Конспект інтегрованого заняття з розвитку мовлення і аплікації щодо формування патріотичних почуттів у дітей старшого дошкільного віку «Бабусин рушник»

ЗАПОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ЛЕНІНСЬКОГО РАЙОНУ

ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД № 151 «КРАПЛИНКА»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект інтегрованого заняття

з розвитку мовлення і аплікації

щодо формування патріотичних почуттів

 у дітей старшого дошкільного віку

«Бабусин рушник»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       Підготувала

       вихователь старшої групи

Рябєва Олена Олександрівна

 

 

 

 

 

 

 

Інтегроване заняття

з розвитку мовлення і аплікації

щодо формування патріотичних почуттів

 у дітей старшого дошкільного віку

«Бабусин рушник»

 

Мета і завдання:

1.Розвивати зв’язне мовлення, активізувати та збагатити словник дітей іменниками: родина, рід, рідня, візерунки, орнамент; прикметниками: родинні, рідна, ріднесенька, найдорожча, найкраща, різнобарвний; та дієсловами по темі: шанувати, поважати, піклуватись, захищати, оберігати, допомагати.

2. Формувати у дітей поняття про рід, родину, про приналежність до своєї родини. Виховувати поважне ставлення до людей похилого віку.

3. Поглибити та закріпити знання дітей про український побут, про рушник як оберіг, про особливості його виготовлення, про значення кольорів, вишивки на ньому.

4. Виховувати почуття національної гордості, любов та пошану до традицій свого народу.

 

Обладнання: зображення родини (1 малюнок – батьки і діти, 2 малюнок – батьки, діти, бабуся, дідусь), заготовки на кожну дитину з зображенням сердець, українська хата з паперу, криниця-журавель,  фотографія Галинки, зображення дерев’яної скрині, ілюстрації з різними видами рушників, 2 рушники святковий та повсякденний, намисто, хустка, вишита сорочка,заготовки для виготовлення рушників, нитки для в’язання або муліне червоного, чорного та білого кольорів, клей, пензлі, серветки, клейонки.

Попередня робота: розглядання державних символів України, читання віршів Л.Савчук «Моя Україна – це пісенька мами», М. Сингаєвський «Я все люблю»,  А.Камінчук «Батьківщина»; читання та розбір творів В.О.Сухомлинського «Іменинний обід», «Бабусин борщ», «Образливе слово», «Сива волосинка», «Сьома дочка»; розбір прислів’їв «Всюди на світі добре, а вдома найкраще», «За морем тепліше, та вдома миліше» тощо.

 

Хід заняття

 

І частина. Комунікативна діяльність

Діти розглядають два малюнки з зображенням родини.

Вихователь - Розгляньте малюнок. Як одним словом можна назвати цих людей? (Відповіді дітей.)

• А як ви розумієте, що таке родина, сім’я? (Відповіді дітей. В ході розмови підводимо дітей до висновку, що сім’я – це тато, мама та діти. Вони живуть разом і є найближчими та найдорожчими одне для одного людьми.)

Дітям роздаються аркуші паперу з намальованими серцями, в кожному серці 8 маленьких сердечок.(додаток1)

• Діти, зафарбуйте у великому серці стільки маленьких сердечок, скільки людей у вашій сім’ї. Назвіть їх.
• Пригадайте, якого кольору очі та волосся у мами й тата. – Як звати маму? – А як звати тата?
• У вас є батьки (мама й тато). У них є свої батьки (для вас вони – дідусь і бабуся). У дідусів і бабусь також є мами й тата (Для вас вони – прабабусі та прадідусі). Усі ці люди становлять родину, рід. . Кожен з вас  – один із членів своєї родини. Шануйте її, не зневажайте, будьте гідними продовжувачами свого роду.
• Розгляньте другий малюнок. Кого з членів родини зображено на ньому? Розкажіть чим займається кожний з них? Чим ця родина відрізняється від вашої? Чим схожа? Чи є у Вас бабусі, дідусі?  Де вони живуть? Як Ви до них звертаєтесь?

2. Пізнавальна діяльність.

Вихователь - Діти, мені на днях в інтернеті написала листа маленька дівчинка Галинка. Вона зі своєю родиною живе у селі разом зі своєю бабусею. Ось, яку історію надіслала нам Галинка(розповідь вихователя від імені Галинки твору В.О.Сухомлинського «Тихо, бабуся відпочиває» з опорою на таблицю додаток 2):

Тихо, бабуся відпочиває(В.О.Сухомлинський)

Прийшла зі школи маленька Галинка. Відчинила двері, щось хотіла весело сказати мамі. А мама насварилася на неї пальцем і Галинка тихенько підійшла до столу, поклала книжки.

- Тихо, Галинко, бабуся відпочиває. Цілу ніч вона не спала, боліло серце.

Пообідала й сіла за уроки. Читає книжку тихо-тихо, щоб не розбудити бабусю.

Відчиняються двері, заходить Оля, Галинчина подруга. Вона голосно й каже:

- Галинко, послухай...

Галинка насварилась на Олю пальцем, як мати на неї, і пошепки мовить:
- Тихіше, бабуся відпочиває. Цілу ніч вона не спала, боліло серце.

Сіли дівчатка до столу й розглядають малюнки. А з бабусиних очей впали дві сльозинки. Коли бабуся прокинулась, Галинка й питає:

- Бабусю, а чого ви плакали увісні?

Бабуся усміхнулась, приголубила Галинку. В її очах світилась радість.

Вихователь – Ось, яку історію надіслала нам Галинка.

Питання для обговорення оповідання:

- Діти, а як ви вважаєте, чому матуся насварилася на Галинку, коли та прийшла зі школи?

– Чому Галинка насварилася на свою подружку Олю?

– Чому бабуся встала радісною та приголубила Галинку? –

Діти, поміркуйте, а що ви можете зробити, щоб Ваша бабуся була радісною, усміхненою?(відповіді дітей)

- Та на цьому історія Галинки не скінчилася. Коли її бабуся прокинулася з хорошим самопочуттям, вона запросила Галинку з Олею до своєї кімнати, де стояла велика дерев’яна скриня. З цієї скрині вона достала дівчаткам по низці намистин. Бабусю, а що в цій скрині? – запитали її дівчатка. Діти, а ви як гадаєте, що в скрині? Хочете подивитися, що там? Галинка надіслала нам багато фотографій та декілька речей з бабусиної скрині . (Вихователь запрошує дітей до столу )

Розповідь про скриню

- А чи знаєте ви, що скриня була в українців у великій пошані? Сюди складали одяг(показуємо домоткану вишиту сорочку), рушники, полотно, хустки(показуємо хустку), прикраси (даємо дітям роздивитися віночок та намисто), господині зберігали в ній гроші.  Упізнали, що це? Так, рушник. В Україні, за народною традицією, в кожній хаті повинен бути вишитий рушник. У народі говорили: «Хата без рушника, що родина без дітей». Діти, пригадайте, яке призначення має вишитий рушник?(відповіді дітей)

 

 «Вишитий рушник»

Вихователь - На вишитий рушник клали хліб із сіллю і зустрічали гостей; клали немовля, щоб було щасливе; на щастя-долю давала мати рушник, коли виряджала сина в дорогу; у день весілля наречені стають на рушник, щоб життя було щасливим.

 

  - У чарівну силу рушника вірили, як у доброго чудодія. А звідки взятися тій силі, як гадаєте? А сила рушника — в його візерунках, кольорах. Ось бачите, на рушнику є такі краєчки, або ще їх називають «вужики», «кривульки». Це знак води. А де вода — там життя. «Вужики» ще означають насіння. А ще на рушниках є квадрати, ромби. Це символ сонця або поля. Всі ці лінії, ромбики, квадрати, які повторюються на рушнику називають орнаментом. Вишивають рушник нитками муліне різних кольорів.Якщо добре подивитися, можна помітити на всіх рушниках два одинакові кольори. Які це кольори? Так, червоний і чорний. Що означають ці кольори? Так, чорний колір — це колір землі-годувальниці. Червоний — любов до рідних, один до одного, або колір калини — улюбленої рослини нашого народу. У народі вважалось, що рушники – це обереги від усього злого, що може зайти в дім, це символ людського щастя. Багато народних прислів’їв є про рушник:

- Рушник на кілочку – хата у віночку.

- Хата без рушників – родина без дітей.

- Де сия вишиття, там злагода й добре життя.

- Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати – буде чим гостей шанувати.

- Коли бажали людям щастя, то казали:

«Хай стелиться вам доля рушниками».

 

- Колись в Україні не було такої дівчини, яка б не вміла вишивати. Довгими осінніми та зимовими вечорами, молоді дівчата вишивали рушники, сорочки, хустки. Кожна намагалася вишити на рушнику такий малюнок, щоб він не був схожий на інший. Рушники берегли, їх передавали, як обереги з покоління у покоління. Ось і нашій Галинці бабуся подарувала вишитого  рушничка. Діти, вам сподобалась розповідь Галинки? Давайте подякуємо Галинці за неї.

- А ми сьогодні спробуємо зробити з вами рушнички. І ці невеличкі твори стануть окрасою ваших осель. (діти сідають за столи).

 

3. Перетворювальна діяльність.

Вихователь - Діти, ми сьогодні  спробуємо створити вишитий візерунок на рушничку. Але, щоб  гарно попрацювати, треба ручки приготувати.

 

Пальчикова гімнастика «Рушничок»:

Голку візьмем пальчиками ми не для забави,     (імітуємо рух наче всовуємо нитку у голку,                              

Зробимо стежечок  вліво – вправо, вліво – вправо.  (рух шиття вправо-вліво)

Нитками червоними,чорними, біленькими(загинаємо пальчики на називання кожного кольору)

Вишиємо рушничок  для бабусі й неньки (нахиляємося трішки вперед , наче подаємо хліб на рушникові)

Вихователь: Ваші ручки готові до роботи. Сідайте зручніше і будьте уважні. (Вихователь показує із поясненням виконання роботи- на паперовому рушничку за допомогою наклеювання та надання форми ниткам муліне  викладається орнамент рушничка, а потім через готові отвори на краях паперових рушничків, протягуємо білі нитки робимо бахрому з обох боків).

 

ІV частина. Оцінно-контрольна діяльність

Гра «Продовж речення»

(вихователь починає речення, а  дитина продовжує, правильно узгоджуючи слова в реченні).

–  Рушничок вас –  (оберігає)

– Для вишивання використовуємо нитки, які називаються – («муліне»);

– Повторення завитків та ліній називається – …(орнамент);

– Червоний колір – символ щастя, … (любові).

– Чорний колір    – символ …(землі)

– Що нового ви дізналися на занятті?

–  Молодці!

 

 

 

Додаток 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3.

 

  -  - отвори для бахроми рушника;

Лінії викладаємо нитками муліне, або акриловими нитками для в’язання, фіксуємо клеєм ПВА