План конспект уроку фізичної культури для учнів
6 класу НУШ
Тема:
Волейбол. Верхня передача м’яча.
Баскетбол. Ведення та передача м’яча .
Спортивне орієнтування. Робота з картою.
Мета:
Сприяти розвитку зацікавленості до фізичної активності, прививати любов до фізичних вправ та спорту.
Розвивати спритність, координацію та швидкість учнів.
Сформувати навички орієнтування спортивної карти.
Завдання:
1. Ознайомити учнів з верхньою передачею м’яча в волейболі.
2.Закріпити виконання ведення та передачу м’яча в баскетболі.
3.Навчити дітей алгоритму дій орієнтуванню спортивної карти.
4. Виховувати морально-вольові якості, організованість, дисциплінованість.
Тип уроку: змішаний.
Місце проведення: спортивна зала.
Інвентар: м’ячі волейбольні, баскетбольні, спортивні карти, свисток.
№ з/п |
Зміст навчального матеріалу |
Дозуван ня |
Організаційно-методичні вказівки |
І. Підготовча частина (10 хвилин) |
|||
1. |
Шикування. Привітання, перевірка наявності спортивної форми. Повідомлення завдань уроку. ЧСС |
30сек. |
Фронтальний метод Визначається за 10сек. |
2. |
Різновиди ходьби:
Повільний біг. - біг вперед. - біг вперед спиною.. - біг схрестним кроком правим, лівим боком, руки в сторони. |
30сек. |
Дистанція 2 кроки Потоковий спосіб.Стежити за темпом ходьби, дихати носом. Тулуб тримати рівно, не нахиляти Темп середній, руки зігнути Зміна напряму за сигналом вчителя |
3.
4. |
Комплекс загальнорозвивальних вправ на місці 1. В.п. — ноги нарізно, руки на поясі. 1 — нахил голови назад; 2 — в.п.; 3 — нахил голови вперед; 4 — в.п.; 5 — нахил голови ліворуч; 6 — в.п.; 7 — нахил голови праворуч; 8 — в.п. 2. В.п. — ноги нарізно, руки в сторони, долоні стиснути в кулаки. 1—4 — колові оберти кистями рук уперед; 5—8 — колові оберти кистями рук назад. 3. В.п. — те ж саме. 1—4 — кругові оберти руками вперед; 5—8 — кругові оберти руками назад. 4. В.п. — ноги нарізно, руки за голову. 1 — нахил тулуба назад; 2 — в.п.; 3 — нахил тулуба вперед; 4 — в.п.; 5 — нахил тулуба ліворуч; 6 — в.п.; 7 — нахил тулуба праворуч; 8 — в.п. 5. В.п. — ноги нарізно, руки на поясі. 1—2 — пружинисті нахили до лівої ноги; 3—4 — пружинисті нахили до підлоги; 5—6 — пружинисті нахили до правої ноги; 7—8 — в.п. 6. В.п. — ноги разом, руки на поясі. 1 — випад ліворуч; 2 — нахил до лівої ноги; 3 — випад; 4 — в.п.; 5 — випад праворуч; 6 — нахил до правої ноги; 7 — випад; 8 — в.п. 7. В.п. — ноги разом, руки на поясі. 1 — присідання, руки вперед, п'яти від підлоги не відривати; 2 — в.п.; 3—4 — те ж саме. 8. В.п. — о.с. 1 — стрибок, ноги нарізно, сплеск над головою; 2 — стрибок, ноги схресно, сплеск перед собою; 3 — стрибок, ноги нарізно, сплеск над головою; 4 — стрибок, ноги схресно, сплеск за спиною ЧСС |
8хв.
|
Дихання довільне Темп середній
Слідкувати за поставою, спина рівна Темп середній, дихання довільне Ноги не згинати Руки прямі в ліктьових суглобах
Випад максимальний, під час нахилу ноги в колінних суглобах прямі, руками торкатися підлоги, стежити за поставою, у в.п. повернутися поштовхом ноги |
Вправи для відновлення дихання в рус: а) руки догори, голова вперед, вверх - вдих; б) руки донизу, голова підборіддям донизу – видих. |
30сек.
4 р. |
Дихання довільне, темп повільний |
|
5. |
Визначення ЧСС за 10 сек. |
30сек. |
Фронтальний метод |
ІІ. Основна частина (30хв.) |
|||
6. |
1. Верхня передача м’яча в волейболі. 1. Передача над собою з рухом ніг. Зробити підки- дання м'яча вгору і прийом (передача не виконуєть-ся) в широко розкриті кисті. 2. Гравці з м'ячами розташовуються в 2-4 м від стіни. Передача м'яча в стіну з одночасним рухом ніг. Прийом м’яча обов'язково в широкі кисті. 3. Передача м'яча в стіну (на кожному другому кроці) з просуванням приставним кроком в одну і в іншу сторони. 4. Передача м’яча в парах на місці. Контроль стійки, положення рук, висоти передачі. |
10хв.
|
Додоток 1 |
7. |
2. Ведення баскетбольного м’яча.
• ведення м'яча (дриблінг) на місці (правою і лівою рукою);
3. Передача м’яча двома руками від грудей: -імітація кидка; -кидок з близької відстані; -кидок з більшої відстані
|
10хв.
|
Додаток 2 За сигналом вчителя (один свисток), ведення м’яча правою рукою, (два свистка), ведення м’яча лівою рукою. Особливу увагу звернути на положення тіла, роботу рук та ніг.
|
9 |
1.Орієнтування карти Робота з картою. Орієнтування карти. Щоб правильно орієнтуватися на місцевості по карті або схемі, слід орієнтувати карту (схему), тобто надати їй горизонтальне положення, при якому всі лінії на карті (схемі) були б паралельні лініям місцевості, а верхня (північна) сторона рамки її повернена на північ. При такому положенні карти або схеми всі напрямки, які спостерігаються з певної точки знаходження, повинні співпадати з напрямками на місцевості.
|
10хв.
|
Вчитель роздає кожному карту, пояснює, а потім, учні виконують завдання Практична вправа: Карта розрізається на шма- точки (квадрати або трикутники ). Кожен учень отримує по комплекту фрагментів і по цілій карті. Необхідно зібрати карту з нарізаних шматочків, користуючись оригіналом. Переможець визначається за найменшим витраченому часу . Завдання ускладню- ється за відсутності карти зразка і при зменшенні розмірів фрагментів ( збіль- шенні їх числа). Додаток 3 |
ІІІ. Заключна частина ( 5 хв.) |
|||
10. |
Шикування. Релаксуючи вправи. Визначення ЧСС. |
1хв.. |
Визначається за 10сек. |
11. |
Підведення підсумків уроку, аналіз помилок, виставлення оцінок. |
3хв. |
Вчитель коментує кожну оцінку |
5. |
Домашнє завдання: |
1хв.. |
Комплекс вправ ранкової гімнастики. Повторити умов ні знаки |
Додаток 1
Техніка виконання передачі м'яча двома руками
№ |
Техніка виконання |
Типові помилки |
|
1 |
В. п. — середня стійка руки зігнуті в ліктьових суглобах |
Прямі ноги під час приймання м'яча |
|
2 |
Кисті рук перед обличчям |
Надмірне згинання кистей |
|
3 |
Пальці розведені і спрямовані вгору |
Несиметричні широко розставлені кисті |
|
4 |
Лікті спрямовані вперед і вгору |
Несвоєчасний вихід до м'яча |
|
5 |
Ноги на ширині плечей напівзігнуті, одна попереду другої, тулуб злегка нахилений вперед |
Відсутня узгодженість в роботі рук, ніг і всього тулуба |
|
Вправи для вивчення верхньої передачі у спрощених умовах:
• у стійці (в русі) імітація верхньої передачі;
• відштовхування набивного (волейбольного) м'яча двома руками вгору і ловіння його над головою.
• удар м'яч в підлогу, після відскоку переміститись під м'яч, зловити і зафіксувати положення пальців на м'ячу.
• те саме, але виконати передачу над собою (вперед-назад, в стрибку).
• передачі м'яча над собою (сидячи, в стрибку).
• те саме, але руками торкнутись майданчика.
• передачі м'яча біля стінки.
Вправи для вивчення подач м'яча в умовах наближених до ігрових
1. Верхні передачі в парах:
• вперед-вгору точно партнерові і в сторону від нього;
• передача м'яча над собою, а тоді партнеру (в стрибку);
• те саме, але руками торкнутись майданчика;
• передавати м'яч партнеру (або в стінку), присісти і піднімаючись знову прийняти і передати м'яч;
• передача м'яча партнеру сидячи;
• багаторазові передачі над собою, після кожної передачі подивитися на партнера, після кожних двох передач зробити поворот на 360°.
2. Передачі в парах після переміщення :
• на місці у середній і низькій стійках;
• в випаді, після переміщення;
• передачі м'яча у парах в присіді з просуванням вздовж майданчика;
• передачі з просуванням вперед, назад, вліво, вправо м'яча який накидає партнер;
• передачі м'яча в парах з просуванням вздовж бічних ліній майданчика.
3. Зустрічна передача м'яча в колонах з переходом в протилежну колону після передач. Естафету виграє та команда, яка довше протримає м'яч в повітрі, тобто не дасть йому впасти на майданчик (ловити не можна).
4. Передачі над собою в русі по колу бігом і приставними кроками: гравець виконує переда¬чу над собою і йде, на його місце виходить наступний і т. д.:
5. Передача м'яча назад за голову: гравців розбивають на трійки. Гравець 1 кидає набивний (волейбольний) м'яч гравцеві 2, гравець 2 ловить і потім кидає його гравцеві 3. Гравець З кидає м'яч гравцеві 1.
6. Верхня передача м'яча в зони: гравці розташовуються в зонах 6, 3 і 4. Передача м'яча із зони 6 в зону 3, із зони 3 в зону 4; в зоні 4 гравець ловить м'яч, підкидає його над собою і верхньої передачею посилає в зону 6 і т. д. Гравець після передачі переходить в ту колону, куди він передав м'яч.
Передачі м'яча на точність. Один гравець стоїть в зоні 3, решта в колоні по одному — в зоні 4 (таке ж розташування і на іншій стороні майданчика). Що стоїть у зоні 3 підкидає м'яч над собою і передачею посилає його в зону 4. Потім перший в колоні виходить до м'яча і верхньої передньої направляє його через сітку в задану зону, намагаючись потрапити в лежачий там мат. Варіант 2: передачі на точність через сітку виконують також із зон 2 і 3.
Додаток 2
Ведення м'яча — прийом гри в баскетбол, що дає можливість гравцеві переміщатись із м'ячем у будь-якому напрямку та з великим діапазоном швидкостей.
Ведення м'яча невід'ємна частина нападу:
разом із кидком, передачами— це один із способів переміщення м'яча і єдиний спосіб пересування гравця з м'ячем;
індивідуальне обігравання суперника з метою проходу під щит для кидка у кошик або для передачі партнеру, який зайняв найсприятливішу позицію для атаки;
налагодження взаємодій з партнерами.
Способи ведення м'яча: високе; середнє, низьке; переведення м'яча з руки на руку, обведення, зміна напрямку руху.
Високе (швидке) ведення м 'яча застосовують в тих випадках, коли важлива швидкість. Гравець при високому веденні майже повністю випрямлений, ноги злегка зігнуті в колінах для кращої рівноваги. Рука, яка веде м'яч — випрямлена. Висота відскоку коливається від рівня поясу до плечей, залежно від індивідуальних особливостей гравця.
Низьке ведення з прикриванням м 'яча застосовують тоді, коли необхідно закрити м'яч від захисника. Виконують приблизно на рівні колін. Вільну руку використовують для рівноваги і накривання м'яча; голова піднята; лікоть руки, що веде м'яч, тримають біля тулуба.
№ |
Техніка виконання |
Типові помилки |
1 |
Стійка: коліна зігнуті, таз злегка опущений, маса тіла перенесена на задню частину стопи ноги, що розміщена попереду. Верхня частина тулуба нахилена вперед, а голова і плечі тримають прямо для рівноваги і контролю |
Проміжні положення |
2 |
Ведення здійснюють послідовними м'якими поштовхами м'яча однією рукою (чи почергово правою і лівою) вниз-вперед, дещо збоку від ступні |
«Шльопання» по м'ячу розкритою долонею — розслаблена кисть |
3 |
М'яч контролюють пальцями; висоту і швидкість відскоку м'яча регулюють кистю руки; долоня зігнута у вигляді чашечки і не торкається м'яча, пальці розведені; в момент відскоку м'яч ловлять пальцями і кистю, пом'якшуючи рух м'яча вгору |
Високий відскок — сильне згинання руки в ліктьовому суглобі. Ведення м'яча перед ногами |
4 |
Ноги зігнуті для збереження рівноваги і швидкої зміни напрямку руху |
На кожен крок — удар м'яча, відсутня координація |
5 |
Тулуб дещо подають вперед, плече і рука, вільна від м'яча, повинні не підпускати суперника до м'яча |
Прямі ноги, тулуб сильно нахилений |
6 |
Поле зору: бачити все, що розміщено попереду від лінії плечей до кордонів майданчика (партнерів, суперників, суддів, кошик тощо) |
Постійний зоровий контроль над м'ячем. Перенос м'яча |
Найважливими компонентами ведення м'яча є:
• правильна стійка: положення ніг, тазу, колін, голови, рук, розподіл маси тіла;
• контроль м'яча, пальців, кисті, ліктя, висоти відскоку, ритм;
• поле зору (огляд): бачити все, що розміщено попереду від лінії плечей до кордонів майданчика (партнерів, суперників, суддів, розмітку майданчика, кошик тощо).
Послідовність навчання веденню м'яча:
• ведення м'яча (дриблінг) на місці (правою і лівою рукою);
• ведення м'яча в русі;
• ведення м'яча під час бігу;
• ведення м'яча зі зміною напрямку зігзагоподібно;
• ведення м'яча після передачі партнера;
• ведення м'яча після зупинки і поворотів;
• ведення м'яча після ловлі під час бігу;
• ведення м'яча після відволікаючих дій;
• ведення м'яча у сполученні з кидком і передачами;
• ведення м'яча зі зміною ритму з зупинками, прискореннями, ривками тощо.
Оволодіння навичкою ведення м'яча без зорового контролю і розвитком здібності стежити за тим, що відбувається на майданчику під час ведення здійснюють за допомогою спеціальних завдань, підготовчих вправ і особливо вправ на техніку.
Підготовчі вправи
Біг із максимальною швидкістю вперед обличчям або спиною, правим або лівим боком.
Прискорення під час бігу по прямій за зоровим сигналом.
Ривки на 5-10 м у поєднанні з різкими зупинками за зоровим сигналом.
Пересування у повному присіді обличчям вперед, спиною вперед, правим, лівим боком вперед.
Стрибки в присіді на місці, з просуванням у різних напрямках (вперед, назад, вправо, вліво).
Ходьба і біг у напівприсіді зі зміною напрямку у поєднанні з ривками і зупинками.
Кидки набивних м'ячів у парах (двома руками від грудей, двома зверху, двома руками назад через голову, однією рукою від плеча; те саме сидячи на підлозі).
Відштовхування руками з положення упору, стоячи біля стіни зігнувши руки.
Відштовхування кистями з положення упору, стоячи біля стіни.
Підвідні вправи
Імітація ведення м'яча на місці правою, лівою рукою.
Імітація ведення правою, лівою рукою під час ходьби і бігу.
Імітація ведення м'яча по колу вправо (правою рукою), вліво (лівою рукою).
Імітація ведення м'яча правою, лівою рукою зі зміною напрямку.
Вправи на техніку. Ведення м'яча без зорового контролю удвох. Перший учень без м'яча рухається перед ним спиною вперед і постійно показує різну кількість пальців. Другий, рухаючись за ним, веде м'яч і називає відповідну кількість пальців на руці першого.
Те саме, лише перший учень по черзі піднімає вгору то праву, то ліву руку. Відповідно до цього другий виконує ведення м'яча правою, лівою рукою.
Учні шикуються у дві шеренги уздовж бокових ліній майданчика обличчям один до одного. Перші виконують ведення м'яча, другі подають сигнали рухами рук: руки вгору — ведення вперед; руки вниз — ведення назад; руки в сторони — ведення на місці.
Ведення м'яча по колу вправо — правою рукою, вліво — лівою рукою.
Ведення м'яча за вісімкою по черзі правою і лівою рукою.
Додаток 3
Орієнтування карти.
Щоб правильно орієнтуватись на місцевості по карті або схемі, слід орієнтувати карту (схему), тобто надати їй горизонтальне положення, при якому всі лінії на карті (схемі) були б паралельні лініям місцевості, а верхня (північна) сторона рамки її звернена на північ. При такому положенні карти або схеми всі напрямки, які спостерігаються з певної точки знаходження, повинні співпадати з напрямками на місцевості. Наприклад, загін знаходиться на прямолінійній ділянці шосейної дороги. У такому випадку можна орієнтувати карту в напрямку цієї лінії. Для цього необхідно повернути карту так, щоб напрямок зображення дороги на ній співпадав з напрямком дороги на місцевості. Крім того, й місцеві предмети, розташовані справа та зліва дороги, повинні співпадати з їх умовним розташуванням на карті. Так орієнтують карту по лініях і напрямках на місцевості.
Визначення на карті точки свого знаходження.
Точку знаходження на карті можна визначити за орієнтирами, місцевими предметами або характерним фоном та деталям рельєфу. У такому випадку потрібно лише точно та безпомилково розпізнати орієнтири та звірити їх з умовними позначками на карті.
Найбільш надійний спосіб визначення свого місцезнаходження – спосіб зворотного візування. Для цього необхідно визначити азимут на конкретний об’єкт, що позначений на карті: вершина пагорба, висока башта, кут лісу, перетин доріг тощо. Цей напрямок треба накреслити на карті, перетинаючи позначення об’єкту. Точка перетину ліній візування на два об’єкти, накреслених на карті, буде місцем знаходження.
Рух за картою.
Звичайно рух здійснюють по дорогах, але іноді й по стежках, по лісу, полю, тощо.
При русі по дорогах необхідно добре вивчити маршрут-намітити орієнтири вздовж дороги та по її узбіччях, визначити та запам’ятати напрямок шляху відносно сторін світу, особливо уважно вивчити ділянки дороги в місцях поворотів, на розвилках, при виході з населених пунктів. Всі орієнтири, намічені на маршруті руху, слід позначити (підняти) на карті, виміряти та записати відстань між ними. При русі поза дорогами слід накреслити на карті або схемі намічений маршрут. Вибирати його
необхідно так, щоб кожен поворот шляху був чітко позначений на карті (схемі) яким-небудь добре помітним на місцевості орієнтиром. При відсутності таких орієнтирів необхідно підготувати дані для руху за магнітними азимутами. У цьому випадку необхідно частіше уточнювати точку свого знаходження.
Умовне позначення місцевих предметів. Місцеві предмети зображують на топографічних картах умовними позначками, які ділять на три види: масштабні, позамасштабні та пояснювальні.
Масштабними умовними позначками зображують такі місцеві предмети, дійсні розміри яких на місцевості можна визначити за масштабом карти.
1 – видатна будівля; 2 – фруктовий сад; 3 – ставок і болото з очеретом; 4 – улоговина з кущами
Позамасштабні умовні позначки застосовують для зображення на карті більш дрібних місцевих предметів, таких як кілометрові стовпи, семафори, колодязі та ін.
Пояснювальні умовні позначки застосовують для додаткової характеристики зображених на карті місцевих предметів. Так, наприклад, хвойний або листяний ліс зображують різними знаками. Напрям течії річки показують стрілкою. Застосовують також пояснювальні написи. Тому при читанні карти необхідно звертати увагу не тільки на умовні позначки, але й на пояснювальні умовні знаки, написи.