Конспект на тему“ Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Радянська модернізація України ( 1929-1939рр) ”

Про матеріал

Конспект для підготовки до НМТ на тему 24“ Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Радянська модернізація України ( 1929-1939рр) ”. Можна використовувати на уроці історії України в 10 класі.

Перегляд файлу

Тема 24 “ Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Радянська модернізація України ( 1929-1939рр) ”

21 січня 1924 року помер Володимир Ленін, після чого у партійнодержавному керівництві СРСР розпочалася боротьба за владу між Йосипом Сталіним та Левом Троцьким.

Генеральні секретарі ЦК КП(б) У

- Лазар Каганович( 1925-1928рр)

- Станіслав Косіор ( 1928-1939рр)

З 1929р. Йосип Сталін , генеральний секретар ЦК ВКП ( б) , зосередив у своїх руках необмежену владу.

➢ Слова Й. Сталіна : “ ... Ми маємо ворогів внутрішніх... Ми маємо ворогів зовнішніх... Ми мали кризу заготівлі, яку вже ліквідовано. Криза заготівлі стала першим серйозним виступом капіталістичних елементів села проти радянської влади ”, - були сигналом до згортання непу.

Сталінська модель соціалістичної економіки

✔ Форсована індустріалізація( створення передової економіки)

✔ Суцільна колективізація ( створення колгоспів і радгоспів у селі)

✔ Культурна революція ( підвищення культурного рівня, освіченості населення)

✔ Запровадження методом терору

Форсована індустріалізація, 1929р.

1. Побудова та реконструкція великих промислових об’єктів.

2. Нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки.

3. виникнення у промисловому комплексі республіки нових галузей

Будівля Держпрому в Харкові , 1925-1928рр. Стиль конструктивізм. Тут розміщувались органи державної влади

Перша п’ятирічка ( 1928-1932рр) — перехід до централізованих державних перспективних планів розвитку економіки- п’ятирічок. Перший п’ятирічний план розпочався зі жовтня 1928р., Сталін прогнозував темпи промислового зростання до 37.7 % за рік. Проте навіть офіційні статистичні дані, показують, що середньорічний темп промислового зростання за роки п’ятирічки становив 15.7 % .

Гасло Першої п’ятирічки “Техніка вирішує все!”

Карикатура акцентує увагу на форсованій індустріалізації і дає

Радянський агітаційний плакат закликав до реалізації планів

Заходи влади

✗ у 1929 р. вийшла стаття Й. Сталіна “Рік великого перелому та стрибок до соціалізму” поставила завдання перейти до прискореної ( форсованої) індустріалізації. Україна була визначена як основний плацдарм здійснення індустріалізації в СРСР та отримала 20 % усіх капіталовкладень СРСР; 400 із 15000 промислових підприємств планували спорудити в нас у першій п’ятирічці.

✗ у грудні 1929р. ЦК ВКП(б) прийняв постанову “Про реорганізацію управління промисловістю”, згідно з якою основною ланкою управління ставало підприємство, а не трест, який перетворювали в органи технічного управління.

✗ ставили за мету забезпечити переважаючий і першочерговий розвиток галузей групи А( паливна, енергетична, хімічна, машинобудівна та ін.).Це дало б змогу перетворити СРСР на могутню індустріальну державу з великим військовим промисловим потенціалом.

✗ розпочався перехід радянської економіки до адміністративно-командних принципів функціонування

✗ у 1931 р. введено у дію Харківський тракторний завод ( ХТЗ)

✗ у 1932р. Дав перший струм Дніпрогес у Запоріжжі

✗ водночас початок індустріалізації мав наслідком погіршення становища населення , взимку 1928-1929рр. в містах України було запроваджено нормовану торгівлю хлібом за картками, лише з 1935 р. карткову систему постачання продовольства було ліквідовано.

Партійно-державне керівництво СРСР і УСРР на початку 1930-х рр. розповсюджувало зображені плакати з метою мобілізувати робітників на трудові рекорди та подвиги

Друга п’ятирічка ( 1933-1937рр.) - другу п’ятирічку в СРСР було проголошено “безбожною п’ятирічкою”, “п’ятирічкою знищення релігії”. У цей період зруйновано відомий храмів часів Київської Русі — Михайлівський Золотоверхий собор у Києві.

Заходи влади:

1. серед промислових об’єктів першихп’ятирічних планів у СРСР виділялось 35 гігінтів-новобудов, з них в УРСР розміщувалося 12 об’єктів — 7 новобудов та 5 докорінно реконструйованих підприємств.

До новобудов належали : Запоріжсталь, Криворіжсталь, Азовсталь, Дніпрогес, Дніпроалюмінійбуд, Краммашбуд, Харківський тракторний завод.

Серед реконструйованих підприємств були : Луганський паровозобудівний завод, чотири металургійні заводи: у Макіївці, Дніпродзерджинську, Дніпропетровську, Алчевську.

2. у 1934 р. столицю УРСР перенесено з Харкова до Києва.

3. найбільшим комбайновим заводом став Запорізький завод “Комунар”

4. у харчовій промисловості виникли нові галузі- маргаринова, олійна,хлібопекарська.

5. було збудовано 67 механізованих хлібозаводів і 5 м’ясокомбінатів

6. став до ладу Херсонський консервний завод потужністю 128 млн. банок нарік.

7. Виробниче змагання. Важливу роль у проведені індустріалізації відігравав людський фактор, адже від рівня професійності та відданості робітників залежав успіх модернізації.

Уночі з 30 на 31 серпня 1935р. вибійник шахти “Центральна-Ірмине” в Кадіївці Олексій Стаханов за допомогою двох помічників-кріпильників видобув 102 тонни вугілля при нормі 7 тонн, розрахованої тільки на вибійника, у 14,5 разів перекривши норму.

Напис на плакаті “Учора — рубіж новатора, сьогодніробоча норма”.

Зображений плакат, присвячений стаханівському руху, відображає результат форсованої індустріалізації

Абсолютний рекорд відбійним молотком установив у лютому 1936р. Микита Ізотов, за допомогою 12 кріпильників він нарубав за зміну 607 т. вугілля.

Третя п’ятирічка ( 1938-1942рр.)

Промисловість України напередодні ІІ світової війни

1. Збільшення асигнування на оборону

2. Збільшення видобутку вугілля, нарощування потужностей машинобудівноїпромисловості, хімічних підприємств, електроенергетики.

3. Встановлено надзвичайно жорстоку трудову повинність:

а) грудень 1938р. - постанова “Про заходи щодо впорядкування трудової дисципліни, поліпшення практики державного соціального страхування та боротьбу із зловживання у цій справі”;

б) червень 1940 р. - указ “ Про перехід на 8-годинний робочий день, на 7денний робочий тиждень і про заборону робітникам і службовцям самовільно залишати підприємства та установи”.

Згідно з цими документами порушення дисципліни прирівнювали до кримінального злочину, за якими карали ув’яненням.

Наслідки індустріалізації

➢ Уривок з історичного джерела : “ Індекс фізичного обсягу промислової продукції в СРСР у 1937 р., порівняно з рівнем 1913р. склав 820, у США - 154, Німеччині — 119, Великій Британії — 110, Франції — 101. за обсягами виробництва СРСР із п’ятого місця в світі у 1928 р. перейшов на третє у 1932р., у 1937 р.- на друге...”

➢ “ Ми маємо ряд індустріальних велетнів, що їх побудовано...і першим найліпшим є Дніпрельстан... У нас пущено за ці роки дванадцять доменних печей...наша машинобудівна промисловість зростає нечуваними кроками... Ми збудували краматорський машиннобудівний завод... луганський паротягобудівний завод... треба відзначити побудову Харківського тракторного заводу...”

1. у 1940 р. рівень промислового виробництва порівняно з 1913 р. збільшився у 7 разів

2. завершення націоналізації приватної власності

3. загальне одержавлення засобів виробництва. Створення мілітаризованої економіки командного типу

4. потужна урбанізація, швидке формування фабрично-заводського робітничого класу

5. домінування виробництва,поглиблення підпорядкованості економіки республіки союзному центрові, стрімке зростання заробітної плати, матеріального добробуту та життєвого рівня населення

6. за обсягом виробництва важкої промисловості Україна випередила ряд розвинених європейських країн: друге місце в Європі з випуску машин ( після Великої Британії) і виплавки чавуну ( після Німеччини); четверте місце у світі за видобутком вугілля.

Колективізація сільського господарства

грудень 1927 р.- XV з’їзд ВКП (б) взяв курс на кооперування села

Колективізація — примусова система заходів, спрямована на перетворення

одноосібних селянських господарств у великі колективні ( колгоспи) й радянські господарства( радгоспи).

Приводом для цього стала хлібозаготівельна криза 1927-1928 рр.

Мета — установлення державного контролю над сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів для модернізації промисловості. Методи: залякування, розкуркулення. Обмеження свободи пересування селянам.

У 1928 р. створено першу машинно-тракторну станцію ( МТС) а Україні, у радгоспі ім. Т.Шевченка Березівського району на Одещині.

Головне завдання МТС- виробничо-технічне обслуговування колгоспів і радгоспів з метою посилити вплив держави на село.

Гасло суцільної колективізації офіційно проголосив листопадовий ( 1929 р.) пленум ЦК ВКП(б).

Колективізація мала забезпечити нееквівалентний( не рівноцінний) обмін між селом і містом, полегшити викачування селянських ресурсів у державний бюджет. Єдиною формою організації на селі мали стати колгоспи і радгоспи. Все це мало здійснитися за три-чотири роки. Тих, хто виступав проти “лінії партії”, оголосили “ворогами народу” і репресували.

Партійно-державне керівництво УСРР наприкінці 1920-х рр. розповсюджувало зображений плакат з метою спонукати одноосібників добровільно вступати в колгосп.

30 січня 1930 р. у постанові ЦК ВКП(б) “Про заходи у справі ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації” було передбачено боротьбу із заможними верствами сільського населення від депортації в північні регіони СРСР до ізоляції в тюрмах.

Встановлення колгоспно-радгоспної системи супроводжувалося насильницькою експропріацією землі, худоби, реманенту, масовими депортаціями:

- наприкінці 20-х рр.850 тис. українських селян були примусово переселені внеобжиті райони Кольського півострова та Сибіру

- політика “ліквідація куркульства як класу”

- експропрійовано близько 200 тис. селянських господарства

“Знищимо куркуля як клас”

Пропагандистською складовою політики суцільної колективізації партійно-радянського керівництва УСРР був зображений плакат.

Нова хвиля колективізації розпочалася восени 1930 р., і вже до кінця 1932 р. у республіці було колективізовано понад 70 % селянських господарств та понад 80 % посівних площ. За працю в колгоспі селяни не отримували майже нічого., вироблена продукція діставалася державі.

____________________________________________________________________

Голодомор 1932 -1933 рр. - геноцид українського народу.

Причини голодомору:

1. завищені форми державних хлібозаготівель;

2. партійно-державне керівництво на чолі з Й. Сталіном намагалося здійснити індустріалізацію за рахунок села. Експорт зерна за кордон тривав навіть тоді, коли в УСРР спостерігалася масова смертність селян від голоду;

3. примусова колективізація та розкоркулення;

4. значні втрати зерна при зборі врожаю 1932р.;

5. радянське керівництво покарало українське населення голодом за спротив колективізації;

6. приховування факту голоду.

Заходи влади

У 1932 р.Москва надіслала з надзвичайними повноваженнями в Україну хлібозаготівельну комісію на чолі з В’ячеславом Молотовим. Ця комісія викачала зі села весь хліб у рахунок хлібозаготівель, але не виконала плану.

✗ 7 серпня 1932 р.

ВЦВК та РНК СРСР ухвалила власноручно написану Йосипом Сталіним постанову “Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцненення суспільної ( соціалістичної) власності.” “Закон про п’ять колосків”

Згідно з цією постановою за акт розкрадання колгоспного майна карали розстрілом, а за “пом’якшувальними обставинами” — позбавлення волі терміном не менше 10 років.

✗ 6 грудня 1932р.

прийняття постанови РНК УСРР і ЦК КП(б) У про занесення на “чорну дошку” сіл, які “злісно саботують хлібозаготівлі”, що означало:

✗ припинення в них державної та кооперативної торгівлі;

✗ конфіскації всього продовольства і посівного фонду;

✗ припинення постачання товарів; ✗ запровадження терору голодом.

Селян позбавляли можливості купувати промтовари, сірники, гас тощо. Наприкінці грудня 1932р. На “чорні дошки” було занесено 400 сіл; їх оточували війська. Пересування селянам там забороняли. ✗ 27 грудня 1932р.

- на території СРСР запроваджено єдиний паспортний режим та інститутпрописки;

- карткова система закупівлі продовольства.

Безпосередніми організаторами геноциду українського народу на найвищому рівні були:

Області з найбільшими

людськими втратами від Голодомору 19321933 рр.

( заштриховані)

Завдання: виписати біографію організаторів Голодомору

Наслідки геноциду

28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодомор 1932—

1933 років в Україні», який трактує події 1932—1933 років як геноцид українського

народу. Рішення було ухвалене 233 голосами. Від Партії регіонів проголосувало 2

депутати (Ганна Герман і Тарас Чорновіл), від БЮТ — 118, від блоку «Наша

Україна» — 79, від Соцпартії — 30, позафракційних — 4. Фракція комуністів за

законопроєкт, поданий Президентом України, не голосувала в повному складі.

✔ економічні

✔ соціальна сфера

✔ політична сфера

✔ етно-демографічні.

Завдання: створити таблицю “Наслідки Голодомору: сфера життя —

наслідки”

Сталінський тоталітарний режим і масові репресії в Україні

➢ Станіслав Косіор , виступаючи на з’їзді КП(б)У, заявив, що “ ...на Україні класова боротьба. Більш напружена. Ніж в інших містах, і ворог, націоналіст — у нас більш досвідчений, лютіший, ніж де б то не було в інших республіках і областях Союзу”. Ця теза стала підгрунтям для здійснення в республіці масових репресій у другій половині 1930-х рр.

Характерні риси тоталітарного режиму в УРСР у 1930-х рр.:

✔ усеохоплювальний політико-ідеологічний контроль держави над усіма сферами життя суспільства.

✔ одержавлення економіки, її мілітаризація та бюрократизація, використання примусової праці.

✔ панування однопартійної системи, зрощування партійного та державного апаратів, культ вождя.

Сталінський терор в Україні

1. У 1928р. - “Шахтинська справа”— політичний процес в СРСР , що започаткував широкомаштабні репресії в країні наприкінці 1920- на початку 1930-х років. Над 53 спеціалістами вугільної промисловості Донбасу, які нібито займалися шкідницькою діяльністю ( 5 осіб отримали смертний вирок, інші- різні терміни ув’язнення).

2. У 1930 р. відбувся сфабрикований процес над 45 “керівниками”

“Спілки визволення України” ( СВУ) — справа, спрямована проти

“старої” національної еліти ( проти “націонал-ухильництва”). Серед них — академік Сергій Єфремов, професори Йосип Гермайзе, Михайло

Слабченко, письменники Михайло Івченко, Людмила Старицька-

Черняхівська та ін.

➢ Уривок з історичного джерела : “ На лаву підсудних сіло 45 осіб: академіки. Професори, лікарі, священники, письменники, студенти та викладачі вищої школи, вчителі. Основним обвинувачуваним влада зробила віце-президента ВУАН С. Єфремова. Звинувачувальний вирок зайняв кілька номерів столичної газети “Вісті ВУЦВК””.

3. У 1931 р. відбувся ще один процес — так званого “Українського національного центру” (УНЦ) — процес над колишніми провідними діячами УНР, серед яких були Михайло Грушевський, Всеволод Голубович.

4. У 1932р. Кількість членів КП(б)У становила понад 500 тис. осіб, а в 1938р — близько 260 тис. осіб; скорочення чисельності Компартії України зумовлено здійсненням масових репресій у республіці.

«Березі́ль» — український театр-

5. У 1933р. було заарештовано видатного режисера Леся Курбаса, а організований ним театр “Березіль” — закрито.

студія, заснований		Лесем Курбасом		у 1922 році у Києві. В 1926 році його було переміщено
до Харкова, де він зайняв приміщення, яке до цього належало						театру імені І . Франка	під
керівництвом	Гната Юри		(нині це будівля		Харківського Українського академічного

Драматичного театру ім. Т. Г . Шевченка

6. У 1933 р. Й. Сталін надіслав у республіку Павла Постишева з диктаторськими повноваженнями, було започатковано нещадну боротьбу з носіями “українського буржуазного націоналізму”. У концтабори потрапила більшість видатних політичних діячів української культури. Жертвами чекістів стали практично всі, хто брав участь в Українській революції.

7. 1934р. - арешт українських кобзарів та лірників і розправа над ними.

8. 1934р. - справа “Української військової організації”(УВО)- політичнасправа, сфабрикована Державним політичним управлінням УСРР.

Стверджувалося, що «УВО» нібито планувала повстання проти комуністичного режиму в Україні, координуючи свої дії з реальною закордонною «УВО» під проводом Євгена Коновальця.

9. 1936-1938 рр. - репресії в армії

10. 2 липня 1937 р. Й.Сталін підписав рішення , на основі якого видав наказ по НКВС СРСР з визначенням розкладки “вороги народу”. Всього жертвами тоталітарно-репресивної машини протягом 1933-1938рр. стали 360 тис. громадян України. Головним наслідком масових репресій було фізичне винищення найбільш активної та інтелектуальної частини нації — “розстріляне відродження”.

Духовно-культурне

та

покоління

рр.

XX ст.

Українській СРР

, яке дало високохудожні

твори

галузі

та яке

було

знищене

здебільшого під час

великого терору

Доба «розстріляного відродження» — доба творчої особистості, що ввійшла в конфлікт із

тоталітарним режимом, хоча зовсім не мала на меті такого протистояння, намагаючись стояти осторонь будь-яких політичних проявів. Письменники «розстріляного відродження»

не сприймали догм, що вимагали послуху, їм властивий був крайній індивідуалізм .[2]

11. У 1937-1938рр. - “Великий терор” -масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937-1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства.

Масові репресивні операції у 1937-1938 роках, за задумом Й.Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу із «соціально-ворожими елементами», упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити «кадрову революцію». Підставою для розгортання терору була теза Й.Сталіна про загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва.

Наказом № 00447 запроваджувалися ліміти (плани) на покарання громадян- 269 тис. “ворогів”. Вироки за 1-ю категорією означали «розстріл»- 76 тис., за ІІ-ю категорією - на ув’язнення в таборах ГУЛАГ (російською: Главное управление лагерей) НКВС СРСР — 193 тис.осіб.

Одним із сумних символів Великого терору став Сандармох. 27 жовтня

- 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж’єгорськ

у Карелії з нагоди наближення 20-річчя Жовтневої революції було розстріляно

1111 осіб. У розстрільному списку було вказано прізвища 201 в’язня-

українця, серед них : Л. Курбас, М. Куліш, В. Підмогильний, М.Зеров.

Одним із найбільших на території Українипоховань жертв сталінських

репресії є Биківнянський ліс у Києві. На сьогодні встановлено імена понад 19

тисяч розстріляних громадян, що поховані там.