конспект конференції "ЧИ ЗАВЖДИ ПЕРЕОХОЛОДИТИСЯ , ЗНАЧИТЬ ЗАХВОРІТИ "

Кожна людина не з чуток знає, що таке застуда. Але ми часто не зовсім точно уявляємо, які механізми задіяні під час хвороби , і яку саме роль у розвитку застуди грає переохолодження. Але зрозуміти хворобу, значить знайти можливості з нею боротися.  Давайте з’ясуємо, як переохолодження   повязане з інфекційними хворобами?

Застуда, що це таке?

Сезон застуди та грипу щорічно припадає на холодну пору року, а саме осінньо-зимовий період. Але чому ми схильні до вірусних інфекцій саме взимку?

Більшість з нас хворіють як мінімум двома простудними захворюваннями в рік, але чому?

Застудою ми називаємо захворювання органів дихання, що виникають після впливу холоду на організм. Під цим «маркуванням » можуть ховатися багато інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів, серед яких риніт, ангіна, фарингіт, ларингіт, тонзиліт та інші.Під впливом холоду також можуть загострюватися різноманітні хронічні захворювання інших органів, наприклад, гломерулонефрит і ревматизм . У такому випадку ми теж іноді говоримо, що захворіли через застуду.

Чому  ж холод викликає застуду?

Переохолодження призводить до порушення кровообігу і знижує проникність судин , причому не тільки в місці впливу низьких температур , але і в інших частинах тіла. Так, наприклад ,  переохолодження ніг впливає на кровоносні судини дихальних шляхів. В результаті відбуваються зовсім не безневинні зміни . Порушення кровообігу погіршує харчування тканин і призводить до зниження імунної активності організму. Поява застуди ми пов’язуємо з негативним впливом на організм холоду. І такий зв’язок дійсно існує. Але одного переохолодження мало. Тільки якщо холод буде діяти спільно з інфекцією, ми «заробимо » хворобу .

Віруси застуди та грипу намагаються проникнути в наш організм через ніс. На щастя, наша носова оболонка має складні захисні механізми проти цих мікробних агентів.

Слизова оболонка носа постійно секретує слиз. Віруси виявляються в пастці в липких соплях, які постійно рухаються крихітними волосками, званими війками, які вистилають наші носові ходи. Ми ковтаємо їх, і наші шлункові кислоти нейтралізують мікроби.

Але холодне повітря охолоджує ніс і уповільнює очищення слизу.

Причиною застуди можуть стати як вірусна , так і бактеріальна інфекції. «Простудні інфекції » найлегше поширюються в сиру прохолодну погоду. І саме в цей час ми найчастіше переохолоджуємося і тим самим створюємо всі умови для її проникнення в організм.

Застуда включає в себе ряд, викликаних переохолодженням організму або окремих його частин,  захворювань. За старих часів у поданні лікарів застуда грала  провідну роль в походженні великої кількості захворювань, об'єднаних загальною назвою «простудних».

Загальне нездужання, кашель, нежить, іноді підвищена температура - це симптоми, що з'являються не одномоментно і проходять не відразу, деякі, наприклад нежить або кашель, можуть триматися досить довго.

 Схильність до інфекційних хвороб є результатом ослаблення опірності організму впливу хвороботворних мікробів, чому сприяє охолодження. Але існують хвороби, при яких застуда може надавати і безпосередній вплив на тканини організму, викликаючи їх пошкодження. До них відносяться, наприклад, невралгія трійчастого і сідничного нервів. Крім того, вплив на організм холоду може призвести до виникнення таких захворювань, як ревматизм і запалення нирок (нефрит).

 Чутливість різних людей до застуди неоднакова, вона залежить від загартування організму, його реакції на коливання температури і вологості повітря. У виникненні захворювань велику роль грає охолодження не стільки всього організму, скільки окремих його частин, перш за все ніг.

Кажучи іншими словами, слизиста оболонка дихальних шляхів  навіть у абсолютно здорової людини заселена потенційно небезпечними мікробами — стафілококами, стрептококами, кишковими і гемофільними паличками. Система місцевого імунітету не дає вищезазначеним мікроорганізмам проявити свою потенційну шкідливість, і стан озброєного нейтралітету може продовжуватися роками.

 В результаті переохолодження відбувається спазм судин і порушується кровопостачання слизистої оболонки дихальних шляхів. Наслідок — зменшення концентрації захисних речовин, порушення физико-хімічних характеристик слизу, зниження активності війчатого епітелію і, врешті-решт, активізація умовно-патогенних мікроорганізмів. До речі, слід згадати і про те, що спазм судин слизистої оболонки може виникнути під впливом чотирьох видів простудних чинників:

1. загальне переохолодження (купання в холодній воді, мороз, «поганий» одяг);

 2. швидка втрата тепла у зв'язку з пітливістю, коли гаряча волога шкіра контактує з прохолодним повітрям або коли просто є потік повітря (протяг); 3.              рефлекторний спазм судин слизистих оболонок, що виникає при контакті чутливих зон стопи з холодом («мокрі ноги», босоніж по холодній підлозі і т. п.);

4. охолоджування слизистих дихальних шляхів: морозиво, холодні напої, морозне повітря.

 Що буде далі? Це залежить від безлічі чинників: від кількості бактерій і їх видової різноманітності, від того, наскільки виражені розлади кровопостачання слизової оболонки, від стану місцевого імунітету до переохолодження, від тривалості і інтенсивності простудного чинника.

Цілком можливо, і навіть дуже ймовірно, що нічого і не буде: короткочасний спазм судин лише ненадовго понизить обороноздатність організму, але швидке відновлення кровообігу ліквідовує загрозу в самому її зародку. Проте може виникнути запальний процес, і тоді з'являться симптоми хвороби, буде потрібна мобілізація всього організму: загальний імунітет прийде на виручку імунітету місцевому.

 У дихальних шляхах основним житлом бактерій є органи лімфоїдної тканини — мигдалини, аденоїди. Недивно, що тонзиліт і аденоїдит є найбільш частими проявами простуди. Тут слід зазначити, що принципова можливість розвитку простуд обумовлена двома головними чинниками:

• станом місцевого імунітету;

• стійкістю організму до епізодичних холодових дій.

Вираженість згаданих чинників пов'язана із способом життя конкретної людини. Загартовування, що підвищує стійкість організму до таких «страшних» явищ, як протяг, холодна вода і босоноге ходіння, підвищує,  як правило, і місцевий імунітет. Дитина  з хорошим місцевим імунітетом в переважній більшості випадків не схильне до простудних захворювань. У свою чергу, слабкий місцевий імунітет майже завжди приводить до того, що в носоглотці формуються осередки хронічної інфекції, перш за все, хронічний тонзиліт. Найчастішим наслідком переохолодження є загострення хронічних інфекцій дихальних шляхів і як наслідок - загострення хронічного тонзиліту.

Отже, невизначене, народно-побутове поняття «застуда» придбало більш-менш конкретні контури і трансформувалося в реальний діагноз — загострення хронічного тонзиліту. Тепер стає легко пояснити парадоксальне, на перший погляд, явище: виявляється, діти першого року життя практично ніколи не хворіють на простудні захворювання, оскільки ще не зіпсовані «правильним вихованням» і не встигли «заробити» вогнища хронічних інфекцій — загострюватися нічому, власне кажучи.

Ще раз повторимо найбільш принципові моменти, щоб остаточно розставити крапки над i.  

Слово «простуда» має два значення:

 • переохолодження, якому піддався організм;

• хвороба, пов'язана з переохолодженням.

Простуда-переохолодження порушує функціонування слизових оболонок дихальних шляхів і призводить до зниження місцевого імунітету. Зниження місцевого імунітету приводить до активізації бактерій з розвитком запалення.

  Застуда-хвороба виявляється симптомами запалення тої або іншої ділянки дихальних шляхів та  виникає на тлі пониженого місцевого імунітету і за наявності осередків хронічної інфекції в організмі.

Наявність і вже тим більше загострення хронічної інфекції вимагає принципово інших підходів як відносно профілактики, так і відносно лікування хвороби. Актуальні тут і можливість вживання антибактеріальних засобів, і зміцнення місцевого імунітету, і підвищення стійкості організму до охолодження (загартовування).

Принципова особливість застудних хвороб, тобто загострень хронічних інфекцій, — їх незаразливість, адже бактерії почали розмножуватися лише тому, що в того хворого, що переохолоджувався знизився  імунітет, а для того, що знаходиться поруч бадьорого і незамерзлого сусіда вони жодної небезпеки не несуть. Виділяти простудні хвороби серед загальної маси ГРЗ однозначно має сенс, оскільки, як ми вже з'ясували, існує цілий ряд специфічних моментів на всіх етапах допомоги (профілактика, діагностика, лікування). Тому, при  виявленні у хворого ознаки респіраторної інфекції, завжди треба подумати, проаналізувати і уточнити: а чи  не пов'язані ці симптоми з попереднім переохолодженням?

Правильні висновки полягають в тому, що нормальна жива істота не повинна захворювати від стакана холодної води ,або через босі ноги.

У зв'язку з тим, що літо вже давно пройшло, а холоди  настають,  дехто  вже встиг підхопити нежить  чи яку-небудь інфекцію.

Переохолодження само по собі не можна назвати хворобою, але воно стає пусковим механізмом для різних інфекцій. Наприклад, коли ви з'їли морозиво, чи попили холодної води - у вас захворіло горло. Тут переохолодження зіграло свою нехорошу роль. У горлі порушився кровообіг за рахунок того, що слизова оболонка дуже сильно охолодилася, судини звузилися. Таким чином, порушився місцевий імунітет, який безпосередньо залежить від кровообігу.

Специфічні речовини потрапляють на слизову оболонку горла з кровоносного русла і там вбивають мікроби, які ми вдихаємо. В умовах порушенного кровообігу цих речовин стає менше, слизова оболонка беззахисна перед мікробами, які починають активно розмножуватися на переохолоджених тканинах. Розвиваються гострі респіраторні вірусні інфекції чи  ангіна. Переохолодження організму сприяє пригнобленню діяльності імунної системи, яка є захисним бар'єром людини від різної хвороботворної мікрофлори — вірусів (грипу, парагрипу), бактерій (стафілококів, стрептококів, пневмококів) і іншої інфекції.

Теорії розвитку застуди

Переохолодження організму може сприяти розвитку так званих простудних захворювань.   Застуда найчастіше виникає в результаті раптового охолодження якої-небудь обмеженої частини тіла з підвищеною чутливістю до температурних дій (наприклад, намокання ніг). Для її виникнення має значення передуючий стан організму - сприйнятливість до холоду, розпалене тіло з розширеними шкірними судинами, наявність осередків інфекції.

Не існує загальноприйнятої теорії, що пояснює механізм розвитку застуди. Найбільш важливе значення надається порушенням нервоворефлекторного характеру, що розвиваються при охолодженні організму. Роздратування рецепторів шкіри  холодом викликає рефлекторно циркуляторні зміни, які порушують функціональний стан внутрішніх органів і сприяють розвитку простудних захворювань.

Встановлено, що охолодження зумовлює порушення кровообігу і пониження проникності судин різних органів. Порушення кровообігу відбувається не лише в області, що піддалася охолодженню, але і в інших частинах тіла. Так, наприклад, охолодження нижніх кінцівок викликає розширення судин слизистих оболонок дихальних шляхів і легень. Зміна кровопостачання, пониження проникності судин веде до порушення живлення тканини і зниження її опірності по відношенню до збудників

  Експериментально встановлено, що охолодження знижує імуно біологічні властивості організму, опірність його інфекціям. Найбільш демонстративно це було доведено в дослідах Пастера, який  курей, несприйнятливих до сибірської виразки, піддавав охолодженню, внаслідок чого вони захворювали цією  хворобою. Питання про взаємовідношення простуди і інфекції має принципове і важливе практичне  значення, але  на жаль, не може в даний час вважатися остаточно з'ясованим.  Загальновизнано, що застуда грає важливу роль в розвитку цілого  ряду інфекційних захворювань. Несприятливі метеорологічні  чинники є необхідною умовою розвитку спалахів грипу.

У періоди підвищеної захворюваності грипом так само частішають і випадки що виникають одночасно з грипом інші захворювання (ревматизм, плеврити, холецистити) у ряді випадків не пов'язані з

інфекцією грипу,  а зумовлені переохолодженням організму у зв'язку з дією несприятливих метеорологічних умов. Ця точка зору підтверджується тією обставиною, що і поза епідемією грипу в осінньо-зимовий період  підвищується захворюваність гострими катарами дихальних шляхів.

Таке поширене захворювання, як ангіна, також найчастіше  посилюється в холодну пору року. Загальновизнано, що в патогенезі ангін найважливіше значення має реактивністьо рганізму. При зараженні тварин стрептококом     ангіна у них починається лише після дії несприятливих чинників, зокрема охолодження.

При загальному охолодженні тіла, місцевому охолоджуванні глотки або при тому і другом одночасно порушується рівновага між організмом і інфекцією і настає захворювання  ангіною (найчастіше аутоінфекція). Проте слід зазначити, що сезонність ряду інфекційних захворювань може бути зв'язана і з іншими причинами, які можуть впливати на організм в холодну пору року (недостатність сонячної інсоляції,  зміна живлення, зокрема знижений вступ вітамінів, скупченість населення). Мабуть, що зміна імунобіологічної реактивності людей в різну пору року зумовлена багатьма моментами, серед яких метеорологічні умови можуть мати  для  ряду захворювань виключно важливе значення.

Роль охолодження в розвитку деяких захворювань (катар верхніх дихальних доріг, ангіна), настільки велика, що вони відносять такі захворювання до простудних. У зв'язку з цим виникає важливе питання, чи існує застуда як самостійне захворювання (без участі інфекції). З цього питання немає єдиної точки зору. Одні автори вважають, що застуда може лише привертати до розвитку інфекційних захворювань і що без інфекції вона не може викликати захворювань. Інші ж дослідники  важають, що застуда не лише привертає до розвитку ряду інфекційних захворювань, але може викликати і самостійно «простудну хворобу».

На думку останніх, простуда як самостійне захворювання може клінічно виражатися в різних формах і перш за все в змінах з боку органів дихання (гострий катар дихальних шляхів, бронхіти, неспецифічні пневмонії, плеврити). Простуда може викликати артрити, неврити, невралгії.

Прибічники можливості розвитку самостійних (без участі інфекції) простудних захворювань вважають, що в цих випадках йдеться про зміни, пов'язані  з функціональними порушеннями центральної нервової системи, і що підвищення температури, яка  спостерігається при простуді, має асептичне походження (порушення терморегуляції). Деякі інфекціоністи, розглядають простуду як захворювання центральної нервової системи, як своєрідний невроз, що супроводиться порушенням терморегуляції.

 Осередки інфекції, що виявляються в цих випадках, можуть бути не причиною захворювання, а наслідком активізації інфекції на фоні і під впливом простудного захворювання. Це твердження базується на клінічних спостереженнях, які показують, що при деяких захворюваннях (ангіна, осередкова пневмонія) температурна реакція  вища загальній інтоксикації не відповідають вираженості і поширеності осередкових явищ.

Окрім гострої форми простудної хвороби, явища якої зазвичай досить швидко проходять при своєчасно проведеному лікуванні, виділяють хронічну форму простудної хвороби, яка розвивається в результаті частих рецидивів гострих захворювань. В осіб, страждаючих хронічною  формою застудної  хвороби,  виявляється  загальне нездужання, розбитість, порушення сну, підвищена нервова дратівливість, значна чутливість до охолодження.

При дослідженні хворих виявляються функціональні зміни з боку центральної нервової системи з порушенням терморегуляції. Зміни, що розвиваються у цих хворих, пов'язані перш за все з порушенням регуляторної функції центральної нервової  системи, порушенням адаптаційних механізмів - «хворі знаходяться цілком у владі клімату і мікроклімату зовнішнього середовища.

  Профілактика застудних захворювань має бути направлена перш за все на  підвищення імунобіологічних властивостей організму шляхом організації раціонального харчування, повноцінного відпочинку і загартовування (душ, обтирання, часткові обмивання, купання, гартування нижніх кінцівок, повітряні ванни, сонячні ванни, ультрафіолетове опромінення).

Застуда— може  виникати  і через кондеціонер, коли потік охолодженого повітря  направлений просто на людину: його робоче місце чи місце відпочинку. Для запобігання таких ситуацій потік охолодженого повітря потрібно спрямовувати в бік протилежний від тривалого місця перебування. Різниця температур у різних приміщеннях або надворі та кондиціонованому приміщенні не повинна бути більшою за 8  максимум 10 градусів. Під час кондиціонування повітря не слід забувати про дотримання показників вологості, оскільки у надмірно вологому повітрі швидко розмножуються бактерії та зростає ризик розвитку інфекційних захворювань

Памятаймо: одне і те ж захворювання у кожної людини протікає з різними симптомами, що пов’язано з особливостями імунної системи, умовами проживання та  роботи, способу життя, а також може маскуватися на фоні  самолікування. Будьте уважні до свого організму — він у вас єдиний та неповторний. Не займайтеся самолікуванням, не користуйтеся сумнівними порадами знайомих і родичів, а як найранішезверніться до фахівця. Лікар – пуль монолог та лікар  -  аллерголог  допоможуть з`ясувати   причину виникнення захворювання, а також  надати кваліфіковану  допомогу.

Додаткові запитання для роздумів:

1.     Чи залежать тканини організму від застуди? Чи впливає застуда на тканини організму?
2.     Які інфекції існують?
3.     Які зміни через переохолодження  відбуваються в організмі?
4.     Які види імунітету вам відомі?
5.     Симптоми застуди…  Які вони?