Конспект показового бінарного уроку з української літератури та історії України в 5 класі на тему «Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі». Важливість знань про історичне мин

Конспект показового бінарного уроку

з української літератури та історії України

 в 5 класі

 на тему

«Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі». Важливість знань про історичне минуле нашого народу в житті людини. Твір про справжні життєві цінності. Стосунки між дорослими й дітьми

Вчитель:

Галушко О.Б.

  СЛАЙД 1.   Тема: Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі».  Важливість знань про історичне минуле нашого народу в житті людини. Твір про справжні життєві цінності. Стосунки між дорослими й дітьми.

Мета:

 Навчальна: продовжити знайомство з повістю З.Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», зацікавити нею; удосконалювати вміння аналізувати  прозовий твір, давати оцінку прочитаному;

Розвивальна: розвивати усне мовлення, логічне і критичне мислення, пам'ять, увагу, спостережливість;

Виховна: виховувати в учнів інтерес до історичного минулого рідного народу, історичних пам’яток,  моральні цінності, патріотизм.

Тип уроку: бінарний урок засвоєння нових знань і формування практичних умінь і навичок з елементами подорожі.

Обладнання: портрет письменниці, ілюстрації до розділу «Історичне минуле нашого народу», карта України, презентація з історичними місцями, про які згадується в творі, роздруковані уривки тексту повісті

З. Мензатюк «Таємниця козацької шаблі».

Методи і прийоми:  аутотренінг, літературний диктант, бесіда, інтерактивні вправи: «Чарівний глобус», «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Інформаційне гроно».

Ім’я уроку:                              «Мій край –моя історія жива».

СЛАЙД 4. Епіграф до уроку: .                       Пізнай свій край, себе, свій рід, свій народ, 

                                          свою землю – і ти побачиш свій шлях у житті.

                                                                                Григорій Сковорода

І. Організація учнів до уроку       (у класі звучить мелодія козацького маршу).                                                                               

Учитель.     

Г.С. Доброго дня, дорогі діти та гості нашого уроку! Ми раді вас бачити такими гарними та усміхненими! Сьогодні у нас незвичайний урок, а урок-подорож у часі. На нас  чекає багато цікавої роботи.  А для цього нам просто необхідно взяти з собою у мандрівку гарний настрій , рецепт якого я пропоную вам записати ось на таких листочках упродовж уроку, оскільки ви будете відчувати певний смак, запах, колір і звук під час нашої подорожі.

О.Б. А я бажаю вам, окрім гарного настрою, плідної праці ще й цікавих зустрічей і відкриттів! Отож ви готові до мандрів?

2.Створення позитивного настрою. «Чарівний глобус».

-Дорогі діти, загадайте бажання, де б ви хотіли побувати. Почніть так:

 « Я хочу поїхати … і тобі бажаю».( учні  передають глобус  один одному і озвучують свої мрії).

Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.

  Г.С. А тепер давайте згадаємо, як ви провели літні канікули чи зимові? Що вам найбільше запам’яталось?

А чи їздили ви в гості поза межами нашого району?

Де ви були, що бачили?

Чи є фотографії з цих поїздок? Чи часто ви їх переглядаєте у сімейному колі?

Сьогодні і ми з вами подорожуватимемо Україною по славетних місцях разом з дівчинкою Наталкою та її сім’єю з повісті «Таємниця козацької шаблі». Познайомимося з цікавими людьми, а допоможе нам у цьому письменниця Зірка Мензатюк.

(учитель наводить цитату з книги). «Дорога стелилася, ніби хтось розмотував безкінечний сірий сувій. Обабіч летіли кучеряві посадки, а вгорі пливла хмарка, бо й вона подалася у мандри…»

СЛАЙД 2.(Відеоподорож Україною)

    ІІ. Мотиваційний момент

• Як ви думаєте, про що буде йти мова на сьогоднішньому уроці?

 ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Слово вчителя з елементами бесіди

О.Б. Як ви думаєте, що поєднує історію та літературу?

(Діти дають відповіді.)

Дуже багато літературних творів написані про історичне минуле нашого народу, про споруди, які були збудовані в давнину. Це і замки, і собори, і костели, а ще всі речі, які зберігалися в них. Давайте згадаємо, що з речей ми можемо назвати історичними? Ви їх можете побачити на виставках у музеях. (Шаблі, кубки, картини, столовий посуд, одяг, меблі, прикраси і т. д.)

(Діти відповідають.)

II. Повідомлення теми, мети і мотивація навчальної діяльності

Сьогодні на уроці ми продовжимо працювати над повістю  Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі».  У цьому творі дивним чином тісно переплітаються історичні факти  і детективні пригоди, минуле і сучасне, реальність і фантазія, добро і зло.  А наша письменниця вважає, що читання літературних творів вчить дитину пізнавати навколишній світ, себе у світі. Отож розгорніть зошити і запишіть у них дату, тему СЛАЙД 3 уроку «Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі».  Важливість знань про історичне минуле нашого народу в житті людини. Твір про справжні життєві цінності. Стосунки між дорослими й дітьми» та епіграф до нього.

 Мета 

Перед нами стоїть завдання дослідити, що ж ми змогли винести  для себе з прочитаної повісті, яку користь отримали від спілкування з книгою. А ще ми повинні в кінці уроку дати відповідь на проблемне питання: «Для чого українцям знання про козацькі реліквії?» Як ви розумієте це слово «реліквія»?

СЛАЙД 5 (Реліквія - шанована річ, яку свято зберігають, пов'язана з історичними або релігійними подіями минулого).

2. Робота з епіграфом

Що, на вашу думку, означає епіграф до нашого уроку. (Діти відповідають.)

Яким чином це стосується теми нашого уроку? (Відповіді дітей.)

Робота в зошитах

Запис в зошити дати і теми уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу та формування практичної навички

( випереджальне завдання ).

ІV. Формування й удосконалення практичних умінь і навичок    

2 . Робота з текстом.

         Учитель:  Ви прочитали твір Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі».  Може хтось пригадає, який жанр цього твору? Правильно, пригодницька повість. А ще, діти, цей твір називається епічним, тому що про усі події розповідає автор. Запишіть у своїх літературних словничках визначення, що таке епічний твір.

(Епічним називається твір, у якому зміст розкривається у формі авторської розповіді про події.)

(Стукіт у двері. Заходить привид і передає учителеві папір та виходить)…

Слово вчителя (учитель переглядає папір і говорить…)

 До нас на урок завітав привид. Той самий, що приходив до героїв нашої повісті. Він поставив завдання для нас: відшукати загублену козацьку шаблю, яка потрапила в «погані руки», і передати її до музею. Давайте разом з вами вирушимо у подорож історичними пам’ятками, щоб відшукати її. Будемо сьогодні подорожувати по містах, де знаходяться історичні пам’ятки козацьких часів, які зустрічаються сім’ї Руснаків під час подорожі . Ми поділилися на 2 групи. Перша група – «Літератори» будуть нам зачитувати, що розповідається про історичну пам’ятку в тексті, а друга група – «Історики» нам підготували розповіді про історичну значимість цих пам’яток.  А після подорожі ми відповімо на проблемне запитання.

Але перш ніж розпочати нашу подорож ми маємо познайомитися з героями твору.

Подорож історичними пам’ятками, які згадуються у творі. Презентація із фото історичних місць

(Вчитель використовує презентацію для знайомства з героями, а діти розповідають.)

Учні: Головними героями нашого твору є сім’я Руснаків – Наталочка, мама і тато і звичайно ж Машка, хоча це і автомобіль, але письменниця описала її, як повноцінного персонажа, який має почуття і допомагає в пошуках шаблі. Вони є позитивними героями. Але в повісті є ще й негативні персонажі – Антипко та його батьки, які були чортами та спонукали людей на погані вчинки. Позитивними героями у повісті також є дядько Богдан, привид, Северин, Василько, пластуни.

Отже, ми пригадали героїв твору, але цього  недостатньо, щоб вирушити з ними у подорож. Нам ще потрібно позначити маршрут подорожі на  історичній карті. Будь ласка, хто бажає нам окреслити маршрут нашої подорожі? (1 учень йде до дошки і позначає маршрут і зачитує).

-Добре, молодець, прошу сідати. А нам ще бажано повторити правила безпечного руху перед мандрівкою… Пригадайте або знайдіть  у тексті твору, які дорожні знаки зустрілися на шляху у родини Руснаків? (Діти шукають в тексті і зачитують, а вчитель показує ці знаки на дошці і пояснює їх зміст).

 «– І дорожні знаки теж хороші, – додала вона по хвилі. – Особливо круглі. Взимку ми на одному такому каталися, наче на санях.

Цих знаків треба слухатися, – зауважив тато. – Адже вони що-небудь забороняють: повертати, або зупинитися, або швидко їхати.

СЛАЙД 7

– Он як? – здивувалася Наталочка. – Тоді, мабуть, кращі оті трикутники з червоними краями. Вони менш суворі?

– Саме так; вони попереджають про те, що чекає на трасі.

У це було важко повірити. Бо про що, скажіть на милість, може попереджати пляшка без дна? Або косий хрест, наче в апостола Андрія Первозванного?

– То не пляшка, а звуження дороги. А хрест позначує перехрестя, – пояснював тато. – Придивляйся пильніше, тоді все збагнеш.

Наталочка придивлялася. На наступному трикутнику був зображений олень.

– Справді зрозуміло! Тут на дорозі гуляють олені!

Проте хоч скільки їхали, оленів не зустріли. Певно, знак поставили помилково.»

(учитель між іншим проводить з учнями бесіду про інші знаки на дорогах і дотримання правил дорожнього руху)

СЛАЙД 8

Перед тим, як виїжджати на дорогу, наприклад, на велосипеді, треба перевірити одну просту річ: уже є 14? Якщо є, можна готуватися далі, якщо ні – вибачте, не цього року. Сподіваюся, тепер усі ваші поїздки будуть вдалими. Пригоди ніхто не скасовував, але нехай вони будуть хорошими, а не дорожньо-транспортними.

• Тепер я спокійна, ми можемо вирушати в подорож!

Але подорож наша буде незвичайною… сторінками повісті.

 СЛАЙД 9. Вчитель: Тож яка буде наша перша зупинка? Берестечко?(Діти говорять: « Ні, Дубно») . Правильно перша наша зупинка буде «Дублінський замок». Що ж ми знаємо про нього із твору?

Слайд 1. Діти зачитують уривок із тексту та підготовані історичні відомості про Дублінський замок.

Літератори

(Розмова Наталки з Антипком)

1. «– У Дубні також є замок?

– Авжеж. Непогано збережений і досить відомий. Ти хіба не читала "Тараса Бульбу"?

– Та ти що? Той самісінький замок? З підземним ходом, як у повісті?

Антип заговорив про дубенські підземні ходи, в яких міщани зберігали вина і скарби, про золото й коштовну зброю володарів замку князів Острозьких.

– Якщо знайшли княжу шаблю, то уявляєш, яка вона?

Наталочка уявила. Їй в очах заряхтіли діаманти.

– І таку шаблю врятують завдяки тобі! – лукаво підморгнув Антип. – Бо це ти придумаєш зупинитися в Дубні. Ти напитаєш її сліди. Чого доброго, станеш відомою на всю Україну!

– Та нууу... – заперечила дівчинка, але її очі зачаровано заблищали.

От якби справді так сталося! Мама здивувалася б... І тато, і дядько Богдан...»

2. «Дубно виявилося чистим затишним містечком, яке Наталочці відразу припало до душі. Замок стояв у самісінькому центрі, доглянутий і напрочуд мирний. Його оточував широкий рів, по дну якого вилася мальовнича стежка; над ровом височіли сиві мури, увінчані дерезою, мов густими зеленими чубами; над в’їзною брамою красувався старовинний герб, а під її склепінням тулилися численні ластів’ячі гнізда.

Замковий двір дихав спокоєм і літом. Ним вешталися численні туристи, й екскурсоводи розказували їм усілякі дива.

Руснаки й собі зазирнули в кожен куток, оглянули вежі й палаци. В одному з них колись дійсно зберігалися коштовності князів Острозьких, але все те заграбастав російський цар Петро І та й вивіз у свою північну столицю.

– Ач, обчухрали замок, як липку, – обурювалася мама. – А тепер ще й шабля в невідомо чиїх руках.

Наталочка спішила спуститися в підземелля, проте вони її розчарували. Там кожен закуток був старанно виметений та побілений, і скарбами ані пахло.

– Чи підземні ходи хоча б довгі? – знічев’я поцікавилася вона.

– О так, вони тягнуться аж до Нової Дубенської фортеці, або форту Тараканівського, як її ще називають, – охоче пояснив екскурсовод. – То цікавий об’єкт, його збудували для російського війська в кінці ХІХ століття. Але самим відвідувати його надто небезпечно. Можете замовити екскурсію...»

Вчитель: А зараз ми послухаємо істориків.

Історики

Дублінський замок  — головний урядовий комплекс будівель в Дубліні. До 1922 року головний форпост Британії в Ірландії. Хоча замок існував уже за короля Йоанна, першого Лорда Ірландії, більшість будівель комплексу датуються XVIII століттям. У 1922 році замок в урочистій обстановці було передано першому ірландському урядові на чолі з Майклом Коллінзом.

Створений спочатку для зміцнення міста Дубліна, замок упродовж усієї своєї історії використовувався з різною метою. У різний час він був резиденцією короля, намісників англійської корони в Ірландії. У замку також розміщувалися парламент і суди. З 1922 року протягом 10 років Дублінський замок виконував роль судового комплексу. У 1930-их роках було вирішено проводити в замку інавгурацію президентів Ірландії. В 1938 році в замку розміщувалася резиденція першого президента Ірландії Гайда Дугласа. З тих пір в замку проводяться офіційні прийоми глав іноземних держав, а також прийоми іноземних делегацій, проводяться бенкети з нагоди державних свят.

(Учитель історії показує слайд і доповнює історичними фактами).

• Як Руснаки опинилися в Дубно?  Які події тут відбувалися?
• Вчитель: Наступна наша зупинка – це «Тараканівський форт». Але спершу ми трішки розімнемося.

Фізкультхвилинка https://www.youtube.com/watch?v=OHf9bUqTlgE

Вчитель: Продовжуємо мандрівку до Тараканівського форту.

Слайд 10. Діти зачитують уривок із тексту та підготовані історичні відомості про Тараканівський форт.

Літератори

«На кручі розкинулася сонячна галява, краєм якої вилася не то стежка, не то стара дорога. Але форту... не було. Довкола стояв тільки ліс, тільки пагорби, зарослі акаціями й чагарями. Наталочка розгублено ступила стежкою, минула пагорб і... не повірила власним очам: по той бік у пагорб були вмуровані двоповерхові каземати! Так ось який він, цей форт Тараканівський! Вритий у землю, мов кротяча нора, замаскований, наче засідка хижого звіра!

Уздовж казематів колись, певно, вела вулиця, а тепер тільки стежка ледь виднілася серед кропиви. Обабіч здіймалися грандіозні руїни, схожі на мертві міста серед джунглів, які Наталочка бачила в кіно. Пощерблена цегла, арки, склепіння, чорні ніші підземних ходів, а над тим – зелена колонада лісу, хміль і дикий виноград, буйство бруслини й ожин. І – тиша, незрушна тиша, від якої ставало моторошно.

Дівчинка оглянулася. Дорога, яка привела її у форт, пірнала під важке бетонне склепіння, в темний тунель, що мав вивести до внутрішнього двору. Ото туди їй і треба. Було страшно й... цікаво; зібравши всю свою рішучість, Наталочка ступила в пітьму. Її огорнув холод, кроки гучно відлунювали серед вологих стін. Далеко попереду видніло кружало світла. Очі звикали до темені й вирізняли чорні провали бокових тунелів, сходи, що вели невідомо куди. Вона згадала, що котресь із підземель тягнеться аж до замку в Дубні – брр, страшно подумати, які то довгі кілометри суцільної пітьми... Раптом у ніші, яку дівчинка щойно проминула, щось зашуміло, залопотіло, й тишу прорізав не то зойк, не то скрик... Нетямлячись від жаху, Наталочка щодуху рвонула вперед, до світла. Вискочила з тунелю й опинилася на такій же мертвій вулиці, серед напівзруйнованих казематів, кропиви й зловорожої тиші. Позаду, в тунелі, все німувало. Що то було? Може, сова? Чи здичавілий кіт? Серце все ще шалено гупотіло.»

Вчитель: А зараз послухаємо, що скажуть нам про Тараканівський форт історики.

Історики

Після третього поділу Польщі наприкінці 18 століття по лінії Збараж — Броди — Берестечко — Сокаль пройшов кордон між Російською та Австрійською  імперіями. Для оборони своїх західних рубежів царський уряд приймає рішення про будівництво системи оборонних укріплень. Під містечком Дубно для захисту залізничної лінії Львів — Київ будується Дубенський форт, що став відоміший у наш час під назвою Тараканівський форт.

У 1873 році на зведення форту виділили 6 мільйонів рублів. У 70—80-х роках XIX століття форт досить інтенсивно будували. Окрім каменю та цегли використовували у будівництві новітній на той час матеріал — бетон. Зрештою, у 1890 році в рамках великих військових маневрів на Волині форт оглянули члени царської родини Олександра III, що свідчило про готовність об'єкта.

(Учитель історії…).

• Чому Наталка опинилася в цьому місці сама, без батьків?
• Яка пастка чекала її там?
• Про що в першу чергу подумала Наталочка, опинившись у колодязі?

(Хто тепер порятує шаблю?)

Як це її характеризує? (необачна, вперта, але відповідальна, тримає слово, думає не про себе, а про шаблю).

• Як Антипа характеризують його вчинки? (Жорстокий, брехливий).
• Як закінчилася ця неприємна халепа?
•  

СЛАЙД 11. Вчитель: Продовжуємо подорожувати. Зупинка «Берестечко»

Діти зачитують уривок із тексту та підготовані історичні відомості про Берестечко.

Літератори

«А Наталочка повільно пішла навкруг майдану, озираючись на всі боки. Тут було гарно! У зеленому вінку ясенів здіймалися дві церкви: старенька дерев’яна, в якій козаки молилися перед битвою, і велика церква-пам’ятник, змурована над останками загиблих. Ото перед нею й правили Службу Божу. Лився спів, густо курився ладан, м’який пахучий дим стелився довгими пасмами, огортав людей, дерева, і ті в ньому ставали інакшими, мовби нетутешніми. Дим клубочився, вогко торкав Наталочці лице – дим чи туман? Авжеж туман, білий, як молоко, і в ньому по груди стояло... козацьке військо. Вся похоловши, Наталочка збагнула, що вона якимсь дивом бачить саме ту трагічну п’ятницю 30 червня 1651 року, третій день Берестецької битви. Туман осідав дрібними ряхтливими краплями на козацьких чубах-оселедцях, на відвологлих вусах, згори ледь проглядало сонце – розмите бліде кружальце, а попереду крився за білою заслоною польський стан, величезне 150-тисячне військо. Шляхта, посполите рушення, німецькі драгуни й рейтари. Король Ян Казимир зібрав, кого лиш міг, стягнув до Берестечка пів Європи, аби тільки здолати Хмельниччину, здолати повсталу Україну, цю рахманну, ласкаву, медом текучу землю, яка затято виборювала волю.»

Вчитель: Що ж нам скажуть історики про Берестечко?

Історики

Люди в межах сучасного Берестечка почали селитися ще за часів бронзової епохи. На території міста знайдені кам'яні та крем'яні сокири городоцько-здовбицької та стжижовської культур періоду другої половини ІІІ — першої половини ІІ тисячоліття до нашої ери. У 1962 році випадково було виявлено гуртове поховання городоцько-здовбицької культури. Біля кісток людини знаходився кам'яний кинджал і наконечники до стріл. Давня історія Берестечка тісно пов'язана із історією древнього Перемиля. Як передмістя Перемиля виникло Берестечко. Згодом воно стає самостійним поселенням. Вперше його назва згадується більше 550 років тому як село  Берестки Перемильської волості у грамоті Великого князя Литовського 

Казимира Ягелончика від 1-го червня 1445 року. У XV та першій половині XVI століть Берестечко належало Боговитіним, які, як гадають, походили від давньоруських князів Крокотків.

Учитель історії: Би́тва під Бересте́чком (18 червня — 30 червня 1651) — наймасштабніший бій Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького і союзним йому кримсько-єдисанським татарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку, та армією Речі Посполитої під командуванням Яна ІІ Казимира з іншого. Однією зі складових успіху королівських військ у битві під Берестечком була тактика побудови й ведення бою, що сильно відрізнялася від застосовуваної поляками раніше. Річ в тім, що війська були розставлені цього разу незвичним німецьким способом, і козаки не змогли скористатися досвідом, який вони нагромадили за час попередніх війн. Всі атаки зустрічалися і відбивалися з незвичайною ефективністю. Тяжко оцінити втрати обох військ після битви. З одного боку битву вважають катастрофічною для українського війська. З іншого боку, одразу ж після битви Хмельницький зібрав нове військо. Очевидно становище поляків теж не було найкращим, тому обидві сторони згодились на перемир'я.

• Що таке дивне відбувалося з Наталочкою на Козацьких могилах?
• Що саме бачила Наталочка?
• Хто такі пластуни? (Мета цієї української дитячої організації – сприяння  всебічному патріотичному самовихованню укр. молоді на засадах християнської моралі).

Яку підказку дав Антип для пошуку місця купівлі-продажу шаблі? (Загадка: не горіх, а тверде; не пани, а в узорах жупани; стрілець їх сватав та й голову склав).  

Учитель: Наша подорож триває. Ми наближаємося до с. Підгірці.

СЛАЙД 12. (Підгорецький замок) Літератори. Дорога бралася вгору, через поле, далі минула село, мальовничо розкидане на пагорбах.

Нарешті вони побачили елегантний замок-палац, обведений муром. Стояв він темний і глухий.

Угорі у високих вікнах тривожно відсвічувало червоне вечірнє крайнебо. На даху сиділа ворона. Вона тричі каркнула, тоді вклонилася вправо, вліво, наче артистка на сцені. Здавалося, вона чекала аплодисментів.

– Це не Олесько, – похитав головою тато. Він знав замок із фотографій.

Розпиталися в чоловіка, що гнав з пасовища корову, і той підтвердив: а якже, це Підгірці, вони звернули з траси наліво, а до Олеська було прямо.

Нічого не лишалося, як ставати на ночівлю. Наталочка протестувала, але тато з мамою мали серйозні аргументи.

Історики :Підгоре́цький за́мок (або Палац у Підгірцях) — пам'ятка архітектури епохи пізнього Ренесансу і бароко. Розташований у селі Підгірці Бродівського району Львівської області.

Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Підгорецький замок є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.

Учитель. А ось і Олесько!

СЛАЙД 13. (ОЛЕСЬКИЙ ЗАМОК)

Літератори : знадвору вчувалася дивна старовинна музика, ніби в замку грав клавесин. 

 Вікна замку світилися. Що в ньому діялося пізно серед ночі? 

Із замку лилася музика, часом її заглушував сміх і веселі вигуки. У вікнах з’являлися танцюючі пари, і вона встигала помітити то блискуче плаття, то пишну перуку. "Чи там бува не знімають кіно? – подумала вона. – Тільки чому так пізно?"

В’їзна брама, звечора наглухо замкнута, тепер стояла відчинена навстіж. До неї під’їхала карета з вороними кіньми, проторохтіла кам’яним містком і пірнула у вузький проїзд.

"Точно кінозйомки," – вирішила Наталочка й пішла слідом за каретою, щоб трішки подивитися, якщо не проженуть. Вона навіть забула, що боса й невдягнена, так їй стало цікаво.

Проминувши браму, опинилася у лункому дворі, вимощеному старим пощербленим камінням. Карета стояла перед сходами палацу; до неї підскочило двоє парубків у фраках, один відчинив дверцята, другий подав руку гарній панянці в чорному платті й діамантовому віночку. Ніжкою в блискучому черевичку вона ступила на сходи й побігла ними, поволочивши довгий шлейф…

• Замок стояв тихий і безлюдний, із зачиненою брамою, на якій видніла табличка з застережливим надписом: "Іде ремонт. Стороннім вхід заборонений." Від нічного бенкету не лишилось ані сліду. Замість примар обабіч алеї, що вела до брами, зеленіли акуратно підрізані грабчаки з покрученими стовбурцями, а величезний крислатий осокір біля входу весело мерехтів срібним листям.

Замок стояв тихий і безлюдний, із зачиненою брамою, на якій видніла табличка з застережливим надписом: "Іде ремонт. Стороннім вхід заборонений." Від нічного бенкету не лишилось ані сліду. Замість примар обабіч алеї, що вела до брами, зеленіли акуратно підрізані грабчаки з покрученими стовбурцями, а величезний крислатий осокір біля входу весело мерехтів срібним листям.

Історики:Олеський замок — пам'ятка архітектури та історії XIII–XVIII століть, розташований у смт Олесько, Буського району Львівської області. Один із найдавніших в Україні замків, імовірно, побудований одним із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича на плато пагорба, який височить серед заплави р. Ліберція.

   Під час Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького селянсько-козацькі загони в 1648 році звільняють Олесько. Феодали тікають.

Вчитель: Увага, наш маршрут пролягає через Кам'янець-Подільський.

СЛАЙД 14. (КАМ’ЯНЕЦЬ_ПОДІЛЬСЬКА ФОРТЕЦЯ).

Літератори: У Кам’янець-Подільський Руснаки запізнилися. В музеї закінчився робочий день, і фортеця стояла замкнута. Вони не могли розпитатися, чи сватав якихось дівчат пан Володийовський та чи влучно він стріляв, тому не були певні, чи правильно відгадали Антипкову загадку. Повештавшись перед зачиненою брамою, вони зайшли повечеряти в ресторанчик коло Турецького мосту.

Історики:    Перші згадки про  фортецю датовані ХІІст.

   До її складу входить 11 веж, кожна з яких має свою назву та історію.

Кам’янецьк – Подільська фортеця  (Хмельницька обл.)

    Є складовою     частиною Національного      історико-архитектурного заповідника «Кам’янець», що належить до «Семи чудес України».

Учитель. Нарешті!  Ось на обрії видніється Хотин.

СЛАЙД 15 (ХОТИНСЬКА ФОРТЕЦЯ)

Літератори: Фортеця видніла звідси, як на долоні, – грандіозна, незборима твердин, справді горішок над горішками. Її вежі стриміли, мов стрункі гордовиті панни, проте Наталочка даремно вишукувала на них поглядом які-небудь оздоби. Їхні жупани не були узорчастими, і це не додавало оптимізму. І тут... Ох, тут сталося щось цілком неймовірне. Над фортецею, спочатку над крайньою вежею, потім над сусідньою, далі над усіма п’ятьма, над двором і мурами заколихалися білі постаті. То були привиди, і їх ставало все більше. Вони виповзали з кам’яних підземель, здіймалися з довколишніх рів і пагорбів, гуртуючись у загони. Попереду виступав знайомий

Фортеця стояла не на горі, а нижче, на пагорбі над водою. Напрочуд ошатна, струнка фортеця: вежі, мов панни в дахах-капелюшках, між ними високі акуратні зубчасті мури.

– Гляньте... В узорах жупани! – аж засміялася Наталочка й показала на мур.

Хоча вже посутеніло, але не настільки, щоб Руснаки не розгледіли узорів, викладених червоною цеглою на світлих стінах.

– Фортеця мов у вишиванці... Гарно, – замилувалася мама.

Все було точнісінько як у загадці. Все співпадало: і загадка, і привидова підказка. Цим разом вони не помилилися.

Наталоччин привид, за ним пливли мужні, хоча й напівпрозорі козаки, полеглі в Хотинській битві, і бронзовий гетьман на горі радо вітав своє славне товариство. Далі ступали хотинські повстанці, розстріляні в фортеці, жінки й чоловіки, незліченні страдники і борці за волю. Вони насувалися, суворі й невблаганні, облягаючи гору. Не тямлячись від переляку, дебелий парубійко якось боком посунувся до свого автомобіля і за хвильку сидів у ньому, замкнувши дверцята і для певності заховавши голову під сидінням. Шаблі йому якось відразу перехотілося, а запраглося єдиного: вийти живим з усієї цієї катавасії.

Миршавий також знітився й зіщулився, бо хоч він і не вірив у привидів, але тепер на нього насувалося надто вже багато цих невивчених наукою об’єктів, цілком можливо, небезпечних...

– Та що... Я ж патріот... Я продам шаблю нашій рідній українській державі... Музеєві чи, може, банкові, який непогано заплатить... – залепетав він і, тяжко зітхнувши, подав шаблю Наталоччиній матері.

Історики:

Хотинська фортеця — фортеця XIII–XVIII століть у місті Хотині на Дністрі, що у Чернівецькій області, Україна. Сьогодні «Хотинська фортеця» є Державним історико-архітектурним заповідником,  одним з семи чудес України.

Тут полюбляють проводити свята  козацької  звитяги  і знімати фільми.

Учитель історії (Хотинська битва…).

Вчитель: Ось і закінчилася наша подорож історичними пам’ятками нашої рідної України.

• Що дала ця мандрівка Руснакам?(вивчили історію замків, фортець, музеїв);
• За що ми можемо похвалити цю сім’ю? (Люблять один одного; разом подорожують; не сваряться; знають і шанують історію; поспішили на порятунок шаблі…).
• А що дала ця мандрівка вам?
• Які життєві цінності ви для себе обрали з цього твору?(дружба, єдність, злагода в сім’ї, вірність, честь, патріотизм, любов до своєї історії, країни, повага до себе, вміння дотримувати слова..).

 І зараз ми маємо дати відповідь на запитання: ««Для чого українцям знання про козацькі реліквії?» (Щоб знати свою історію і зуміти передати її наступним поколінням).

Діти дають відповіді на запитання

(Історія написання повісті – це історія нашої країни.)

IV. Закріплення вивченого матеріалу

СЛАЙД 16. Інтерактивна вправа «Склади прислів’я»

Слово вчителя: Вам потрібно скласти прислів’я, але склади в словах дещо переплуталися, тож їх потрібно скласти в правильному порядку. І відповісти на запитання: «Яким чином це прислів’я стосується теми нашого уроку?»

Береженого Бог береже, а козака – шабля.
 

жегоБеноре Бог жебере, а закако – ляшаб.

Діти відповідають на поставлене запитання.

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок   

2. СЛАЙД 17. Ґроно «Шабля» ( складання на дошці)

       Як одним словом ми можемо назвати таких людей?

Учитель: герої повісті шукали втрачену шаблю-реліквію, цінну річ, але вони і не підозрювали, що вже мали певні багатства: гордість за своїх предків, пошану до історичного минулого, любов до України.

СЛАЙД 18. 3. «Незакінчене речення».

Учитель: продовжити речення «Патріот – це той, хто...»

А насамкінець я попрошу вас зачитати рецепт гарного настрою, який у вас був упродовж усього уроку. Що ви відчували, бачили, чули?

VІ .  Підбиття підсумку уроку                                                             

(Учні роблять підсумок уроку, доповнюючи речення, що відображають враження від цього уроку).

2.Оцінювання.   3.  Взаємооцінювання.      4.  Корекція оцінок.

         Учитель: наш урок завершується, крок за кроком ми дійшли висновку, що наша сила, як і сила героїв повісті, - в ЄДНОСТІ. Усі ми – УКРАЇНЦІ,  нас єднає Батьківщина, почуття любові до неї, поваги до її нелегкої, але героїчної історії. І я бажаю вам, щоб почуття єдності, товариськості та патріотизму не полишали вас протягом усього життя, як не полишали вони душі наших славетних пращурів - козаків! Адже непоборним є тільки той народ, який відчуває себе єдиним цілим.

VІІ.  Актуалізація домашньої навчальної роботи                           

  СЛАЙД 20. Домашнє завдання          І група: скласти сенкан до слова «Шабля»;

 ІІ група: підготувати рекламу книги ;