважалися малі,

А старі раділи:

Знай, синочку, доню, знай,

Наша Україна –

То чарівний дивний край,

Золота країна!

І сьогодні я, Параска,

Розкажу вам, любі, казку

Про царівну Оксаночку,

Вередую, несміяночку,

Що про свою країну

Нічого не знала,

Тому і смуток на серці мала.

А допоможуть цю казку розповідати дітлахи,

Що грали біля моєї хати.

(Діти вбігають в зал, стають півколом,  співають, виконуючи фізхвилинку, або рухи українського танцю)

Різні казки відомі,

Різні стежки і сад,

І цю казку знайому

Ми покажемо для вас.

Жила – була Оксаночка,

Вередуля, несміяночку.

Ні з ким вона не зналася,

Тому ні з ким не гралася.

Царівна співає:

Ой, як сумно вже не сила,

Всіх здається я просила:

Геть від мене поза очі,

Більше бачити не хочу.

(Діти розбігаються на свої  місця, сідають на   лави)

Царівна:

Ви царівну не чіпайте,

Плачу, плачу так і знайте.

Баба Параска :

А у царівни батько турботливий був,

Про свій обов’язок він не позабув.

Цар:

Ах, доню, Боже, поможи,

Болить тобі щось скажи?

Царівна співає:

Болить усе мені страждаю,

Щось хоче серце та не знаю.

Цар співає:

А чи не краще тобі вмитися

І трошечки причепуритися.

Хай любе личенько засяє,

Старого татка звеселяє.

Ось люди кажуть, що роса

То кожної дівчинки краса.

(Діти співають закличку, виконуючи фізхвилинку або рухи українського танцю)

Набери з травички

Свіжої водички,

Будеш умивати,

Будеш промовляти:

Водичко, водичко,

Вмий Оксані личко

Рожеве та біле,

Як яблучко спіле.

Царівна:

Не хочу і не буду!

Твою закличку я забуду.

Цар співає:

Ох, Боже, що ж мені робити?

В кого ж допомоги попросити?

О! В мене лікар – друг,

Злікує він любий недуг.

Баба Параска :

Вийшов лікар на дорогу,

Йде цареві на підмогу.

Лікар:

Вітаю, милі друзі!

Чому сидите, ви, тут у тузі?

Цар співає:

Лікарю, доня моя захворіла,

Личенько гарне чомусь спохмурніло.

Лікар:

Мила паняночка, що вас турбує?

Шкода, що дівчинка гарна слабує.

Царівна співає:

Хочу я сміятись та не можу.

В мене на все сльози – сльози.

Цар співає:

Що ж, ти, лікарю, ти нам порадиш?

І царівні, як зарадиш?

Лікар:

Щоб серденько твоє не боліло,

Татка щоб не засмутила,

Таку пораду хочу дати:

Свою країну ти повинна знати,

Гостей хлібом – сіллю, рушниками вітати,

І будеш ти тоді, Оксана,

Весела і щаслива панна.

А зараз мені вже час,

Іншим разом навідаю вас.

Баба Параска :

Лікар до хворих поспішає,

А цар новий указ виготовляє.

(Діти співають, виконуючи фізхвилинку або рухи українського танцю)

На те, що лікар казав,

Цар свій указ підготував,

У всі кінці гонців послати,

Його бажання розказати.

Цар:

Хто краще про Україну

Зуміє розказати,

Тому обіцяю півцарства віддати!

(Діти співають, виконуючи фізхвилинку або рухи українського танцю)

Прибудьте гості неодмінно

І свій талант розкрийте гідно,

Нехай охочі прибувають,

Тут при дворі вже їх чекають.

Баба Параска :

І той указ почули кухарі,

Вони варили юшку з риби,

Що водилась у Дніпрі.

(Діти співають, виконуючи фізхвилинку або рухи українського танцю)

Хто так смачно нам варить і пече?

Звичайно – це наш кухар, ніби боровик,

Надів біленьку шапку.

Готує нам він холодник,

І запікає бабку.

Смачний у кухаря пиріг,

Чудова каша манна.

Він дбає про здоров’я всіх –

Йому подяка, шана.

Цар:

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з честю, любов’ю та миром.

Кухар 1

Не за пів царством ми поспішали,

А розказати, як випікали

Хліб, паляниці

З жита та пшениці.

Кухар 2

Щоб ви знали, панночка Оксаночка,

З хлібом у нас зустрічають гостей.

Хліб на столах цвіте в короваї,

І краще немає на світі вістей,

Ніж – хліб уродився у рідному краї.

 Кухар 3

А їсте ви паляницю,

Калачі смачні їсте,

Не забудьте уклониться Україні за те.

Кухарі разом:

Дозвольте Вам здоров’я побажати,

Дозвольте вам вареничків запропонувати.

Кухарі виконують пісню «Варенички»

Цар:

Ой, як гарно все смакує!

Скоштуй же, доню,

Глянь на неї, вона знов сумує!

Царівна співає:

А де ж, тато, нам той рушник узяти,

Щоб гостей хлібом, рушником вітати?

Цар співає:

Я не знаю, де його узяти,

Знаю лиш, що треба вишивати.

Баба Параска :

Як вишивати цар, царівна не знали,

А до них нові гості поспішали.

Цар:

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю  та миром.

Дівчинка1:

Не за пів царством ми поспішали,

А розказати, як вишивали

Рушники щасливої долі,

Надії, злагоди та любові.

Дівчинка 2:

Червоний колір на рушнику –

Це колір калини,

Чорний колір на рушнику –

Це земля, що годує людину.

Дівчинка 3:

Різні рушники на світі бувають,

Різні назви рушники ці мають.

Обрус і стирач, плечевик і утирач.

Рушник нехай ваш дім від чар охороняє,

І Оксанчине обличчя звеселяє.

Дівчинки разом:

Дозвольте Вам здоров’я побажати,

Дозвольте вам рушник подарувати.

Танець «Рушничок»

 Цар співає:

Ой, які в нас гарні рушники

Ну, поглянь на них, Оксана, ти.

Чом, дитина, знов сумуєш?

Знову ти мене турбуєш.

Царівна співає:

Поглянь на голові моїй корона,

Сиджу тут в ній  я біля трону,

А  в дівчат на голові квіточки.

Як зветься, тато, це?

Цар:

Віночки.

Баба Параска:

Сумує царська родина,

Ізнов охочі на гостину.

Цар:

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, рушниками  та миром.

Дівчинка1:

Не за пів царством ми поспішали,

А розказати, як вінки ми сплітали.

Вінок – символ дівочої краси,

Молодості, успіху, чистоти.

Дівчинка 2:

Кожний вінок 12 квітів має,

І кожна квітка щось позначає.

Кожна лікує,

Кожна оберігає.

Дівчинка 3:

Мальва, ружа, листя дуба,

Деревій,троянда, лілія, півонія,

Незабудки і волошки,

Чорнобривців зовсім трішки.

Барвінок і мак – ми плели віночок так.

Дівчатка сплітають віночок для царівни.

Дівчинка 4:

До вінку стрічки ми прив’язали,

Так, щоб косу від чар охороняли.

Їх всього 13 у вінку,

Як гарних дівчаток у танку.

Дівчата разом:

І в дарунок від нас прийміть,

Цей гарний віночок, Оксана, носить.

Танець «Віночок»

Цар:

Ой, Оксаночка,

Гарна ти в віночку, як паняночка!

Чом сумні гарненькі очі?

Знов прибули до нас охочі.

(Діти співають, виконуючи фізхвилинку або рухи українського танцю)

Гей, ви хлопці – запорожці,

А де ж ваша сила?

Чи свою козацьку славу

Ви не розгубили?

Будем хлопці – запорожці

Завжди пам’ятати:

Хто безсилий, той безкрилий,

Тому не літати.

Цар:

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, рушниками  та миром.

Козак 1:

Не за пів царством ми поспішали ,

А розказати, як Україну ми охороняли,

Як Запорозьку Січ козацьку будували,

Як сильними та мужніми козаки ставали.

Козак 2:

Козак – вільна людина!

Пишайся ним Україна!

Козаки сміливі і відважні,

І завжди вони уважні.

Козак 3:

Козаки сталеві м’язи мають,

Перешкоди легко всі долають,

І не страшний ніякий ворог,

Коли козак здоров та молод.

Баба Параска :

Гей, козаки хоробрі, мужні,

Покажіть, які ви сильні, дужі.

Силові гімнастичні вправи

Цар:

Козаки! Які ви дужі,

А моя Оксана знову тужіть.

Козаки разом:

Дозвольте Вам здоров’я побажати,

Цікаві вправи для Оксани запропонувати.

Баба Параска :

А давайте  всі разом,

Виконаємо вправи ці гуртом.

Вправи ігрового стрейтчингу

Лікар:

Ну що, Оксаночка,

Я бачу ти вже весела паночка,

Свою країну ти пізнала,

Гостей хлібом, рушниками зустрічала.

Тепер запрошую тебе на свято:

Весну – красну зустрічати,

Нехай несуть вони ключі чарівні,

Весні відкриють двері дивні.

Хоровод «Ой, минула вже зима»

Баба Параска:

Чому навчила ця казка нашу царівну?

Царівна:

Красивий щедрий, рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай,

Усе, що зветься Україна!

Пісня «Моя Україна»