Конспект уроку "Давній Китай"

 

Конспект уроку

з всесвітньої історії

для 6-го класу

на тему

«Давній Китай»

Бінарний урок

 

 

 

 

 

 

 

 

                         

                             Підготувала:

                                                                   вчитель історії та правознавства

                                     Поліщук М.В.

                                                   Комунального закладу

                                       «Кам’янський ліцей №1 Кам’янської

                                                                  міської ради Черкаської  області»

 

 

 

 

 

 

 

2023

 

Тема. Давній Китай

Мета: проаналізувати природно-географічні умови Китаю, ознайомити учнів з найдавнішою цивілізацією Китаю, охарактеризувати життя перших землеробських поселень на території Китаю; проаналізувати  устрій китайського суспільства; охарактеризувати діяльність царя Цінь та діяльність династії Хань; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, удосконалювати навички роботи з історичною та контурною картою, історичними джерелами; виховувати зацікавленість до вивчення теми.

 

Обладнання: підручники, робочі зошити, атласи, настінна карта, презентація та ілюстрації до теми, відеоматеріали, розроблений вчителем кросворд.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
   1. Розминка .

Запитання на повторення:

1. Вийти до карти і показати, які цивілізації ми вже вивчали?  (Давній Єгипет, Передня Азія, Давня Індія )
2. Назвати водні артерії, які сприяли в розвитку суспільства. Показати на карті. (Ніл, Тигр, Євфрат, Інд, Ганг)
3. Чому вдалося вижити давнім цивілізаціям при складних кліматичних умовах? (Створювали іригаційну (зрошувальну) систему землеробства; теплі кліматичні умови)
4. Що таке іригаційна система землеробства? ( Вид землеробства, заснований на зведенні споруд і пристосувань для зрошення оброблювальної землі?)
5. Що таке цивілізація? (Це такий рівень розвитку суспільства, коли основу життя становлять результати діяльності самих людей.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку

1. Вправа «Асоціативний кущ».

• Розгляньте зображення. В центр діаграми впишіть назву країни, з якою вони у вас асоціюються. (Китай)

• Яку країну можна впізнати по даних зображеннях, як  вони пов’язані з Китаєм?
• Що ще вам відомо про цю країну?
• Які політичні проблеми наявні в даній країні?
• Як відноситься дана країна до подій, які відбуваються в Україні?
• Які зв’язки Україна має Китаєм?

Сьогодні ми дізнаємося про історію найдавніших цивілізацій Китаю, життя її мешканців, її завоювання та культурні досягнення.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель географії: (пояснення супроводжується презентацією)

1. ПРИРОДНО-ГЕОГРАФІЧНІ УМОВИ КИТАЮ

Географічно Китай відділений від іншого світу Тибетськими горами із

заходу, величезною пустелею Гобі з півночі, а зі сходу й півдня береги Китаю

омиває Тихий океан. Китайці називали свою країну Серединним царством, а

також Піднебесною, вважаючи її центром світу.

За своїми природно-географічними умовами Китай можна поділити на три

частини:

1. Велика Китайська рівнина

2. Центральний Китай

3. Південний Китай

1. Велика Китайська рівнина – це річкова долина р. Хуанхе (Жовта річка), на

заході оточена горами. Китайці називали Хуанхе «рікою, що надриває

серце». Таку характеристику вона отримала у зв’язку з тим, що дуже часто

змінювала своє русло, затоплюючи величезні території. Але лісові грунти

річкової долини ідеально підходили для заняття землеробством. Тут м’який

клімат, багата флора і фауна: водилися слони, носороги, буйволи, тигри,

олені, антилопи, тапіри, леопарди, панди

2. Центральний Китай – гориста область, що включала долину р. Янцзи

(Блакитна річка). Долина ріки була придатна тільки для заняття терасним

зелемлеробством, але, на відміну від Хуанхе, Янцзи та її притоки були

судноплавними.

3. Південний Китай – район, де переважають гори (80 % території). Тут дуже

мало землі придатної для занять сільським господарством, але були наявні

значні поклади природних багатств: олова, мідної та залізної руди,

будівельного каменю.

Вчитель історії:

2. Соціальний устрій.

Для соціальної структури китайської держави Чжоу була характерна

система спадкових рангів, яка остаточно склалася у Х-IХ ст. до н. е

На вершині піраміди влади стояв ван (цар). Уважалося, що він має

божественне походження, тому його називали «Сином Неба». Імператорська

влада була необмеженою. До вищих щаблів суспільства належали чиновники, знать, воїни і жерці. Правитель і його чиновники опікувалися веденням війн, збором податків, станом захисних дамб і зрошувальних систем. Поза рангами перебували раби, якими були військовополонені. Раб не міг стати вільною людиною. Усе населення, незалежно від рангу, об’єднувалося в роди. Рід був основною одиницею китайського суспільства. За тяжкі злочини карали не лише злочинця, але й весь його рід.

Робота з діаграмою

 

Вчитель географії:

ІІІ. ГОСПОДАРСЬКЕ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ

Вчитель географії:

Пояснення вчителя супроводжується презентацією.

У III тисячолітті до н. е. в долині річки Хуанхе жили осілі землеробські племена, які обробляли землю, вирощували різні сільськогосподарські культури з застосуванням штучного зрошення (іригаційної системи) та використанням відповідних гідротехнічних споруд.
Для давньої китайської рабовласницької держави зі слаборозвиненим господарством переважали полювання і рибальства. Поступово в економіці стародавнього Китаю розводять свиней, овець, кіз, буйволів. В господарстві починають використовувати коней.
      Основним заняттям давніх китайців було землеробство.  В Китаї вирощували просо, пшеницю, сорго, рис, пізніше ячмінь, боби, коноплі, гарбуз, редьку, цибулю, огірки. Основною сільськогосподарською культурою в Китаї був рис, що приносив по 2-3 врожаї на рік. Для кращого обробітку полів селяни використовували биків. До того ж китайці навчилися застосовувати добрива. Це значно збільшувало врожаї, що сприяло процвітанню країни. Сільськогосподарські знаряддя - мотика та первісний плуг, що застосовувалися в землеробстві, були  кам'яними і дерев'яними, Переважала підсічна система землеробства, для ведення якої необхідною умовою було штучне зрошення.
      Ремісники, що займалися обробкою каменю, виготовляли з нього ножі, поліровані сокири, посуд, наконечники для стріл, статуетки, прикраси. У ІІІ тис. до н.е. використовували метал - виплавляли мідь, у ІІ тис. до н.е. -  бронзу використовували для виготовлення зброї і царемоніального посуду, а в VІІ ст. до н.е. залізо.  Також здавна китайський народ виготовляв вироби з бамбуку і нефриту (виробне каміння). Високого рівня розвитку досяг деревообробний промисел. З різних деревних порід споруджували будинки, палаци, храми, виготовляли  колісниці, луки, стріли. В гончарному ремеслі використовувався гончарний круг. Здавна відоме в Китаї шовківництво, текстильне ремесло, зокрема - виробництво шовкових тканин сприяло виготовленню дорогих і тонких тканин. Торгівля в силу примітивності натурального господарства носила міновий характер.
Праця рабів застосовувався для будівництва іригаційних споруд, в землеробстві, на гірських розробках, у торгівлі (носії).

Вчитель історії:

 4.Імперія Цінь і Хань

( Робота з підручником ʂ29 ст. 91-92)

1. Повідомлення і про династію Цінь

Китай — країна давньої цивілізації. Проте перша централізована імпе­рія Цінь склалася лише у III ст. до н. е. Згодом царський трон у Цінь дістався молодому царевичу Ін Чжену, який зміг у кровопролитних війнах завоювати решту китайських царств і проголосив себе "першим імпера­тором Цінь" (Цінь Шіхуанді). Ця імперія існувала з 221 до 206 р. до н. е.

Імператор поділив свої землі на 36 областей, повіти, волості та тіні. Цими адміністративно-територіальними одиницями управляли призначені імператором спеціальний чинов­ник, які мали широкі повноваження, общинне самоврядування суттєво обмежувалося. Були уніфіковані державна валюта, система мір і ваги, пись­мо тощо, землеробство проголошено основним заняттям, а на вільні при­кордонні землі переселено десятки тисяч людей. Було узаконено приват­ну власність на землю. Імператор став верховним власником, розподіляв воду, монополізував виробництво та видобуток заліза і солі, контролював ціни на зерно. Імператорське військо здійснило успішний похід проти північних ко­чівників.

2. Велика Китайська стіна. (інформація істориків)

Перегляд відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=o9IY5J64Nrc

 Для захисту північно-західних кордонів було споруджено Великий китайський мур, а від столиці до нього прокладено шлях. Проте розширення кордонів імперії не знизило рівня аграрного пере­селення. До того ж у 20—ЗО разів були збільшені податки. Десятки тисяч селян, тікаючи світ за очі від свавілля чиновників, потрапляли в рабство. Побоюючись за своє життя, імператор побудував 270 палаців, з'єдна­них окремими переходами, щоб зробити таємним місце свого перебування. Після смерті Цінь Шіхуанді імператором став його молодший син Хуа Хаї, який був ще більшим тираном, ніж його батько. Проти нього повстав народ. Наляканий цим, імператор покінчив життя самогубством.

3) Повідомлення історика  про імперію Хань

У країні розпочалася жахлива кровопролитна боротьба за владу. Перемогу здобув керівник повстанців селянин Лю Бан, який проголосив себе імператором Західної Ханської імперії (назва походить від території, на якій була розта­шована повстанська база). Усвідомлення катастрофічного становища в країні змусило імператора змінити політичний курс. Він проголосив амністію, повернув волю тим, хто продав себе в рабство, зменшив земельний пода­ток, скасував жорстоке цінське законодавство.      Після смерті Лю Бана мо­гутність Китайської держави підняв енергійний У-Ді, який проголосив державною релігією конфуціанство, відкрив перший китайський "уні­верситет", запровадив проведення конкурсів для добору чиновників. Новому імператору довелося вести боротьбу проти північних кочів­ників, від яких Китай не рятував навіть Великий китайський мур. Війська У-Ді проклали шлях через території, заселені кочівниками, аж до Фергани. Цей коридор пізніше дістав назву Великого шовкового шляху, який зв'язав Китай з Середньою і Передньою Азією та східними провінціями Римської імперії. Він став важливим торговельним шляхом для Китаю і відіграв значну роль у розвитку культурних зв'язків зі світом. У подальшому боротьба за трон привела до падіння Ханської імперії. На півночі кочівники утворили ряд власних держав. У 220 р. до н.е. відбувся поділ імперії на три незалежні держави. Таким Китай і увійшов у добу середньовіччя.

Теракотова армія з гробниці Цінь Шихуанді (випереджуюче завдання учнів)

VI.Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Бліц опитування

•                   Показати на карті Китай.
•                   Як китайці називали свою батьківщину? (Свою батьківщину назвали - Серединним царством, а також центром всього світу - Піднебесної)
•                   Назвіть та покажіть на карті  дві річки Китаю …(Янцзи та Хуанхе)
•                   Яку річку називали «річка, яка блукає» і чому? ( Хуанхе)
•                   На які ранги поділялося населення Китаю? (перший - ван, другий, третій, четвертий – чиновники,  п’ятий – просте населення)
•                   Назвіть династії Давнього Китаю… (Шан, Цінь, Хань)
•                   Назвіть неперервну систему укріплень на півночі Китаю… (Велика Китайська стіна)
•                   Як називали шлях з Китаю до Середземного моря, яким вивозили шовк, порцеляну, ремісничі вироби високої якості? (Великий шовковий шлях)

2 Розв’язати кросворд за посиланням:

file:///C:/Users/Professional/Desktop/кросворд.pdf

V. Підсумки уроку

Метод мікрофон   

• Що ви, діти, сьогодні нового дізнались на уроці?

•                   Отже, сьогодні ми познайомились із ще з однією цивілізацією, яка займає східну частину Азії займає Китай, на території якого з найдавніших часів склалася своя самобутня цивілізація;
•                   успішне ведення сільського господарства залежало від дощових опадів;
•                   У Стародавній державі ван був не тільки верховним світським правителем, але і первосвященником.
•                   В міру розвитку Стародавнього Китаю створювався чиновницький апарат, для утримання якого з населення збирали податки.
•                   Головним видом діяльності населення Стародавнього Китаю було сільське господарство;
•                   Стародавній Китай славився своїми ремеслами та торгівлею.

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати §28, 29 стр. 88-92

 

Начало формы