Урок. Міні-проект "Співець звитяги народної"

Про матеріал

Бланк опису педагогічного проекту

Назва проекту: Міні-проект «Співець звитяги народної»

Учасники проекту: Мацьоха Н.Л., вчитель української мови і літератури; учні 6 класу.

База реалізації проекту: Городоцький ліцей №2

Обґрунтування вибору проблеми: Реалізація парадигми особистісно орієнтованої освіти, спрямованої на розвиток здібностей учня, потребує створення діяльнішого навчального середовища, індивідуалізації педагогічного процесу, підготовки до життя та майбутньої діяльності, формування гуманістичного світогляду. Ці та інші завдання успішно втілює технологія концентрованого навчання, яка передбачає активну самостійну активність школяра, базується на системній діагностиці та рефлексії щодо результатів навчально-виховного процесу кожного учня, формує досвід самоосвітньої роботи, дозволяє широко застосовувати різноманітні форми та методи розвитку особистості, знімає психічне та навчальне перевантаження, сприяє діалогізації усього педагогічного процесу.

Мета проекту: розкрити творчу індивідуальність поета Миколи Вороного, утверджувати в душах дітей глибокі патріотичні почуття, вірність своєму краю, відданість своєму роду і народу.

Завдання проекту:

1. Визначити, яким був життєвий шлях Миколи Вороного.

2. Утвердити глибокі патріотичні почуття, відданості своєму роду і народу на основі поеми М.Вороного «Євшан-зілля».

3. Дізнатися, що таке «євшан-зілля».

4. Дослідити, чи є рослини-символи в Україні.

Характеристика проекту:

1. За кінцевим результатом: теоретико-практичний.

2. За змістом: між предметний (біологія, народознавство, історія, українська література).

3. За тривалістю: міні-проект.

4. За ступенем самостійності: частково-пошуковий.

5. За характером контактів: внутрішній.

6. За кількістю учасників: колективний (груповий).

Перегляд файлу

 

 

 

 

Міні-проект

 

 

 

 

 

 

вчитель  української  мови  та   літератури

Городоцького ліцею №2

                              Хмельницької області

                                       Мацьоха Ніна Леонтіївна 

 

 

Бланк опису педагогічного проекту

 

Назва проекту: Міні-проект «Співець звитяги народної»

 

Учасники проекту: Мацьоха Н.Л., вчитель української мови і літератури; учні 6 класу.

 

База реалізації проекту: Городоцький ліцей №2

 

Обґрунтування вибору проблеми: Реалізація парадигми особистісно орієнтованої освіти, спрямованої на розвиток здібностей учня, потребує створення діяльнішого навчального середовища, індивідуалізації педагогічного процесу, підготовки до життя та майбутньої діяльності, формування гуманістичного світогляду. Ці та інші завдання успішно втілює технологія концентрованого навчання, яка передбачає активну самостійну активність школяра, базується на системній діагностиці та рефлексії щодо результатів навчально-виховного процесу кожного учня, формує досвід самоосвітньої роботи, дозволяє широко застосовувати різноманітні форми та методи розвитку особистості, знімає психічне та навчальне перевантаження, сприяє діалогізації усього педагогічного процесу.

 

Мета проекту: розкрити творчу індивідуальність поета Миколи Вороного, утверджувати в душах дітей глибокі патріотичні почуття, вірність своєму краю, відданість своєму роду і народу.

 

Завдання проекту:

1. Визначити, яким був життєвий шлях Миколи Вороного.

2. Утвердити глибокі патріотичні почуття, відданості своєму роду і народу на основі поеми М.Вороного «Євшан-зілля».

3. Дізнатися, що таке «євшан-зілля».

4. Дослідити, чи є рослини-символи в Україні.

 

Характеристика проекту:

1. За кінцевим результатом: теоретико-практичний.

2. За змістом: між предметний (біологія, народознавство, історія, українська література).

3. За тривалістю: міні-проект.

4. За ступенем самостійності: частково-пошуковий.

5. За характером контактів: внутрішній.

6. За кількістю учасників: колективний (груповий).

 

Термін реалізації проекту:

 __ _______ _____ р. – __ ________ ____ р.

2

Прогнозований результат:

1. Підвищення результативності навчання з української літератури та формування різноманітних компетенцій (інформаційних, соціальних, комунікативних).

2. Посилення мотивації до навчально-пізнавальної діяльності з української літератури.

3. Розвиток креативного мислення учнів.

 

Ресурси:

людські: наявність спеціально підготовлених учителів, завуча з навчально- виховної роботи.

Матеріально-технічні: наявність дидактичних посібників, асоціативних карт «Сонечко-парадигма», гри-плакату «Морський бій», картки до гри «Знайди епітет», портрет М.Вороного, виконаний учнем.

 

Потреби: допомога у створенні матеріалів, комп’ютерного забезпечення, допомога у виготовленні гри «Морський бій», придбання листів ксероксного паперу.

 

План реалізації міні-проекту:

1. Яким був життєвий шлях М.Вороного?

2. Поема «Євшан-зілля» - утвердження глибоких патріотичних почуттів, відданості своєму роду і народу.

3. Що таке «євшан-зілля»?

4. Чи є символи в Україні?

 

 

 

 

 

 

                         

 

 

 

3


Урок – презентація міні-проекту

«Співець звитяги народної»

 

Мета: розкрити творчу індивідуальність поета М.Вороного, познайомити учнів із складним життєвим шляхом. Утверджувати в душах дітей глибокі патріотичні почуття, відданість своєму роду і народу.

 

Обладнання: портрет М.Вороного, вишитий рушник, грона калини, плакат з епіграфом, сонечка-парадигми, картки до гри «Знайди епітет», плакат до гри «Морський бій».

 

Тип уроку: урок з використанням інноваційних технологій (міні-проект).

 

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

Попередньо сформовано дослідницькі групи:

1. «Біографи».

2. «Літературознавці».

3. «Біологи».

4. «Народознавці».

Учні отримали завдання і самостійно підготувались до уроку-захисту своїх проектів. Учасники кожної груп сідають за окремими столиками. На столах у глечиках гілки з гронами калини. В учасників емблеми, що підкреслюють їх приналежність до тієї чи іншої групи.

   На першій частині дошки розміщено портрет Миколи Вороного, над ним – вишитий рушник. На другій частині дошки записано: «Урок – презентація міні-проекту «Співець звитяги народної», а нижче і праворуч – епіграф:                    

«Тебе я земле всю сходив до краю.

 І ось тепер серед твоїх степів,

 Немов по кладовищу походжаю

 І біль душі, цей виплаканий спів,

 В своїх октавах виливаю…»

На третій частині дошки записаний план реалізації проекту:

1. Яким був життєвий шлях М.Вороного?

2. Поема «Євшан-зілля» - утвердження глибоких патріотичних почуттів, відданості своєму роду і народу.

3. Що таке «євшан-зілля»?

4. Чи є символи в Україні?

З другого боку дошки 3 записана гра «Комп’ютер переплутав» («Словничок літературних термінів»).

З другого боку дошки  № 1 прикріплено гру «Морський бій».

ІІ. Мотивація навчання школярів.

1. Звучить магнітофонний запис (під музичний супровід виразне читання)

4

«Тебе я земле всю сходив до краю.

І ось тепер серед твоїх степів,

Немов по кладовищу походжаю

І біль душі, цей виплаканий спів,

В своїх октавах виливаю…»

2. Вступне слово вчителя.

   Ці слова належать славному сину українського народу, співцю його звитяги, поету Миколі Кіндратовичу Вороному. Сьогодні вдячні нащадки відкривають це ім’я для себе на «оновленій землі». Поет все життя болісно переживав зневажене почуття національної гордості. І подібно до сотень тисяч тих людей, хто поклав своє життя на олтар слави і процвітання України, ім’я Миколи Кіндратовича надовго було викреслене із народної пам’яті. Микола Вороний мріяв про той час, коли «…інші народи, дивлячись на нас, із почуттям високої пошани будуть промовляти слова «українці», «Україна».

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

  Учитель.  Сьогодні у нас не звичайний урок, а урок – презентація учнівських проектів.

    Для реалізації нашого міні-проекту учнів поділено на 4  групи: (представлення груп) 1–ша – Біографи, 2-га – Літературознавці, 3-тя – Біологи, 4-та – Народознавці.

   Першій групі «Біографам» було дано завдання простежити життєвий і творчий шлях Миколи Кіндратовича Вороного. Тож я запрошую учасників групи до звіту про проведену ними роботу.

 

(Учасники розповідають про М.К.Вороного, його твори, показують результат свого дослідження: діаграму життя М.Вороного).

 

Учитель. Молодці! Ви гарно попрацювали. Я прошу нашу експертну комісію оцінити виступ групи «Біографів» у бланку оцінювання діяльності.

   А тепер влаштуємо «Перехресний допит». Кожна із груп задайте по 1 питанню «Біографам». Ваші питання в жодному випадку не повинні викликати відповідь «так» чи «ні», бо в такому разі вони не будуть зараховуватись. За кожне питання і за кожну правильну відповідь ви отримаєте бали.

 

(3 питання, 3 відповіді).

 

Учитель. Згасла життєва зоря людини, та залишилась творчість поета – явище високої художньої цінності, що увібрало в себе найкращі класичні традиції української поезії і збагатило її свіжістю образів, прагненням героїв творів до краси, світла і свободи.

 

5

   Припадімо ж і ми сьогодні до джерел поетичного слова Миколи Вороного, відчуймо його своїми серцями, проймімося патріотичними почуттями, що оспівані поетом у творі «Євшан-зілля».

   А допоможе нам у цьому група «Літературознавців».

 

(Діти розповідають про поему «Євшан - зілля», епіграф до поеми, зміст літопису, зміст поеми. Виразно читають поему в особах).

 

Учитель. І знову «Перехресний допит». Які питання є у вас до групи «Літературознавців»?

 

(Групи дають питання, а «Літературознавці» відповідають)

 

Учитель. А зараз запишемо у зошити «Словничок літературних термінів», які неодноразово звучали і ще прозвучать під час нашого уроку.

(Учитель закриває 3-тю частину дошки, з’являється напис )

Словник літературних термінів

1. Поема – це послідовний опис історичних подій їх свідком чи учасником; найдавніший  

                   вид оповідної давньоруської літератури.

2. Літопис – це уривок якогось твору, влучний вислів, афоризм чи прислів’я, що  

                    ставиться на початку літературного твору або перед окремими його  

                    розділами з метою увиразнити тему та ідею чи створити  певний настрій.

3. Епіграф – це великий віршований твір із сюжетно-оповідною організацією,

                    повість або роман у віршах, багаточастковий твір, у якому

                   зливаються воєдино епічне та ліричне начала.

Учитель. Ой лишенько, не записуйте! Наш  комп’ютер переплутав усі визначення. Як тепер навести лад усьому? Уважно прочитайте і спробуйте поставити всі визначення на свої місця. Хто знає, як мені допомогти, підніміть руку.

    Запишіть словничок до своїх зошитів у виправленому варіанті.

(Учні записують до зошитів «Словничок»)

 

Учитель. Продовжимо нашу командну гру. Я роздам вам «Сонечка-парадигми». На промінчиках сонечка ви повинні записати слова-асоціації до слова, записаного в центрі сонечка. На це завдання вам дається ____ секунд.

 

(Вчитель роздає «Сонечка». Запускає в дію монометр. Збирає «Сонечка», вивішує на дошці. Зачитує, що написала кожна група. Експертна комісія виставляє бали за правильно вписані слова.)

 

Учитель. На промінчиках ви записали ознаки рослини «євшан-зілля». А у нас ви зустрічали рослину з такими ж ознаками? Яку назву вона має?

 

(- Полин )

6

Учитель. Що ж, саме час запросити до виступу експертів-біологів. Вони нам більше розкажуть про євшан-зілля.

 

(Виступ групи «Біологів». Розповідають про рослину, її цілющі властивості)

 

Учитель. І знову пропоную «Перехресний допит».

(Питання, відповіді учнів.)

 

Учитель. Відомо, що кожен народ має свої рослини-символи. Наприклад: росіяни – берізку, канадці – клен. А чи є рослини – символи в Україні?

   Про це допоможуть дізнатися «Народознавці».

 

(Учні розповідають про рослини-символи України: вербу, калину, барвінок; легенди, пов’язані з ними; цілющі властивості. Демонструють результат роботи - бюлетень)

 

Учитель. Влаштуймо перехресний допит.

(Учні задають питання, інші - відповідають).

 

Учитель. Як ви дізналися, наш український народ теж має своє чар-зілля. Тож нехай воно проникає у ваші юні серця, не дає збайдужіти до рідної землі, куди б вас не завела життєва дорога, нехай повертає вас до рідного дому, до неньки України.

    Що ж продовжимо. Я пропоную вам гру «Знайди епітет».

    Відшукайте у творі «Євшан-зілля» постійні епітети. Підказка: такі епітети часто використовуються у різних жанрах усної народної творчості.

(Вчитель роздає кожній команді картку, на якій учні вписують епітети до наведених слів). Хто швидше напише, та група отримає 1 додатковий призовий бал.

 

Гра «Знайди епітет»

Край -    (рідний)                                         край –     (чужий)

сокіл -    (ясний)                                           вовк –      (сірий)

дар -       (божий)                                         вдача –    (молодецька)

народ -   (вільний)                                       походи –  (лицарські)

степ -      (широкий)                                     край -       (веселий)

 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Учитель. Для закріплення вивченого на сьогоднішньому уроці матеріалу я запропоную вам гру «Морський бій». Я гадаю, ви всі знайомі з нею із самого раннього дитинства. Але все ж нагадаю вам правила гри.

                         Правила гри «Морський бій»

На дошці вивішено квадрат, по горизонталі написані числа, а по вертикалі –

7

букви. Поле чисте.

   У грі беруть участь 4 команди по 5-10 чоловік, команда обирає капітана.

   Обов’язки капітана: право на «постріл» (називає цифру і букву. На перехресті їх приховано № питання, або  кораблик.)

   «Стріляють» команди по черзі. Якщо капітан влучає у квадрат, де прихована цифра, команда відповідає на питання за номером цифри. На обдумування команді дається 10 секунд.

   У випадку неправильної відповіді або ж її відсутності право на відповідь передається наступній команді, тому над поставленими питаннями думають всі команди.

   Лише за правильну відповідь команді присуджується 1 бал. Якщо капітан своїм «пострілом» влучив у літеру («кораблик»), то команда автоматично отримує 1 бал і право на наступний «постріл».

   (під корабликами можна зашифрувати якесь слово. Тоді під час гри буде відкриватись все більше букв, тому команди повинні намагатися першими вгадати закодоване слово. Тій команді, яка вгадала слово, присуджується 2 бали).

   У випадку прямого влучення в «однопарусний кораблик», він вважається збитим. Автоматично навколо нього відкриваються сусідні клітки («кораблики» не повинні торкатися один одного). Якщо пряме влучення припадає на «дво» або «три» парусні «кораблики», то вони вважаються пораненими. Команда отримує 1 бал і знову «стріляє», знаючи, що ці кораблики розташовуються тільки по вертикалі або горизонталі.

   Команда – переможець визначається за загальною кількістю  набраних балів.

 

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

А

1

9

18

24

31

40

48

55

 

Б

2

10

19

 

32

41

49

56

61

В

3

11

20

 

33

42

 

57

62

Г

4

12

21

25

34

43

50

 

63

Д

5

13

 

26

35

44

51

 

64

Е

6

14

 

27

36

45

52

 

65

Є

7

15

 

28

37

46

53

58

66

Ж

8

16

22

29

38

 

54

59

67

З

 

17

23

30

39

47

 

60

 

 

Питання до гри «Морський бій»

1 А (1) Де народився Микола Кіндратович Вороний? (на Катеринославщині)

1 Б (2) У яких часописах разом з І.Франком працював М.Вороний? («Руська бесіда», «Житє і слово»).

1 В (3) Що спільного є в уривку і у поемі «Євшан-зілля»?

1 Г (4) Чому хан просить саме судця повернути йому сина?

 

8

1 Д (5) Визначте основну думку твору.

1 Е (6) Які рослини-символи вам відомі?

1 Є (7) Які почуття збудила у вас поема?

1 Ж (8) Настрашений громадянською війною куди емігрував М.Вороний? (до буржуазної Польщі).

1 З (кораблик)

2 А (9) Коли народився Микола Кіндратович? (24 листопада 1871 року)

2 Б (10) У яких університетах навчався М.Вороний? (Віденський, Львівський)

2 В (11) Про кого розповідається в поемі «Євшан-зілля»?

2 Г (12) Що таке євшан-зілля? (полин)

2 Д (13) На основі яких джерел побудована поема? (на основі літописних джерел)

2 Е (14) Як потрапив ханський син до Києва?

2 Є (15) Чим пояснити ту обставину, що ханський син чужий край та його звичаї став «за рідні уважати»?

2Ж (16) В яких рядках автор висловлює надію, що українці, збайдужілі до рідного краю, можуть ще повернутися в лоно своєї нації, вивчити мову.

2 З (17) Як називався син М.Вороного? (Марко)

3 А (18) Де здобував освіту М.Вороний? (Харківське та Ростовське реальне училище, пізніше Віденський і Львівський університети)

3 Б (19) Як у поемі розповідається про шлях судця до Києва?

3 В (20) Чому, на вашу думку, ханський син залишився байдужим і до розповіді про горе батька, і до пісень?

3 Г (21) Як жилося ханському синові у Києві?

3 Д (частина кораблика)

3 Е (частина кораблика)

3 Є (частина кораблика)

3 ж (22) Як сприйняв юнак розповідь і спів судця?

3 З (23) Як обірвалися стосунки М.Вороного і його сина Марка? (Марко був засуджений до 7 років виправно-трудового табору в далекому місті Кем, там і загинув)

4 А (24) Творами яких авторів зачитувався Вороний? (Майн Рідом, Жуль Верном, Вальтер Скотт, поезією Некрасова, Нікітіна, Шевченка).

4 Б (кораблик)

4 В (кораблик)

4 Г (25) Якою була реакція юнака на пахощі євшан-зілля?

4 Д (26) Чим ви поясните бурхливу реакцію юного половця на пахощі євшан-зілля?

4 Е (27) Розкажіть про гіркі роздуми і важкі переживання поета (поема «Євшан-зілля»)

4 Є (28) Які роздуми і почуття збудила у вас поема?

4 Ж (29) Як звучав спів про звитягу половців у виконанні судця?

4 З (30) Як загинув Микола Вороний? (був засуджений до страти і розстріляний у травні 1938 р.)

9

5 А (31) Назвіть перші збірки віршів М.Вороного («Ліричні поезії», «В славі мрій»).

5 Б (32) Розкажіть, що хотів сказати М.Вороний словами: «Ні про інше щось говорить Те старе оповідання. Між рядками слів таїться В нім якесь пророкування».

5 В (33) Як звучить «спів народний, колисковий» у виконанні судця?

5 Г (34) Чого навчає нас твір Вороного «Євшан-зілля»?

5 Д (35) Поясніть вислів «Без верби і калини нема України».

5 Е (36) Чи актуально звучать сьогодні рядки : «Час минав і став помалу рідний край він забувати, край чужий, чужі звичаї, як за рідні уважати». Поясніть, чому?

5 Є (37) Які почуття оспівані поетом у творі? (патріотичні)

5 Ж (38) За якими звинуваченнями було заарештовано Вороного? (контрреволюційна діяльність, «націоналіст»)

5 З (39) Хто взяв ханського сина з ясирем в полон під час походу? (князь Володимир Мономах)

6 А (40) Чим подібні життєві шляхи М.Вороного і Олександра Олеся? (емігранти)

6 Б (41) Як жилося хану без коханої дитини?

6 В (42) Зачитайте епіграф до поеми. Кому належать у поемі подібні слова? Що вони виражають? (синові хана)

6 Г (43) Що сталося з юнаком, коли він понюхав чар-зілля?

6 Д (44) Як характеризує судця хан?

6 Е (45) З якого твору взято епіграф до поеми «Євшан-зілля»? (з Іпатського літопису)

6 Є (46) До кого звертається поет у останніх рядках поеми? (до України і її синів).

6 Ж (кораблик)

6 З (47) Що вас вразило у біографії М.Вороного?

7 А (48) Кого хан просить повернути йому сина? Чому саме його?

7 Б (49) Хан промовляє до судця: «Божий дар ти маєш з неба…» Про який дар йдеться?

7 В (кораблик)

7 Г (50) Коли вдарив судець по струнах, як загула його пісня? (наче вітер у негоду)

7 Д (51) Як, на вашу думку, можна пояснити слова судця: «Там, де пустка замість серця, Порятунку вже не буде»?

7 Е (52) Яка картина постала перед очима юнака, коли він понюхав чар-зілля?

7 Є (53) Чому творчість М.Вороного була довгі роки заборонена, а ім’я – призабуте? (його називали білоемігрантом-антирадянщиком, декадентом, націоналістом)

7 Ж (54) Коли остаточно повертаються українському народові творчий доробок та добре ім’я Миколи Вороного? (в другій половині 80-тих років)

7 З (кораблик)

10

8 А (55) Що називається епіграфом? (уривок якогось твору, влучний вислів, афоризм чи прислів’я,  що ставиться на початку літературного твору або перед окремими  його розділами з метою увиразнити тему та ідею чи створити певний настрій.)

8 Б (56) Що відбито в епіграфі твору «Євшан-зілля»? (головна думка)

8 В (57) У кого викликала невдоволення поема «Євшан-зілля»? (у тих, хто зрадив інтереси свого народу, манкуртів, перевертнів)

8 Г (кораблик)

8 Д (кораблик)

8 Е (кораблик)

8 Є (58) Що заснував М.Вороний і 5 років був її директором? (драматичну школу)

8 Ж (59) З ким дружив Микола Вороний? (З Іваном Франком)

8 З (60) Якими словами автор висловлює надію, що українці можуть ще повернутися в лоно своєї нації?

9 А (кораблик)

9 Б (61) Ілюстрацію до якого епізоду із твору ви б хотіли намалювати? Як би зобразили на картині це?

9 В (62) Із чим автор порівнює колискову пісню? (наче лагідна молитва)

9 Г (63) Чим пояснити рядки: «Україно! Мамо люба! Чи не те ж з тобою сталось? Чи синів твоїх багато на степах твоїх зосталось?» Чи актуально вони звучать сьогодні?

9 Д (64) Що відмінне в уривку з Іпатського літопису і поемі «Євшан-зілля»?

9 Е (65) Ким був Микола Кіндратович Вороний? (поет, критик, історик, діяч українського театру, знавець драматургії, актор, журналіст)

9 Є (66) Що змусило М.Вороного повернутися з еміграції в 1926 році на Батьківщину? (туга за рідним краєм)

9 Ж (67) З ким порівнює хан старого судця у своїй промові до нього? (ясним соколом, сірим вовком, чарівником)

9 З (кораблик)

 

VІ. Підсумок уроку.

Учитель. Які почуття викликав у вас сьогоднішній урок?

                Чого навчає нас твір Миколи Вороного  «Євшан-зілля»?

Заключне слово вчителя. Друзі, любімо Україну, як любив її Микола Вороний, будьмо патріотами своєї держави. Шануймо себе і свій народ. Хай кожен з вас стверджує своїми добрими ділами, що козацькому роду нема переводу.

 

(Вокальна група виконує пісню «Боже великий, єдиний».)

Вчитель виставляє оцінки дітям. Експертна комісія відзначає, яка група найкраще підготувала захист свого проекту.

   Підраховуються фішки-калинки, які вчитель роздавала найактивнішим учням під час уроку (фішки давались всім, хто відповідав, залежно від їх кількості учні отримують бали.)

11

doc
Додано
22 грудня 2018
Переглядів
235
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку