Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Конспект першого уроку "Від козацтва до кіборгів"

Про матеріал
Конспект першого уроку для учнів 7-8 класів "Від козацтва до кіборгів". Метою є розвивати бажання учнів до вивчення історії, географії, культури України та традицій рідного краю, зміцнювати їхнє почуття національної гордості й гідності, виховувати патріотизм.
Перегляд файлу

             

 

 

 

 


 


Мета: розвивати бажання учнів до вивчення історії, географії, культури України та традицій рідного краю, зміцнювати їхнє почуття національної гордості й гідності, виховувати патріотизм.

Завдання:

- виховання в учнів патріотизму, ціннісного ставлення до Батьківщини;

- усвідомлення духовної єдності з українським народом та своєї національної ідентичності;

- розширення кола знань з історії України та рідного краю;

- стимулювання дитячої спостережливості, уваги, ініціативи, творчості.

Хід уроку

1. Привітання.

2. Вступне слово вчителя.

Жодна з держав не може вважати себе ані розвиненою, ані демократичною, якщо її громадяни не знають свого минулого. Особливо потрібно його знати нам, українцям. Адже від нас цілеспрямовано, упродовж століть намагались відібрати історичну пам'ять, а отже, й позбавити національної гідності, перетворити на рабів із синдромом меншовартості. А тим часом наша історія, наша культура, наші традиції, може, й найдавніші у світовій цивілізації. Численні археологічні дослідження підтвердили, що на території сучасної України задовго до античної Еллади та Стародавнього Єгипту була високорозвинута культура.

Любов до Батьківщини виявляється у патріотизмі. Патріотизм у сучасних умовах є нагальною потребою і держави, якій необхідно, щоб усі діти стали національно свідомими громадянами – патріотами, здатними в недалекому майбутньому забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі, а у випадку військової загрози змогли відстояти її незалежність та суверенітет, і особистості, яка своєю діяльнісною любов’ю до Батьківщини прагне досягти взаємності з метою створення умов для вільного саморозвитку і збереження індивідуальності.

Сьогодні про патріотизм говорять усюди. Як ви розумієте зміст цього поняття?

Учні відповідають, учитель підсумовує. Патріотизм – це любов до Батьківщини, свого народу, турбота про його благо, сприяння становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, нації, готовність відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею.

Скажіть мені, будь ласка, чи зможе захистити себе від агресії країна, в якій не має патріотів? (Діти відповідають). Країна, яка не зростила патріотів не має права на життя, бо вона не спроможна боротися за свою цілісність, за свою свободу.

 

Через наше прагнення до свободи, нам доводилося воювати часто і багато. Доводиться і нині. Захищати себе від нападників і не допустити завоювання території. Хто б міг подумати, що брати до рук зброю українцям доведеться й у третьому тисячолітті.

Які вони – українські воїни Х, ХVII та XXI століть? Змінювалися обладунки, зброя, воєнні тактики та способи формування військ. Та незмінним залишився волелюбний дух, незламність  і здатність до саможертовності, яка дивує увесь світ. Не раз ми воювали і боролись. Переможемо і цього разу. Бо славні справжні герої були завжди і не перевелися досі в Україні.

 

Зараз ми з вами розглянемо основні етапи боротьби нашої держави.

  1. Дружинники Київської Русі (ІХ – ХІІІ ст).

У час існування Київської Русі військовому мистецтву надавалось особливого, великого значення. Воїни були добре тренованими та готовими в будь-який час іти в бій. Армія могутньої держави була оснащена всіма сучасними засобами для оборони та наступу. Основними ворогами Київської Русі, як відомо, були монголо-татари, раніше половці та печеніги.

Особливостю українських військ цього періоду було те, що воєнні формування складали окремі роди русичів. Дружинники були не тільки воїнами, а й радниками князя. Велике значення тоді мало народне ополчення, яке, власне, і називали словом «воїни».

Цікаво, що ще у давній період Русі існувала надзвичайна традиція – «постриги». Хлопчики уже у віці 3-4 років ставали на шлях воїнів. У давніх переказах українські воїни зображені як надзвичайно хоробрі і вірні своїй Батьківщині. Разом з підлеглими у бій завжди йшов князь і також вступав у битву з ворогами.

Характерним було те, що перед початком бою військо завжди молилося. Такі відомості подані вже з часу, коли народ був похрещеним. Основу князівських збройних загонів складали дружинники-лицарі.

Руси здобули собі славу відважних і вправних воїнів. Відомо, що їхні загони не раз перемагали кількісно переважаючи сили ворогів.

Візантійський літописець Лев Діакон так писав про них: «… роси, що здобули славу переможців у сусідніх народів, вважаючи за величезне лихо втратити її і бути переможеними, билися відчайдушно».

 

«Державні символи України».

  1. Україна – це споконвіку земля…

!А) хліборобів;

Б) гончарів;

В) мандрівників.

  1. Державний прапор України..

А) зелено-червоний;

!Б) жовто-блакитний;

В)  червоно-чорний.

  1. Головними державними символами України є..

А) прапор, герб  та  історія;

!Б) прапор, герб та  гімн;

В) герб  та гімн.

  1. Державним гімном України є пісня:

!А) «Ще не вмерла України ні слава, ні воля…»;

Б) «Заповіт»;

В) «Каменярі».

  1. Державним гербом України є…

!А) тризуб;

Б) козак із мушкетом;

В) леопард.

  1. Чому прапор жовто-блакитний?

А) жовтий колір – мир, блакитний – злагода;

!Б)  жовтий –  пшеничний лан, блакитний – колір неба;

В)  жовтий – пшеничний лан,  блакитний – мир.

  1. Автором Державного гімна України є…

А)  Тарас Шевченко;

!Б) Павло Чубинський;

В) Микола Садовський.

 

  1. Козаки (XV-XVIIIст)

Українців називають козацькою нацією, за звичаями, традиціями, за духом. То що ж означає насправді цей козацький дух?

Варто зауважити, що період козаччини сам по собі був дуже насичений і про козацтво як про єдине збірне поняття говорити важко. Козаки були різними і боротьба їх була різноплановою: ці воїни захищали українські кордони від турецько-татарських завойовників і самі нападали на територію Османської імперії; вони служили гетьману і були вільними; воювали в королівських військах і провадили національно-визвольну боротьбу. Та тим не менше, козаки навічно прославились як надзвичайно розумні, хитрі і вправні воїни. Вони були сильними і витривалими. Боронити християнську віру від невірних було їхньою ідеологією.

Як не дивно, важливим для козаків був їхній чуб. Як казали самі козаки, оселедець - це не просто елемент козацького образу, це ще і ціла легенда. По - перше, варто відзначити, що лише досвідчені козаки, які вже встигли відзначитися у великих битвах, мали право на довгий чуб. Така зачіска була під забороною для молодих воїнів. Це говорить про те, що досвідчені козаки за час проведених битв встигли " заробити " стільки гріхів перед Богом, що ніякими молитвами їх вже не замолити. Будь - який запорізький козак був впевнений у тому, що багаточисельні гріхи після смерті будуть мати лише один наслідок - «горіти в пеклі».  Тому потрібно було вигадати якесь рішення, яке б пом' якшило козацьку долю. Вихід був знайдений. Він заключався у наступному: козак  не дарма відрощував собі оселедець (чуб) - саме із - за  нього змилостивившийся Господь все - таки витягне козака з пекельного полум'я. При цьому досвідчений козак повинен був носити оселедець так, щоб той був на лівій стороні.
Це було потрібно для того, щоб волосся скидувало нечисту силу, яка, начебто, сиділа у козака на лівому плечі і намагалася штовхнути того на безбожжя. Оселедець був відмітною рисою, справжнього козака, який не забув про віру і усвідомив усі свої неправедні вчинки. Саме тому, у полонених  козаків турки часто відрубували довгі чуби, щоб їх віра похитнулася, і порятунку з пекла можно було не очікувати.

 

«Народне мистецтво»

  1. В народі кажуть, що у світі доти пануватиме любов, допоки люди писатимуть…

А)  картини;

!Б)  писанки;

В)  вірші.

  1. Вони виготовляються зі шматків тканини, із соломи та ниток, не мають обличчя – і є дуже сильним оберегом.

А)  скрині;

Б)   капелюх;

!В)   мотанка.

  1. Використовуючи пензель, можна на такому виробі намалювати візерунки. Матеріал, з якого роблять ці вироби,- глина. Назвіть вид мистецтва.

А)  різьбярство;

Б)   малярство;

!В)  гончарство.

  1. Кажуть, що Бог саме цей дар подарував дівчині-Україні.

А)  вміння торгувати;

!Б)  пісня;

В)  мода.

  1. Зародилося це мистецтво у селі Петриківка.

А)  ткацтво;

!Б)   розпис;

В)   різьблення.

  1. Назва цього музичного інструмента лягла в основу назви давнього виду мистецтва.

!А)  кобза;

Б)  ліра;

 В)  скрипка.

  1. Носять ту красну одіж споконвіку в Україні усі люди.

!А)   вишиванка;

Б)  чоботи;

В)   віночок.

 

  1. Опришки (XVI-XIX ст).

 Опришки були воїнами повстанцями. Вони боролися проти панського гніту: польської шляхти, австрійських та угорських панів, молдавських бояр, тих, хто поводився зверхньо і несправедливо із простими людьми. Таких вони грабували, нападаючи зненацька і знову втікаючи у свої засідки. Збирались у ровти і жили у горах майже цілий рік. Опришки діяли у навколишніх територіях Карпат від Галичини до Закарпаття.

 Опришки самі походили з селян і відповідно мали неабияку підтримку мешканців довколишніх поселень. Місце перебування опришків завжди трималося у найсуворішій таємниці і ніхто з людей не міг видати її. В опришках були вишколені бійці, загартовані фізично і стійкі морально. Юнаки наполегливо вчилися бойових прийомів у старших, опановували мистецтво володіння зброєю.

 Деякі історики зазначають, що опришки дуже малочисельні загони. Та це не зовсім так. Відомо, що вони воювали разом із гайдамаками на Великій Україні. То ж це були досить потужні військові формування, які залишилися у народній пам’яті легендарними месниками, непереможними героями.

  1. Січові стрільці (1914-1920рр).

 Ой у лузі червона калина похилилася,

 Чогось наша славна Україна зажурилася.

 А ми тую червону калину підіймемо,

 А ми нашу славну Україну, гей-гей розвеселимо!

 Так звучить народний у народі гімн січових стрільців. То були справді важкі для України часи – Перша світова війна. З одного боку Росія, а з іншого – Австро-Угорщина, та січові стрільці боролися за свою – Українську державу. Стрілецький рух почав формуватися ще задовго до війни. Національно-свідома молодь була об’єднана у організації «Сокіл» та «Січ», де плекалась мораль національної єдності, проводилася хороша фізична підготовка.

 Січові стрільці фактично стали підрозділом Армії УНР. Добровільне військове формування згодом стало організацією на засадах регулярного війська. Перші січові стрільці були сформовані із Галичан. 

 Січові стрільці були чудово організованим формуванням національно-свідомих, думаючих людей, носіїв високих ідей і благородних ідеалів. Ідеологією січових стрільців була єдина і незалежна Україна з всіма своїми територіями.  Важливо, що УСС були першою спробою створити українську національну армію для захисту української держави не лише від східного ворога, а й від західного. Вони відчайдушно боролися за волю України.

  1. Воїни УПА (1942-1954рр).

 «Якби у французької армії був такий дух, як у воїнів УПА, то німецький чобіт ніколи не топтав би Францію» сказав колись Шарль Деголь.

 Перші загони УПА організував отаман Тарас Бульба-Буровець. Підпорядковуючись уряду УНР УПА боролася проти радянських та німецьких військ. Протягом всього існування УПА німці намагалися її знищити: це були масові акції, зокрема розстріли.

 Армія не була регулярною, тому що немала постійної амуніції. Нерідко одягали трофейну німецьку чи радянську. Та коли шили форму самостійно (вона була зеленою) – зображали на ній тризуб.

 Хоч солдати УПА не володіли достатнім запасом озброєння, вони вже мали хорошу військову підготовку. Ці хлопці відзначалися надзвичайно сильним патріотичним духом, вірою в ідею української соборності, аж до готовності самопожертви заради неї. У своїй присязі кожен з них обіцяв: «В цій боротьбі не жалію ні крові, ні життя,  і буду битися до останнього віддиху і остаточної перемоги над усіма ворогами України».

  1. Дисидентський рух.

 Славними продовжувачами традицій були представники дисидентського руху на Україні (В. Стус, Л. Костенко, В. Чорновіл, Л. Лук’яненко, І. Дзюба та інші).

Дисидентський рух – це рух, що виник в період «хрущовського» правління, в наслідок значних репресій, переслідувань та розстрілів, у перекладі з латини слово "дисидент" означає "незгодний". Він існував у 1950 –  70-х роках. Не дуже велика, проте дуже хоробра і поважна кількість людей відкрито критикували владу, висловлювали своє невдоволення діями уряду, вимагали ширших національних, релігійних та духовних прав.  Цікаво те, що основну частину дисидентського руху (80%) становила інтелігенція.

Саме завдяки таким патріотам України наша країна стала державою суверенною, вільною, незалежною.   

 

«Визначні постаті України».

1) Українці гордо величають себе козаками. Що  означає  слово «козак»?

А)  кобзар;

Б)  рицар;

!В) вільний воїн.

2) З-поміж перелічених виберіть прізвище гетьмана України.

А) Іван Вишенський;

Б)  Антон Лотоцький;

!В) Богдан Хмельницький.

3) Ім’я цієї  української  художниці відоме на весь світ.

А) Леся Українка;

Б) Оксана Забужко;

!В)  Катерина Білокур.

4) Український поет, твори якого  перекладені  147   мовами світу. Поет-борець, художник, письменник.

А) Микола Костомаров;

Б) Євген Гуцало;

!В) Тарас Шевченко.

5) Назвіть ім’я  найсильнішого  українця.

!А) Василь Верастюк;

Б)  Андрій Шевченко;

В)  Віталій Кличко.

6)  На якій купюрі зображено Івана Франка?

А) 200 грн.;

 !Б) 20 грн

В)  50 грн.

 

  1. Помаранчева революція

Найяскравішою подією поч. XXI ст., що хвилею мирних акцій протесту протягом листопада — грудня 2004 р. прокотилася Україною, стала Українська помаранчева революція, названа так за кольором символіки претендента на президентську посаду В. Ющенка. Вона пробудила українців, змусила їх поважати себе, викликала у мільйонів людей почуття національної гідності, гордості, самоототожнення з поняттям "громадянин України".

Поштовхом до революції стали масові фальсифікації з боку влади під час президентської виборчої кампанії 2004 яка стала найбруднішою за всю історію державної незалежності.

 

 

  1. Революція гідності

Після Помаранчевої революції виросло нове покоління свідомих українців, яке пошановує традиції своїх пращурів і героїв України і приймає виклики сьогодення.

Відповіддю на такі виклики став Майдан 2014 року. Нині ми маємо згадати  про героїв Небесної сотні, серед яких було багато молоді. Спочатку вони боролись за право вибору. Потім їм довелось вимагати права жити. І хоч кулі снайперів – це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не змогли перемогти цих людей. Вони гинули, та не здавались...

Так на Майдані з'явилась ще одна сотня - Небесна. Для України це найголовніша, найвпливовіша сотня. Кожен із них заплатив за свої переконання найвищу ціну - життя. І для нас є святим обов'язком пам'ятати - хто і за що загинув.

Ніколи не згасне пам'ять і про воїнів АТО, які на передовій захищають Україну, продовжуючи традиції козаків, українських дисидентів-правозахисників. 

Настав час, коли Росія почала впроваджувати свій підступний план нападу на незалежну державу, та Збройні сили України виявилися не зовсім готовими до війни. Ніхто не сподівався нападу «дружньої» сусідки. Та він стався. Саме у час, коли інша частина українського військового потенціалу була добре сформована і готова до всього. Це були добровольці. В Україні почали формуватися добровольчі батальйони. Вони укріпляли сили військовослужбовців.

Прикладом героїзму і національної мужності стала оборона Донецького аеропорту, яка тривала 243 дні. Російсько-терористичні бандформування були вражені стійкістю і мужністю наших солдат настільки, що прозвали їх «кіборгами». Щодня вони пекельним вогнем палили аеропорт, обстрілювали з усіх боків, але наші захисники міцно тримали оборону. Здавалось, що ніщо не може вижити у цьому пеклі, але наші хлопці раз за разом відбивали атаки.

Одним із кіборгів був комбат 81-ї десантної бригади підполковник Олег Кузьміних, якого бойовики захопили в полон з 15 бійцями, що намагались вивезти з Донецького аеропорту поранених. Щоб принизити наших захисників, бандити не лише їх катували, а й вирішили провести їх парадом військовополонених, де б усі, хто хотів, міг би над ними знущатись. Нарешті побитих їх вкинули до карцеру, розкидавши по підлозі шматки ковдри. Ці шматки зібрали товариші легендарного комбата й закутали його побитого до безтями. Це врятувало йому життя, бо підлога в казематі була промерзлою та холодною...

То ж не дивно, що на цю подію відгукнулася львівʼянка Оксана Максимишин-Корабель, яка зараз мешкає у Ліссабоні, надіславши родині комбата свої вірші.

 

 

Дорога слави

Ти йшов, як Він, смиренно так ішов,
свого Хреста ніс на свою Голгофу.
В глибоких ранах запеклася кров
під камуфляжем, що змокрів від поту.

Й тобі юрба кричала: Розіпни!
за те, що боронив свою Вкраїну.
А ти ішов проклятий без вини,
слова і камені летіли вслід у спину.

Не впадь, рідненький, під тяжким хрестом,
бо мусиш до кінця пройти страшну дорогу.
У відповідь на зло, не варто - злом,
в душі тихенько змов Молитву Богу.

...Ти так смиренно ніс свого хреста.
Юрба хотіла хліба і забави.
Це їх дорога, їх страшна ганьба.
Для тебе це була дорога - СЛАВИ!

 Весь український народ став на боротьбу з окупантом. Розгорнувся масштабний волонтерський рух, і на передову вчасно доставлялося військове спорядження, харчі, маскувальні сітки, теплі листи і малюнки від школярів. Саме так, школярі стали волонтерами. Це ваші листи, обереги і малюнки носять солдати біля серця. Розвідники, отримавши завдання, віддають на зберігання усі особисті речі, крім ваших листів, з якими вони ніколи не розлучаються, бо заради вас усіх вони там. Ви для них найцінніше, що є на світі, і вони це доводять щодня своїм ратним подвигом. Ваші дитячі сувеніри перетворюються на родинні реліквії, бо комусь вони нагадали про рідний дім, дітей, комусь підняли настрій, а комусь і врятували життя. Ваші обереги біля ліжок ранених бійців, а ваші слова є найкращими ліками для них.

Ще довго болітимуть і не швидко загояться душевні рани наших солдат. Щодня їм доводиться вступати з ворогом у бій, ризикуючи життям заради нас з вами, кожен раз думаючи про нас, про те, як ми живемо, як раніше вони жили самі. Деякі наші проблеми здаються їм неважливими, дрібʼязковими, смішними. Кіборг Вадим Вовк, який захищав Донецький аеропорт, написав пронизливий вірш-звертання до нас, українців:

 

Я прийду з війни і гляну в очі

Тому, хто каже, що жити не хоче.

Кому набридла робота, нудне телебачення,

Розповім трішки, що бачив я...

Кому надто зимно вночі, сильна спека днем,

Чекали задовго таксі, змокли під дощем,

Як ми боялись заснути, навіть на мить,

Від пострілів "градів", ще й гроза гримить.

Та ми звикли спати під шум мінометів,

Чергували, щоб інші "дрімнули"... не в наметі...

Ми спали, там, брате, у ямах холодних,

Де гріють лиш мрії і туга за домом.

Бувало, що пили воду з калюж,

Вечеря для десятка – один підсмажений вуж.

В нас не було простуд, а може й були.

Ніхто і ніколи про це не говорив.

Найстрашніше, до чого там звикаєш,

Це, що кожного дня когось втрачаєш.

І не знаєш... може завтра ТИ...

Але ми вже звикли... Змогли... Змогли...

Ми не герої, як ви говорите...

Ми тут, бо ВИ там маєте жити у спокої,

Ми тут, бо так само хочемо миру…

І навіть, коли я лежу в окопі,

Ніколи не думаю про могилу...

Я мрію про дім, про роботу, сім'ю,

Як же хочу скинути з себе броню...

Допоможи, полюби життя,

Там де мир, там – щастя.

Не шукай собі зла.

Сучасні українські воїни – це знову ті, хто взявся за зброю, щоб захистити державу. Їх називають воїнами світла, бо вони світлі і воюють за правду. Вони сильні, як ніколи. Вони продовжують боротися, бо ми мусимо перемогти.

 Безумовно, ці роки незалежності стали випробовуванням для всіх нас – випробовуванням на зрілість, на терпіння, на толерантність, нарешті – на здоровий глузд. І не може бути сумніву в тому, що працелюбний народ України в змозі поліпшити життя у своїй власній державі. Багато чого в нашій країні зараз викликає подив. Багато чого – обурення. Є чим пишатися, є що виправляти, є що вдосконалювати. Перш за все завжди слід пам’ятати, що змінити світ можна тільки змінивши себе. Від усієї душі бажаю вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, достатку, успіхів у всіх справах і починаннях заради процвітання незалежної України, добробуту її народу. Нехай серця наповнюються гордістю за нашу державу, прагненням до єдності та порозуміння, а ваша плідна робота буде надійною запорукою щасливого майбутнього. Слава Україні!

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
11 лютого
Переглядів
24
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку