Конспект урока "Загальний огляд творчості Л.Костенко"

Технологічна карта заняття № 72

Предмет  Українська література

 Група 2 ОВ, 2 ПНГ, 2ТОР

Заняття.  Змістовий модуль 7 Українська література другої половини ХХ – початку ХХІ ст.

Тема 66 Ліна Костенко. Загальний огляд творчості

Вид  заняття.  Лекція

Тип заняття: лекція-бесіда, із застосуванням наочності, ТЗН

Методична мета. Розвиток критичного мислення студентів.

Мета заняття. Познайомити студентів з біографією і творчістю Ліни Костенко. Проаналізувати індивідуальний стиль поетеси, характер її поетичних творів. Прищеплювати любов до лірики. Виховувати студентів в дусі честі і гідності.

Міжпредметні зв’язки:

Забезпечуючі – Філософія, Історія України

Забезпечувані – Українська мова, Етика

Забезпечення заняття: підручники, тексти творів, презентація, відеоматеріал

ТЗН - ПК

Література:

1. Семенюк Г.Ф.Українська література:Підруч.для 11 кл. ззагальноосв. Навч. закл.–К.: Освіта, 2006,с. 374-390
2. Костенко Л.В. Вибране. - К.: Дніпро, 1989. - 559 с.
3. Костенко Л.В. Лучи земли: Стихи / Пер. с укр. И. Бурсова. - М.: Мол. гвардия, 1960. - 93 с.

 

 

Додаткова література

1. Костенко Л.В. Берестечко: Історичний роман. - К.: Укр. письменник, 1999. - 157 с.
2. Костенко Л.В. Гуманітарна аура нації, або дефект головного дзеркала. - К., 1999
3. Брюховецький В.С. Ліна Костенко: Нарис творчості. - К.: Дніпро, 1990. - 262 с. - (Літ. портр.)
4. Шпиталь А. Книга болю з проблиском надії // Слово і час. - 2000. - N1. - С. 44-46
   

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1.Організаційний момент

2. Мотивація навчальної діяльності:

3.Оголошення теми, мети заняття, цілевизначення, постановка проблемного питання.

4. Реалізація мети заняття за планом

1. Ліна Костенко. Факти життєвого і творчого шляху. Загальний огляд творчості письменниці. Особливості художнього стилю митця.
2. Поезії: «Страшні слова, коли вони мовчать...»: ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва.
3.  «Життя іде і все без коректур»- ліричні роздуми про духовні та етичні цінності особистості.
4. «Хай буде легко. Дотиком пера...», «Недумано, негадано...»: оригінальність пейзажного малюнка як вияв особливості авторського стилю; глибокий ліризм твору, «краса і сила» почуття кохання у жіночій інтерпретації.

 

5. Підведення підсумків

6. Домашнє завдання :  вивчити поезію напам’ять, зробити візуалізацію одного з віршів.

 

 

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1 Вступне слово

У нашому житті є багато проблем, які потребують послідовного осмислення, спокійних та розумних міркувань. Існують одвічні питання, які протягом тисячоліть хвилюють людство. Існують питання, але ж і досі не існує на них відповідей.

Одним із таких важливих філософських питань є питання протистояння неповторного та буденного, творчого підходу й банальності. Це питання широко висвітлювали у своїх творах українські письменники, зокрема й поетеса, яка:

1. для багатьох уособлює альтернативну, тобто справжню Україну;
2. «феномена шістдесятництва»;
3. жінка- магніт, що тримає український світ,
4. поетеса, наділена пророчим даром,
5. людина, для якої важливо бути особистістю, мати власну точку зору, мислити творчо та неординарно.

Про її творчість говорять, що це відображення цілої епохи. І.Пасічник

Вона працює, як каторжна
Борис Олійник

 

А сама про себе вона говорить так:

Я вибрала долю собі сама.
І що зі мною не станеться —
у мене жодних претензій нема
до Долі — моєї обраниці.
Ліна Костенко

 

3. Оголошення теми, мети заняття, цілевизначення

1. Слово викладача

Отже, тема нашого заняття звучить так: «Ліна Костенко. Загальний огляд творчості»

За епіграф взято слова самої поетеси  - її етичне кредо:

«Це відсутність гордості — скиглити і скаржитись».

 

…вже ж нема попереду століть,

Щоб триста років знов іти по колу.
Ліна Костенко

(студенти записують тему, епіграф)

ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ

Хто і яка   вона – Ліна Костенко:

Ніжна і закохана жінка?

Заглиблений філософ?

Справжній борець?

Палкий трибун?

Чому  і чим популярна поезія Ліни Костенко в сучасному світі?

На ці питання будемо шукати відповіді упродовж заняття, щоби наприкінці поділитися своїми міркуваннями і зробити висновок.

4. РЕАЛІЗАЦІЯ МЕТИ ЗАНЯТТЯ ЗА ПЛАНОМ

Слово викладача

Перше знайомство з поетесою відбудеться прямо зараз. Під час перегляду відео, намагайтеся почути і записати важливу на ваш погляд інформацію.

1.      Перегляд відеосюжету («Ліна1»)
2.      Бесіда після перегляду сюжету.
   Поділіться інформацією, яку ви встигли записати.
3.      Розповідь викладача, робота з технологічними картами (перевірка виконання випереджального завдання)

 

      ЛІНА КОСТЕНКО (19.03.1930)

4.1   Це справжнє ім’я поетеси

4.2 Образні імена поетеси: невловима королева української поезії, державтоворець, геній слова, “нерозгадане чудо”, “неймовірний птах”, “казка казок”, “голос народу”, “пілігрім вічності”, “і мудра, і дитя”, «котра нічим не осквернила душу»

3.  19 березня 1930р. Ліна Василівна Костенко народилася в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів.

У народі кажуть, що 19 березня прилітають з вирію лелеки — птахи в українському фольклорі обожнювані й тотемні. Мабуть, саме вони принесли в цей день у далекому 1930 р. в сім’ю ржищівського вчителя немовля-дитину, яка згодом стала Ліною Костенко.
Раннє дитинство Ліни минало «над берегами вічної ріки» — понад Дніпром. Батьки майбутньої поетеси — високоосвічені порядні люди — учителювали. З ранніх літ прищеплювали дитині високі моральні, етичні та естетичні смаки, подавали літературні, фольклорні та історичні взірці для наслідування. На все життя Ліна перед собою мала приклад батька — Василя Костенка, поліглота-самородка (він знав 12 мов), педагога від Бога, який за потреби міг на найвищому рівні викладати всі предмети в школі. Родина Костенків зазнала суворих переслідувань у роки сталінщини.
Одного страшного дня було заарештовано батька та забрано від сім’ї на цілих десять років. Маленька Ліна тоді ще й не уявляла, що таке бути дочкою «ворога народу», вона просто не могла змиритися в душі, за що й чому її такого доброго, розумного, інтелігентного татка так безцеремонно й брутально принизили, відірвали від неї й матері.
 

У 1936p. родина перебралася до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу. У повоєнні роки Ліна почала відвідувати літературну студію при журналі «Дніпро», який редагував Андрій Малишко.Ці скупі дані біографічної довідки стануть хвилюючими поетичними мотивами, коли авторка згодом розповість у віршах про біженські дороги воєнних років і про «балетну школу» замінюваного поля, по якому доводилося ходити, і про перший — написаний в окопі — вірш

1950 р. Після закінчення середньої школи молода поетеса навчається в Київському педінституті

1956 р.  закінчила Московський літературний інститут ім. О. М. Горького.

1957 р. Збірка її віршів «Проміння землі»

1958 р. Збірка «Вітрила»

Починаючи з 1961 р., її піддавали критиці за «аполітичність», був знятий з плану знімання фільм за сценарієм Л. Костенко «Дорогою вітрів».
8 квітня 1963 р. на ідеологічній нараді секретар ЦК КПУ з ідеології А. Скаба заявив: «Формалістичні викрутаси зі словом неминуче призводять до викривлення і затемнення ідейно-художнього змісту твору. А що справа саме така, свідчать деякі твори молодих поетів М. Вінграновського, І. Драча, Л. Костенко». Це був сигнал до погрому покоління шістдесятників.

1961р. книга «Мандрівки серця», що вийшла, не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я серед визначних майстрів української поезії.

Однак критик М.Равлюк зі сторінок «Правди України» накинувся на Ліну Костенко і на прихильного до неї критика Леоніда Новиченка градом найшовіністичних ідейних викривань: «Естественно в пору развернутого строительства коммунизма, когда слово «коммунист» на устах у всех людей мира – друзей и врагов, естественно встретить его в стихах поэта. Но тщетно искать его в книге Л.Костенко «Мандрівка серця», как, кстати, и в стихотворениях поэтессы… Мы не находим в ее произведениях образного определения общественных систем, на которые сейчас расколот мир,- системы социалистической и капиталистической. Мы не встретим хотя бы упоминаний об Украине, об украинском народе, словом которого пользуется поэтесса. Если все это не попадает в поле зрения поэтессы, как же можно утверждать, что она «широко мыслит»? …если поэтесса не перестроит лад своей музы в унисон с духом нашей современности, она может изведать горькую участь творческого бесплодия;  книжность, условность, подсознательный уход от жизни, - вот что нужно преодолеть поэтессе, чтобы ясно видеть мир, приобрести партийно-убежденный взгляд на него».

 

(Цитата – студенти)

Щоб обезкровити людину,

Достатньо слів, не  треба ран

 

 

1961-1977 рр – цькування поетеси і вимушена творча перерва:

І над землею хмари непрозорі

розсунуть хоче крилами душа

 

(демонстрація картини Шупляка)

 

Відео «Крила» у виконанні Б.Ступки

(Цитата – студенти)

 

1963 р.— зняли з друку книжку віршів Л. Костенко «Зоряний інтеграл», книжку «Княжа гора» зняли з верстки.

 

-1964-1965 рр. були, очевидно, часом переоцінки цінностей, зокрема світоглядних. Л. Костенко не належала до якихось дисидентських організацій, але коли в 1965 р. почались арешти української інтелігенції,

-                     підписувала листи протесту проти арештів української інтелігенції.

-                     Була присутня на суді над М. Осадчим і М. Зваричевською у Львові.

-                     Під час суду над братами Горинями кинула їм квіти.

-                     Разом з І. Драчем звернулася до редакції журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін») і до львівських письменників з пропозицією виступити на захист заарештованих. Письменники не зважилися на протест, але подали в суд клопотання з проханням передати на поруки Б. Гориня як наймолодшого з заарештованих. Усе це не вплинуло на перебіг судів, але мало величезне моральне значення.

-                     1968 р.— написала листи на захист В. Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна».

1969 рік – негласна  заборона на друк творів Ліни Костенко. Ім’я  її в радянській пресі довгі роки не згадувалося.

1973 р.— потрапила до «чорних списків», складених секретарем ЦК КПУ з ідеології В. Маланчуком.

22 листопада 1974р -  Михайло Острик, критик, говорить про неможливість видання «Марусі Чурай» як ідейно-хибного твору.

(Цитата – студенти)

І все на світі треба пережити,

І кожен фініш – це по суті старт.

Вона працювала «в шухляду».Запало  суцільне мовчання. І зявляються рядки:

Все буває в серці людському –

Тихий смуток і гордий гнів,

П’яне щастя і просто втома,

Чорний розпач і світлий порив.

І скорбота горя найбільшого,

І гнітючий тягар гіркоти…

Та нема тягаря страшнішого

Невгамовної пустоти…

Будь-хто нарікав би на долю, але не Ліна Костенко. Так зявляється вірш «Доля».

Студент читає вірш «Доля»

І лише через 16 років виходить перша зірка поезій поетеси.

Лише 1977 р., після відходу В. Маланчука, вийшла збірка віршів «Над берегами вічної ріки»

1979 р., історичний роман у віршах «Маруся Чурай»

1980 р.— збірка «Неповторність»,

1987 р.— збірка «Сад нетанучих скульптур».

1989р.- побачила світ збірка «Вибране».
1999 р. - був написаний історичний роман у віршах «Берестечко» й окремою брошурою видана лекція «Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала»

4.4  Відзнаки.
• Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».
• Почесний доктор Чернівецького національного університету (2002).
• Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1987, за роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність»).
• Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені О. Теліги (2000).
• Нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом КНЯЗЯ Ярослава Мудрого V ступеня (березень 2000).
• Відмовилася від звання Героя України, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!».

Присуджено премію імені Франческа Петрарки, якою Консорціум венеціанських видавців відзначає твори видатних письменників сучасності (1994).
• Торонто. Світовий конгрес українців нагородив Л. Костенко своєю найвищою відзнакою — медаллю Святого Володимира (1998).

4. 5  Романи.
«Записки українського самашедшого» (Київ, видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га», 2010).

4.6  Поеми.
• «Маруся Чурай».
• «Берестечко».
• «Дума про братів Неазовських».
• «Скіфська одіссея».
• «Сніг у Флоренції».

4.7  Переклади.
Твори Ліни Костенко перекладено англійською, білоруською, естонською, італійською, німецькою, словацькою та французькою мовами.

4.8 Кіносценарій.
- «Перевірте свої годинники» (1963, спільно з А. Добровольським) — про українських поетів, загиблих під час Другої світової війни. Фільм знятий 1964 р., але на екрани не вийшов. Він був так перероблений під назвою «Хто повернеться — долюбить», що Л. Костенко відмовилася від авторства.

4.9  Театральні постанови за творами.
Харківський театр «Р.8.» випустив дві вистави за творами Ліни Костенко:
• «Горохове плем’я» — поетична вистава за поезіями Ліни Костенко та Олени Теліги.
• «Циганська Муза» — драматична поема, прем’єра вистави
відбулася 15 березня 2010 р.

Вступне слово викладача

Про Ліну Костенко всім є що сказати. Усім, хто просто читав її вірші та поеми, хто має душу й має совість.
Та ніхто не може правдивіше розповісти про людину, зокрема таку видатну, як Ліна, ніж родичі, друзі, знайомі, епістолярна спадщина тощо. Що знайшли ви? Наприкінці цитати виокреміть влучний вислів, який би ми могли записати в асоціативне гроно.

4.10 Вислови відомих людей про поетесу

(виступи студентів)

5. Доповнення  «Кодексу честі і мудрості Ліни Костенко»

(студенти озвучують дібрані і заздалегідь написані на «хмарках» цитати і приклеюють їх на стенд)

 

6. Вивчення поезій та їх аналіз

6.1 Пояснення викладача

Робота зі схемою «Основні тематичні категорії творчості»

 

Особливості індивідуального пое­тичного стилю поетеси - це: … (філософічність, істо­ризм мислення, вишукана тради­ційність, висока культура поетично­го вислову, інтелектуальність, актуальність публіцистичність).

 

6.2 Знайомство з твором «Страшні слова, коли вони мовчать».

Вступне слово викладача.

Історія написання: філософські питання про сутність поезії, про місію митця для Ліни Костенко (особливо для неї, яка пішла у «внутрішню еміграцію» на знак протесту проти відновлення тоталітаризму в СРСР і понад 16 років змушена була писати «в шухляду»), як і для всіх «шістдесятників», були особливо актуальними, що вилилося в низку творів, де ця проблематика стає осердям уваги.

Викладач декламує вірш

"Страшні слова, коли вони мовчать..."

Страшні  слова,  коли  вони  мовчать,

Коли  вони  зненацька  причаїлись,

Коли  не  знаєш,  з  чого  їх  почать,

Бо  всі  слова  були  уже  чиїмись.

Хтось  ними  плакав,  мучився,  болів, 

 із  них  почав  і  ними  ж  і  завершив.     

 Людей  мільярди,  і  мільярди  слів, 

 а  ти  їх  маєш  вимовити  вперше!       

Все  повторялось:  і  краса,  й  потворність. 

Усе  було:  асфальти  й  спориші. 

Поезія  -  це  завжди  неповторність,

якийсь  безсмертний  дотик  до  душі.

 

6.3 Складання літературного паспорта

Рік створення: 1977.

Збірка: «Над берегами вічної ріки».

Напрям: модернізм. Течія: неоромантизм.

Рід: лірика. Жанр: вірш (роздум, медитація).

Тематичний різновид: філософська лірика.

Тема: слово в житті людини, сутність поезії.

Ідея: утвердження думки, що «поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі», що «страшні слова, коли вони мовчать» у той момент, коли вони повинні бути сказані поетом як особистістю й громадянином.

Мотиви: «слово в житті людини»; «сутність мистецтва»; «місце та роль митця в суспільстві».

Образи: людей: ліричний герой-, предметів і явищ: слово, поезія; асфальти, спориші; краса, потворність.

Композиція (зміст): страшні слова, коли вони мовчать — слова вже всі були сказані — кожного разу людина їх говорить як уперше — поезія ж завжди неповторність.

Система віршування: силабо-тонічна.

Віршовий розмір: 5-стопний ямб

Строфа: нестрофічна будова. 

Римування: перехресне (абаб).

Художні засоби виразності: метафора, оксиморон, гіпербола, антитеза; афористичність мови.

6.4 Виразне читання поезії студентами

__________________________________________________________________

 

6.5  Знайомство з твором «Хай буде легко».

 

Вступне слово викладача

Вірш Ліни Костенко «Хай буде легко...» — філософський етюд про пам'ять, про почуття, про відчуття життя, в якому перемішалися чорне й біле, добро й зло. Людині потрібне інколи не лише солодке, а й гірке, не лише світле, а й темне, щоб більше поцінувати те добре, світле, що є. 

Хай буде легко. Дотиком пера

Хай буде легко. Дотиком пера.

Хай буде вічно. Спомином пресвітлим.

Цей білий світ — березова кора,

по чорних днях побілена десь звідтам.

Сьогодні сніг іти вже поривавсь.

Сьогодні осінь похлинулась димом.

Хай буде гірко. Спогадом про Вас.

Хай буде світло, спогадом предивним.

Хай не розбудить смутку телефон.

Нехай печаль не зрушиться листами.

Хай буде легко. Це був тільки сон,

що ледь торкнувся пам'яті вустами.

6.6 Складання літературного паспорта

Тема: розповідь  про прелюдію кохання, момент закоханості, народження почуттів, у які ще не зовсім віриться.

Ідея: дати відчути людині,що їй потрібне інколи не лише солодке, а й гірке, не лише світле, а й темне, щоб більше поцінувати те добре, світле, що є. Літературний рід: лірика

Жанр: етюд

Вид лірики: інтимна, пейзажна

Віршовий розмір: ямб.

 Художні  засоби:

 Епітети: спомин пресвітлий; білий світ, березова кора побілена; чорні дні; спогад предивний, пресвітлий;

Метафори: осінь похлинулась димом; хай не розбудить смутку телефон; печаль не зрушиться листами; сон торкнувся пам’яті вустами; сніг іти поривався;

Інверсія: спогадом предивним; не розбудить смутку телефон.

6.7 Виразне читання поезії студентами

 

___________________________________________________________________

6.8   Знайомство з твором «Українське альфреско».

 

Вступне слово викладача

Сьогодні в центрі нашої уваги зразок філософської лірики – поезія “Українське альфреско” Ліни Костенко.

Словникова робота

Альфреско – це настінний живопис водяними фарбами по сирій, підготовленій для нього штукатурці. Цією технікою виконано фрески багатьох старовинних храмів Італії. Однак, оскільки в назві вжито слово «українське», можна припустити, що йдеться про образи й духовні цінності, важливі саме для українців.

Завдання перед слуханням-читанням

З’ясуйте провідні мотиви та проблематику твору, проаналізуйте художні засоби поезії.

 

(Перегляд відео)

“Українське альфреско”

Над шляхом, при долині, біля старого граба,
де біла-біла хатка стоїть на самоті,
живе там дід та баба, і курочка в них ряба,
вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.

Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини,
і вишні чорноокі стоять до холодів.
Хитаються патлашки уздовж всії стежини,
і стомлений лелека спускається на хлів.

Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки.
А потім довго-довго на призьбі ще сидять.
Я знаю, дід та баба — це коли є онуки,
а в них сусідські діти шовковицю їдять.

Дорога і дорога лежить за гарбузами.
І хтось до когось їде тим шляхом золотим.
Остання в світі казка сидить під образами.
Навшпиньки виглядають жоржини через тин…

 

6.9 Складання літературного паспорта

Вид лірики - філософська лірика

Рік написання 1989 р.

 

Щоб з’ясувати провідні мотиви й проблематику поезії, проаналізуємо її зміст детально.

Зачитайте рядки, в яких описується місце, де відбувається дія

 

Твір починається детальним описом місця, де розташована сільська хата:

Над  шляхом,  при  долині,  біля  старого  граба,
де  біла-біла  хатка  стоїть  на  самоті…

Хто там живе?

Там живе пара старих – дід та баба:

живе  там  дід  та  баба,  і  курочка  в  них  ряба,
вона,  мабуть,  несе  їм  яєчка  золоті.

Який жанр вам нагадує початок поезії?

Початок поезії нагадує казку: згадується «курочка ряба», яка несе золоті яйця, що на перший погляд створює ідилічний образ села.

Які слова наштовхують нас на думку, що не все добре у житті старих?

 слова «на самоті» наштовхують на думку, що щось затьмарює життя старих.

Процитуйте рядки, де описується чудовий український пейзаж.

Там  повен  двір  любистку,  цвітуть  такі  жоржини,
і  вишні  чорноокі  стоять  до  холодів.
Хитаються  патлашки  уздовж  всії  стежини,
і  стомлений  лелека  спускається  на  хлів.

 

Словосполучення  «стомлений лелека». За народним повір’ям, лелеки приносять дітей, тож, напевне, це натяк на відсутність дітей.

 

Як вважаєте яка строфа є центральною для розуміння поезії?

Центральною для розуміння поезії є третя строфа:

Чиєсь  дитя  приходить,  беруть  його  на  руки.
А  потім  довго-довго  на  призьбі  ще  сидять.
Я  знаю,  дід  та  баба  –  це  коли  є  онуки,
а  в  них  сусідські  діти  шовковицю  їдять.

 

Виявляється, що старенькі нещасливі, їх гнітить самотність. Постає постання: куди ж поділися їхні діти та онуки?

У творі немає прямої відповіді, тому можливі лише здогадки.

 

6.10 Прийом «Мікрофон»

Висловіть свої припущення, чому у стареньких немає дітей.

 Можна припустити, що в них узагалі не було дітей або що їхні діти та онуки померли. Ще логічнішим видається припущення, що в старих є і діти, і онуки, але вони не відвідують діда з бабою, забули про них.

 

Вірогідно, Ліна Костенко хоче показати трагедію втрати зв’язку між поколіннями (її можна вважати провідним мотивом поезії).

 

(записують у зошити)

Можливо,  вона також натякає на те, як часто міські жителі забувають про своє сільське коріння або починають його цуратися.

Поезія, напевне, має й глибший вимір: село може символізувати й духовні цінності українства загалом, його витоки, а зневага до нього – відхід від них.

Прочитайте останню строфу іскажіть який настрій переважає у ній?

Мінорний настрій поглиблюється в завершальній строфі:

Дорога  і  дорога  лежить  за  гарбузами.
І  хтось  до  когось  їде  тим  шляхом  золотим.
Остання  в  світі  казка  сидить  під  образами.
Навшпиньки  виглядають  жоржини  через  тин…

 

Тут варто виділити пов’язані між собою образи-символи дороги та «золотого шляху». Мабуть, вони означають життєвий шлях людини, її долю, а також зв’язок між близькими людьми. Глибоким сумом пройняті слова «остання в світі казка». Вони навіюють думку про те, що ми втрачаємо щось дуже важливе й цінне в житті, коли забуваємо про рідних людей, про традиції свого роду.

 

Художні засоби поезії “Українське альфреско”

У творі використано:

епітети («біла-біла хатка», «чорноокі вишні», «золотий шлях»);

метафори («… хатка  стоїть  на  самоті…»);

уособлення («Остання в світі казка сидить під образами»; «Навшпиньки  виглядають  жоржини  через  тин…»).

зорові образи:  любисток, жоржина, вишні тощо;

образи-символи: лелека, дорога, золотий шлях.

 

6.11 Виразне читання поезії студентами

 

Знайомство з твором «Життя іде і все без коректур».

 

6.12 Словникова робота

Коректура – процес виправлення помилок і недоліків

Потоп -  історія знищення першого світу та людства Богом через сорокаденний дощ, розлив рік чи то велику хвилю і затоплення всієї землі водою.

Маркіза Помпадур - маркіза де Помпаду́р — фаворитка французького короля Людовика XV. Мала великий вплив на короля, визначала політику країни впродовж майже двадцяти років. Відома, як прихильниця просвітництва

Галоп – найшвидший біг

 

6.13 Перегляд відеофрагменту

Життя іде і все без коректур

Життя іде і все без коректур.

І час летить, не стишує галопу.

Давно нема маркізи Помпадур,

і ми живем уже після потопу.

 

Не знаю я, що буде після нас,

в які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомлюється, - час.

А ми живі, нам треба поспішати.

 

Зробити щось, лишити по собі,

а ми, нічого, - пройдемо, як тіні,

щоб тільки неба очі голубі

цю землю завжди бачили в цвітінні.

 

Щоб ці ліси не вимерли, як тур,

щоб ці слова не вичахли, як руди.

Життя іде і все без коректур,

і як напишеш, так уже і буде.

 

Але не бійся прикрого рядка.

Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.

Не бійся правди, хоч яка гірка,

не бійся смутків, хоч вони як ріки.

 

Людині бійся душу ошукать,

бо в цьому схибиш - то уже навіки.

6.14 Бесіда після читання

Про що ж нагадує поетеса?

Ліна Костенко нагадує про те, що зробленого не перепишеш, життя не має чернеток, над усім володарює час.

У чому смисл людського життя?

У розумінні Ліни Костенко, смисл людського життя полягає в тому, щоб «зробити щось, лишити по собі».
 

За що ще тривожиться поетеса?
Авторка також тривожиться за майбутнє — як зберегти природу, як достукатися до серця людини, збуди­ти її відповідальність за все суще на землі.
 

Яку відповідальність несе митець?
Мотив  відповіда­льності творця за слово, за кожний написаний рядок, за творчість.

Що найголовніше для поетеси як для людини?

Для ліричної героїні найголовніше — обе­рігати свою душу від гріхів, не при­множувати вже зробленого колись зла:

Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш —
то уже навіки.

 

6.15 Складання літературного паспорта

Рід: Лірика.

Вид: філософська.

Тема: розповідь про швидкоплинність людського життя.

Ідея: в житті не буває чернеток, його неможливо переписати.

Худ.засоби:

Епітети: прикрий рядок.

Персоніфікація: час – передає стрімкий літ часу, миттєвість людського жит­тя в часі.

Порівняння: пройдемо, як тіні: лісм не вимерли, як тур; слова не вичахли, як руди.

 

_______________________________________________________________

Знайомство з твором «Недумано, негадано».

 

6.16 Вступне слово викладача

Емоційним багатством відзначається й інтимна лірика Ліни Костенко, пронизана мотивом любові як прекрасної Jстихії ніжності й осяяння душі., У книзі «Вибраного» вона складає розділ «Безсмертним рухом скрипаля".

Найбільше гармонії та душевної злагоди —у тих віршах Ліни Костенко, де домінує мотив єднання людини з природою.

Виразне читання поезії викладачем

Недумано, негадано

Недумано, негадано

забігла в глухомань,

де сосни пахнуть ладаном

в кадильницях світань.

Де вечір пахне м'ятою,

аж холодно джмелю.

А я тебе,

а я тебе,

а я тебе

люблю!

Ловлю твоє проміння

крізь музику беріз.

Люблю до оніміння,

до стогону, до сліз.

Без коньяку й шампана,

і вже без вороття, —

я п'яна, п'яна, п'яна

на все своє життя

 

Тема відпочинку душі серед гармонійної природи, частиною якої є й сама людина, переростає, отже, у мотив апокаліпсису, зникання життя, викликаного людською нерозумністю.

5.  Узагальнення начального матеріалу, підведення підсумків

1. Складання асоціативного грона.

2. Прийом «Мікрофон»

Продовжіть речення.

1. Якби Ліна Костенко не була поетесою, вона, мабуть, стала… ( філософом)
2. Література для неї … – (боротьба добра і зла, справедливості, людського і нелюдського)
3. Її вірші – це … (щоденний поетичний зріз буденного життя, філософське осмислення часу й простору в їхній єдності).
4. При зустрічі я би спитав Ліну Василівну….

 

5. Чому і чим популярна поезія Л.Костенко?
    

3. Прослуховування запису голосу Ліни Костенко

Наостанок послухайте, яку пораду дає вам Ліна Василівна Костенко.

 

6.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити поезію напам’ять, зробити візуалізацію одного з віршів.