Конспект позакласного заходу з української літератури "Її величність – КНИГА"

Люко Дашвар «На запах м’яса»,Володимир лис «маска»Підготувала учениця 9-А класу Гесть Анастасія

На мою думку, більшість людей, якщо й беруть до рук книгу, то й вона переважно виявляється творінням зарубіжного письменника. Чому українська література пасе задніх? Та чи є їй місце на книжкових полицях українців та іноземців?

Щодо мене, книжки українських письменників не є моїми улюбленими, але все ж вони займають почесне місце у списку прочитаних мною книг. Щоправда, у початковій школі я просто ковтала творіння пера Всеволода Нестайка. Серед них «Країна сонячних зайчиків», «Неймовірні детективи», «Пригоди на лісовій галявині» та багато інших

Серед небагатьох книжок українських авторів, які я прочитала, виділю дві, які можуть гідно представити нашу літературу на міжнародній арені, а саме «На запах м’яса» Люко дашвар та «Маска» Володимира Лиса

Люко дашвар «На запах м’яса»Анотація до книги Людина — це хижак. Але, на відміну від тваринного світу, наше сучасне життя має своє «м'ясо». Жага до багатства, влади, примарного благополуччя, бажання мати більше, ніж тобі потрібно, — все це м'ясо. Потяг до нього йде з самого низу людської натури. Сюжет роману «На запах м'яса», розгортається навколо дівчини Майї, яка хотіла втекти від гонитви за химерним, покинути щоденний «тваринний» світ та знайти забуття. Покинутий хутір, що загубився серед лісів, — саме те, що треба. Це гарна можливість закінчити своє життя, чи, може, почати нове? Саме тут, серед щирих почуттів і давніх легенд, вона знову повірила в себе. Повірила, що можна жити не заради себе чи якоїсь примхи, а жити заради життя. Але чи надовго це? Адже потяг до м'яса неможливо заглушити, і спрага до «красивого життя», наче голод, висмоктує з тебе всі сили, вмовляє повернутися до міста і забрати те, що тобі належить.

Володимир Лис «Маска»Опис книги: Він виринає нізвідки, але щоразу на зібраннях найбагатших аристократів Польщі, України, Німеччини, Трансильванії. Він зникає в нікуди, забираючи з собою їхні коштовності. Його зухвало сплановані пограбування можна назвати ідеальними злочинами... було, доки один сміливець не наважився зірвати з нього маску... Хто він, цей український Зорро в п'яти масках, - шляхтич, кріпак чи те й інше водночас?... 1801 рік. Розкішний бал на честь п’ятиріччя князівни Любославської закінчується масовим пограбуванням і викраденням людини. Там, де хвилину тому розважалася шляхта, тепер гуляють розбійники. Граф Юзеф наважується зірвати з ватажка маску, бачить під нею знайоме обличчя і прощається зі свободою. Але таємний агент Слєпньов знайде слабину зухвалого бандита - чарівну жінку, задля якої він ладен дістати хоч зірочку з неба, хоч кольє княгині Ольги.

Письменника найкраще характеризують цитати з його книг:1. Володимир лис «Маска»«Та що могло зупинити два молодих, але дозрілих, пристрасних серця, які нестримно потяглися назустріч одне одному?»«Я б тобі довірив страшну таємницю, якби не боявся помилитися».«Час - найкращий союзник забуття».«Вона ще не знала і не могла, звичайно, знати, що своєю ніжною ручкою у лайковій рукавичці починає підіймати важкий величезний камінь, який зсуне з місця ще більшу брилу»«Виграє той, хто вміє визнавати свою поразку і вчасно зробити з неї висновки». 

2. Цитати з «На запах м’яса» Люко дашвар«- Хіба життя - боротьба? Життя - радість. Ні з ким боротися не треба. Узагалі. Тільки із собою. Себе знайти, на тому й заспокоїти, не зрадити».«Кохання - одне-єдине, та ти розумієш це тільки після того, як пізнаєш його... А до того блукаєш сліпий, кидаєшся на всіх інших... Кажеш їм - люблю, але жити... жити без них можеш!»«- Отож і біда, що інститут до освіти прирівняли. Освіта - від "світоч". Коли світло в душі оселяється. Коли живеш так, щоби осяяну душу не заплямувати. Вивчення математики, менеджерської справи чи юриспруденції до освіти ніякого стосунку не має. Так, ремесло».«Справи й жертви без любові не мають ціни, бо їх роблять руки, розум, воля, та не серце. Від того в нас так мало радості й натхнення до життя»«Коли нема особистого, вимушена гратися в особистість».«Рухайся! Аби досягти мети, усюди маєш встигати»«Нав’язування іншим своїх принципів – безприципне міщанство»

(Спасибі за увагу)

Таємне товариство боягузів. Леся Воронина

Леся Воронина. Народилась 21 березня 1955р. в Києві. Онучка українського письменника Прохора Воронина. 1979 року закінчила філологічний факульт. З 1991 року працює у дитячому журналі «Соняшник». З 1997 року паралельно з роботою у журналі «Соняшник» працювала коментатором у Національній радіокомпанії України. Автор і ведуча культурологічних програм «Українська культура сьогодні і завжди», «Мандрівець», «Відлуння тисячоліть». Основна тема передач — сучасний стан української мови та культури. . Дружина Євгена Гуцала. Найпопулярніші дитячі твори письменниці — збірка повістей «Суперагент 000.» («У пащі крокодила», «Пастка у підземеллі», «Таємниця підводного міста», «У залізних нетрях», «Таємниця золотого кенгуру»), пригодницькі повісті «Пригоди голубого папуги», «Хлюсь та інші», «Таємниця Чорного озера».

Нова книжка дитячих повістей Лесі Ворониної «Таємне Товариство Боягузів» інтригує вже своєю шпигунською-загадковою назвою, а ще більше від самого початку вражає дивовижними ілюстраціями. Дизайнерська робота надзвичайно талановита. Одна повість – одна історія про Клима Джуру, хлопчака, на плечі якого випадає врятувати світ. Сюжет доволі затертий у дитячій літературі. Проте Леся Воронина змогла оновити його, доповнивши оригінальними ідеями й мотивами.

Таємне товариство Боягузів (короткий опис)Головний герой твору Лесі Ворониної "Засіб від переляку №9" - це школяр на ім'я Клим. Оповідання починається з того, що Клим зустрічає свого друга і сусіда Кактуса після літніх канікул. Кактус дуже виріс і став просто кремезним у порівнянні з Климом. Раніше вони були однаково сильні і завжди билися. Але тепер... Довелося тікати. Намагаючись втекти від Кактуса, Клим падає крізь каналізаційний люк і опиняється в ТТБ - "Таємному Товаристві Боягузів". Там йому пропонують стати учасником експерименту - випробувати на собі ліки від переляку. Клим, не роздумуючи, погоджується..

Далі, відбувається щось схоже на фантастичний бойовик: Клим дізнається, що його рідна бабуся винайшла машину часу; прибульці з космосу хочуть заволодіти Землею. Для цього вони заразили людство вірусом страху . Зрозуміло, що рятувати світ - це місія Клима. Він має долати свої страхи, щоб досягнути успіху в боротьбі із завойовниками. А ще, виявляється, що їх легко знешкодити за допомогою звичайних квітів . Клим подорожує у часі за допомогою старенького жовтого "Запорожця", що стоїть на території бабусиної садиби. Окрім Клима, Кактуса та бабусі, в творі присутні батьки Клима, Заєць, Жук, синьоморди , жаби і т. д. Ви дізнаєтесь, як працює антижаб і ще багато цікавого…

У першій повісті висміюються такі риси нашого суспільства, як жадібність, облесливість, ненажерливість; висміюються політиків, які дбають лише за власні прибутки. Вона стають поплічниками синьомордів на Землі, а в символічному плані й уподібнюються до цих синіх космічних жаб. Можливо, часом дотепні карикатури, притаманні дитячій літературі, перетворюються на справжні політичні лозунги, як-от: «Видно, щось не дуже приємне наворожили капіталістові, – єхидно проказала огрядна тітонька з великою господарською сумкою в руках».

Повісті Л. Ворониної я читала із захопленням. У них поєднано риси пригодницьких і детективних історій, замішаних на космічних захопленнях, яким має протистояти маленький головний герой. Книжка дає зрозуміти дитині, що не потрібно боятися складних ситуацій, що рідні люди ніколи не залишать тебе в біді, потрібно знати своє коріння й любити рідних. А це те, чого так мало в нинішньому світі.

ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ - КНИГА

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!!!

 Всеволод Зиновійович Нестайко 30 січня 1930 р. – 17 серпня 2014 Білозір Марія 2018

“ Я все життя писав саме для дітей-писав з любов'ю, болем і тривогою ” Народився Всеволод Зіновійович у м. Бердичеві на Житомирщині в сім’ї службовця. • Батько був дипкур’єром, загинув у 1934 році за кордоном, виконуючи державне завдання (хлопчику тоді було чотири роки). Він вільно володів п’ятьма мовами. • в 1933 році мама – вчителька з двома дітьми – переїхала в Київ, де мешкала її сестра, і почала працювати в 56 школі. • В 1941 році одинадцятирічний хлопчик звідав страшні будні війни, окупації, два довгих дитячих роки поневірянь, голоду, страху облав і неволі. • Після війни, проштудіювавши самостійно дев’ятий клас, склав екстерном екзамени і закінчив школу із срібною медаллю (була одна четвірка з фізики). • З 1947 року Всеволод Нестайко навчається на філологічному факультеті Київського університету. • У 1952 році, закінчивши ВУЗ, починає працювати в журналі “Барвінок”. Пізніше він – редактор видавництва “Молодь”, з 1957 року – редактор у видавництві “Веселка”.

Нагороди автора. Всеволод Нестайко — лауреат літературної премії імені Лесі Українки (за повість-казку «Незвичайні пригоди в лісовій школі»)Премії імені Миколи Трублаїні (за повість-казку «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків»)Премії імені Олександра Копиленка (за казку «Пригоди їжачка Колька Колючки та його вірного друга і однокласника зайчика Косі Вуханя»). На першому Всесоюзному конкурсі на кращу книгу для дітей за повість в оповіданнях «П'ятірка з хвостиком» він був удостоєний другої премії. 1979 року рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури трилогія «Тореадори з Васюківки» внесена до Особливого Почесного списку Г. К. Андерсена як один з найвидатніших творів сучасної дитячої літератури..

“ Я все життя писав саме для дітей-писав з любов'ю, болем і тривогою ”Книги В. Нестайка перекладено двадцятьма мовами, в тому числі англійською, німецькою, французькою, іспанською, арабською, угорською, румунською, болгарською, словацькою, російською тощо. За творами Всеволода Нестайка поставлено фільми, які отримали міжнародні нагороди. Він завжди мріяв повернутися у дитинство і тому почав писати для дітей веселі і мудрі книги. Перше оповідання для дітей письменника надруковано в 1954 році в журналі «Барвінок». Герої Нестайка – веселі, жваві, розумні, дотепні, маленькі сміливці, які в різних життєвих ситуаціях – іноді зовсім химерних, а часом і відверто драматичних – виявляють неабияку кмітливість, почуття гумору і людяність. Багаторічний шлях у дитячій літературі він засвідчив виданням більше тридцяти книжок та великої кількості оповідань, казок, повістей і п'єс. Найвідоміші з них “В Країні Сонячних Зайчиків”….

“В Країні Сонячних Зайчиків”Одного сонячного ранку перед пробудженням наснилося письменникові, що на його носі сидить живий сонячний зайчик і золотим пензликом малює на його щоках ластовиння. Так і народилася повість-казка «В Країні Сонячних Зайчиків» у 1959 році, й одразу зробилася улюбленим читанням української дітвори. Невдовзі Країна Сонячних Зайчиків зажила своїм власним життям, відкрила, так би мовити, свої повноважні представництва в Росії, в Білорусі, у Грузії, в Литві, в Латвії, а згодом :— і в англомовних країнах. Після такої, майже всесвітньої, слави, яку набула Нестайкова Країна Сонячних Зайчиків, письменник гадав, що вже більше не писатиме про неї та про її мешканців, але помилився, на щастя!.. Одне слово, сонячні зайчики вже понад сорок років живуть не лише в душі та в уяві письменника, а й мандрують по всіх усюдах, щедро засіваючи дитячі серця та голівки сонячними щирістю й добром!..

«Дорогі мої читачі, хочу сказати – не поспішайте, як я колись, швидше виростати. Бо дитячі роки неповторні. І якщо Ява й Павлуша допоможуть вам на якісь хвилини гостріше відчути радість веселого, щедрого на пригоди й витівки дитинства, я буду щасливий». Всеволод Нестайко

І паралельні перетинаються. Сергій Гридін

Назва не для вчителів геометрії

Сергій Гридін у своїй новій книжці «І паралельні перетинаються» не боїться чесно і відверто проговорювати болючу для суспільства тему підліткового самогубства і вплив на свідомість хлопців та дівчат «груп смерті» у соцмережах… Герой повісті Роман через непорозуміння з батьками і прикрощі в школі намагається звести порахунки з життям. 

Ця книга вчить бути уважнішим до своїх дітей, – вважає Тетяна Пилипець. «Тема, яку Сергій описав у книзі, живе в родинах багато десятиліть. Ми неуважні до найближчих. Не зі зла, можливо, через буденність». Ця неуважність, на думку модераторки, часто є причиною трагічних ситуацій, що трапляються у житті підлітків і не тільки підлітків. Про книгу

«І паралельні перетинаються»: книга, яка вчить бути уважнішим до своїх дітей

Я вважаю, що ця книга варта того аби ви її прочитали і взяли щось для себе !!!

Презентація. На тему: Надія Гуменюк « Зустріч на босому мосту »Виконала. Учениця 5-Б класу. Масюк Олена

Книги та заслуги. Надія Гуменюк написала дуже багато творів. Вона написала більше за 21 книгу для дітей. Отримала 15 літературних премій. Але серед усіх книг мені найбільше подобається « Зустріч на босому мосту ». Це є повість. Хоч вона така довга але я із задоволенням її читаю.

« Зустріч на Босому мосту »Ця книга мене захопила так, що я ніби сама поринула у незвичайні пригоди четвірки із книги. Я ніби на мить поринула у фантастичний світ свого міста. Книга розказує про пригоди дітей у нашому рідному місті – Луцьк.

Біографія Надії Гуменюк. Надія Павлівна Гуменюк народилася 2 січня 1950 року в селі Онацьківці Полонського району Хмельницької області. Поетеса, прозаїк, публіцист. Закінчила Хмельницьке педагогічне училище (1970) та факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка (1977). Журналістську діяльність розпочала 1973 року в редакції Каланчацької районної газети на Херсонщині. Працювала кореспондентом Рівненського обласного радіо (1975–1980), завідувачкою відділу Луцької районної газети (1980–1985), редактором радіогазети Луцького шовкового комбінату (1987–1990), заступником головного редактора луцької міської газети «Народна трибуна» (1990–1995). З 1996 року — редактор відділу культури Волинської обласної газети «Віче». Н. П. Гуменюк є членом Національної спілки журналістів України (з 1977), членом Національної спілки письменників України (з 1995). Нагороджена Почесним Знаком Національної спілки журналістів України.

Це одна частина повісті яка називається « Боні й підземна ріка »

Дякую за увагу!