Конспект уроку на тему: "Лишайники"

План-конспект уроку на тему:

«Лишайники.»

Структура уроку

I   Організаційний етап………………………….1 хв

II  Актуалізація опорних знань………………....4 хв

III Мотивація навчальної діяльності…………....2 хв

IV Вивчення нового матеріалу……………........22 хв

V Узагальнення та систематизація знань…........12 хв

VI  Підведення підсумків уроку……………........2 хв

VII Повідомлення домашнього завдання…..........2 хв

                                           Хід уроку:

І  Організаційна частина

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності класної кімнати та учнів до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ Актуалізація опорних знань

Питання для бесіди:

1.     Якими способами розмножуються гриби? (вегетативне, статеве або нестатеве)

2.     Статеве розмноження відбувається за допомогою спеціалізованих статевих клітин - …. (чоловічих (сперматозоїдів), жіночих (яйцеклітин)).

3.     Які гриби паразитують у рослин?

4.     Що таке цвілеві гриби?

5.     Що таке дріжджі?

6.     Якої шкоди гриби завдають здоров’ю людини і тваринам? 

ІІІ Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Найбільше легенд і вірувань існує навколо так званих «відьминих кіл» — груп грибів, що зростають у формі кілець. У давнину вірили, що це відьми (феї) вночі водили хороводи і витоптували колами землю, а на ранок на тому місці виростали гриби. У Німеччині та Франції вірили, що в цих колах відьми й чорти влаштовували свої шабаші.

Були й інші цікаві думки: нібито ці кільця вказують на місця захоронення скарбів, які закопали гноми і тролі. Але щоб знайти і викопати скарб, треба було натерти очі розрив-травою, щоб побачити золото. Справа ускладнювалася тим, що розрив-траву потрібно було знайти під час цвітіння. А цвіла вона, як і папороть, тільки на Івана Купала опівночі. Цвітіння тривало дуже короткий час, і ніхто не встигав прочитати потрібні для цього випадку три молитви. Тому й зачарованого скарбу у «відьминих колах» ще ніхто не знаходив.

У Голландії вважали, що в цих колах відьми та інша нечисть уночі збивають масло, а тому селяни намагалися не випасати корів усередині кільця, щоб не зіпсувати молока.

Більшість людей усіляко уникали цих місць і не збирали там грибів. Дехто шукав більш правдоподібні пояснення і робив припущення, що ці кільця утворилися від удару блискавки. І навіть побутувала думка, ніби «відьмині кола» — це місця висадки інопланетян.

Постановка проблемного питання

— А як же все відбувається насправді?

На це запитання ви дасте відповідь у кінці уроку.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

ІV  Пояснення нового матеріалу

Розповідь вчителя з елементами бесіди

План пояснення нового матеріалу

1. Особливості будови й життєдіяльності лишайників, що зумовлюють їх витривалість.

2. Різноманітність й поширення лишайників.

3. Значення лишайників в природі й для людини.

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ Й ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛИШАЙНИКІВ, ЩО ЗУМОВЛЮЮТЬ ЇХ ВИТРИВАЛІСТЬ

Лишайниками називають своєрідні організми, що сформувалися в результаті співжиття гриба і водорості.

Співжиття живих організмів називають симбіозом. Лишайники — це таломні організми. Тіло їхнє складається із гіфів гриба й клітин водорості. Гриб надає водоростям воду і мінеральні речовини, водорості, в свою чергу, синтезують для грибів органічні сполуки. Ріст в лишайників досить повільний. Вони розмножуються переважно вегетативно, живуть довго, сотні й навіть тисячі років.

Рис. 1. Внутрішня будова слані лишайника:
1 — верхня кірка; 2 — водорості; 3 — міцелій гриба; 4 — нижня кірка; 5 — ризоїди

Лишайники розповсюджені скрізь: їх  багато у тропіках, однак найбільше у помірних та холодних широтах. Оселяються вони на грунті, камінні, стовбурах дерев т.п.. За формою слані бувають лишайники накипні, листуваті і кущисті. Беруть лишайники участь в грунтоутворенні й руйнуванні гірських порід, являються середовищем існування й їжею для тварин. Здавна людина споживає окремі види лишайників  в їжу. В промисловості із лишайників добувають барвники, цукор, окремі лікувальні речовини. Вони являються показниками чистоти повітря.

Тіло лишайників складається із двох компонентів: водорості і гриба. Нитки або гіфи гриба переплітаються, таким чином ущільнюючись із верхнього й нижнього боку талому. Звуть ущільнені шари відповідно нижньою і верхньою кіркою.

Забарвлена верхня кірка у неоднакові кольори дякуючи зеленим, фіолетовим, синім, червоним й коричневим пігментам. Вона дещо товстіша за нижню й забезпечує захист та поглинання води із повітря й мінеральних речовин.

Нижня кірка дещо тонкіша, має вирости, які забезпечують прикріплення. В середині тіла поміж гіфами гриба розміщуються клітини водоростей, що і здійснюють фотосинтез, перетворення і накопичення речовин.

Відмінною особливістю лишайників являється формування особливих кислот, що разом з пігментами викликають колір талому, формують захист від бактерій та приймають участь в розчиненні мінеральних речовин з довкілля.

Найбільш важливішим пристосуванням до виживання являється їхня здатність досить швидко висихати. Так при висиханні фотосинтез, котрий здійснюють водорості, припиняється. Лишайники в подібному зневодненому стані здатні витримувати сильну спеку й лютий мороз. Зволожуючись під дощем, лишайники досить швидко вбирають воду й відновлюють процеси життєдіяльності. Дуже часто вологість тіла лишайників здатна коливатися впродовж доби, й саме тому фотосинтез в них відбувається тільки декілька годин. Головним чином це здійснюється після зволоження росою.

Наслідком данного являється низька швидкість їх росту (від 0,1 до 10 мм на рік). Максимально активно лишайники проростають й розвиваються на узбережжях морів чи у горах з постійними й густими туманами. Живлення у лишайників виключно повітряне і здійснюється за участю обох організмів.

Таким чином, витривалість лишайників викликана особливостями будови їх тіла, здатністю висихати, при цьому залишаючись живими, та відновлювати процеси своєї життєдіяльності, як лише з'явиться вода, наявністю лишайникових кислот.

Фізкультхвилинка «Телеграф»

 Учні пошепки називають будь-які поняття з вивченої теми позаду сидячому учневі. Останній учень встає і називає своє поняття. Якщо це поняття уже зустрічалось, встає той учень, який його назвав. Тоді останній учень називає нове слово, і так до тих пір, поки не назве слово, яке  не прозвучало.

РІЗНОМАНІТНІСТЬ Й ПОШИРЕННЯ ЛИШАЙНИКІВ

Науку, яка вивчає лишайники, називають ліхенологія (латии. «ліхен» — лишайник, «логос» — наука). Зараз відомо близько 25 000 видів лишайників, котрі розповсюджені по усій земній кулі. Проростають лишайники на найбільш різноманітніших субстратах, однак при цьомупровідною умовою для їх поселення являється тривале перебування предмета у нерухомому стані.

Лишайники за формою слані розподіляють на три групи:

— кіркові, або накипні, в формі кірки (так наприклад графіс),

— листуваті — в формі листоподібної пластинки (так наприклад стінна золотянка)

— кущисті — в формі кущиків (так наприклад ягель).

Тривалий час вчені вважали, що лишайник — це яскравий приклад взаємовигідного співіснування гриба і водорості. Однак зараз учені дійшли до висновку, що гриб паразитує на водорості. Всі водорості, які входять до складу лишайника, здатні та навіть краще існують у вільному стані. Лишайникові гриби, коли їх вилучити із тіла лишайника, або вмирають, або розвиваються погано. Досить часто у тілі лишайників зустрічаються одноклітинні й нитчасті зелені водорості і ціанобактерії.

Таким чином, різноманітність та розповсюдження лишайників залежні від умов життя і видового складу грибів й водоростей, котрі входять в склад лишайника.

Робота з підручником: прочитати текст на с. 245 та визначити яке значення лишайників у природі та житті людини.

ЗНАЧЕННЯ ЛИШАЙНИКІВ В ПРИРОДІ Й ДЛЯ ЛЮДИНИ

Лишайники грають важливу функцію у формувані покриву боліт тундри. Заселяючись на гірських породах та виділяючи кислоти, сприяють вони їхньому вивітрюванню та утворенню грунту, па якому здатні оселятися рослини. Саме тому їх звуть «піонерами рослинності». Лишайники виступають укриттям й їжею для значної кількості безхребетних й окремих хребетних тварин. Наприклад, північні олені їдять лишайник кладонію, котру звуть оленячим мохом, що зазвичай невірно. Ще одна назва даного лишайника — ягель.

Велику функцію грають лишайники і в житті людини. Вони являється джерелом сировини для промисловості (добування цукру, спирту т.п.), джерелом барвників й хімічних індикаторів (так наприклад лакмус). Людина окремі види здавна вживає у поживу (так наприклад аспіцилія їстівна). Лишайник гірофора їстівна нетільки використовується японцями у поживу, а і експортується до країн Південно-Східної Азії. Лишайникові кислоти, котрих зараз відомо уже біля 300, використовують в медицині як антибіотики (так наприклад, усній, котрий добувають із кущистого лишайника під назвою уснеї бородатої), в парфумерії — як ароматичні речовини і для фіксації запахів. Ці лишайники невибагливі до умов середовища, просто переносять досить тривалі періоди без води, коливання температури, однак досить чутливі до забруднення повітря. Також лишайники не витримують  значного вмісту у повітрі чадного газу й оксидів сірки, саме тому їх застосовують як біоіндикатори чистоти повітря.

Таким чином, в природі лишайники відіграють функцію «піонерів рослинності», слугують кормом для тварин, у житті людини їхня функцію зумовлюється наявністю у них цінних речовин.

VІ  Узагальнення і систематизація знань

Питання для бесіди:

1. Що таке лишайники?

2. Назвіть найхарактерніші ознаки лишайників.

3. Де поширені лишайники?

4. Па які групи за будовою тіла поділяють лишайники?

5. Яка роль лишайників у природі? 

6. Яка роль лишайників у житті людини?

7. Як будова лишайника пов’язана з його пристосуванням до виживання в будь-якихумовах?

8. Від чого залежить поширення лишайників?

VІІ   Підбиття підсумків уроку

Що найбільше сподобалося на уроці?

Чи є бажання проводити дослідження далі?

VІІІПовідомлення домашнього завдання

Прочитати § 54. Дати відповідь на питанн 3, 4 на с. 247.