Конспект уроку "Декоративно прикладне мистецтво. Дизайн"

                         Образотворче мистецтво 5 клас

Тема: Види декоративно – ужиткового  мистецтва. Дизайн.

Мета: сформувати в учнів поняття « декоративно – прикладне мистецтво», «дизайн;ознайомити з різновидами декоративно – прикладного мистецтва; розвивати інтерес до пізнання українського народного мистецтва, естетичний смак; виховувати повагу до культурної спадщини народу, традицій; розвивати творчі здібності, фантазію, уяву дітей, образне мислення, вміння бачити прекрасне; прищеплювати любов до  творів декоративного мистецтва; виховувати естетичні почуття, повагу до праці народних майстрів; формувати  духовні і моральні загальнолюдські цінності.

Оснащення:

          Матеріали та інструменти: двосторонній кольоровий папір, клей ножиці, гофрований папір, заготовки рамки для фото, картки для гри «Конструктор»

Зоровий ряд: мультимедійна презентація до уроку, зразки творів декоративно-ужиткового мистецтва.

Тип уроку: творча майстерня.

                                              Хід уроку

Життя коротке, та безмежна штука і незглибиме творче ремесло

                                                                                                І. Франко

І. Організація класу.

Ось засяяла «світлиця» чарівна,

Кличе, друзі, за собою вас вона,

Поведе в Країну Пензликів і Фарб

І відкриє перед вами цінний скарб.

Скарб добра, краси, любові

До барвінку в чистім полі,

До маленької пташини,

До червоної калини.

Навчитесь ви вишивати

І картини малювати,

Витинанки вирізати,

Гарні речі виробляти.

Тож, малята, поспішайте,

До «світлиці» завітайте!

Гостей дорогих ми вітаємо,

Щиро стрічаємо з любов’ю та миром.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і завдань уроку.
Іскорка  таланту  схована  при  народженні  в  душі  кожної  людини.  Від  того,  як  її плекатимуть, який вона отримає розвиток, чим її будуть наповнювати, хто її оточує, залежатиме  –  чи  вона  згасне,  чи  розгориться  дивним  полум’ям,  даючи  наснагу  до праці та милуючи око оточуючих чудовими витворами мистецтв.

Кожна особистість  в  чомусь неповторна  і  виразна.  Зараз  у  вас  настає  пора,  коли закінчується дитинство і починається юність. Це період поєднання грайливих мрій  та серйозних задумів. В юності людина робить найвеличніше відкриття – відкриває саму  себе. У цих пошуках глибокий зміст: Кожен може розкрити свої справжні, досі незнані можливості через світ захоплень. Але як цього досягти?

Якщо поглянемо довкола, то побачимо багато різних за призначенням предметів побуту: меблі і посуд, килими й покривала, різноманітні прикраси і багато іншого. Кожен з них по-своєму впливає на наш настрій, створює в приміщенні особливу атмосферу, може багато розповісти про свого власника. Якщо передивитися бабусині речі, можна знайти вишитий рушник або різьблену скриньку. Предмет, якого торкалися руки художника – умільця, перетворюється на витвір декоративно – прикладного мистецтва.
Сьогодні ми дізнаємося, як називають предмети не лише корисні, а й красиво оздоблені і як  вони використовуються, поговоримо  про  народні  ремесла  та  умільців,  які вкладають  у  них  часточку своєї душі.

На уроці ми будемо працювати під девізом:

                            Від простого до складного,

                            Від звичайного до незвичайного,

                            Від буденного до прекрасного.

ІІІ. Пояснення нового матеріалу

Декоративно – прикладне мистецтво – це створення художніх предметів побуту.

Декоративний – від слова декор – прикрашати, красивий.

Прикладний (ужитковий) – придатний для використання в побуті.

Наші пращури – слов’яни здавна займалися різними прикладними мистецтвами. Секрети створення краси передавали від покоління до покоління.

Створення асоціативного куща

Сьогодні ми запрошуємо вас здійснити цікаву подорож за напрямами декоративно-ужиткового мистецтва,  які користуються повагою в Україні.

В цьому нам допоможуть наші дослідники.

(Учні розповідають про види ДПМ, вивішують назви видів ДПМ).

Ткацтво— це ручне або машинне виготовлення тканин на ткацькому верстаті. Ткацьке виробництво об’єднує підготовку сировини, прядіння ниток, виготовлення з них тканин і заключну обробку: вибілювання, фарбування, ворсування, вибивання тощо. Селянським ткалям було відомо понад 20 видів полотна.Вироби за сировиною поділяються на льняні, конопляні, вовняні, бавовняні та змішані. За призначеним тканину, яку виготовляли, поділяли на три групи: для одягу, для впорядкування житла, для господарських потреб. Орнамент в тканинах переважно геометричний:  ромби, прямокутники, зубці, розети. Крім геометричних форм поширене зображення птахів, «дерева життя», людських постатей тощо.

Килимарство— виготовлення  килимів, а також килимових виробів (гобе­ленів, доріжок, килимових покриттів) ручним або машинним способом.

Залежно від техніки виконання виділяються ки­лимові вироби з гладкою поверхнею і двобічним орнаментом, ворсові, гобе­ленні.

За призначенням виділяють килими: настінні, настільні, залавники, полавники, декоративні доріжки, накидки на крісла тощо. Орнаментальні мотиви - геометричні, рослинні, геометрично-рослинні, сюжетно-тематичні. Доміну­ючі мотиви орнаменту: ромби, розетки, квіти, квіткові галузки, вазонки, дерева, птахи, качечки, людські постаті.

Вишивка–  поширений  вид  декоративно – ужиткового мистецтва  ,  в  якому узори  та зображення виконуються вручну  на  різних  тканинах нитками  або бісером.  Розвиток вишивки  як  мистецтва триває  з  незапам’ятних часів  до  наших днів. 

Майже в кожній хаті ткали полотно, шили з нього одяг, а найпоширеною прикрасою булла вишивка. Вишивали дівчата та жінки переважно в осінньо-зимовий період вдома або на вечорницях. Вишивали сорочки, рушники, занавіски, хустини. Вишиті сорочки та рушники вважалися оберегами. Вишитий рушник брали у далеку дорогу, щоб вона булла щасливою,  на  полювання,  щоб воно було успішним,  розвішували  у  хаті,  щоб лихо - біда оминала.  Вишиті  рушники  використовують  в  усіх народних обрядових дійствах,  які супроводжують українця від народження  до  самої смерті  .  У  наш  час дуже популярними вважаються вишиті картини та ікони.  В  українському орнаменті промовляє душа народу, його історія, природа, в оточенні якої він живе. З орнаментом пов’язані образи  добра,  краси,  оберегу. 

Різблення. Потрапивши  до  рук  майстра,  деревина  набуває  другого життя, перетворюючись у корисні для побуту речі. В Україні з дерева виробляли  посуд,  знаряддя праці, різьблені скрині і скриньки, меблі,  іграшки для дітей.

Найдавніші способи обробки деревини  –  випилювання  та  видовбування.  Бондарі виготовляли діжки,  стельмахи  – вози та сани. З деревиною працювали теслі та столяри. Найтоншу роботу по дереву виконували різьбярі – справжні майстри своєї справи.

Лозоплетіння— це вид декоративно-прикладного мистецтва, що озна­чає процесс виготовлення творів із природних рослинних матеріалів.

Для плетіння використовують гнучкі легкодоступні матеріали. Основний матеріал - тонкі гнучкі прути лози довжиною 2 м. Лозу інколи можна замінити тонкими сосновим або ялиновим корінням, смужками з лубу або лика. Широко застосовують також трав'янисті рослини - рогіз, ситник, обгортки з качанів кукурудзи. Плетені вироби умовно утворюють шість родів: меблі, декоративна пласти­ка, побутові предмети, кошики, предмети одягу та іграшки. Плетені вироби дуже міцні , томущо їх  не  склеюють  з  десятка  деталей,  а  згинають,  заплітаючи місця з’єднання тоншими прутиками.

Гончарство  – традиційне ремесло на Україні. Виготовляють гончарі, як правило, побутові речі - глиняний посуд, кахлі, іграшки, скульптури.

Як  же  працюють  гончарі?  Починається  все  з  пошуків  глини. 

Глину копали, промовляючи молитву, оскільки вшановували її як втілення матінки – Землі.  Воду  для  замішування  глини  набирали  вранці,  вранці  й  формували  посуд,випалювали його, бо вважалося, що колись вранці був створений Світ. Глину готували до роботи: замішували, місили, викладали на гончарне коло Штовхаючи ногою нижню частину кола, гончар обертав верхню і формував виріб. Гончарне коло крутили обов’язково по ходу Сонця – справа – наліво. Готували полив –  глазур,  яким  покривався  глиняний  посуд.  Після  цього  його  обпалювали  в  печі. Дбаючи  про  те,  щоб  посуд  був  красивим,  його  розмальовували.   Зображували  різні  орнаменти,  квіти,  звірі.  Зображення  рослин символізувало вічне цвітіння, життя, зображення лева – силу, голуба – любов.   Особливе місце серед гончарних виробів займають предмети полтавських (Опішня), Івано-Франківських  (Косів),  одеських,  київських  майстрів. 

Писанкарство —це розписуванняя єць. Розпис писанок має стародавнє язичницьке коріння, характеризується символічни­ми орнаментальними мотивами — геометричними, рослинними, антропоморф­ними. Тому писанку справедливо називають твором - мініатюрою. Писанки виготовляли навесні, перед Паскою, сільські дівчата і жінки, монастирські ченці й іконописці, міські панночки, пекарі та ін. Тому й техніка декорування різнилася. На селі яйця фарбували в один колір, інколи продряпували візерунки, орнаментували воском і фарбували у кілька кольорів, тоді як у місті вдавалися до різних штучних способів — наклеювали шматки кольорового паперу, фольги, тканини, нитки тощо. Писанки переважно виготовляли для себе і лише зрідка для продажу на ярмарку.

Витина́нка (від українського слова  «витинати», тобто «вирізувати», «вивертати») — це вид українського народного декоративного мистецтва. Включає сюжетні та орнаментальні прикраси житла — ажурні, силуетні тощо. Витинанки виготовляються за допомогою ножиць, а також ножа, сокирки, інших знарядь. Матеріалом для витинанок є папір. Деякі люди вважають, що витинанками можуть бути вироби з дерева або з рослинних заготовок. Витинанки використовують для прикрашання приміщень  — стін, вікон, а також полиць, коминів, печей. Витинанки застосовують як у побуті, так і для підготовки релігійних або світських свят.

Декоративний розпис - один з поширених видів народного мис­тецтва.

Декоративні розписи надзвичайно різно­манітні. Споконвіку вони побутують на сіль­сяких будівлях, домашній утварі, речах до­машнього вжитку — меблях, посуді, тканинах. Але головною їх різновидністю є настінний розпис.

Одним з найвідоміших центрів, що здавна уславився своєрідним мистецтвом розпису на Україні, є село Петриківка Дніпропетровської області. З XVIII ст., коли було засновано село, з покоління в покоління передавалися основи декоративного оздоблення сільського інтер’єру та екстер’єру, господарських і побутових речей, зберігалися місцеві особливості розпису. Для настінного малювання тут до кінця XIX ст. використовували крейду, сажу, кольорові глини, саморобні рослинні фарби. Фарби розводили яєчним жовтком, молоком, природним вишневим клеєм. Малюнок наносили за допомогою пензлика з болотного оситняка, а деякі деталі вимальовували саморобними тоненькими пензликами з котячої шерсті, а грона калини — кінчиком пальця. Малюнки виконуються , як правило, без попе­редніх ескізів і наміток контура олівцем.

Ба́тик  — цетехнікарозпису по тканині за допомогою воску та барвників.

Перш за все батик використовують для створення одягу, як повсякденного, так і новомодного чи святкового. Але батик - це нетільки одяг. Це і скатертини, і завіси, і драперія для інтер'єрів, і текстильні картини - візерункові, умовно портретні, сюжетні. 

Флористика — різновид декоративно-прикладного мистецтва та дизайну, яке проявляється у створенні букетів, композицій, панно, колажів з різноманітних природних матеріалів  - квітів, листків, трав, ягід, плодів, горіхів, які можуть бути живими, сухими або консервованими.

Композиція з квітів — це завжди складна творча і технічна робота флористів. В композиції треба передати квітами якусь ідею або ж тему, відтворити подію. Одночасно треба зібрати і скласти квіти в композицію в такий спосіб, в який у природі вони практично ніколи не ростуть і не сусідують одне з одним. Лише за такої умови флористична композиція проявить свою красу і стане самостійною окрасою.

     Ваші однокласники познайомили вас з деякими видами ДПМ, але їх набагато більше – це:

бісероплетіння

мереживо

в’язання

вибійка

гутництво

кування

    З деякими видами ДПМ ви  більш розширено познайомитися наподальших уроках образотворчого мистецтва і трудового навчання.

      З розвитком суспільства виникають нові види, техніки оздоблення  предметів побуту, а майстерність творців зростає.

     У наш час предмети побуту створюють масово на заводах і фабриках. Чи мистецтво це? Хто придумує зовнішній вигляд цих предметів? ( Відповіді учнів.) Правильно, художник – дизайнер. Мистецтво дизайну народилося в XX ст., із розвитком промислового виробництва.

Дизайн ( від англ.design- «проектувати, конструювати») - вид мистецтва, проектування утилітарних виробів масового виробництва або діяльність художників із розробки зразків предметного середовища (наприклад, ландшафту).

     Сьогодні дизайн як галузь мистецтва охоплює конструювання предметного світу (посуду, меблів, одягу, автомобілів і т.ін.) та  раціональну побудову предметного середовища (ландшафтний дизайн, дизайн інтер’єру, шоу, спортивних змагань тощо). Художні образи комп’ютерних ігор для дітей і дорослих теж створюють за проектами дизайнерів. Багато речей, що мають особливе значення в суспільстві ( гроші, відзнаки, ордени, медалі, прапори, герби) належать до дизайнерської творчості.

     У той час як дизайнери створюють образ великої промислової партії товарів, майстри декоративно - ужиткового мистецтва виготовляють унікальні, неповторні речі, що часто існують в одному екземплярі і тому так високо цінуються.

      Проте і дизайнери, і майстри декоративно-ужиткового мистецтва створюють і прикрашають навколо нас предметне середовище, в якому ми працюємо, відпочиваємо, живемо.

ІV. Практична робота.

Творче завдання

     Сьогодні ми створимо предмет побуту, що стане прикрасою вашої домівки. Ми будемо оздоблювати рамку для фото, яку виготовили на попередньому уроці. Рамки можна оздоблювати по різному.

Повторення правил користування ножицями і клеєм

Класти ножиці так, … (щоб вони не звисали з парти).

Не залишати ножиці … (в розкритому вигляді).

Передавати ножиці … ( кільцями вперед).

Клей треба наносити… (пензликом від середини до країв).

При потраплянні клею на одяг його слід … (негайно змити водою).

Для притискання елементів аплікації і витирання рук …(треба користуватися матер’яною серветкою).

Закінчивши роботу,  … (клей потрібно щільно закрити, пензлик і посуд помити).

Алгоритм створення рамки для фото в техніці оригамі з кругів.

1. Для квітки візьміть 5 кругів діаметром 4 см і 1 круг діаметром 3см.

Склади круг вдвоє.

2. Загни куток від середини вниз.

     3.   Розгорни пелюстку.

     4. Підклей складку. Вийшла об’ємна пелюстка.

     5. Менший кружечок наклеюй  пелюстки накладаючи одну на одну.

6. Приклей всі 5 пелюсток. Для серединки скоти з гофрованого паперу кульки і прикрась серединку.
7. Для листочка візьми зелений кружок і склади вдвоє.
8. Загни трохи край від центру.
9. Відігни спереду і ззаду.
10.  Відкрий листочок.
11.  Отримані квіти та листки приклей на рамку.

2. Самостійна робота учнів.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Бесіда

• Чим відрізняється декоративно - прикладне мистецтво від інших видів образотворчого мистецтва?
• Які види декоративно-прикладного мистецтва ви запам’ятали?
• Які вироби декоративно-прикладного мистецтва є у вас вдома?
• Коли й у зв’язку з чим з’явився дизайн?
• Де практично можливо  використати знання здобуті на уроці?

2. Гра «Конструктор»

З окремих літер потрібно викласти слова, ставлячи літери в порядку зростання чисел.

  (Вишивка, ткацтво, кування, батик,  розпис, писанкарство).

VІ. Підсумок уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

 Створити плакат «Види декоративно- прикладного мистецтва», використовуючи зображення.