Конспект уроку "Азовське море"

Урок №                                                       8 клас

ТЕМА: ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АЗОВСЬКОГО  МОРЯ.ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНА ВОД

Мета:

• сформувати в учнів знання про особливості розташування,

розміри, глибини, елементи берегової лінії, найбільші острови, півострови, коси, затоки, протоки, природні умови Азовського моря;

• виявити проблеми використання й охорони його вод;
• розвивати вміння порівнювати, виділити головне;
• продовжити формувати вміння працювати з різними джерелами географічної інформації;
• виховувати екологічне мислення учнів під час вивчення даної теми.

Тип уроку:  комбінований

Обладнання: підручник, атлас, фізична карта України, мультимедійна презентація.

Основні поняття: море, затока, протока, острів, півострів, водні маси, солоність, рухи води, шельф, планктон, нектон, бентос.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів

Прийом «вірю — не вірю»

1.          Чи вірите ви, що Чорне море омиває територію України на півдні. (Так)
2.          Чи вірите ви, що Кримський півострів — найбільший півострівЧорному

морі? (Так)

3.          Чи вірите ви, що Дунай впадає в Чорне море? (Так)
4.          Чи вірите ви, що солоність Чорного моря 17–18 ‰?(Так)
5.          Чи вірите ви, що Чорне море може загорітися, як це стверджуєК.

Чуковський у своїй казці? (Ні)

Бесіда

• Назвіть види риб, які надходять на наш ринок. Які з них виловлюють в Азовському морі?

• Чому Азовські курорти часто називають дитячими?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Гідрологія часто має справу з природними об’єктами, які складно відокремити один від одного, межі, особливо в океані, дуже умовні. Тож складно буває класифікувати деякі об’єкти. От і Азовське море дехто з дослідників називає затокою Чорного моря. Спробуємо знайти своє рішення.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Географічне положення, розміри, берегова лінія (характеризуємо за допомогою підручника та карти)

Азовське море — наймілководніше море на Землі, але багате на рослинність і тваринний світ. Утворилось і набуло сучасного вигляду в пізньочетвертинний час. Берегова лінія своєрідна. На півночі чітко оформились морські коси: Крива, Білосарайська, Бердянська, Обитічна, Федотова. На заході море від Сиваша відокремлене піщаним баром завдовжки до 110 км, відомим під назвою Арабатська стрілка.

У морі багато заток і лиманів. Найбільші затоки — Таганрозька, Темрюцька, Арабатська, Бердянська, Обитічна. Найбільші лимани — Молочний, Утлюцький.

Стародавні греки називали Азовське море Меотійським озером, римляни – Меотійським болотом, місцеві жителі – Темериндою (у перекладі – « Мати моря»).

Ще існує легенда, що Азою називали вередливу молоду красуню, що, шукаючи коханого, втопилася в морі.

Завдання. За допомогою карт атласу визначте географічного положення  Азовського моря.

S ≈ 39 тис. км2, V ≈ 290 км3 , пересічна глибина — 7,4 м, максимальна — 15 м (наймілкіше на Землі). Південні береги погорбовані, урвисті, інші переважно низовинні, місцями заболочені. Багато заток, деякі виокремлюється піщаними косами. Островів мало.

2. Геологічна історія утворення, рельєф котловин

Западина моря є залишком мезозойського басейну. Виникла в місці зчленування Середземноморського рухливого поясу та Східноєвропейської платформи. Структурна основа западини сформувалася на Скіфській платформі. Виділяють три частини: Північно-азовський прогин (між Східноєвропейською та молодою Скіфською платформами), Азовський вал (підняття фундаменту Скіфської платформи), Південноазовський прогин (частково в межах Індоло-Кубанського прогину). З мезозойськими породами пов’язують відклади нафти та газу, з пізнішими — залізних руд.

3. Кліматичні умови та водні маси  (презентація)

Клімат характеризується рисами континентальності, через незначну площу акваторії. Взимку відчутний вплив сибірського антициклону, що зумовлює сильні північно-східні та східні вітри.

Середня температура повітря в січні +3… –5 °С, але бувають морози до –25 °С. У червні середня температура піднімається до +23… +25 °С за безхмарної погоди. Взимку море замерзає, нерідко на 4–5 місяців. Поблизу берегів товщина криги досягає 90 см. Влітку верхній шар води прогрівається до + 25… +30 °С та більше. Кількість опадів за рік збільшується із заходу на південний схід від 300 до 500 мм. Вода в морі рухається проти годинникової стрілки із швидкістю від 10–20 до 125 см/с під час тривалих штормів), через це коси спрямовані в тому самому напрямі. Прозорість води зменшується від 8 м у південній частині моря до 0,5 м у Таганрозькій затоці, що зумовлене

хвильовими процесами та значною кількістю планктону. Солоність моря в середній частині близько 12–14 ‰, проте в Таганрозькій затоці (Росія) вона зменшується до 2–5 ‰, а в Сиваші зростає до 250 ‰. Зростання солоності моря останнім часом пов’язане із зменшенням стоку річок, значна частина якого використовується на господарські потреби.

4. Флора та фавна  (презентація)

В морі налічується 155 видів представників зооплактону. Влітку тут

спостерігається світіння води, що зумовлене ночесвітками — ноктилуками. На всій площі дна моря ростуть зелені, бурі, червоні водорості, морська трава. Цьому сприяє прогрівання води і освітлення дна моря влітку. Донедавна в морі було багато риби. Цьому сприяла велика щільність фітопланктону і зоопланктону. Тут живе близько 80 видів риб, виловлюють кефаль, анчоус, севрюгу, бичків, оселедців, судака, тюльку, хамсу, камбалу, прісноводних — ляща, коропа, судака, тарань. Живе в морі і представник ссавців — дельфін азовка. За останні роки загострилась екологічна ситуація. Це пов’язане

як із діяльністю промислових об’єктів на узбережжі, так і з аваріями суден в акваторії.

5. Ресурси моря та їх охорона

Нещодавно основними ресурсами моря були рибні (виловлювали величезних осетрових), зараз ці показники знижуються. Зберігається транспортне значення. Судноплавство, на жаль, супроводжується аваріями, інколи катастрофічними (2008 р). Недостатньо освоєні та нераціонально використовуються рекреаційні, перспективні енергетичні та мінерально-сировинні ресурси.

Заходи охорони спрямовані на очищення стічних вод, нормалізацію сольового складу вод, збереження та відновлення біоресурсів, уникнення аварійних ситуацій на узбережжі та на суднах тощо.

V. Закріплення вивченого матеріалу

• Позначте на контурній карті елементи берегової лінії моря.

• Порівняйте розміри та глибинні характеристики Чорного та Азовського морів (виконайте необхідні розрахунки).

• Чим можна пояснити різницю в солоності та температурі вод двох морів?

• Виявіть схожість та відмінність видового складу рибних ресурсів двох морів. Чому моря втрачають своє рибопродуктивне значення?

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 38

2. Повторити теми «Природно-територіальні комплекси», «Фізико-географічне районування», «Зона мішаних і широколистих лісів», «Зона лісостепу», «Зона степу», «Українські Карпати», «Кримські гори», «Природні комплекси морів, що омивають Україну».