Тема: Енергетичний фактор розвитку України. Енергетична криза. Стратегія розвитку енергетики.

Мета уроку:

поглибити уявлення про роль та значення енергетики в сучасному суспільстві, вплив енергоресурсних факторів та тенденції його розвитку, збагатити розуміння основних понять теми;

виховувати громадську позицію раціонального та бережливого ставлення до використання енергетичних ресурсів, формування особистісних передумов нової культури енергоспоживання;

розвивати вміння аналізувати сучасні тенденції енергоспоживання та енергозбереження на основі статистичних  даних, робити висновки про вплив енергетичного фактору на соціально – економічний, політичний та культурний розвиток суспільства. 

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта України, статистичні дані, аркуші паперу, фломастери.

План уроку:

1. Історія виникнення енергетичного господарства на Україні.
2. Тенденції виробництва електроенергії на Україні в ХХ столітті.
3. Енергетична криза в нашій державі  та її основні ознаки.
4. Поновлювальні джерела енергії та їх використання.
5. Правила зберігання електроенергії.

Коротке пояснення до уроку

Даний варіант уроку розрахований на 1 академічну годину і передбачає високий рівень обізнаності учнів з матеріалом попередніх уроків, а також розрахований на відповідальне виконання випереджальних завдань. Урок має комплексний характер. У ньому використовуються різні форми і методи діяльності, до яких учні цього класу приучені з 5 класу. Щільність уроку значна і вимагає високого рівня організованості класу.

Хід уроку:

1.Організація  класу.

Учитель. Сьогодні на уроці ми поведемо мову про енергетичний фактор розвитку України. Але що перейти до нової тему, давайте згадаємо, що ми вивчали на минулому уроці.

Учень. А я сьогодні не готовий до уроку.

Учитель. А в чому справа?

Учень. У нас знову цілий вечір не було світла!

Учитель. В такому випадку, наша тема буде дуже й дуже доречна.

І почнемо урок з питань, що записані на дошці.

2. Запитання для актуалізації опорних знань:

1. Чому енергетику називають основою народного господарства?
2. Які види природних ресурсів використовуються в Україні для отримання енергії?
3. Якими енергетичними ресурсами України забеспечина достатньо? Якими недостатньо?
4. Які типи електростанцій виробляють енергію в Україні?
5. Який тип електростанцій і чому виробляє найбільшу кількість електроенергії? Покажіть їх на карті.
6. Які електростанції найбільш екологічно безпечні  в нашій країні?

3. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Отже, ми з вами прийшли до висновку, що енергетичне господарство України належить до найстаріших галузей нашої країни. А  коли ж виникла ця галузь? На це запитання дадуть відповідь учні, що отримали випереджальне завдання.

Учень. Найдавніша згадка про водяний млин та використання енергії річок в Україні належать до 1292 року. А перший випадок застосування електрики на території нашої країни пов’язують із 1878 роком, коли інженер О.П.Бородін обладнав токарний цех київських залізничних майстерень чотирма електричними ліхтарями.

У 1888 році було встановлено перше електричне освітлення в саду Шато-де-Флер (тепер стадіон «Динамо”) у Києві, а в 1890 році почала працювати перша електрична станція загального користування, яка освітлювала міський театр і Хрещатик.

На початку століття в Україні функціонували дрібні електростанції із середньою потужністю 3 тисячі кВт, які виробляли щорічно 0,5 млрд. КВт/год електроенергії. Станції були не тільки малопотужними, але й розміщувалися по території  країни дуже  нерівномірно, переважно у Донбасі та Придніпров’ї , а також у великих містах, причому функціонували вони ізольовано. У сільському господарстві та на транспорті електроенергією практично не використовували.

Учениця. Згідно з планом електрифікації колишнього Радянського Союзу, прийнятому у 1920 році, в Україні перша державна районна електростанція - Штерівська ДРЕС- стала до ладу у 1926 році, а в 1932 було завершене будівництво Дніпрогесу.

У наступні роки кількість і потужність електростанцій зростала, і вже в 1940 році діяли 173 електростанції загальною потужністю 3,23 млн. кВт. Довжина ліній електропередачі напругою 35 кВт і більше перевищувала 4 тисячі км.

У роки війни електроенергетичне господарство республіки було зруйновано, ЛЕП знищено. Та в повоєнні роки почалася стрімка відбудова електроенергетики. Уже в 1950 році потужність електростанцій...

Учитель. Дякую за повідомлення, але скільки електроенергії виробляли електростанції нашої країни за наступні десятиріччя, ми  з вами подивимось самостійно. Пропоную попрацювати у парах. Вам потрібно проаналізувати дані таблиці та відповісти на запитання:

• Як змінювалась  потужність усіх електростанцій країни?
• Чи змінювалось виробництво електроенергії по країні та на душу населення?
• Які ви бачите причини цих змін?

Учитель. Україна має досить високий показник виробництва електроенергії на одного мешканця (понад 4000 кВт/год). Чому ж у наш час в Україні відчувається нестача електроенергії?

Відповіді учнів.

Учитель. Дійсно, незважаючи на потенційні можливості нашої держави, країна перебуває в стані економічної кризи. Про це свідчать невтішні цифри. Видобуток основних видів первинних енергоносіїв в 1997-1998 роках в умовному обрахунку скоротився на 11% в основному за рахунок вугілля. Його видобуток зменшився на 16%!  Зменшено видобуток газу на 1,4% та нафти з газовим конденсатом на 0,2%.

Учитель. Я назвала вам одну з ознак енергетичної кризи в Україні. Пропоную попрацювати у групах (учні звикли працювати по групам, тож пересаджуються дуже швидко). Завдання для кожної групи : написали на окремих листах паперу ознаки енергетичної кризи. Один представник групи буде коментувати ваші пропозиції.

В результаті загальних зусиль учнів та допомоги вчителя “знаходяться” наступні ознаки енергетичної кризи:

1. Наявність адміністративно-командних, а не ринкових методів управління енергетичним комплексом.
2. Гострий дефіцит органічного палива та відсутність альтернативних джерел імпорту нафти та газу.
3. Низький  технічний рівень економіки.
4. Значне відставання у масштабах упровадження досягнень НТП.
5. Відсутність достатніх фінансових коштів для імпорту енергетичних ресурсів.
6. Невідповідність цін на енергетичні ресурси дійсним витратам на їх виробництво та розподіл.

Учитель. Україна зараз є однією з найбільш енерговитратних країн світу. ЇЇ частка у світовому споживанні енергії становить 1,9%, в той час як населення становить б 1% людства. З цієї ситуації є два виходи. Перший, неекономічний...

Учень. Збільшити виробництво електроенергії.

Учитель. А як ви вважаєте, чи економічно вигідно пробувати збільшувати виробництво електроенергії за рахунок  існуючих електростанцій? Так, не вигідно. А що ж робити?

Учень. Можливо, використовувати  інші джерела енергії.

Учитель. А, які саме?  Згадайте українські млини.

Учень. Може , енергія вітру?

Учитель. Про цей вид поновлювальної альтернативної енергії я пропонувала приготувати невеличке повідомлення.

Учениця. Розвиток вітроенергетики в Україні обумовлений наявністю великого технічно доступного потенціалу енергії вітру. Для розміщення вітроенергетичних установок (ВЕУ) можуть використовуватися площі, які не були задіяні в господарстві, пасовиська та безлісі ділянки гір, мілководні акваторії штучних та природних водоймищ, озер, лиманів, заток та морів. Наприклад, у затоці Сиваш, що має площу акваторії близько 2700 км2 є потенційна  можливість розмістити до 135 тис. МВт загальної потужності вітроенергетичних станцій (ВЕС).Згадайте, що в 1917 році в Україні працювало близько 30 тисяч вітряків, потужність яких становила 200 тисяч кВт.

Учень. А я дізнався, що електроенергію можна отримувати від Сонця.

В Україні річне надходження сонячного випромінювання становить 3500-5200 МДж/м², що перебуває на одному рівні із країнами, які активно використовують сонячні колектори (США, Німеччина, Швеція).

Уся територія України придатна для розвитку сонячного теплопостачання.

Учениця. Готуючись до цього уроку, я дізналась, що електроенергію можна отримувати з гарячих підземних вод. Їх ще називають термальними водами.

Україна має значні потенційні ресурси геотермальної енергії. Районами її можливого використання є Крим, Закарпаття, Прикарпаття, Донецька, Запорізька,  Луганська, Харківська і навіть, наша Херсонська область. За різними оцінками потенційні ресурси геотермальної теплоти в Україні зможуть забезпечити роботу геотермальних електростанцій (ГТЕС) із загальною потужністю 200-250 млн.кВт.

Учитель. До цих доповідей я б хотіла додати, що електроенергію можна отримати навіть із відходів. Ви здивовані? Енергетичний потенціал визначається такими технологічними напрямками: анаеробне зброджування гною,.. спалювання відходів агропромислового комплексу та інших галузей, використання агрокультур для одержання спиртового палива шляхом ферментації, перетворення біомаси на газоподібні або рідкі види палива за допомогою термохімічних технологій, виробництва з рослинних культур олій і замінників дизельного палива.

Наприклад, із переробки відходів найбільших тваринницьких комплексів можна отримати скільки біогазу, енергетичний еквівалент якого дорівнює 200 тисячам тонн умовного палива.

Але, на жаль, електроенергію з цих видів сировини  в повному обсязі Україна буде отримувати ще нескоро.

Учень. А ви сказали, що існує два шляхи подолання енергетичної кризи. То, який другий?

Учитель. А ви не здогадались?

Учениця. Можливо, треба економити існуючі запаси електроенергії.

Учитель. Дуже розумна думка. Для комфортного життя людині потрібні досить численні умови та послуги. Це пральні, хімчистки, їдальні та перукарні, готелі майстерні санітарні служби та служби, що відповідають за прибирання та освітлення вулиць і ще багато – багато інших. І у всіх цих сферах використовується електроенергія, яка іноді, використовується дуже не ощадливо. Узяти хоча б ваш будинок. Чи завжди ви вимикаєте світло, якщо виходите з кімнати на 2-3 хвилини? Або вимикаєте телевізор, якщо вам зателефонував товариш? Ви скажете – то дрібниці! 

Давайте зробимо прості розрахунки. Виходячи з дому, ви забули вимкнути електроплиту. ЇЇ потужність усього 2 кВт за годину. Ви були відсутні 4 години. Чи багато грошей ви змарнували за цей час?

Рішення задачі.

2 х 4 = 8 кВт.

8 кВт х 15,6 коп =1 грн 25 коп. Ось така ціна вашої забудькуватості.

Учитель. Давайте спробуємо створити найпростіші правила економії електроенергії у домашніх умовах. Для виконання цієї роботи я пропоную попрацювати в парах.

Рекомендації для економії енергії вдома:

•    Вимикайте світло, коли воно не потрібне.
•    Виконуйте загальне правило: “Хто йде останній, той вимикає світло!”
•    Використовуйте одну потужну лампу замість декількох ламп меншої потужності (в 100 Вт замість двох ламп по 60 Вт)
•    Утримуйте в чистоті лампи та плафони.
•    Використовуйте місцеве освітлення робочих місць.
•    Застосовуйте реле часу для вимикання світильника через певний час ( особливо це корисно тим, хто любить читати в ліжку, й засинає, не вимкнувши світильника.
•    Йдучи з дому, перевіряйте чи вимкнули ви всі електроприлади та освітлювальні прилади.

Учитель. Дотримання всіх цих простих  рекомендацій призведе до значної економії електроенергії у вашому будинку. А якщо ви будете дотримуватись цих правил у громадських приміщеннях, а ще й навчите цим правилам інших, це призведе до значної економії електроенергії у країні.

4. Узагальнення вивченого матеріалу:

•    Яким чином можна збільшити кількість електроенергії на Україні?
•    З якими поновлювальними джерелами енергії ви познайомились?
•    Як можна економити електроенергію ?

5. Завершальний етап уроку:

Підбиття підсумку уроку ( виходячи зі ступеня досягнення мети)

Оцінювання роботи учнів і оголошення оцінок.

Повідомлення домашнього завдання:

а) опрацювати конспект

б) провести спостереження за використання електроенергії у вашому будинку у звичайний день та в день, коли ви будете виконувати правила економії електроенергії.

в) проаналізувати спостереження.