Конспект свята для всієї початкової ланки школи на тему: «Масляна»

Конспект свята для всієї початкової ланки школи на тему:

«Масляна»

Мета: Розширити і уточнити знання учнів про народне релігійне свято, сприяти вихованню інтересу до традицій і звичаїв українського народу, любові до рідної культури і природи, викликати позитивні емоції. Виховувати почуття дружби, товариськості, спостережливість.

Перша ведуча: Привіт, Діано!

Друга ведуча: Привіт, Надійко!

Перша ведуча: На календарі – кінець лютого. Прекрасна пора! До зали на свято прийшла дітвора.

Друга ведуча: Увага! Увага! Вже час починати в чудовій цій залі нам радісне свято…

Перша ведуча: Зачекай, ти ж випустила з уваги  одну деталь невеличку. Щоб розпочати свято, треба зробити перекличку!

Друга ведуча: А й справді!.. Увага! Увага! Ігорі й Олеги, Макси і Данили, Івани і Людмили, Орести й Макари, Діми і Назари, Альоші і Саші, Владислави й Маші разом зі мною тупніть правою ногою.

Перша ведуча: Насті й Вероніки, Каті і Мар’яни, Варвари і Яни, Дарії і Тоні, Кароліни й Соні разом зі мною плесніть дружно у долоні!

Друга ведуча: Валерії і Ані, Юлії і Тані, Каріни і Артеми, Альони і Арсени, Вадими й Ірини, Стелли і Поліни, Вікторії та Інни і всі, хто Ілля, крикніть  дружно - «Я»!

Перша ведуча: Хто не чув ім’я своє, крикніть швидше: «Ми тут є!» Три – чотири!

Перша ведуча: А тепер - дружно і завзято крикнемо всі разом:  «Свято розпочати!»  Три – чотири!

Всі діти в залі: Свято розпочати!

(Входить Зима)

Зима:  Чому мені так сумно? Чому так сльози ллються? Адже я не хочу плакати! А ці незрозумілі звуки?.. Щодня щось дзюрчить, жебонить… Це все мене дратує!.. А ще ці діти… Чому вони зібрались тут? Нема, щоб справами зайнятись!.. О! А це ще хто там плентається? Це ти, Морозе? Що з тобою?

Мороз:  Володарко, порятуй, допоможи! Тобі ж усе під силу! Я більше так не можу! Стомився дуже! Щоночі працюю не покладаючи рук: будую крижані мости, на склі малюю візерунки, поскрипую голими вітами разом із Вітром, розвішую бурульки, а вдень це кляте Сонце, як на зло, все зводить нанівець!

Зима:  Щось і в мене вже сили нема. Чула, люди казали, вже близько Весна. Вона з жарким Сонцем ворог наш лютий. Я б все віддала, щоб про неї ніколи не чути!

Мороз:  А що це з одягом твоїм? Куди поділись твої пишні неповторні білосніжні шати?

Зима: Та це ж те кляте Сонце… Від нього нікуди не втечеш, не сховаєшся! Пече і гріє!.. Розтоплює всі заповітні мої мрії.

(Вбігає гурт дітей)

Перший хлопець: Дивіться, яка зима страшна, пошарпана! Вся у таловинах. А Мороз який!.. У нього нема сили не те, щоб заморозити, а навіть ущипнути за ніс чи щічки!

Перша дівчина: Давайте скажемо їм все, що про них думаємо!

Діти:  Давайте, давайте!

Діти:  Утікай, утікай, від нас, Зимонько! Вже нема і не буде в тебе силоньки! Йде Весна, йде красна, чарівниченька! Страшним стане від тепла твоє личенько.

Зима:  ( До Мороза) О, розкричалися!.. Голова від них болить!.. Ходімо звідси, Морозе. Слава Господу, володіння наші великі, є куди піти. Потім повернемось сюди.

(Зима з Морозом, спираючись одне на одного виходять)

Перша дівчина: А ми Масляну чекаємо, звідусіль красуню виглядаємо.

Приходь, Масляно, на свято співати, грати, жартувати,

дітей вареничками частувати!

(Входить Масляна з гостинцями)

Масляна:  Здрастуйте, любі друзі! Сьогодні встала я раненько.

Збиралася до вас швиденько. У печі топила, варенички варила.

Перший хлопець: (Підходить, заглядає в макітру)

Бачу, бачу. Варенички не погані. Варенички у сметані!

І з капустою, і з м’ясом, і з картоплею, і з маком,

і з лівером, і з сиром, а насамкінець - смачних млинців стовпець!

(Всі учасники дійства співають пісню Ольги Гаврилюк « Ой,варенички у сметані »)

Друга дівчина: Сьогодні весело у нас: ми Зиму проводжаємо. Тебе ж, дбайлива Масляно, ми гаряче вітаємо!

Масляна:  Зичу вам щастя, радості й тепла! Щоб доля ваша доброю й щасливою була! На дерева – цвіту, а на поле – жита, жита і пшениці, всякої пашниці! На травичку – росу, на дівчаток – красу, на хлопчиків – сили, щоб росли й міцніли!

Другий хлопець: Чарівна господарочко Масляно! Тебе ще називають Масницею. Щороку ти приходиш до нас та ми мало що про тебе знаємо. Розкажи нам про себе, будь ласка!

Масляна:  Саме так! Щороку я приходжу до вас і володарюю останній тиждень перед Великоднім постом. Мене завжди всі радо зустрічають. Адже за три довгих місяці холодна і люта Зима встигає всім набриднути. Я ж символізую радість, свято, прихід красуні – весни. Кожен мій день у тижні, як і Великодній, має свою назву і своє значення.

То ж перший – понеділок – «Зустріч». Невеличку паличку всі присутні в хаті по черзі сповивають. Так народжується «колодка».

Вівторок – «Розважальний день». Всі виходять на гуляння, проводять  конкурси, водять хороводи, змагаються на силу, розум, спритність. Хлопці катають  дівчат на санчатах, господарі запрошують всіх на млинці, вареники.

Середа - «Ласунка». В цей день всі смакують солодощі - мед, варення, горіхи, млинці, вареники.

Далі - «Широкий четвер». Всі господарі закликають до себе в гості. Всім повнолітнім неодруженим хлопцям до плеча в’яжуть  «колодку», а вони повинні відкупитися подарунком.

П’ятниця – «Тещина вечеря». Тещі запрошують зятів до себе у гості, пригощають їх, загадують і відгадують загадки.

Субота – «Зовицині посиденьки». Дівчата і хлопці загадують своє щастя. Хто влучить сніжкою в пелюшку, яка висить на воротях, стоячи до неї спиною, має надію на щастя в цьому році.

Неділя – «Прощальна». В цей день проводжають зиму, спалюють її опудало. Всі забувають старі образи, просять пробачення за них один в одного, веселяться, стрічають весну.

(Всі учасники дійства співають пісню Наталії Май «Масляна»)

(Входять обдерті Зима з Морозом)

Другий хлопець: Дивіться, знову ця холодна парочка!

Друга дівчина: Давно не бачилися!.. Такі обідрані!.. Чого сюди припленталися? Вас хтось сюди кликав? За три місяці вашого володарювання всі так стомилися від холоду, що ви їм, як гірка редька.

Зима:  То не біда, що ми обідрані. Зараз із Морозом вдихнемо один в одного силу, все довкола вкриємо снігом, вдаримо тріскучим і знову наведемо лад у своїх володіннях.

Другий хлопець: А кому це треба? Діти хочуть Весни, тепла, сонця, хочуть чути чарівний спів пташок, милуватись весняними квітами, зеленою травою, хочуть грати у футбол, веселі ігри на  свіжому повітрі без важкого зимового одягу.

Мороз:  Це лише твоя думка. А інші так не думають. Ось давайте запитаємо про це дітей.

Перша ведуча: Що ж, давайте запитаємо. Друзі, хто хоче, щоб була ще Зима, кричіть:  «Зима, Мороз!», а хто хоче, щоб була Весна, кричіть «Весна!». Три – чотири!

(Діти кричать)

Другий хлопець: Ну, що, почули? Чи вам іще якісь докази потрібні?

Зима:  Ходімо звідси, Морозе! Нажаль, нікому ми тут більше не потрібні. ( До глядачів) Та пам’ятайте всі, що через рік я знову свою вам казку принесу зимову!

(Зима і Мороз, спираючись одне на одного, виходять)

Третя дівчина: Із дахів тече, неначе хто водичку ллє з відра.

То Зима від горя плаче, що пройшла її пора!

Третій хлопець: Світить зоря, світить ясна! Йде Весна, іде красна на лужечку, на борінці, по лугах, степах, по нивці. Дісталася аж до яру, принесла на Зиму кару! Як махнула вербичкою, розлилася водичкою, а як сонечко пригріло, зовсім вмерла Зима-диво!

(Входить Весна)

Масляна:  Добрий день, люба Весно! Я тебе вже зачекалася. Та й діти стомилися тебе виглядати.

Весна:  Добрий день! Неспішними кроками я йду по землі. Пробуджую від сну сади, гаї, діброви, тварин; руйную крижані пута водойм, повертаю з далекого вирію перелітних пташок, нагадую господарям, що час  дбати про майбутній урожай.

Четвертий учень: Прийшла Весна і день ясніє, повітря радістю дзвенить!

А чисте небо так синіє, а чисте сонце так блищить!..

Третя дівчина: Пухнасті котики вербові біліють вже по берегах.

Такі привабливі, чудові - Весну стрічають у снігах!

Четверта дівчина: І всяка пташечка радіє, бо стало легше в світі жить.

Трава з-під снігу зеленіє, струмочками вода біжить.

Четвертий учень: Ой ти, красна Весно, що ти нам принесла?

Весна:  Принесла вам літо, ще й зелене жито,

жито і пшеницю, і всяку пашницю.

Нині я по землі крокую, щоб збудити її від сну.

Я тепло вам усім дарую і чудову днину ясну.

І такі різнобарвні квіти, і небесну ясну блакить,

щоб хотілося в небо летіти, жить, співати, а ще - творить!

(Всі учасники дійства водять хоровод навколо Весни і співають «Веснянку» Алли Мігай)

Перша ведуча: Ось і скінчилася зима. Прийшла весна-чарівниця на нашу землю, на нашу рідну Україну.

Друга ведуча: У кожної пори року є свої принади. То ж, любі друзі, любіть сніжну зиму з її розвагами і святами, любіть зелену весну з оновленням природи, любіть свою рідну Батьківщину в усі пори року і будьте патріотами!

(Учасники дійства беруться за руки і, сходячи зі сцени, співають народну пісню «Ой уже весна».)