Конспект уроку до практичного заняття на тему:«Які назви в моєму рідному

      Городоцька ЗОШ №3 I-III ступенів

Конспект уроку до                                                  практичного заняття на тему:

     «Які назви в моєму рідному                                                       місті (селі) нагадують про минуле»

                                                                                         Розробка

                                                                   вчителя історії

                                                                                         Городоцької  ЗОШ №3                     

                                                                                         I-III ступенів

                                                                                          Годій О.П.

                                                Городок-2014

Урок 10                                                                                                                            

Практичне заняття.

Тема. Які назви в моєму рідному місті (селі) нагадують про минуле.

Мета: формувати  знання про географічні,історичні та етнографічні назви;ознайомити учнів із поняттями ономастика,топоніміка,топоніми;прищеп­лювати відчуття причетності до минулого рідного краю, бажання більше дізна­тися про нього.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:1)розповідати про те,  як  історики довідуються  про  минулі  часи  на  основі географічних, історичних та етнографічних назв;2) наводити приклади назв своєї місцевості,з яких можна довідатися про минуле;3)пояснювати,як назви стають у пригоді історикам.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування нових навичок.

Форма уроку: практичне заняття.

Обладнання:1)В.С. Власов .Історія України. (Вступ до історії). — К.: Ґенеза, 2013;  атлас «Історія України. 5 клас»,2)матеріали для випереджувального завдання.

Коментарі до уроку. Випереджувальне завдання. Підготувати повідомлення про походження назв рідних (найближчих) міст (селищ, сіл) і вулиць; назв рік, озер, ставків та урочищ рідного краю, за якими можна довідатися про минуле.

ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент.

II.Актуалізація опорних знань.

1)Метод «Чиста дошка» (вчитель пише на дошці вивчені  терміни,роки,а діти підходять до дошки,пояснюють їх та стирають;й так поки на дошці не залишиться жодного напис).Наприклад:генеалогія,історія,пектораль,билини,історичне джерело,1113 рік,V століття і ін.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              2)Перевірка створених дітьми вдома родинних дерев.

III.Вивчення нового матеріалу.                                                                                       

1.Робота над понятійним апаратом. Ономастика,топоніміка.

                                                                                                                                                                                           У вступній частині уроку учитель проводить гру «Моє ім’я», у якій

кожний  учень  назве  своє  ім’я  і  що  воно  означає.

У бесіді учитель пояснює учням, що так як і людина, кожний населений

пункт, вулиця, урочище чи яр теж мають свою назву, «ім’я». Учні із власного

досвіду можуть привести приклади назв населених пунктів і пояснити, що вони

означають.                                                                                                                                                                Далі наголошується,що вивченням  власних  імен  займається  спеціальна  мовознавча

дисципліна ономастика (від грецької – мистецтво давати імена). А топоніміка (від грец. Τоπος – місце і ὄνομα – ім’я, назва) – це наука, що вивчає географічні назви, їх походження, смислове значення, розвиток,  сучасний  стан,  написання  і  вимову.  Топоніміка  є інтегральною  науковою  дисципліною,  яка  розташована  на  стику трьох наук і використовує дані з трьох областей знань цих наук:географії, історії та лінгвістики.

Топоніми – назви міст,сіл,селищ,гір,височин,лиманів,озер,річок.

2.Робота в групах з випереджувальним завданням.

Діти формують 4 групи:

Група 1. «Городок». Учасники мали з'ясувати походження назв міст,де вони народилися та їхні батьки,назви населених пунктів,де вони бували на відпочинку. На уроці,обговорюючи дане питання,мають скласти словник топонімів,які нагадують про події минулого.                                          Група 2. «Угри». Учасники мали з'ясувати походження назв сіл свого рідного краю.                            Чи є з-поміж них такі,які нагадують про минуле?Скласти словник таких назв.                                                  Група 3. «Верещиця». Учасники мали з'ясувати походження назв озер,річок свого рідного краю та України. Чи є з-поміж них такі,які нагадують про минуле?Скласти словник таких назв.                           Група 4.«Запорізька Січ».Учасники мали з'ясувати походження вулиць,майданів,які відображають історичне минуле рідного міста,села. Скласти словник таких назв.                                                                                                                

Згодом всі групи зачитують складені словники,обговорюють усім класом.

IV.Узагальнення та систематизація знань.

1.Що означають поняття :ономастика,топоніміка,топоніми?

2.Як ви думаєте,чому назви стають у пригоді історикам?

3.Чому назви,які пов'язані з історичними подіями,часом змінюються на інші?

V.Домашне завдання.

1.Опрацювати відповідні параграфи підручників(за О.І.Пометун та  за В.С.Власовим)За Власовим параграфи 1-10.Підготуватись до письмової роботи.

2.Вивчити визначення понять.                                                                                                              3.Подумати,які б ви зараз в Україні ввели нові історичні  назви.