17 липня о 18:00Вебінар: Відеоуроки: як створювати якісний контент для Ютубу

Конспект уроку для 10 класу з теми: «Переносне значення слів. Тропи (епітет, порівняння, метафора)»

Про матеріал
Даний матеріал містить авторський конспект уроку зарубіжної літератури для 10 класу з теми: «Переносне значення слів. Тропи (епітет, порівняння, метафора)»
Перегляд файлу

Тема: Переносне значення слів. Тропи (епітет, порівняння, метафора).

Мета: 

  • поглибити знання учнів про переносне значення слів;
  • розкрити функціонально-стилістичні можливості тропів (епітетів, порівнянь, метафор);
  • учити визначати  роль і доречність використання в тексті тропів (епітетів, порівнянь, метафор), їхню стилістичну функцію;
  • розвивати творчі здібності, логічне й образне мислення та мовлення,уміння аналізувати, досліджувати й порівнювати мовний матеріал творів художньої літератури, робити висновки;
  • виховувати любов до рідного слова, шану й повагу до духовної спадщини українського народу.

Тип уроку: комбінований

Методи та прийоми: розповідь, бесіда, робота в парах; аналізу та синтезу.

Обладнання: підручник, таблиця «Види троп», картки із завданнями.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина

1. Привітання

2. Перевірка емоційного настрою учнів.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка виконання домашнього завдання.

2. Поетична хвилинка. О.Неприцький-Грановський «Що скажем ми…»

Що скажем ми, як  запитають наші внуки –

Що ми для батьківщини доброго зробили?

Чи гордо ми її з пошаною любили,

Для чого й як свої ми прикладали руки?

  • Що для кожного з вас означає батьківщина?
  • Запишіть асоціації до слова «Батьківщина»
  • Що таке мала батьківщина?
  • Кого з визначних людей нашого краю ви знаєте?
  • Що вам говорить імя Олександра Неприцького-Грановського?

3. У Неприцького є вірш «У спеку дня»

На крайнебі мойого зору

Біжать сріблясто-сірі полини

І запах пурпурової луни

У спеку дня злітає вгору.

  • Чи можна стверджувати, що цей вірш теж про батьківщину?

( Україна – це найдорожче, найрідніше, найкраще місце на землі, де живуть наші батьки, дідусі, бабусі, де поховані наші предки…)

  • Які мовні засоби виділені в цьому уривку?

ІІІ. Оголошення мети і запис теми уроку. Мотивація знань.

Учитель. Сьогодні на уроці ми повторимо про багатозначність слова, пряме і переносне значення слів,  тропи ( епітети, порівняння, метафори) частково на мовному матеріалі з творів Неприцького-Грановського.

ІV  Засвоєння нового теоретичного  матеріалу

  1. Робота з тлумачним словником. Згадайте, що вам відомо про багатозначність слів?

Багатозначність, або полісемія (від грецького роlу — багато і sema — знак), це здатність слова вживатися в різних значеннях і зберігати їх у мові. Наприклад: десятий клас; просторий клас; клас земноводних. Полісемія — результат розвитку лексичного значення слова.

Серед кількох значень багатозначного слова лише одне є основним, тобто прямим. Таке значення слова здебільшого первинне, воно виникло  разом зі словом. Пряме значення  характеризується безпосередньою співвіднесеністю слова з реаліями життя, є назвою предмета, явища, ознаки чи дії. Решта значень — вторинні, переносні.

Кожне пряме чи переносне  значення слова — один із конкретних виявів мислення, сприймання людиною певної реалії життя, навколишнього світу й самої себе.

Взаєморозумінню між людьми багатозначність слів не заважає: у спілкуванні слова завжди виступають у певному контексті (за словником).

 

  1. Робота з підручником  Пригадайте основні типи переносних значень слів (с. 265).

Тропи (з грецької trороs — поворот, зворот) — художні засоби — це слова і звороти, вжиті не в прямому, а в переносному, образному значенні. Тропи сприяють влучній і стислій характеристиці предметів, явищ, подій, допомагають дати їм оцінку, виявити певне до них ставлення.

У науковому стилі тропи представлені як компоненти термінології: квітконіжка, заяча капуста, петрів батіг. У публіцистичному стилі тропи мають виразно оцінний характер: Слово «Вітчизна» наповнене для нас святим змістом (3газети). У художньому використання тропів виконує естетичну, зображальну функцію, посилює вплив і переконливість висловлення: Горить свіча душі моєї. І день, і ніч горить.... Горить... (Д. Іванов).

  1. Наукова лабораторія. Пригадайте або знайдіть у словнику визначення понять, наведіть приклади.

ТРОПИ

 

Епітет

Порівняння

Алегорія

Метафора

Метонімія

Синекдоха

Персоніфікація

Гіпербола

 

  1. Проблемно-пошукова робота (на картках). Визначте тропи у реченнях:
  • Люди біля каштанів теплі стають, весняні (М. Калитовська )__________________;
  • Стану справжнім, як природа, як вечеря на столі (А.Демиденко)________________;
  • Без землі непомітно черствіє людина (Д. Іванов)____________________;
  • Натомлену спину день ховав за дахами дач (Є. Плужник)_______________;
  •                Що ж, у вихідні доведеться засісти за Грінченка, Драг оманова (М. Стельмах) _;
  • Освіта потребує не лише мізків, а и сердець (З газети)______________________;
  • Гори зла моя б потуга із землі змела (А. Малишко)__________________________;
  • На шляху поступу ми лиш каменярі (І. Франко)__________________________,

 

 

V. Виконання системи творчих завдань і вправ на основі опрацювання теоретичного матеріалу (Додаток 2)

1. Продовження роботи з тлумачним словником.

Епітет (з грецької epinheton прикладка) художнє  означення. що виділяє та образно змальовує характерну рису чи ознаку предмета(явища), оцінює цю ознаку чи рису й викликає, або передає певне до них ставлення. Епітети можуть виражатися:

  • прикметниками: А вечір ласкавий, дрімотний (І.Жиленко);
  • іменниками: Жене зима навалу в ніч (О. Лупій );
  • прислівниками: Як солодко ще пахне гречка! (М. Фенчак);
  • дієприкметниками та дієприкметниковими зворотами: Усі століт­тя. кровію политі, не вбили мови серце золоте (В. Гей);
  • дієприслівниками та дієприслівниковими зворотами: Біжать воркуючи струмки до повноводної ріки і там збивають жовту піну (М. Шпак).
  • у народній творчості вживаються:степ широкий; сира земля; ясний світ.

Порівняння увиразнення ознаки чи риси одного предмета через вказівку на подібність до іншого предмета, у якому ця ознака чи риса виступає особливо яскраво.

Порівняння зосереджують увагу на найважливішому, найхарактернішому, виявляють до зображуваного певне ставлення, дають йому оцінку: Душа, мов калина, росте і цвіте без тепла (С. Пушик). Летіли роки, мов гусята сірі (Г. Чубач ).

Найчастіше порівняння передають за допомогою слів ніби, наче, мов. немов, як. Проте буває, що ці слова пропускаються: Книги морська глибина... (І. Франко).

Крім того, порівняння може бути виражене іменником в орудному відмінку: Сірим струмком пролилася гадюка (Б. Олійник). Порівняння можуть передаватися не в прямій формі, а в формі заперечення: Багата моя Січ була не п’яним скопом могутніми синами! (Б. Олійник).

Виникнення нових, переносних значень спів пов’язане з перенесенням ознак з одного предмета на Інший за подібністю чи суміжністю самих предметів, явищ, понять (метафоричне вживання слів): густий борщ – густий голос: підошва черевика – підошва гори. Перенесення значення за подібністю с найпоширенішим, історично найдавнішим та найпрозорішим.

Метафора (з грецької metafora – переміщення, віддалення) – один із основних тропів, який полягає в уподібненні й Перейменуванні  явища на інше на основі подібності. При цьому ознаки ці зливаються в яскравий образ.

До метафор належить і перенесения значень за роллю, функцією, тобто назва переміщається з одного предмета на інший у тому разі, коли вони виконують подібні функції: горить свічка горить електролампочка.

Метафора близька до порівняння – іноді її навіть називають прихованим порівнянням.

Але якщо в порівнянні с два члени – те, що порівнюється, і те, з чим порівнюється (Сонце сипало на землю свої ясні промені, як золото), то метафора одночленна – вона називає тільки те, з чим порівнюється, а мається на увазі те, що порівнюється (Сонце сипало на землю своє золото), Що це золото і є ясними променями, ми здогадуємося. Метафора вимогає лету уяви.

Метафори поділвють на загальномовні (загально­вживані): сніг іде, соснова голка, рукав річки, та індиві­дуально-стилістичні (авторські, поетичні): День за горою погасав (Л. Глібов). Заметушились дні чимдуж (В. Черепков). Село дихало спокоєм і тишею (Ю. Яновський).

Авторські метафори виконують естетичну функцію, збуджуючи уяву й надаючи сприйманню емоційного забарвлення.

 

2. Завдання-дослідження (робота у парах). Виписати тропи з поезій О.Неприцького-Грановського.

У своїй творчості Олександр Неприцький використовує тропи, що допомагають  надати словам якоїсь особливої форми та художньої забарвленості. Визначте їх.


Широкі, урочисті та просторі

Кімнати з запахом книжок…Столи

Рядами йдуть…При них далекозорі

Студійники замислені були                     (В бібліотеці)

 

І сніг пухкий, холодний, чистий

В повітрі мерехтить, метелиць,

Іржаву землю м’яко стелить…

На зміну осені зима йде –

Тяжка, сувора, непривітна.      (Грудень)


 


Не на весні, а в пізню осінь,

Бурштин холодної землі

Передягнувсь у білу простинь

На темно сірім неба тлі (Під грудень)

 

Душа моря страх таємна,

Душа жінки – не об’ємна.

Звуки моря – шал ритмічний.

Звуки жінки мелодичні.

Рухи моря – спів музичний.

Рухи жінки вщерть пластичні          («Дві стихії»)

 

Довкола все змінив казковий сніг:

Маєстатичні сосни і смереки.

В перинах у красі на віти ліг.

Земля, мов білий океан здалека (Казковий час)

 

Навколо в диких квітах запашні жита,

Й немов пшениці золоті покоси

Лежать твої русяві довгі коси…

(Біжить гарячий легіт)

 

Обрус вишиваний, пахуче сіно,

Мов білим снігом криє на столі,

Кутя та книш і стрічка злото-синя

Й навколо діточки малі (Свят-вечір)


 

3. Коментоване письмо.

Учитель. Олександр Неприцький більшу частину життя прожив далеко від Батьківщини, але ревно шанував українські традиції, дотримувався звичаїв. У нього є чимало віршів, присвячених рідній землі, нашим звичаям – відзначати Великдень, Свят-вечір, відвідання храму у неділю (Записати речення зі слайдів, прокоментувати вжиті тропи):

У суботній вечір дзвони задзвонили,

Свято на неділю людям зголосили (Вечірні дзвони).

Земля батьків моїх цвіла в красі,

Пишалася багатством нив дородних,

Бриніла самоцвітом, як в росі,

Перлинами своїх пісень народних.

А дзвони дзвонять і гудуть –

Веселі, Великодні.

Турботи й сум десь геть ідуть,

Буденний глум, злигодні (Великдень).

4. Гра-конкурс. Робота в групах.

Завдання: визначити і записати у таблиці справа, який троп використано. Робота може використовуватися у парі, з використанням теоретичного матеріалу для закріплення знань або як контрольний вид роботи (учні після перевірки робіт залишають карти собі для підготовки до ЗНО)

трепет щастя

 

вечора синь

 

просинь мети

 

щастя золотого

 

стежки, скриті, інтимні

 

грім залізний

 

синь прозора

 

гори найсвятії

 

невсипущий мозок

 

прив’ялі діброви

 

втомлена пісня

 

береза плакуча

 

світе вольний, несповитий

 

пес доброзичливо скривився

 

води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах

 

Попід горою, яром, долом,

Мов ті діди високочолі,

Дуби з гетьманщини стоять…

 Т.Шевченко «Катерина»

 

«круглі хмари, білі, як сніг, жваві, ворушливі, мов живе срібло»

 

горами хвилі підійма

 

…дівчинонька така гарна, як зіронька

 

ой то не зоря — то дівчина моя

 

По обидва боки високі, але не круті гребні гір, неначе дві велетенські зелені хвилі на морі піднялися разом, а далі збіглися докупи краями, злилися і тут підскочили вгору білою піною

 

Там море дере свою синю одежу об скелі на білі клапті…

М.Коцюбинський

 

Рветься осінь руками кривавими

До далекого сонечка любого…

Леся Українка «Осінь»

 

 

Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою…

Т.Шевченко

 

Грім розсердився

 

Вечір-мулат підійшов до порога

 

червона калина – дівчина; сокіл – парубок.

 

буйний вітер – символ волі; тополя – самотня дівчина; степова могила – символ героїчного минулого українського народу;  барвінок – символ дівочої чистоти,

Т.Шевченко

 

дорослі діти

 

живі мерці

 

невесело сміявся

 

У роки війни Україна протягнула руку допомоги    поневоленим народам

 

Радіє Київ рідний

 

Перо моє пісні мережить…

П.Тичина

 

Стала б я на рушник,  та не знаю з ким.

 

читати Франка

 

І Коллара читаєте з усієї сили, і Шафарика, і Ганка

 

Вдарив  революціонер – захитався світ…

П.Тичина

 

Вже поставила турбіну міцна робочого рука…

В.Сосюра

 

Ой піду я понад Дунаями…

 

золото у вухах

 

автор поеми “Наймичка”.

 

Хотіла б я вийти у чистеє поле,

Припасти лицем до сирої землі,

І так заридати, щоб зорі почули,

Щоб люди вжахнулись на сльози мої…

Леся Українка

 

швидкий як блискавка, блискавичний

 

хлопчик — мізинчик

 

 

КЛЮЧ

трепет щастя

Епітет-іменник

вечора синь

Епітет-іменник

просинь мети

Епітет-іменник

щастя золотого

Епітет-прикметник, дієприкметник

стежки, скриті, інтимні

Епітет-прикметник, дієприкметник

грім залізний

Епітет-прикметник, дієприкметник

синь прозора

Епітет-прикметник, дієприкметник

гори найсвятії

Епітет-прикметник, дієприкметник

невсипущий мозок

Епітет-прикметник, дієприкметник

прив’ялі діброви

Епітет-прикметник, дієприкметник

втомлена пісня

Епітет-прикметник, дієприкметник

береза плакуча

Епітет-прикметник, дієприкметник

світе вольний, несповитий

Епітет-прикметник, дієприкметник

пес доброзичливо скривився

Епітет-прислівник

води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах

Епітет-прислівник

Попід горою, яром, долом,

Мов ті діди високочолі,

Дуби з гетьманщини стоять…

 Т.Шевченко «Катерина»

порівняння

«круглі хмари, білі, як сніг, жваві, ворушливі, мов живе срібло

порівняння

горами хвилі підійма

порівняння

…дівчинонька така гарна, як зіронька

порівняння

ой то не зоря — то дівчина моя

порівняння

По обидва боки високі, але не круті гребні гір, неначе дві велетенські зелені хвилі на морі піднялися разом, а далі збіглися докупи краями, злилися і тут підскочили вгору білою піною

порівняння

Там море дере свою синю одежу об скелі на білі клапті…

М.Коцюбинський

метафора

Рветься осінь руками кривавими

До далекого сонечка любого…

Леся Українка. «Осінь»

Метафора: уособлення (персоніфікація)

Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою…

Т.Шевченко

Метафора: уособлення (персоніфікація)

Грім розсердився

Метафора: алегорія

Вечір-мулат підійшов до порога

Метафора: уособлення (персоніфікація)

червона калина – дівчина; сокіл – парубок.

Метафора: символ

буйний вітер – символ волі; тополя – самотня дівчина; степова могила – символ героїчного минулого українського народу;  барвінок – символ дівочої чистоти,

Т.Шевченко

Метафора: символ

дорослі діти

оксюморон

живі мерці

оксюморон

невесело сміявся

оксюморон

У роки війни Україна протягнула руку допомоги    поневоленим народам

Метонімія: заміна найменування людей назвою місця, де вони перебувають; країни, де живуть.

Радіє Київ рідний мій

Метонімія: заміна найменування людей назвою місця, де вони перебувають; країни, де живуть.

 

 

Перо моє пісні мережить…

П.Тичина

Метонімія: заміна найменування дійової особи назвою дії, яку вона виконує; назвою предмета, що її характеризує або виділяє з інших.

Стала б я на рушник,  та не знаю з ким.

Метонімія: зображення дії чи стану одним моментом.

читати Франка

Метонімія: заміна імям автора його творів

І Коллара читаєте з усієї сили, і Шафарика, і Ганка

Метонімія: заміна ім’ям автора його творів

Вдарив  революціонер – захитався світ…

П.Тичина

Метонімія: синекдоха

Вже поставила турбіну міцна робочого рука…

В.Сосюра

Метонімія: синекдоха

Ой піду я понад Дунаями…

Метонімія: синекдоха

золото у вухах

Метонімія

автор поеми “Наймичка”.

перифраз

Хотіла б я вийти у чистеє поле,

Припасти лицем до сирої землі,

І так заридати, щоб зорі почули,

Щоб люди вжахнулись на сльози мої…

Леся Українка

гіпербола

швидкий як блискавка, блискавичний

гіпербола

хлопчик — мізинчик

літота

 

VI.Узагальнення й систематизація мовного матеріалу.

Мозковий штурм. Поміркуйте!З’ясуйте!

- У яких стилях мовлення вживаються тропи, зокрема епітети, метафори порівняння, найчастіше?

- Чи можливе вживання тропів у висловлюваннях офіційно-ділового стилю?

VII. Підсумок уроку. Оцінювання навчальних досягнень.

VIII. Домашнє завдання.

- Усне висловлювання – розповідь «Тропи» у науковому стилі.

Диференційні завдання: Підібрати вірші, статті про звичаї і традиції українців,  з’ясувати роль використаних авторами тропів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1.

Пам’ятка для учнів з теми «Переносне значення слів»

Тропи (з грецької trороs — поворот, зворот) — художні засоби — це слова і звороти, вжиті не в прямому, а в переносному, образному значенні. Тропи сприяють влучній І стислій характеристиці предметів, явищ, подій, допомагають дати їм оцінку, виявити певне до них ставлення.

У науковому стилі тропи представлені як компоненти термінології: квітконіжка, заяча капуста, петрів батіг. У публіцистичному стилі тропи мають виразно оцінний характер: Слово «Вітчизна» наповнене для нас святим змістом (3газети). У художньому використання тропів виконує естетичну, зображальну функцію, посилює вплив і переконливість висловлення: Горить свіча душі моєї. І день, і ніч горить.... Горить... (Д. Іванов).

Серед тропів розрізняють:

  •                 епітет: Люди біля каштанів теплі стають, весняні (М. Калитовська );
  •                 порівняння: Стану справжнім, як природа, як вечеря на столі (А.Демиденко);
  •                 метафору: Без землі непомітно черствіє людина (Д. Іванов);
  •                 персоніфікацію: Натомлену спину день ховав за дахами дач (Є. Плужник);
  •                 метонімію: Що ж, у вихідні доведеться засісти за Грінченка, Драг оманова (М. Стельмах);
  •                 синекдоху: Освіта потребує не лише мізків, а и сердець (З газети);
  •                 гіперболу: Гори зла моя б потуга із землі змела (А. Малишко);
  •                 алегорію: На шляху поступу ми лиш каменярі (І. Франко),

 

 

 

 

docx
Додано
7 травня
Переглядів
104
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку