Розширити та поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави; виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, свого роду; берегти та примножувати багатства рідної країни.
Тема уроку. «Я вірю в майбутнє твоє, Україно!»
Мета уроку. Розширити та поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави; виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, свого роду; берегти та примножувати багатства рідної країни.
Обладнання. Карта України, державна символіка, малюнок сонечка, смужки-промінці з іменами дітей, шаблон голуба, грамзапис пісні «Як у нас на Україні…», святково прикрашений клас.
Хід уроку
І. Організація класу
Учитель: Доброго ранку травам росистим,
Доброго ранку квітам барвистим,
Доброго ранку сонечку ясному,
Дітям усім і усьому прекрасному!
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми, мети уроку.
Учитель: Приємно, коли нас оточують добрі люди, веселі і приємні посмішки?
Всі від нього навкруги
Набираються снаги –
Тільки ранок настає,
Виглянь у віконце,
Всім воно життя дає –
Променисте …. (сонце)
Учитель: Сьогодні ми будемо вчитися, як стати сонечком для своїх рідних, для друзів, для Батьківщини.
ІІІ. Основна частина
3.1 Подорож з казковими героями.
Вчитель: Ось наше сонечко (показую на дошку), але чого не вистачає у сонечка? Так, промінчиків! А тепер погляньте на свої парти, у кожного є промінчик? Як ви гадаєте, що написане на промінчиках? (імена дітей) Я хочу, щоб кожен з вас засяяв, як цей промінець, і ніс людям лиш добро. Давайте по черзі прикріпимо свої промінці до нашого сонечка. (діти прикріплюють., лунає грамзапис)
Учень 1. Я всміхаюсь сонечку:
Здрастуй золоте!
Я всміхаюсь квіточці –
Хай вона росте!
Учень 2. Я всміхаюсь дощику:
Лийся, мов з відра!
Друзям усміхаюся –
Зичу всім добра!
3.2 Гра «Сонечко» (усі діти стають у коло, беруться за руки.)
Учитель: Уявіть, у своєму серці вогник добра, ніжності, любові. Уявіть, як він збільшується, його сила переходить у вашу долоньку, а далі передається в долоньку того, хто сидить праворуч, збагачується добром, ніжністю, любов ю та рухається по колу далі. Потоки ніжності і любові збільшуються і збільшуються. Посміхніться один одному. Давайте завжди будемо дарувати один одному тільки добро і любов!
3.3. Розповідь учителя з елементами бесіди.
А) Інсценізація вірша
Вчитель: Облітав журавель сто морів, сто земель.
Облітав, обходив, крила, ноги натрудив.
Ми спитали журавля:
Діти: Де найкраща є земля?
Вчитель: Журавель відповідає:
Журавель: Краще рідної – немає!!!
Вчитель: Батьківщина – це та земля, де ти народився і живеш. Як називається наша держава, наша Батьківщина? (Україна). А ми хто з вами? (Українці).
Тобто наша Батьківщина – Україна, а ви маленькі українці.
Учень 1. Є багато країн на землі,
В них – озера, річки і долини,
Є країни великі й малі,
Та найкраща – моя Україна!
Вчитель: - А які символи України ви знаєте? (Гімн, герб, прапор.)
- Якого кольору наш прапор?(жовто-блакитний)
- Що означають ці кольори?(жовтий – поле, блакитний - небо).
3.3 Розповідь вчителя про історію школи.
Вчитель: Школу називають другою домівкою. І це справді так. Адже саме тут діти проводять велику частину життя. Сюди вони приходять малюками, крок за кроком просуваються сходинками, які ведуть у світ чарівного, прекрасного – у країну Знань. Тут проходить дитинство, юність. Тут вони вчаться дружбі і взаєморозумінню, самоповазі відвертості, тут відкриваються їх душі й серця для першого кохання...
Учень1. Як гарно, що настала осінь,
Що Перше вересня у нас:
Я стала вже така доросла,
Що йду до школи перший раз!
Учень2. В портфелі зошити новенькі,
Яскрава стрічка у косі,
Її мені вплітала ненька
Й раділи родичі усі!
Учень 3. Я обіцяю: неодмінно
Старанна завжди буду я,
І вчитись буду на «відмінно»,
Як вчилась вся моя сім я!
Вчитель: Хочу відкрити вам велику таємницю – в цьому році нашій школі виповнюється 50 років. Директором якої є Заковоротня В.А. , яка створює всі необхідні умови для навчання.
Ви мабуть теж з радістю і задоволенням йшли сьогодні до школи?
Учень 1. Це не вигадка, не казка,
Що віднині я – школярик.
Ось портфелик мій, будь ласка,
А в портфелику – букварик!
Учень 2. А в портфелі – акварелі
Грають барвами м якими,
Є і зошити в портфелі,
І щоденник поряд з ними.
Учень 3. Лиш оцінок ще немає
У щоденнику й журналі,
Хоч сестричка вже питає,
Чи приніс 12 балів?!
Вчитель: На згадку про перший урок і Перше вересня я вам хочу подарувати ось такі маленькі дзвоники, які щоразу будуть кликати вас на урок !!! (роздаю кожному учню)
ІІІ. Фізкультхвилинка. Гра «Коло дружби» під пісню «Як у нас на Україні…»
Учитель: Діти, а зараз давайте створімо коло дружби. Візьміть за руку товариша, об єднавши наш класний колектив в коло дружби.
Ми в серцях розтопимо лід,
Штучно створені зруйнуємо стіни!
Так ми різні – Південь, Захід і Схід,
Та всі разом – народ України!
Ми всі різні, але мета у нас одна – мир і спокій на нашій землі!
ІV. Підсумок уроку.
Учитель: Ось і добігає кінця наш урок. Нехай у вашому серці панує добро і радість, живіть у мирі і злагоді один з одним. На парті у вас лежить у кожного пташка, яку називають «голубом миру», зараз ми випустимо її на наше блакитне небо, а саме прикріпимо на дошку.
Ми усі одна сім я:
Мама, тато, ви і я!
Будемо усі дружити,
В злагоді і мирі жити.
Але найголовніше я хочу, щоб ви були справжніми людьми: добрими, чесними, чуйними, не байдужими до чужого горя, а справжніми друзями, готовими завжди прийти на допомогу.(учитель розповідає притчу про віник, наголошуючи про цінність сім ї.)