Конспект уроку біології у 7 класі з теми "Ланцюги живлення"

Біологія. 7 клас

Дата проведення:_______

Тема. Ланцюги живлення

Мета: розширювати та поглиблювати знання учнів про екосистеми; розглянути особливості взаємодії живих організмів в екосистемах за особливостями живлення, з’ясувати суть поняття «ланцюги живлення», описати передачу енергії в екосистемі; розвивати логічне мислення, спостережливість, вміння аналізувати схеми, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; розвивати екологічну свідомість; сприяти вихованню ціннісного ставлення до живої природи, розуміння унікальності кожного виду живих організмів.

Обладнання: підручник, зошит, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація, таблиця «Ланцюги живлення».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Привітання. Створення сприятливої психологічної обстановки.

Доброго дня вам, любі діти! Я радий бачити вас життєрадісними та активними. Сподіваюсь, що свою енергію та завзятість ви спрямуєте на плідну працю на уроці. І ми, об’єднавши наші зусилля, зможемо на сьогоднішньому уроці відкрити деякі таємниці живого. Як влучно сказав Генрі Форд: «Зібратися разом – це початок. Триматися разом – це прогрес. Працювати разом – це успіх».

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Прийом «Впіймай помилку»

Вчитель зачитує твердження (можна спроектувати на екран ─ слайд 2), а учні піднімають картки: зелену ─ якщо погоджуються, червону ─ коли вважають, що твердження неправильне.

1. Популяція ─ сукупність особин одного виду. (Зелена картка)
2. Місцеіснування ─ територія або простір, у якому живуть особини одного виду. (Червона картка)
3. До складу екосистеми входять популяції організмів різних видів та середовище їхнього існування. (Зелена картка)
4. Біосфера ─ сукупність  всіх екосистем Землі. (Зелена картка)
5. Взаємозв’язки живих організмів між собою та  умовами середовища життя вивчає наука етологія. (Червона картка)
6. На нашій планеті розрізняють два основні середовища життя: наземно-повітряне та водне. (Червона картка)
7. Екологічні чинники (фактори) ─ всі компоненти середовища існування, які впливають на живий організм. (Зелена картка)
8. Абіотичні чинники ─ це чинники живої природи. (Червона картка)
9. Різні види діяльності людини, що прямо чи опосередковано впливають на живі організми відносять до антропогенних екологічних чинників. (Зелена картка)
10.  Сильні морози та великий сніговий покрив загрожують життю птахів ─ це приклад абіотичних чинників. (Зелена картка)
11.  Чинники живої природи ще називають білатеральними. (Червона картка)
12.  Адаптації ─ пристосування організмів до умов середовища життя. (Зелена картка)

2. Біологічний диктант (можна спроектувати на екран ─ слайди 3, 4)

1. Найрізноманітніше за своїми умовами ___________-_____________ середовище життя.                                                                                            

                                                                                                            (наземно-повітряне)

2. Вміст кисню в ґрунті з глибиною _______________.               

                                                                                                                      (знижується)

3. Основними чинниками наземно-повітряного середовища є ________________, _______________, ________________, газовий склад атмосфери.

                                                                                     (світло, температура, вологість)

4. Реакції організмів на тривалість світлового дня називають __________________.

                                                                                                             (фотоперіодизмом)

5. За відношенням до _____________ тварини поділяють на «денних» та «нічних».

                                                                                                                                 (світла)

6. Тварини, що живуть за умов постійних низьких температур називають ______________.  

                                                                                                                  (холодолюбними)

7. Антилопи, крокодили, слони,бегемоти по відношенню до температури середовища існування належать до ___________________.

                                                                                                                      (теплолюбних)

8. Тварини, що здатні існувати лише в умовах підвищеної вологості називають _______________.

                                                                                                                   (вологолюбними)

9. Комахи та павуки, що здатні утримувати воду в своєму тілі завдяки наявності жироподібної речовини на поверхні кутикули, завдяки цьому живуть у пустелях належать до групи _______________ тварин.

                                                                                                                     (посухолюбних)

10.  Коливання температури у воді _______________ ніж у повітрі.

                                                                                                                               (менше)

Взаємоперевірка учнів (можна спроектувати відповіді на екран ─ слайд 5).

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

1. Прослухайте уривок вірша Надії Красоткіної «Бджілка»:

Вдень тепло стало, бджілка прилетіла,

Бо ж сонце світить, квіточки цвітуть.

На жовтий крокус бджілонька присіла,

А там нектар, то ж в ньому вся і суть.

Цвітуть квітки, а значить є що їсти,

І можна жити, бо весна прийшла…

Обговорення поетичних рядків:

• Взаємодію між якими організмами описано у вірші? (бджолою та рослиною (крокусом))
• Чи можна вважати таку взаємодію взаємовигідною? Відповідь поясніть. (учні пояснюють на основі знань з ботаніки про запилення рослин та зоології про живлення тварин)

Отже, сьогодні на уроці ми розглянемо харчові зв’язки живих організмів в екосистемах.

Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

2.  Прийом «Мозковий штурм»

Учні висловлюють свої асоціації до поняття «ланцюг живлення».  Учитель записує їх на дошці не відкидаючи неправильні та не коментуючи. Після всі разом аналізують та узагальнюють. Учитель звертає увагу на значення живлення як процесу, що забезпечує надходження до організму енергії та будівельного матеріалу.

ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Суть поняття «екологічна ніша» ─ розповідь вчителя з елементами бесіди.

Екосистема включає популяції багатьох видів, які мешкаючи поряд, взаємодіють між собою. Живі організми мають забезпечувати свої базові біологічні потреби, отримуючи необхідне з навколишнього середовища. Кожен вид організмів має свої унікальні вимоги до середовища життя. Сукупність їх та територію мешкання називають екологічною нішею. Екологічна ніша  біологічного виду визначається насамперед різними формами взаємодій з іншими видами та неорганічним середовищем, а потім територіальним місцем (розташуванням у просторі). Види організмів з схожими біологічними потребами, як правило, жорстко конкурують. Це з часом призводить або до витіснення слабшого виду з екосистеми, або до зайняття цим видом іншої екологічної ніші. Наприклад, сірі пацюки витісняють чорних з спільних територій мешкання, бо вони є більш агресивними. Два види морських жолудів пристосувались до життя в одній екосистемі завдяки різному просторовому розташуванню (робота з мал. 309, с. 228 підручника). Багато вчених стверджують, що в екосистемі стільки екологічних ніш, скільки видів її населяє.

 2. Поняття про харчові зв’язки та ланцюги живлення:

1.   харчові зв’язки організмів в екосистемах ─ бесіда з учнями на основі знань з  курсу «Природознавство» та «Біологія».

Живі організми як відкриті біологічні системи не можуть існувати ізольовано. Для забезпечення всіх потреб вони мають взаємодіяти з середовищем життя (неорганічним середовищем, організмами свого та інших видів). Одним із найбільш чітко виражених взаємодій є харчові або трофічні зв’язки ( по типу «їжа ─ споживач»).

2.   ланцюги живлення ─ робота учнів з матеріалом підручника (аналіз малюнка 310  на с. 228) (можна спроектувати на екран ─ слайд 6).

Учні роблять висновок, що на малюнку зображені організми: рослина, заєць, вовк, жук-гнойовик. Причому розташовані в певному логічному порядку: кожен наступний живиться попереднім (заєць живиться травою, вовк зайцем, жук-гнойовик екскрементами вовка).

Робота з таблицею «Ланцюги живлення» (можна спроектувати на екран ─ слайд 7).

 Прийом «Словникова робота»

Учитель пропонує учням сформулювати означення поняття «ланцюг живлення».

Запис в зошити: ланцюг живлення ─ це ряд організмів, об’єднаних харчовими зв’язками, де кожен наступний живиться попереднім (можна спроектувати на екран ─ слайд 8).

3.   групи організмів за живленням (структура екологічної системи) ─ робота учнів в малих творчих групах за завданням: опрацюйте матеріал підручника на с. 229 та з’ясуйте на які групи поділяються живі організми за особливостями живлення. В зошитах складіть схему «Структура екосистеми».

Звіт учнів про виконану роботу. Орієнтовна схема (можна спроектувати на екран ─ слайд 9):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.   місце живих організмів в ланцюгах живлення ─ розповідь вчителя з елементами бесіди.

Отже, ми бачимо, що ланцюги живлення починаються з продуцентів, тобто організмів, які мають автотрофний тип живлення. Вони переважно представлені зеленими рослинами. Продуцентами живляться рослиноїдні тварини (фітофаги) ─ це консументи І порядку(можна спроектувати на екран ─ слайд 10).

•    Назвіть рослиноїдних тварин ─ представників різних систематичних груп (можливі відповіді учнів: молюски ─ ставковик; комахи ─ коник, колорадський жук, гусінь метеликів, хрущ, бджола; риби ─ товстолоб; рептилії ─ слонова черепаха, ігуани; птахи ─ снігур, шишкар; ссавці ─ миша, вівця, коза, корова).

Рослиноїдними тваринами живляться хижі (м’ясоїдні) тварини. До речі, дрібні м’ясоїдні чи комахоїдні можуть стати здобиччю більших хижих тварин. Відповідно вони будуть консументами ІІ та ІІІ порядків.

•    Наведіть приклади хижих (м’ясоїдних, комахоїдних) тварин ─ представників різних систематичних груп (можливі відповіді учнів: молюски ─ рапана, каракатиця, восьминіг, кальмар; комахи ─ жук-сонечко, турун, богомол; павуки ─ павук-хрестовик, тарантул; риби ─ акули, щука, судак, окунь; амфібії ─ жаба ставкова, ропуха, саламандра; плазуни ─  змія, ящірка; птахи ─ сова, орел, сокіл, лунь, серпокрилець; ссавці ─ тхір, куниця, ласка, горностай, видра).

Крім рослиноїдних та хижих є ще група всеїдних тварин.

•    Наведіть приклади всеїдних тварин (можливі відповіді учнів: річковий рак, сазан, ворона, ведмідь).

Всеїдні та невеликі за розмірами м’ясоїдні тварини можуть займати різне положення у ланцюгах живлення (тобто, можуть бути консументами І, ІІ та ІІІ порядків в різних ланцюгах). Наприклад: рослина → лосось → ведмідь. Рослина → ведмідь.

5. довжина ланцюгів живлення ─ прийом «Проблемне питання»

Ланцюги живлення, зазвичай, включають не більше 4-5 ланок. Чому? (відповіді учнів)

Щоб відповісти на це запитання давайте проаналізуємо мал. 311 на с. 229 підручника (можна спроектувати на екран ─ слайд 11).

Учні роблять висновок, що від однієї ланки ланцюга живлення до іншої переходить тільки 10% енергії, що накопичується у вигляді органічної речовини тіла тварини.  90% енергії витрачається на процеси життєдіяльності та теплоутворення. Через втрату більшої частини енергії ланцюги живлення не можуть бути довгими (можна спроектувати на екран ─ слайд 12).

Прийом «Дивуй»

Найдовшими є ланцюги живлення в океанах: вони можуть складатися з 6-7, а інколи навіть з 8 ланок!

6.    типи ланцюгів живлення ─ аналіз малюнка на с. 232 підручника (можна спроектувати на екран ─ слайд 13), розповідь вчителя.

Розрізняють різні типи ланцюгів живлення в залежності від складу та розташування його ланок (типу живлення організмів, що складають цей ланцюг). Найбільш поширені та різноманітні за видовим складом ─ ланцюги виїдання (ланцюги пасовищного типу). Першою ланкою ланцюгів виїдання є продуценти (автотрофи, здебільшого рослини).  Загальна схема такого ланцюга: продуценти → консументи → редуценти. Однак, є ще ланцюги живлення, що розпочинаються з мертвої органіки (опалого листя, посліду чи решток тварин). Такі ланцюги називаються ланцюгами розкладання (ланцюги детритного типу). Загальна схема: мертва органіка → редуценти; мертва органіка → редуценти → консументи → редуценти; мертва органіка → консументи → редуценти (наприклад, падаль → гієна → бактерії гниття).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Виконайте завдання (можна спроектувати на екран ─ слайд 14 або роздати картки).

Поділіть організми на групи: продуценти; консументи І порядку (фітофаги); консументи ІІ, ІІІ порядків; редуценти. Заповніть таблицю:

Продуценти	Консументи І порядку (фітофаги)	Консументи ІІ, ІІІ порядків	Редуценти

Організми: дуб, яструб, бактерії гниття, малина, тарган, ведмідь, суниця, щур, білка, миша, бузина,  заєць, вовк, ласка, горностай, сова, рись, лисиця, цвілевий гриб, яблуня, жук-гнойовик, попелиця, ліщина, сонечко, кабан.

Продуценти: дуб, малина, суниця, бузина, яблуня, ліщина.

Консументи І порядку (фітофаги): тарган, ведмідь, щур, білка, миша, лисиця, заєць, кабан.

Консументи ІІ, ІІІ порядків: тарган, ведмідь, щур, білка, вовк, ласка, горностай, сова, рись, лисиця, попелиця, сонечко, кабан.

Редуценти: бактерії гниття, цвілевий гриб, жук-гнойовик (можна спроектувати на екран ─ слайд 15).

2. Дайте відповіді на запитання (можна спроектувати на екран ─ слайд 16). Які організми потрапили до двох груп одночасно? Чому? (тарган, ведмідь, щур, лисиця, кабан, білка ─ вони всеїдні)

Прийом «Дивуй» (можна спроектувати на екран ─ слайд 17)

Існує стереотипна думка, що лисиця живиться зайцями. В дійсності до раціону лисиці входить понад 400 видів тварин! Основа живлення цього хижака не зайці, а дрібні мишовидні гризуни (полівки, ховрахи). Існує навіть спеціальний термін для позначення такого виду полювання ─ мишкування. Особливо цікаве воно взимку, коли є сніговий покрив: лисиця вислуховує шурхіт та писк мишей під снігом, прицілюється і… різко підстрибує та падає головою та передніми кінцівками прямо у сніг.

Танець фокстрот у перекладі ─ танець лисиці.

Крім тварин, лисиця може живитися декількома десятками видів рослин. Тобто вона всеїдна тварина.

3. Робота в малих творчих групах (можна спроектувати на екран ─ слайд 18). Складіть 3-4 ланцюги живлення, використовуючи організми з складеної таблиці. У два ланцюги включіть один і той же організм, щоби він займав різні трофічні рівні.

4. До яких наслідків може призвести випадіння однієї ланки ланцюга живлення? Поясніть на прикладі одного ланцюга.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Прийом «Роблю висновок» (можна спроектувати на екран ─ слайд 19)

• кожний вид живих організмів займає в екосистемі свою екологічну нішу;
• між організмами в екосистемах  існують харчові зв’язки;
•    ряд організмів, об’єднаних харчовими зв’язками, де кожен наступний живиться попереднім ─ це ланцюг живлення;
• ланцюг живлення включає продуценти, консументи, редуценти;
• загальна схема більшості ланцюгів: продуценти → консументи → редуценти.

2. Учитель дякує за роботу на уроці, підбиває підсумки роботи.

 VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

(можна спроектувати на екран ─ слайд 20)

1. Опрацювати § 53, с. 227-229, 232. Ланцюги живлення і потоки енергії. Роль організмів у колообігу речовин (підручник Л. І. Остапченко, П. Г. Балан, В. В. Серебряков, Н. Ю. Матяш, В. А. Горобчишин. Біологія. 7 клас. 2015 рік).

2. Виконати завдання із рубрики підручника «Для допитливих і кмітливих» (с. 232). Чи можуть існувати екосистеми без рослинних угруповань? Обґрунтуйте свою думку.

3. Випереджальне завдання. Підготувати короткі повідомлення: «Симбіоз. Види симбіозу», «Мутуалізм», «Коменсалізм», «Паразитизм».

 

 ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Підручник Л. І. Остапченко, П. Г. Балан, В. В. Серебряков, Н. Ю. Матяш, В. А. Горобчишин «Біологія. 7 клас»