Конспект уроку 10 клас Біологія

Систематика – наука про різноманітність організмів. Принципи наукової класифікації організмів. Сучасні критерії виду.

Л.Р. № 1. Визначення таксономічного положення виду в системі органічного світу (вид на вибір учителя).

Мета:

Ознайомити з наукою систематикою, розглянути принципи наукової класифікації організмів, з’ясувати сучасні критерії виду, виховувати бережливе ставлення до довкілля.

Структура уроку.

I міні-модуль

1. Організаційний етап……………………………………………....2хв

2. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів………..7хв

3. Мотивація навчальної діяльності учнів…..........………………....6хв

4. Вивчення нового матеріалу……………………………………...15хв

II міні-модуль

5. Вивчення нового матеріалу……………………………………...15хв

6. Узагальнення, систематизація й контроль знань і

вмінь учнів ……………………………………………………….....15 хв

III міні-модуль

7.Самостійна робота учнів……………………………………..…..20хв

8.Підсумки уроку……………………..…………………….………..5хв

9.Домашнє завдання………………………………..……………..….5хв

Хід уроку.

I міні-модуль

1. Організаційний етап.

Привітання. Перевірка відсутніх.

2. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Повторення вивченого.

1.Дати визначення біо- та екології.

2.Рівні організації ж.о.

3.Властивості живого.

4.Основи сталого розвитку (визначення, принципи).

5.Розв’язати задачі.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Досліджуючи все живе, можна прослідити їх схожості, віднайти відмінності, з’ясувати залежність наслідуючи ознак від предків. Та звідки взагалі нам з вами відомо так багато різних видів, яких ми навіть не зустрічали?

4. Вивчення нового матеріалу.

Жива природа не може не вражати своєю різноманітністю та несхожістю різних організмів між собою. Для того, щоб досконало вивчити та розібратися з різноманітністю життя в усіх його формах вчені перш за все спробували їх класифікувати, тобто розділити на групи за спільними ознаками.

Перші спроби класифікувати різні життєві форми належать філософам античного світу – Гептадору, Арістотелю та Теофрасту. Вони розділяли живу природу на групи відповідно зі своїми філософськими поглядами. Таким чином серед тварин вони вирізняли групи з холодною та гарячою кров’ю, рослини ділили на трави та дерева. В Епоху Великих Відкриттів (XVI – XVII століття) знання про живу природу були значно розширені і систематика ускладнилась.

Систематика - це наука, вивчає і класифікує всі біологічне різноманіття живих організмів. Якщо провести аналогію з людськими відносинами, то будь-яка жива істота має ім'я (таксономічна класифікація), а також певну ступінь спорідненості з іншими організмами. Наприклад, шимпанзе і макака будуть, образно кажучи, братами, їх дядьком буде горила, людина буде їх далеким родичем, а от з тарганом вони і зовсім не будуть знайомі (філогенез).

Існують два близькоспоріднених та накладання рівнів класифікації: таксономічний (відомий як система Ліннея) і филогенетический.

Таксономічні класифікації груп живих істот на основі спільних рис. Наприклад, тварин, які відкладають яйця і мають лусочки, ми називаємо рептиліями, а тварин, які мають живонароджених і хутро або волосся, ми називаємо ссавцями.

Філогенетичні класифікації використовують таксономічні назви та показують, як групи організмів, еволюційно пов'язані один з одним. Наприклад, горили більш тісно пов'язані з людьми, ніж з тарганами.

Карл фон Лінней (1707-1778). Шведський ботанік, зоолог і лікар розглядається в сучасній науці як «батько систематики. Він був першим, хто послідовно використовував систему класифікації (таксономії) для класифікації організмів на основі спільних ознак. Його одночасно сувора і проста методологія давала цілком наукову обґрунтованість в області класифікації.

Бінарна номенклатура – подвійна назва видів, перше слово якої вказує на родову належність, а друге – на видову. Наприклад: собака свійський (Canis familiaris). Використання латинської мови полегшує взаєморозуміння між вченими різних країн, запобігає непорозумінням, які можуть виникнути, якщо в наукових роботах кожної країни тварини і рослини називатимуться лише на мові свого народу. Для зведення правил біологічної номенклатури існують спеціальні номенклатурні кодекси. Основними на даний момент є Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури (ICBN), причому номенклатура грибів історично відноситься саме до нього, Міжнародний кодекс зоологічної номенклатури (ICZN) та Міжнародний кодекс номенклатури бактерій (ICNB). Також існують Міжнародний кодекс класифікації та номенклатури вірусів (ICVCN) та Міжнародний кодекс номенклатури культурних рослин (ICNCP).

II міні-модуль

5. Вивчення нового матеріалу.( Фронтальна бесіда)

Принципи біологічної класифікації організмів

1. Основною і найменшою одиницею класифікації є вид.

2. Найбільшою одиницею класифікації є царство.

3. Кожен вид слід обов'язково класифікувати, тобто віднести до кожної із зазначених категорій.

4. Класифікувати біологічний об'єкт означає визначити ступінь його подібності й відмінності від інших, порівнявши з ними.

5. Чим повніше враховуються різні особливості організмів, тим більшою мірою подібність, яка виявляється, буде відображати спорідненість організмів.

6. На основі окремих ознак подібності ґрунтується побудова штучних систем. Штучні (формальні) системи – це системи організмів, у яких класифікація видів ґрунтується лише на ступені їх подібності і не враховується історична спорідненість різних таксонів. Штучні системи створюють через нестачу даних про історичний розвиток, будову, екологічні особливості певних груп організмів. Наприклад, тривалий час виділяли Тип Черви, до якого відносили плоских, круглих і кільчастих червів та деяких червоподібних тварин.

7. Природні системи враховують ступінь історичної спорідненості різних таксонів. Природні (філогенетичні) системи– це системи організмів, у яких класифікація видів базується на їх ступені подібності та відображає філогенетичну спорідненість між систематичними групами організмів.

8. Для класифікації живих організмів використовується подвійна (бінарна) номенклатура, яку запровадив ще К. Лінней

Таксономічна категорія – поняття, що застосовується в систематиці для позначення підпорядкування різних груп живих організмів, що відрізняються одна від одної ступенем спорідненості. Таксономічні (систематичні) категорії різного рівня, або рангу (вид, рід, родина та ін.), присвоюють реальним відокремленим групам організмів – таксонам.

Таксон – група організмів, об'єднаних на основі методів класифікації, пов'язаних між собою тим чи іншим ступенем спорідненості, та достатньо відокремлена від інших груп, щоб їй можна було призначити визначену таксономічну категорію того чи іншого рангу. На відміну від таксономічної категорії таксон завжди позначає конкретні біологічні об'єкти. Наприклад, поняття "папороті" чи "хребетні" позначають групи організмів, що служать об'єктами класифікації, і тому є таксонами. Таким чином, поняття "вид", "рід" тощо не є таксонами, але конкретний вид собака свійський (Canis familiaris) є таксоном.

Для класифікації використовують основні таксономічні категорії: Царство → Тип (у зоології), Відділ (у ботаніці) Клас → Ряд (у зоології), Порядок (у ботаніці) → Родина → Рід → Вид. У необхідних випадках використовуються допоміжні таксономічні категорії (надцарство, підцарство, надтип, підтип та ін.).

6. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів.

Віднесіть до одного царства

Тварини    Гриби    Рослини   Бактерії    Віруси    

Эвглена зелёная, Мартин сизий, Паличка Коха, Сорока звичайна, Звичайний прудовік, Парвовірус Б19, фітофтора, Балійський тигр, трутовик, Жако, Лисички, Ешеріхія колі, Сонечко семи крапкове, перлівниця, беззубка, слізень польовий, Тирлич безстебловий, лілія лісова, косарики італійські, пізньоцвіт осінній, робоча бджола, пальчатокорінник травневий, Шовковичний шовкопряд, білоцвіт весняний, зозулині черевички, рябчик, підсніжник білосніжний Метициллінрезистентний золотистий стафілококк, Лебідь-кликун, Півонія кримська, анемона, горицвіт весняний, тюльпан двоквітковий, зозулинець салеповий, зозулинець пурпуровий, сон-трава, ковила Лесінга, едельвейс, Вірус коровячої віспи, Дріжджі, Varicalle Zoster(герпесвирус), Стрептококк, Редька дика, Редька городня

2.З яких відділів складається тіло таких тварин:

Група I. …………..….Павук-хрестовика

Група IІ ……….….….Зебра гірська

Група IІІ ……….……Гідри прісноводної

Група IV……………. Сорока звичайна

III міні-модуль

7.Самостійна робота учнів.

Л.Р. № 1. Визначення таксономічного положення виду в системі органічного світу.

Вид – це сукупність особин, які морфологічно подібні, здатні схрещуватись між собою і давати плодюче потомство, населяють певний ареал, мають однакові вимоги та пристосування до умов навколишнього середовища і не схрещуються з особинами інших видів.

Критерії виду

• морфологічний — сукупність подібностей особин виду за будовою. До нього відносять усі матеріальні структури: від хромосом до особливостей будови органів та їхніх систем.
• фізіологічний — подібність або відмінність у процесах життєдіяльності особин одного чи різних видів.
• біохімічний — особливості хімічного складу та перебігу певних біохімічних реакцій, характерні для особин певного виду.
• географічний — полягає в тому, що популяції кожного виду заселяють певну частину біосфери (ареал), яка відрізняється від ареалів близьких видів, і площа та контури ареалів є видовою ознакою.
• екологічний — охоплює всі критерії, оскільки популяції кожного виду мають свою екологічну нішу в біогеоценозі.
• генетичний — Полягає у схожості ДНК окремих представників або груп особин.
• Історичні

Визначте систематичне положення виду Цибуля городня, Ведмідь бурий.

8.Підсумки уроку.

Метод «Прес»

Учні висловлюють свої думки стосовно уроку за алгоритмом.

Позиція:  « Я вважаю, що…»

Обґрунтування: «Тому, що…»

Приклад: «Наприклад…»

Зацікавило: «Нас зацікавило  …»

Висновки: «Отже, я вважаю …»

9.Домашнє завдання.

Параграф 5-6,вивчити терміни.

Відповідні сторінки в робочому зошиті.

Оформити лабораторну роботу