Виховна година "Афганістан - біль багатьох народів" (для учнів 5-9 класів)

Виховна година                                                                           Дата: 16.02.2018
Підготувала: Ревенко О. І.                                                        Клас: 6 клас

Тема: Афганістан – біль багатьох народів

Мета: розширити знання учнів про історичні події афганської війни; навчати поваги до воїнів-інтернаціоналістів, до трагічної сторінки нашої історії; виховувати патріотизм; віддати данину пам’яті полеглим воїнам-афганцям.

Обладнання: свічка, фото, вірші про події в Афганістані, ноутбук.

ХІД ЗАХОДУ

Учитель

Шановні учні та колеги! 15 лютого – це скорботна дата, День пам’яті воїнів-афганців. Уже минуло 29 років з дня, коли було виведено радянські війська з республіки Афганістан. Афганська війна тривала майже 10 років. Солдати йшли у пекло, вони вірили, що несуть визволення приниженим та поневоленим. Вони вірили, що йдуть не вбивати, а захищати нове життя.

Сьогодні ми з вами дізнаємося про події та героїв цієї страшної війни. Вшануємо пам’ять тих, хто загинув на афганській землі. Молоді люди йшли на війну не за орденами та медалями. Навпаки вони вірили, що виконують інтернаціональний обов’язок.

Тож давайте розпочнемо наш урок.

Учень 1

Війна в Афганістані – повномасштабна збройна агресія Радянського Союзу, проти суверенного Афганістану під приводом боротьби з моджахедами, у якому брали участь урядові війська Афганістану і Радянського Союзу проти повстанських груп моджахедів. Розпочалась у грудні 1979 року нападом спецпідрозділів КДБ СРСР на президентський палац у Кабулі і вбивством президента країни Хафізулли Аміна і його оточення та введенням у країну «обмеженого контингенту» Радянської Армії. Війна за офіційними радянськими даними тривала до виводу основної маси радянських військ 15 лютого 1989 року.

Учень 2

Військове угруповання, яке офіційна радянська пропаганда називала винятково Обмеженим контингентом радянських військ, опинилося безпосередньо втягнутим у громадянську війну, що розгорялася в Афганістані, і стало її активним учасником та головним збудником.

У конфлікті брали участь збройні сили уряду Демократичної Республіки Афганістан (ДРА) з одного боку і озброєна опозиція (моджахеди, або «душмани») – з іншого. Боротьба велася за повний політичний контроль над територією Афганістану. Моджахедам в ході конфлікту підтримку подавали військові фахівці США, ряд європейських країн-членів НАТО, а також пакистанські спецслужби.

Учень 3

25 грудня 1979 року почалося введення радянських військ в Демократичну Республіку Афганістан по трьох напрямах: Кушка – Шинданд – Кандагар, Термез – Кундуз – Кабул, Хорог – Файзабад. Десант висаджувався на аеродромах Кабул, Баграм, Кандагар.

До складу радянського контингенту входили: управління 40‑ї армії з частинами забезпечення і обслуговування, чотири дивізії, п'ять окремих бригад, чотири окремі полки, чотири полки бойової авіації, три вертолітні полки, одна трубопровідна бригада, одна бригада матеріального забезпечення й деякі інші частини й установи.

Афганська війна йшла з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року, тобто 3340 днів, майже 10 років.

Учень 4

Перебування радянських військ в Афганістані і їхня бойова діяльність умовно розділяються на чотири етапи.

• 1-й етап: грудень 1979 р. – лютий 1980 р. Введення радянських військ до Афганістану, розміщення їх по гарнізонах, організація охорони пунктів дислокації і різних об'єктів.
• 2-й етап: березень 1980 р. – квітень 1985 р. Ведення активних бойових дій, зокрема широкомасштабних, спільно з афганськими з'єднаннями й частинами. Робота з реорганізації і зміцнення збройних сил ДРА.
• 3-й етап: травень 1985 р. – грудень 1986 р. Перехід від активних бойових дій переважно до підтримки дій афганських військ радянською авіацією, артилерією і саперними підрозділами. Підрозділи спецпризначення вели боротьбу з припинення доставки зброї і боєприпасів із-за кордону. Відбувся вивід 6 радянських полків у СРСР.
• 4-й етап: січень 1987 р. – лютий 1989 р. Участь радянських військ у проведенні афганським керівництвом політики національного примирення. Продовження підтримки бойової діяльності афганських військ. Підготовка радянських військ до повернення на Батьківщину і здійснення повного їх виводу.

Учень 5

За уточненими даними, всього у війні Радянська Армія втратила 14 427 чоловік, КДБ – 576 чоловік, МВС – 28 чоловік загиблими і зниклими безвісти. Поранення і контузії отримали більше 53 тисяч чоловік. Медична допомога була надана 463 тисячам військовослужбовців.

За оцінками незалежних дослідників втрати радянської армії склали до 140 тисяч убитими та до 350 тисяч пораненими.

За національним складом втрати склали: росіян – 6 888 ос., українців – 2 378 ос., узбеки – 1 066 ос., білорусів – 723 ос., татари – 442 ос., казахи – 362 ос., туркмени – 263 ос., таджики – 236 ос., азербайджанці – 195 ос., молдовани – 195 ос.

За віком втрати склали:

• до 20 років – 8 655 ос. (у тому числі – 2 офіцера);
• 20-25 років – 3 557 ос. (842 офіцери);
• 25-30 років – 878 ос. (640 офіцерів);
• 30-40 років – 573 ос. (396 офіцерів);
• понад 40 років – 170 ос. (99 офіцерів)

Точне число загиблих у війні афганців невідоме. Наявні оцінки коливаються від 1 до 2 млн чоловік.

Учень 6

Через горнило радянсько-афганської війни пройшло більше 160 000 українців. З них 2 378 загинули, в тому числі 60 вважаються зниклими безвісти або тими, що потрапили в полон.

Поранення отримали більше 8 000 українців, з них 4 687 повернулися додому інвалідами.

Із 72 осіб, удостоєних за роки «афганської» війни звання Герой Радянського Союзу, є 11 українців.

Попри те, що Україна визнала цю війну Радянського Союзу агресією проти Афганістану, вояки-українці, котрі брали в ній участь, все одно прирівняні до учасників бойових дій – «особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини» – та користуються відповідними державними пільгами.

Учитель

Хочемо також представити вашій увазі вірші, присвячені Афгансько-радянській війні та воїнам, які захищали афганські землі.

Учень 7

Вірш «Афганістан»

Афганістан...
Ти в наших думках, як птиця в польоті.
Ти в наших серцях, затихлих в скорботі.
Пролита там кров. Даремно! Безвинно!
А час так летить - стрілою, невпинно.

 Афганістан...
Там дивна краса, що була нам, як диво.
Нависле те небо, що зверху давило
Зірками близькими. Пустеля і спека.
І завжди постійна страшна небезпека.

Афганістан...
Згадаймо ті дні, коли разом з світанком
Вставали ми всі і мчались на танках,
Або "БеТееРом", вперед на ті гори
Де ворог засів, що бив по колонах.

Афганістан...
Згадаймо бої. Згадаймо загиблих.
Шануймо батьків наших рідних. Пониклих
В журбі за синочком, що смерть там знайшов...
Геройски загинув! У вічність пішов!...

Учень 8

Вірш «Спогади»

Пройшли роки. Вже посивіли скроні.
Все рідше згадуються дні,
Коли вставав ти по тривозі...
Час промайнув - неначе в сні.

Нові проблеми, більш болючі
Оточують щоденно нас.
Житла нема... І як дивитись в очі
Дружині, дітям?... Як на ноги встать?...

Не раз звертався ти по допомогу.
А відповідь, здебільш, була одна:
"Не я вас посилав у ту країну".
А ти ж не винен, що була війна.

Не винен в тому, що осколок клятий
Засів у тілі. І пекуча біль нагадує,
Що ти здоров*я втратив.
А спомин, як на рану сіль!

Я вірю в тебе! Вірю в твою силу!
Кому ще вірити? Не тій біді,
Що покалічила так хлопця молодого
На непотрібній і страшній війні...

Учень 9

Вірш «Багрянець ночі догоряв»

Багрянець ночі догоряв,

А день новий уже вставав.

Погасла зіронька вгорі,

Схилились в тузі явори.

Ти молодий безвусий був,

Ганяв завзято голубів.

Та не дожив до сивини...

З чужої не вернувсь війни.

Під Кандагаром ліг в бою.

Хто виправдає смерть твою?

За що, скажи, ти воював?

За що життя своє віддав?

На скронях в друзів сивина.

Тебе поглинула пітьма.

Лишився вічно молодим,

І не розсіявсь сивий дим.

Ще БеТееР не догорів,

Тюльпан у горах не розцвів,

Де краплю крові з висоти

Вловить в долоню ти не встиг.

Упала крапля на траву,

Ти молоду лишив вдову-

Мадонну і мале дитя.

Росте синок – твоє життя.

Їх щастя гірке, як полин.

Без батька підростає син.

Нестерпний біль у серці тім.

Осиротів без тебе дім.

Для них твоя зоря горить:

В серцях ще довго будеш жить.

Прилинеш птахом навесні,

Бузком розквітнеш у вікні.

Учитель

Бої закінчуються, а історія вічна. Пішла в історію і Афганська війна. Але в пам’яті нашій їй ще жити довго, тому що написана ця історія кров’ю солдатів та слізьми матерів. Дуже хочеться, щоб інформація, яка сьогодні прозвучала, розповіді та вірші дійшли до ваших сердець. Шануйте і пам’ятайте тих, хто воював та поклав своє життя за теперішнє і майбутнє. А також запам’ятайте, що найстрашнішим і найбезглуздішим у світі – є війна.

Ти – вічний біль, Афганістан,

Ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран

У боротьбі жорстокій.

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей…

Прошу хвилиною мовчання вшанувати пам’ять загиблих воїнів інтернаціоналістів.

І на завершення, хочу процитувати французького письменника та громадського діяча Анрі Барбюса: “Війна буде повторюватися до тих пір, поки питання про неї буде вирішуватися не тими, хто помирає на полі бою”.

Дякую за увагу!