Конспект розваги-заняття по ознайомленню дітей з ОБЖД

                                  «Безпечна парасолька»

                                         (салат з казок)

(біля хатки на галявині порається Зайчиха)

Гном:

На околиці села стоїть хатка чепурна

В ній Зайчиха – господиня неаби яка гадзиня.

Селом чутка пронеслася:

 

Сорока:

Лиска в гості зібралася

Та не сама Лиска буде – з нею вовк Петро прибуде!

 

Гном

Зайчиха новину почула в свою хатоньку чкурнула

Нумо її чепурити: мити, фарбувать, білити.

Швидко мотлох весь зібрала на горище поскидала.

Іншим пічку завалила і бензином все облила.

Прісне тісто замісила, рушничком його накрила

І, відклавши набік діжку, пішла затопити пічку.

 Сірничком один раз втерла і від страху ледь не вмерла!

Вогонь обхопив хатину і змінив усю картину.

 

(зміна музики  Танець Вогню)

 

Гном

Зайчиха плакала, ридала – 101 вже викликала:

 

Зайчиха:

Караул! Біда! Біда! Швидко їдьте всі сюда

Бо горить у мене хата – хату важко упізнати!

Все потліло, погоріло – разом з димом полетіло.

Гном

Враз пожежна приїздила і водою все залила

 

(З*являється пожежник, гасить полум*я)

 

Гном

Зайчиха плаче і сумує, аж тут вовк із лісу суне.

Гордо з Лискою під руку.

Як побачив цю розруху, - задрав ніс свій аж до неба

І пита:

 

Вовк

Кому це треба?

Ні багатства, ні хатини, - замість них одні жердини!

 

 

Гном

Та й чкурнув у ліс дрімучий – а в Зайчихи біль пекучий.

Бо казав сусід-Кріт без упину: «Пали пічку без бензину!»

Не послухалась дурненька – і зосталася голенька!

 

Тож пояснюю малечі – жарти з вогнем небезпечні!

Вогонь-друг, вогонь і ворог – він зітре усе на порох!

 

Щодня рятувальники миттю несуться

Немає покою – є лиш тривога

 

Попереду пекло і полім*я з димом

Та довга безмірно ще їхня дорога

 

І швидко, мов в казці, зростають дробини

Працюють невтомно і вчора і десь

 

Хоробрі, відважні та мужні ці люди...

І все не для слави. Віддаймо їм честь!

 

Гном переносит  дітей в іншу казку

 

 

Гном  Давно це було, у чистому полі, у широкому роздоллі, у частому лісочку по високих купинах мишка бігла. Бігла так утомилася. Присіла відпочити, так зайчиху побачила.

 

Мишка: Що,  Зайчихо, сумуєш, відповідай, чого мовчиш?

 

Зайчиха: Смутно мені,  я одна, в мене  подружки нема.

 

Мишка: Ну, Зайчихо, вище вушка  , буду я тобі подружка.

Я на вигадки хитра, будувати нам житло пора,

Щоб міцні були двері, щоб не торкали нас звірі.

 

Зайчиха: Ми побудуємо отут хатинку, у гості до нас прийдуть звіринки.

 

 Гном: От разом взялися за діло і робота закипіла...

Мишка все листи збирає, Зайка гілочки тягає.

 

Ворона: Тут по лісі я літаю, усюди  я плітки збираю.

Цікавіше ворони не знайти у всьому районі,

 

Сорока: Ти чула - чи, кума, новину про Зайку?

Разом з Мишкою вона побудувала хатку.

І хатинка не погана, вистачить  подружкам,

І живуть тепер разом – Мишка й Скрекотушка.

 

Гном:  Бум – бом, чок, чок, чок і готов будиночок.

І пішло в лісі гуляння, всім навколо на здивування

Весело всі звірі  пляшуть, весело хустинкою машуть.

 

(виконується танець звірів, потім вони розбігаються)

 

 

 

Гном От попрощалися звіринки й живуть у своїй хатинці.

На галявинці на лісовий з'явився раптом Вовк.

 

 Вовк:  Ток–ток–ток, ток-ток–ток, чий це будиночок?

 

(І став щосили у двері тарабанити.)

 

Мишка: Я- Мишка- Шкряботушка.

 

Зайка: А я Зайчихо – Пострибаймо. А ти хто?

 

(Вовк одягає маску Зайця)

 

Вовк: Я Зайчик - Побігайчик, є мене у барабанчик.

Теремок хто відімкне, барабанчик мій візьме!

 

(Відкрили звіринки двері, впустили вовка)

 

Зайчиха: Де ж, барабанчик твій?

 

Вовк: На галявинці, під сосною!

 

Гном : Зайшов вовк у теремок і закрився на замок.

Скільки звірі не стучали, так у хатинку не попали.

Що ж робити, що робити? Треба теремок відкрити.

 

Мишка: Ми побудували міцну  хатинку,

Так ошуканець -вовк оселився в будинку.

 

Зайчиха: Хто не побоїться лишеньку допомогти?  

 

Гном : Мимо Білочка бігла, так подружок почула.

 

Білка: Вовк зовсім тут не прав, у мене є багато справ.

Не боюся не сварок, не бійок, покажіть, де ваш ворог?

 

Гном : Стала, Білка, вовка гнати, голосно тупотіти й стучати.

Вовк  двері не відкриває, Білку в хатку не пускає.

Стали звірі все гадати, як же вовка їм прогнати?

 

Білка: Треба дідуся Ведмедя нам покликати сюди негайно.

Всі перешкоди по плечу дідусю Ведмедю силачу.

 

Ведмідь: Якщо хто потрапив у лихо! Я прийду.

Ну, розповідай, дитинко, хто забрався до вас у хатинку?

 

Мишка і Зайчиха: Це вовк- хуліган, обіцяв нам барабан.

 

Ведмідь: Зараз як стукну!  

 

Гном: Вовк від страху затремтів, з хатинки втік.

Він помчався без оглядки, лише видні між ялинок п'ятки.

 

Мишка: Ну, спасибі, дядько Міша, що допоміг прогнати вовка.

Заходь скоріше в будинок, чаю з медом ми наллємо.

 

Гном: От зраділи усі звіри, затанцювали й запіли,

Стали жити так поживати, друзів у гості чекати.

 

Гном розбирає з дітьми обидві казки, каже чарівні слова і прощається з глядачами.