Конспект уроку: "Будова та різноманітність квіток. Лабораторна робота № 9. Будова і різноманітність квіток."

Конспект уроку:

Будова та різноманітність квіток. Лабораторна робота № 9. Будова і різноманітність квіток

Тема:  Будова та різноманітність квіток. Лабораторна робота № 9. Будова та різноманітність квіток.

Мета:

•         навчальна: сформувати знання учнів про будову квітки, ознайомити з їхньою різноманітністю.
•                 виховна: продовжувати виховувати в учнів бережливе ставлення до рослинного світу, розвивати вміння працювати самостійно та використовувати різні джерела інформації, сприяти формуванню етичних взаємовідносин у колективі; виховувати в учнів уміння слухати, культуру мови та спілкування.
•                 розвиваюча: продовжувати розвивати в учнів творчу активність, логічне мислення, пізнавальні інтереси учнів (самостійно працювати з додатковою літературою, прилучати необхідну інформацію); формувати в учнів уміння працювати з опорно-інформаційними схемами, таблицями, малюнками, виділяти головне, пояснювати їх зміст на основі біологічних закономірностей; навчитись робити висновки; сприяти формуванню в учнів уявлень про цілісність тваринного світу.

 Основні поняття і терміни: квітка, оцвітина, чашечка, віночок, чашолистки, пелюстки, тичинка, маточка, пиляк, приймочка, стовпчик, зав'язь, верхня і нижня зав'язь, двостатеві та одностатеві квітки, однодомні та дводомні рослини, правильні та неправильні квітки.

Обладнання: модель квітки, таблиця "Будова квітки", гербарій різних квіток, квіткові композиції (ікебани), кімнатні рослини.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання), практичні (виконання лабораторної роботи); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв'язування проблемних ситуацій).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань.

Самостійна робота

І варіант

1. Які органи має квіткова рослина?

2. Що таке пагін?

3. Назвіть складові пагона.

4. Які органи квіткових називаються вегетативними?

5. Які функції виконує корінь?

ІІ варіант

1. Назвіть функції пагона.

2. Які процеси життєдіяльності властиві рослинним організмам?

3. Як розмножуються рослини?

4. Які органи рослин називають генеративними?

5. Які види коренів вам відомі?

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Розповідь з елементами бесіди. У 1818 р. натураліст Жозеф Арнольд подорожував тропічними лісами Суматри. Він побачив величезну квітку, що ніби була приклеєна до землі. Від неї йшов сильний неприємний запах гнилого м'яса. Квітка мала діаметр 1 м і масу 5 кг. У неї було п'ять червоних з плямами пелюсток, злегка загнутих на кінцях. Посередині квітки була впадина з великою кількістю тичинок і маточок. На честь ученого, котрий вперше побачив і описав цю квітку, її назвали рафлезією Арнольда. Листки у цієї рослини відсутні. Вона паразитує винятково на дикому винограді.

Найменшою квіткою можна вважати натотею — трав'янисту рослину з родини Складноцвіті, що росте на острові Корсика в Середземному морі. У неї сукупність квіток, що називається суцвіттям, має діаметр усього 2-3 мм. Квітка сприяє статевому розмноженню покритонасінних рослин.

Підготовча бесіда. Пригадайте, у чому полягає сутність статевого розмноження. (В утворенні статевих клітин — гамет та їх злитті, утворюється зигота, з якої формується новий організм, що поєднує ознаки батька і матері).

Формулювання проблемного питання. Отже, сьогодні на уроці ми детально розглянемо, де саме можуть утворюватися гамети, тобто розглянемо будову квітки, їх різноманітність. Як ви думаєте, з чим може бути пов'язана величезна різноманітність квіток за розмірами, будовою та формою?

План

1. Будова квітки. 
2. Різноманітність квіток.
3. Прикмети українського народу, пов'язані з квітками.

4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

Будова квітки

Пояснення з демонстрацією моделі квітки, таблиць і малюнків підручника. Паралельне виконання відповідного завдання у практикумах.   .

Будова квітки: віночок, утворений із пелюсток (1); пиляк тичинки (2); приймочка маточки (3);  тичинкова нитка (4); стовпчик маточки (5); зав'язь (6); чашечка, утворена із чашолист­ків (7); квітколоже (8); квітконіжка (9).

Квітка — видозмінений і вкорочений пагін, що забезпечує насіннєве розмноження у квіткових рослин. Поява квітки в процесі еволюції забезпечила широке розселення покритонасінних на Землі.

Функції квітки: утворення тичинок з пилковими зернами, плодолистків (маточок) з насінними зачатками, запилення, складні процеси запліднення, формування насінин і плоду.

Квіткою закінчується головне стебло або бічні стебла. Безлиста частина стебла під квіткою називається квітконіжкою. її добре видно в незабудки, конвалії, черешні, яблуні. У деяких рослин (подорожника, вербени) квітконіжка не розвинута, такі квітки називаються сидячими. Квітконіжка переходить у вкорочену вісь квітки, її стеблову частину — квітколоже. Форма квітколожа може бути видовженою, опуклою, плоскою, вгнутою. На квітколожі розташовані видозмінені листки (квітколистки): чашолистки, пелюстки, тичинки, маточки. Найчастіше вони розташовані колами.

Квітконіжка і квітколоже — це видозмінене стебло пагона, а чашолистки, пелюстки, тичинки і плодолистки, що зростаються в маточку,— це видозмінені листки пагона. У квітці латаття крайові, зовнішні чашолистки дуже схожі на листки (з зовнішнього боку вони зеленого кольору, а з внутрішнього — білого). Що ближче до центра квітки, то білі пелюстки стають дедалі меншими та вужчими, на їхніх верхівках з'являються зачатки пиляків, які в середині латаття вже є справжніми тичинками. Тому квітка латаття є яскравим доказом того, що тичинки утворилися з пелюсток, а пелюстки — з листків.

Чашечка складається з невеликих зелених листочків —- чашолистків. У зелених чашолистках, які містять хлорофіл, відбувається фотосинтез. У деяких рослин (тюльпана, анемони) вони стають пелюсткоподібними і виконують функції пелюсток; можуть слугувати для захисту плодів, що дозрівають, для їхнього поширення.

Віночок складається з листоподібних пелюсток — вільних або зрослих між собою. За формою, величиною, забарвленням віночки бувають різноманітні. Є квітки з нормально збільшеною кількістю пелюсток, їх називають махровими. Віночок так само, як і чашечка, може бути правильним, якщо через нього можна провести кілька площин симетрії, або неправильним, якщо через нього можна провести лише одну площину симетрії (фіалка). Є квітки, в яких не можна провести жодної площини симетрії — асиметричні (канна). Функції віночка — приваблювання комах для запилювання.

Оцвітина. Більшість рослин (яблуня, вишня, огірки) мають у квітці і чашечку, і віночок. Разом вони утворюють подвійну оцвітину.

Тичинка має тичинкову нитку та пиляк, що складається з двох половинок. У кожній з них є два пилкові гнізда (мікроспорангії), в яких утворюється значна кількість пилку (мікроспор). Тичинкові нитки бувають різної довжини і форми.

У квітці може бути одна, дві і більше тичинок. Кількість тичинок є важливою систематичною ознакою під час класифікації рослин. Тичинки у квітці бувають вільними (жовтець) або зрослими. Вони можуть зростатися своїми нитками (горох, квасоля) або пиляками (волошка).

Маточка розміщена всередині квітки. Вона утворюється з одного або кількох плодолистків (мегаспорофілів). Кожна дозріла маточка складається з нижньої розширеної частини — зав'язі, середньої циліндричної частини — стовпчика і верхньої, трохи розширеної частини — приймочки.

Зав'язь може бути верхньою і нижньою залежно від положення щодо інших частин квітки. Якщо зав'язь прикріплюється до квітколожа тільки своєю основою, а вся інша частина її вільна, то її називають верхньою (картопля, помідори). Якщо зав'язь занурена у квітколоже, з яким вона зростається, то її називають нижньою.

Різноманітність квіток

Квітки бувають двостатевими, з розміщеними в них тичинками і маточками, та одностатевими — маточкові або тичинкові. Рослини з одностатевими квітками поділяють на одно- та дводомні. До однодомних належать рослини, в яких тичинкові й маточкові квітки містяться на одній рослині (дуб, ліщина), до дводомних— рослини, в яких тичинкові квітки розвиваються на одних екземплярах рослин, а маточкові — на інших (коноплі, тополя).

Виконання завдання практикуму.

Прикмети українського народу, пов'язані з квітками

З давніх-давен наші далекі пращури, не маючи ні радіо, ні телебачення, лише будучи уважними спостерігачами, точно могли передбачити зміни в погоді.

•             Перед дощем розкриваються, виділяють багато нектару квітки акації, бузку, жасмину, буркуну та інших рослин.
•             Якщо о сьомій-восьмій годині ранку з води піднімається і розкривається латаття біле — буде ясно, коли ні — вдень буде  дощ. Взагалі не піднімається — затяжна негода, похолодання.
•             Перед дощем квітки мати-й-мачухи, козельця, мальви, фіалки, березки, латаття закриваються.
•             У передчутті дощу не розкривають своїх бутонів троянда, шипшина.
•             Якщо квітки льону зі сходом сонця розкриваються — день буде ясний, не розкриваються — буде сиро і похмуро.
•             Лимонно-жовті квітки купальниці закриваються вдень — буде дощ.

Квітку та її колір пов'язували з певними подіями у житті. Так, айстра символізувала сум, лілія біла — чистоту, волошка — простоту, мак — красу, молодість, гвоздика — мужність, стійкість, нарцис — гордість, піон — довголіття, дзвоник — вдячність, пролісок — ніжність і вірність, конвалія — приховане кохання, ромашка — кохання і мир, лавр — успіх, троянда — кохання і здоров'я, тюльпан — кохання.

Символіка кольору

Червоний — енергійний, найактивніший. Символізує життя, свободу, урочистість, кров.

Оранжевий — теплий, символізує доброзичливість, радісний настрій, надію на щасливе майбутнє. Жовтий — теплий, веселий. Символізує світло, життя, радість, повагу до старості.

Зеленкувато-жовтий — символізує зраду, ревнощі, заздрість.

 Блакитний — холодний, пасивний. Символізує ніжність, вірність, легкий сум.

Синій — спокійний, серйозний. Символізує довір'я, сум.

Фіолетовий — сповнений життя. Символізує дружбу, довіру, гідність.

Білий — нейтральний. Символізує невинність і чистоту.

5. Узагальнення і систематизація вивченого.

Лабораторна робота № 9.

 Тема. Будова та різноманітність квіток.

Мета. Ознайомитися з будовою і різноманітністю квіток.

Обладнання: колекції або зразки рослин із різними типами квіток, лупа, препарувальний набір, таблиці, підручник.

Хід роботи

Завдання 1. Вивчити будову квітки.

Розгляньте видану вам квітку. Знайдіть оцвітину, тичинки, маточку. Намалюйте схематично будову квітки. На малюнку позначте: чашолистки, пелюстки, оцвітину, чашечку, віночок, тичинки, маточку.

Зробіть висновок про взаємозв'язок будови квітки з функціями, які вона виконує.

Завдання 2. Вивчити будову тичинки і маточки.

Розгляньте тичинку і маточку квітки за допомогою лупи. Зверніть увагу на тичинкову нитку (довжину, зросла чи ні) та пиляк. Зауважте, що пиляк складається з двох половинок, з'єднаних між собою. Намалюйте схематично будову тичинки. На малюнку позначте тичинкову нитку і пиляк.

Розгляньте за допомогою лупи маточку. Знайдіть зав'язь (визначте, верхня вона чи нижня), стовпчик, приймочку. Замалюйте схематично будову маточки, позначте усі перелічені складові частини.

Зробіть висновок про зв'язок будови тичинки і маточки з функціями, які вони виконують.

Завдання 3. Навчитися розрізняти правильні та неправильні квітки, двостатеві та одностатеві.

Уважно роздивіться запропоновані учителем квітки, уточніть, яка це рослина. За допомогою лупи розгляньте оцвітину і визначте, чи можна провести через неї уявну вісь симетрії. З'ясуйте, чи є у квітці тичинки і маточки. Зробіть висновок про те, яка квітка: правильна чи неправильна, одно- чи двостатева.

Заповніть таблицю.

6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

7. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, дати відповіді на запитання після параграфа. Підготувати повідомлення про використання квіток рослин, як ліків.