Конспект інтегрованого заняття "Україна - наша славна Батьківщина"

     Мета: Закріплювати знання дітей про свій рідни рай, легенду його назви, чому землю назвали Україною. Розширити знання про красу і силу рідної мови. Закріпити знання дітей про звук, склад, слово, речення; вчити робити звуковий аналіз слів, вчити дітей читати по складах. Закріпити основні символи держави: прапор, гімн, герб. Розвивати уяву, мислення, образну пам'ять. Формувати почуття любові до рідного краю, рідної мови, до художнього слова, до музики, гордість за Україну-неньку, шану рідній мові.

     Матеріал: карта України, емблема герба, прапор, картини про Україну, атрибути до ігор, таблиця із складами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід заняття

(зал святково прибраний рушниками, доріжками)

     Вихователь. Любі діти, до нас в гості завітали люди щирі. Привітайтесь в добрий час (Діти вітаються)

• Сьогодні, діти, у нас незвичайне заняття, адже ми будемо говорити про       наш рідний край, про нашу землю, на якій ми живемо та будемо вшановувати нашу рідну мову.
• Хто з вас скаже, як називається наша Батьківщина?

(Відповідь дітей)

Ми любимо свій рідний край,

Як не любити Україну.

Це наша славна Батьківщина,

Про нас піклується вона.

Мій край чудовий – Україна,

Тут народились ти і я,

Тут над озером верба й калина,

Чарівна пісня солов’я.

     Діти виконують пісню «Мій рідний край» (сідають на стільчики)

 

     Вихователь. Україна – це наша земля, де ми народились, тут жили наші прадіди, прабабусі, наші батьки, тут родились ви. І ми щасливі, що живемо на такій багатій, мальовничій землі. У слові «Україна» є щось святе; земля, рідна домівка, батьківська хата, сині ріки, гори.

• Діти, а ви знаєте, чому нашу землю назвали Україною?

(Відповідь дітей)

     Ось послухайте легенду про те, як нашу землю, де ми з вами живемо, назвали Україною.

Легенда про Україну

     Колись давним-давно в одному селі жила бідна вдова. Не було в неї ніякої втіхи, тільки одна важка робота. І булав неї дівчинка маленька, крихітка гарненька. І мати стала думати, як її назвати, яке ім’я дати своїй дитині. Тут невідомо звідки, осяяна маревом, з’явилася в її хаті чарівниця. Вона з тривогою і жалістю подивилася на немовля і сказала вдові: «Не давай дитині імені, вона сама його знайде, а якщо дати їй ім’я – вона помре».

     Дівчинка росла, підростала, була розумною, слухняною, але невеселою, бо у неї не було імені.

     Коли виповнилось їй 16років, вирушила у білий світ шукати своє ім’я. Мама її не пускала, плакала, але дівчинка вирушила у дорогу.

     Бідна вдова чекала доньку день, два, три, а далі пішла шукати її. Вийшла вона в чисте поле, жовте-жовте, і пшеницею колоситься, ясно світить сонечко, і бачить мати, спить на полі дівчина її, дочка та така гарна, що вона змилувалася нею.

     Раптом потемніло синє небо, здійняв вітер куряву, полягла до землі колосиста пшениця, насунулася чорна хмара. Почувся тупіт та іржання коней, брязкіт зброї та вигуки чужою мовою. Це було військо хана Батия.

     Попереду їхав сам Батий. Він зупинився, побачив красуню-дівчину, вигукнув: «Украюнка», що на його мові означало «Дівчина молода». Дівчина прокинулась, хан схопив її і забрав з собою. Мама побачила, впала на коліна і почала благати Бога захисту для своєї єдиної дочки.

     Раптом все стало чорне-чорне, загримів грім, затряслась, здригнулась земля. А потім все стихло, по небу пропливали рожеві хмари. Пішла вона, плачучи, по землі, шукаючи свою дитину.

     А в пам’яті про неї залишилось одне слово «Україна». Мати йшла, а з очей падали сльози. А на тому місці, де впали сльози, проростали волошки сині, йшла довго, позбивала ноги, де падала кров, виростали маки. Де пройшла мати по землі – так і стала та земля називатися Україною.

• Сподобалась вам легенда?

(Відповідь дітей)

     - Пройшло багато років, як наша Україна виборола і вистояла свою незалежність.

     24 серпня 1991року наша країна стала незалежною самостійною державою.

     Вона має свої державні символи.

     - Які основні символи нашої держави? (Прапор, герб, гімн)

     - Якого кольору прапор України?

     - Що означає жовтий колір?

(Відповідь дітей)

     - Що означає блакитний колір?

(Відповідь дітей)

     - Що є символом влади?

     - Яке слово можна прочитати на гербі?

     - Хто ти, дівчинка така?

     - Українка молода

     - А який твій знак рідненький?

     - Славний тризуб золотенький

Жовті ниви, сині гори,

Жовто-сині в нас простори.

     Національний гімн – це урочиста пісня, символ єдності.

     - На яку пісню написаний гімн України?

(Відповіді дітей)

     - А хто керує нашою державою?

(Відповіді дітей)

     - Хто приймає закони, по яких ми живемо?

(Відповіді дітей)

     - Як називається столиця України?

(Відповіді дітей)

 

Фізкультхвилинка

«Наша мова» (мова і нас…)

     Вихователь. Наша мова красива, чудова, співуча, мелодійна. Красу мови ви почули із маминих уст, яка колисаючи, співала вам колискові пісні.

     - Давайте заспіваємо одну із маминих колискових пісень.

(Діти виконують пісню «Котику сіренький».)

     - Давайте пригадаємо, що ви спочатку вимовляли, коли були маленькими?

(Відповіді дітей)

     - Які бувають звуки?

(Відповіді дітей)

Вправа «Ми - голосні».

Читання голосних на кубику.

     - А які це звуки приголосні?

 

Гра «Голосні-приголосні».

(На голосні звуки діти плескають, на приголосні - ні)

 

Гра «Спіймай звук».

(Називають звук, діти придумують слова, де б цей звук був на початку слова, в середині чи на кінці слова)

     - Приголосні бувають якими?

     - Уявіть, що ми читати не вміємо, а нам потрібно викласти слово, за допомогою чого ми можемо його викласти?

 

Гра «Веселі фішки».

(Діти викладають слова: мама, рак, ліс, ау, лис)

     - Як утворюється склад?

(Відповіді дітей)

     Читання складів з таблиці.

     - Як утворюється слово?

(Відповіді дітей)

     - Що означає слово?

(Відповіді дітей)

     - З чого складається речення?

 

Гра «Хто більше придумає речень із даним словом?»

     - А зараз ми складемо із складів слово і теж придумаємо з ним речення.

     - Давайте відпочинемо і пограємо хороводну гру «Подоляночка»

Вихователь.

Бог нам гарну мову дав

Щоб ми не мовчали,

А всі звуки і слова

Легко вимовляли.

Кожна літера – це знак,

Кожна загадкова,

Вони з’єднуються так,

Що виходить слово.

 

Гра «Наша мова».

Ми щодня і щохвилини

Слово важимо до слова,

Мов чудесні намистини,

Так виходить наша мова,

Українська мова.

Чути дзвіночок. Вхід Української мови (дорослі).

- Не впізнали? Та ж я мова

Українська, калинова,

А ще кажуть солов’їна,

Бо як пісня вона лине.

Із маленьких цих краплинок,

Що почули ви сьогодні,

Мова складена народна.

 

Вихователь. Українська мово, запрошуємо тебе до нас на заняття. Діти прочитають багато віршів про мову.

І нас єднає рідна мова,

Всіх, хто живе у цім краю.

Вона прекрасна, світанкова,

я так її люблю.

 

Розцвітай, прекрасна Україно,

Рідна земле, матінко моя,

Хай лунає мова солов’їна,

Пісня неповторная твоя.

 

Солов’їну, барвінкову,

Колосисту – навіки,

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди повсякчас,

Бо ж так, як мати,

Мова кожного із нас.

 

Розвивайся, веселися,

Моє щире слово,

У барвінки одягайся,

Моє щире слово,

Щоб на все життя з тобою

Ми запам’ятали,

Як з колиски дорогої

Наталю кохали.

 

Пісня «Українська мова».

    Вихователь. Українська мова багата своїми віршами, піснями, скоромовками, прислів’ями, казками

     Українська мова. У мене є чарівна квітка, в кожній пелюстці є вірш, загадка, казки, якщо відгадаєте з якого це твору, то з’являться на пелюстці персонажі цих творів.

 

    Фізкультхвилинка «У країні казочок»

     Вихователь. Діти, ви ще маленькі, але ви по крапельці-краплині вивчаєте рідну мову, мову своїх батьків. Свою мову ви повинні вивчати, берегти і шанувати.

А знехтуєте рідне слово,

Земля нам цього не простить.

Тож линь над світом, рідна мово,

Тобі в віках судилось жить.

 

Бо ніхто не має права

Мову рідную забуть,

Як ту пісню, що співала мати,

І як своє дитинство золоте.

 

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, як трави, як води.

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну.

Красу її вічно живу й молоду

І мову її солов’їну.

 

Пісня «Присяга українській мові».

(Виконують діти)

      Українська мова дякує дітям, роздає призи. Діти її проводжають.