Конспект уроку "Хочу багато знати"

Про матеріал

Мета. Сприяти усвідомленню учнями значення навчання в житті людини. Вияснити, що заважає дітям добре вчитися, а що допомагає. Виховувати бажання добре вчитися. Розвивати пізнавальні інтереси, уміння робити висновки , узагальнювати.

Перегляд файлу

Хочу багато знати

Мета. Сприяти усвідомленню учнями значення навчання в житті людини. Вияснити, що заважає дітям добре вчитися, а що допомагає. Виховувати бажання добре вчитися.

Хід уроку

Вчитель. У всіх країнах світу діти навчаються. І ви, діти держави Україна, прийшли до школи, щоб навчатися. А чого вчать у школі?

Учень.

Як то добре вміти читати,

Не потрібно маму прохати,

Не потрібно прохати сестричку:

— Прочитай казочку про лисичку.

Не потрібно прохати ні тата, ні брата,

А взяти книжечку і прочитати.

Вчитель. - Які вірші про школу ви знаєте? У С.Баруздіна є оповідання «Як Олексійкові вчитися набридло». Походив Олексій півроку до першого класу і вирішив, що йому вчитися набридло. Читати і писати він вміє, що ж ще?

Зараз учні покажуть, що з того вийшло.

Сценка

Кімната, син учить уроки, тато замислився над якимось кресленням. Мама щось пише. Деякий час усі мовчать.

Син (відкладає підручник, сердито). Набридло мені вчитися. Сиди, зубри. Не буду більше. Дуже потрібно! Я й так усе знаю. Книжку прочитати можу. Слова написати на папері також можу. І цифри знаю. Чого ж іще? Не піду більше до школи!

Мама (продовжуючи працювати). А що ж ти будеш робити?

Син. Як що робити? Працювати буду.

Мама. Ким же?

Син. Мало ким! Ну, хоча б лікарем

Мама. Дуже добре. Тоді може ти. мені допоможеш? У мене дуже багато справ. Боюся, не встигну.

Син. Давай допоможу. А що мені робити?

Мама. Ось картки хворих. Візьми кілька й напиши докладно історії їх хвороб. (Показує). Ось тут угорі діагноз. Пиши.

Син. Ні, я не можу. Я ж хворих не слухав. Ти слухала, ти й пиши.

Мама. Гаразд. Тоді ти випиши ось на цьому аркуші-рецепті ліки хворому на грип.

Син. Добре. (Бере аркуш). А як їх виписувати? Які ліки потрібні?

Мама. Писати рецепт потрібно латинською мовою. А які ліки потрібні від грипу ти сам мусиш знати — ти ж лікар!

Син. Так... М-да... Ох! (Крутить аркуш). Знаєш, мамо, мені така робота щось не дуже подобається. Я краще на завод піду, буду працювати майстром на заводі автомобілів.

Тато (відривається від креслення). Дуже добре, синку. Я оце зараз над одним кресленням думаю. Йди до мене, допоможеш розібратися. (Син підходить). Ось перед тобою креслення нової машини. Легкового автомобіля. В ньому є помилки. Подивися, які, і скажи мені.

Син. Помилки? Тут? На цьому аркуші?

Тато. Так, тут.

Син. А де ж вони?

Тато. Ось тобі й треба знати. А то зроблять за таким кресленням робітники автомобіль, а він навіть з воріт заводу не виїде.

Син. Я ц: помилки шукати не вмію. От якби букви неправильно написані були, зміг би. У нас у класі Петя Єршоз замість «Петя» написав «Путя».. Я перший його помилку побачив. А на кресленні я помилку не знайду.

Тато. Тоді я сам попрацюю, помилки знайду, а ти відпочинь.

Мама. Справді, відпочинь. Посидь на дивані, склавши руки. (Батьки мовчки працюють).

Син. Весь час відпочивати нудно. Краще вже я піду уроки вчити. (Сідає до столу, починає щось писати. Виходить). Знаєте, я, мабуть, завтра до школи знову піду. Може п’ятірку одержу.

Тато. От і гаразд. Це зараз твоя найголовніша робота.

Вчитель. То чому ж Олексійко вирішив знову іти до школи? Він побачив, що працювати, як тато, не зможе, бо іде багато треба вчитись. На світі є багато різних професій вчитель, лікар, геолог, письменник, слюсар, монтажник, шофер, кравець, пекар. Знаєте, хто такий геолог? Людина, яка розвідує багатства землі: руди, мінерали, метали, вугілля. А кресляр — людина, яка виготовляє креслення. У вас також, мабуть, є мрія, ким ви хочете бути, коли станете дорослими. Але без школи, без головної професії,— школяр, ви ніколи не станете тим, ким мрієте бути.

Учитель, лікар чи геолог,

Письменник, слюсар чи кресляр —

Всі називають головною
Одну професію — школяр!

Бо всім відомо, що без школи,

Без знань, що мусиш там здобуть,

Не станеш у житті ніколи
Тим, ким в дитинстві мрієш буть. А.Костецький

Вчитель. А як потрібно навчатися у школі? Чому потрібно добре навчатися? Є такі учні, які отримають двійку : думають: «Невелика біда». Ні, велика. А чому? Незабаром цей учень стане до верстата. Від нього залежить, чи хороші машини підуть на поля, чи хороші літаки злетять у небо. Без глибоких знань стати хорошим спеціалістом неможливо. Як правило, учні, які погано вчаться, будуть поганими лікарями, вчителями. А що заважає дітям добре вчитися? Послухайте оповідання.

Ішов урок математики. Записали на дошці умову задачі. Розв'язали в зошитах. Сергій задивився у вікно, а за задачу не брався. Побачила це вчителька і, коли всі закінчили роботу, запитала у Сергія:

А в тебе яка відповідь?

Встав Сергій, глянув на одного сусіда, на другого. Хтось зашепотів щось, і Сергій швидко і голосно промовив:

Три кілограми капусти важать 8 кілограмів.

Як ви думаєте, діти, чому Сергій не зміг відповісти правильно?

Послухайте вірш «Крутиголовка».

Учень.

Надто імення придумали ловко:

Назвали пташку крутиголовка.

На диво вдалася з верткою шиєю.

А в нашім класі чи теж є такі?

Не ступлять і кроку вони без підказки,

Не вивчать уроки, не знають казки.

Вухами стережуть, щоб слівце почуть.
Крутиголовками такі можуть бути.

Вчитель. А у вас у класі є такі крутиголовки? Як будуть навчатися ці діти? Що б ви їм порадили? Про що вони забули? Послухайте вірш М.Пригари «Забудько».

Учень.

Як мені ходить до класу?

Як мені на світі жить?

Що не скажуть, я відразу
Забуваю в тую ж мить.

Дав задачу нам учитель,

Я забув її — хоч плач.

Став шукати, став лічити —

Перебрав аж п’ять задач.

Не спочину я ніколи,

Бо роблю все навпаки:

Задають про суходоли,

Я читаю про річки.

Мама каже: «Треба вузлик
На хустині зав’язать».

Зав’язав я вузлик, друзі,

І забув хустину взять.

Помилок роблю без ліку.

Як же так у світі жить?

Хто знайде від цього ліки, ¹

Дуже прошу — поможіть!

Вчитель. Діти, а серед учнів вашого класу є такі забудьки? Що ви їм порадите? Підніміть руки, хто любить списувати у товариша. Що ви порадите цим дітям? Послухайте вірш на цю тему Г. Бойка «Маринка та Галинка».
Учень.

Сьогодні Маринка уроків не знала.

Домашнє завдання в Галинки списала.

Зі школи додому вернулись дівчатка
І тут повторилось усе в них спочатку.

Удома Маринка отак міркувала:

«Сьогодні в Галинки уроки списала.

Чого ж я завдання робити спішу?

І завтра в Галинки уроки спишу».

А ранком у школі зустрілися двоє.

Спочатку дівчатка зраділи обоє.

Та стала Маринка Галинку питати:

«Чи можна ще раз у тебе списати?»

Галинка у сльози: «От бачиш, яка ти.

Я думала в тебе сьогодні списати!»

До столу вчителька їх запросила,

І порівну двійку на двох розділила.

Вчитель. Чому Маринка і Галинка одержали погану оцінку? Чому погано робить той учень, що списує?

Вчитель. Що допомагає дітям добре вчитися?

Діти, а зайві речі можна в школу брати? А чому? Послухайте
вірш «Микола-першокласник» і подумайте, чи в нас немає таких Микол, які беруть у школу зайві речі.

Перший раз малий Микола
Став збиратися до школи.

Олівця поклав у сумку,

Книги, ручку, зошит, гумку,

М’йч, перо, граблі, подушку,

На обід м’яку пампушку,

Два ведмедики, лопату,

Білочку руду хвостату,

Лук і стріли, і рушницю,

Ще й пухкеньку паляницю.

Ще. стільця, стола і парту,

Ще й географічну карту,

Трактора, машину, мило.

Вже й надворі звечоріло.

Сів Микола, дума думку —

Чи усе поклав у сумку? М.Кир'як

Вчитель. А зараз ми перевіримо, чи ви не носите зайвих речей до школи і чи є все потрібне для навчання.

Гра «Про що розповів портфель».

Вчитель. Я зараз прочитаю вам оповідання В.Сухомлинського. Уважно його послухайте.

Сестричка Марійка піде наступного року до школи. У Петра велика біда: лінощі. Щоб навчитися добре читати, треба взяти книжку, розгорнути її і читати вголос. Читати півгодини, читати щодня. А Петрові не хочеться брати книжку до рук. Не хочеться читати. Гуляти ж веселіше. Прийде Петро зі школи, покладе книжки, пообідає і — надвір. Восени — у м’яча, взимку — на ковзанах. А книжки лежать.

Минуло півроку.

Всі діти вже добре читають, а Петро ледве слово докупи складає.

Приходить якось вчителька до Петрової мами і каже: «Як Петро не читатиме щодня, залишиться на другий рік у першому класі».

Сидить Петро біля столу. Соромно йому. А Марійка тут своє: «От добре, залишайте Петра на другий рік, я з ним разом до школи ходитиму». Почервонів Петро, аж сльози в очах затремтіли. Марійка далі веде: «Я вже добре вмію читати». Взяла
Марійка зі столу книжку — читає, аж дзвенить. «Ти читаєш, як найкращі мої учні», — хвалить вчителька.

Пішла вчителька додому. А Петро сидить біля столу й думає: «Не хочу бути слабшим за Марійку! Заставлю себе...».

Розгорнув книжку... Надворі сніг блищить, сонце сяє, ковзани на лід просяться, горобці цвірінькають... Так хочеться гуляти. Але як подумає Петро, що в одному класі з Марійкою доведеться вчитися, страшно йому стає... І читає, читає.

Тепер приходить Петро зі школи, пообідає і, гляди, за шапку. А Марійка й питає: «То як, будемо в одному класі?». Петро зараз же кидає шапку й сідає за книжку.

Вчитель. Чому Петро погано читав? Хто допоміг йому перебороти лінощі. Відгадайте загадку.

Перами сіють, очима збирають, розумом добре зерно пожинають. (Письмо, букви, книжка).

Бринькала кобза на все село лунко, збіглися діти не однієї матері. (Дзвоник і школа).

А які ви знаєте загадки про школу, книжку, шкільне приладдя? (Стоїть вулик придорожний, уночі завжди порожній).

А зараз ми проведемо змагання, хто більше розкаже прислів’їв про навчання.

Учений іде, а неук слідом спотикається.

За письменного трьох неписьменних дають, та й то не беруть.

Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

Дерево сильне корінням, а людина — знанням.

Не кажи «не вмію», а кажи «навчусь».

Добре того вчити, хто хоче все знати.

Чого Івась не навчився, того й Іван не буде знати.
Якщо за день нічого не вивчив, то весь день змарнував.
Здобудеш освіту — побачиш більше світу.

Голова без розуму, що млин без води.

Щоб інших навчити — треба самому уміти.

У дитинстві вивчене, що на камені висічене.

Книжку читай — розуму набирай.

Людина із знаннями скрізь у пошані.

Нічого не знаєш, нічого не скажеш.

Хочеш знати — не соромся питати.

Хто каже, що знає все, той не знає нічого.

Для всякого діла знання потрібні, а щоб знати, треба навчатись.

Дурневі знання ні до чого.

Забування — лихо для пізнання.

Бесіда

— Чи любите ви книги?

— А чому ви їх любите?

— Про що можна дiзнатися з них?

Дуже важко знайти родину, в якій не було б книг, не було б навіть невеличкої сімейної бібліотечки.

Що означає слово «бібліотека»?

Саме слово „бібліотека” грецького походження, а перекладається так „бібліо” – книга, а „тека” – зберігання. Отож, це місце, де зберігаються книги.

- І в нашій школі є бібліотека. Як звуть нашого бібліотекаря?

- Бібліотека, хай і домашня, створюється не за один день, і не за один рік. Вам дарують книжки родичі, батьки, друзі, купуєте в книгарнях. Розставляєте в певному порядку на полицях. Розкажіть про ваші домашні бібліотеки. (Розповідь учнів)

— Чи є у вас улюбленi книги? Розкажiть про них. (виставка)

Презентація прочитаних книжок.

- Книга вселяє в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, виховує почуття патріотизму. Вона навчає рідної мови, розкриває красу поетичного слова. Книга вчить нас бути чесними і працьовитими.

То як книжку не любити, коли вона і навчає, і допомагає, і радить, і бажання виконує. Усе на світі людина з книжок черпає. Хороша книжка яскравіша за зірку. З книжкою не буває скучно, вона завжди розважить і звеселить.

Книга — кому розвага, а кому — навчання.

Чому? Бо наші підручники — теж книги, але вони створені не для розваги, а для навчання. І в кожного учня мають бути завжди під рукою, тому й називаються підручники. Вони діляться з нами своїми знаннями, роблять дітей тямущими й розумними. Із книгою потоваришуєш — розуму наберешся. Ми зі своїх підручників з року в рік розуму набираємося.

А скільки цікавих казок є у книжках. І кожна казка не тільки цікава, а й повчальна. І прийшли ті казки з глибини віків. У них є все, про що мріяло людство.

Колись люди мріяли, а тепер їхні мрії здійснилися і стали реальністю.

Подивимося на життя сьогодні.

Люди мріяли про таку тарілочку, на якій би вони могли все бачити, — і сьогодні є телевізори. Увімкнеш, а тобі про все покажуть з іншого кінця світу, хіба не так?

Раніше мріяли люди перелітати на килимі з одного кінця світу в інший, а сьогодні швидкісні лайнери можуть відвезти за кілька годин куди завгодно. І це здорово!

Раніше мріяли про те, щоб передавати слова на великі відстані, були такі герої в казках, що голосно вміли кричати, а тепер і кричати не треба, взяв телефон — подзвонив.

Отже, мрія людей стала реальністю і в цьому величезна заслуга книжки.

А мені цікаво, чи багато казок ви знаєте.

Вікторина «З якої казки?»

Росте синок, підростає, і такий гарний став, ще ні в казці розказати, ні пером описати. Підріс він та і каже: «Зроби мені, тату, золотий човник і срібне весельце, буду я рибку ловити і вас на старості годувати». (Івасик Телесик.)

Ось вийшли вони, натягли луки й почали стрілі пускати. Пустив стрілу старший брат — загула вона в піднебессі і впала аж у другім царстві, прямо до царі в садок. Пустив стрілу середульший — піднялася стрілі нижче від хмар, вище від лісу і впала на княжий двір Настала черга пускати стрілу молодшому. Випустив Іван-Царевич стрілу, злетіла вона ні високо, ні низьке а просто над хатами, та й упала ні далеко, ні близьке а поблизу села, в болото. (Царівна-жаба.)

Жив колись у Києві князь-лицар, і був біля Києва Змій. І щороку посилали йому дань: молодого парубка або дівчину. І ось прийшла черга дочці самого князя. Нічого робити: раз кияни давали, треба і йому віддати свою дочку. Послав князь свою дочку Змієві в данину. А дочка була така красуня, що ні в казці розказати, ні пером описати. От Змій її полюбив. А вона стала до нього по-доброму підбиратися, та й питає:

А чи є хто в світі, такий чоловік, що сильніший тебе і міг би тебе побороти?

Є, — каже Змій, — один такий у Києві, живе над Дніпром. (Кирило Кожум’яка)

Підкрався ведмідь і цап його за бочок! І дав
смолу віддирати. Обдирав, обдирав і зубами зав'яз так, що ніяк не вирветься. Смикав, смикав і затягнув його бозна-куди... (Солом'яний бичок.)

Молодці, діти, ви знаєте багато, бо читаєте щодня.

Тепер ви зрозуміли, навіщо людям книжки?

Так. Із них люди дізнаються про все на світі, книжки допомагають людям зробити своє життя кращим і світлішим. А яку силу має книга в людському суспільстві. Правду кажуть, що золото добувають із землі, а знання — із книги.

-А хто може сказати, скільки у світі є книжок? Мабуть, їх кількості ніхто не знає, так їх багато. Є художні книжки, у яких розповідається про життя життя звичайних людей. Є наукові книжки, у яких описано винаходи й досягнення науки. А хто знає, які ще є книжки?

Є багато підручників, за якими вчаться діти і дорослі.

Є історичні книжки, у яких записано історія народів, є пригодницькі.

Є науково-фантастичні книжки, тобто ті, у яких розповідається про мрії людей. Але цікаво те, що спочатку з'являється така книжка, а буває, що згодом, через певний час ця мрія стає реальністю. І виходить, що автор наче вгадав цю майбутню подію.

А ще є найрізноманітніші енциклопедії для дорослих і дітей. У них міститься коротка інформація про все на світі. Енциклопедію і читаємо по-іншому, не так, як художню книжку, а вибиремо те, що цікавить на цей час. Хочеш — читай із самого початку, а хочеш — із кінця чи з середини. Це надзвичайно цікаві книжки, багаті на ілюстрації, малюнки, фотографії.

Є книжки для дорослих, а є для дітей. Вони відрізняються за формою і за змістом, а також за оформленням, бо книжки для дітей завжди яскраві, з малюнками, щоб дітям було цікаво читати.

А ще є багато різних словників, які допомагають навчатися. Це всім вам відомий орфографічний словник, який вказує, як правильно писати слова. А ще є фразеологічний словник. Також існують словники синонімів, словники антонімів. До них також слід частенько заглядати, щоб збагачувати й розвивати свою мову. А ще є словники, за допомогою яких ми вивчаємо іноземні мови. Наприклад, українсько-англійський, українсько-польський та багато інших. Адже мов на Землі є дуже багато, а щоб порозумітися з різними народами, треба знати багато мов. Чим більше мов знає людина, тим вона освіченіша.

А ще є тлумачний словник, який дає пояснення словам, тобто тлумачить їх зміст. Це дуже важливий словник, бо, щоб правильно вживати слово, треба розуміти його значення.

- А зараз добиратимемо останнє слово кожного другого рядочка й разом придумаємо вірш про книжку.

Книжки у світі різні є

І в кожної ім'я ... (своє).

А люди всі книжки читають

Тому і розум світлий ... (мають).

За розмірами книги є тоненькі,

Малі, великі і... (товстенькі),

Гіганти і мікроскопічні

Прозові є і... (поетичні).

Всі на Землі книжки чудові,

Є історичні й ... (наукові).

Поради є в книжках практичні.

Книжки бувають — ... (фантастичні).

З малюнками є і без них,

Й такі, що викликають ... (сміх).

Бувають енциклопедичні,

Є з нотами книжки — ... (музичні).

У книжках казки й оповідання,

І різні для дітей ... (завдання).

Книжки-розгортки є і звичні,

А в них малюнки ... (симпатичні).

Усякі є, а як інакше?

Є для дорослих, є — ... (дитячі).

Про радість є й про горе-лихо,

Є для навчання, є — для ... (втіхи).

їх для людей — силенна-сила,

Аби читати їх... (хотіла)

Якщо дитина їх читає,

Вона уже багато ... (знає).

Тож перечислим їх таки?

Бо ж є ще різні... (словники),

Тлумачні, фразеологічні,

Є словники ... (орфографічні),

Математичні, тематичні,

Фізичні є та ... (юридичні),

Літературні є чудові,

Є історичні,... (довідкові).

І кожний з них такий багатий,

Щоб більше нам з тобою ... (знати).

Читання прислів’'їв

Дім без книги, що день без ...( сонця);
Книжка мовчки все .. ..(розкаже);
Хто більше читає, той....( більше знає);
Книга вчить, як.....(на світі жить);

Книга корисна, коли її......(читають);
Розум без книги, що птах....( без крил);
Книгу читають не очима, а.....(розумом);
Книги - ключ до.....(знань);

Цікавинки :

Найтовстіша у світі книга - англійський словник, що містить 8600 сторінок.
Однією з найменших книг є томик віршів Т.Г.Шевченка "Кобзар", який створив мікромайстер Микола Сядристий.

Книга складається із 12 сторінок, кожна площею 0,6 квадратного міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінцем людської волосини. Книга зшита павутинкою, обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. На обкладинці - портрет поета та зображення хати, де він народився.

Перлиною слов'янської поліграфії вважається книжка "Байки" І.Крилова, видана в Санкт-Петербурзі у 1856 році. Книга менша за поштову марку, тому читати її можна лише за допомогою лупи.

Однією з найбільших старовинних книг є гігантський атлас вагою 120кг, який знаходиться в Державній бібліотеці в Німеччині. Виданий він у 1661 році і має розміри 170 на 110см.

Найзнаменитіша була бібліотека в Олександрії. Вона виникла приблизно у 300 році до нашої ери. Там зберігалися понад 700000 сувоїв папірусу. Усі сувої були класифіковані за 120 темами і описані в каталогах.

Давні римляни першими здогадалися будувати публічні бібліотеки. Юлії Цезар створив систему публічних бібліотек. Після його смерті вони почали користуватися особливою популярністю. Багаті мешканці Риме спеціально засновували бібліотеки для незаможних, а також самі збирали величезні колекції книг для себе.

Перша бібліотека на Русі була створена Ярославом Мудрим при Софійському соборі в XI столітті.

Одна з найбільших бібліотек світу - Національна бібліотека конгресу.

США, яка заснована у 1800 році. її книжковий фонд налічує 40 мільйонів

примірників.

Найменша у світі бібліотека розташована в індійському місті Амрістаре. У ній одна книжка.

Найбільша бібліотека в Україні - Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського, заснована в 1714 році.

У Німеччині виставлено на продаж найбільшу в світі книгу. Атлас розміром 1,82 х 2,74 м продається на книжковому ярмарку за 100 тисяч доларів.

Брати-ковалі з Тернопільщини виготовили металеву книгу вагою 20 кг,яку представлять на виставці в Барселоні.

Учитель. А тепер давайте поговоримо про те, як треба зберігати книги.

Учениця.

Я- книжка! Я – товариш твій!

Ти зберегти мене умій!

Щоб я була нова щораз, оберігай мене від клякс.

Гортаєш – пальців ти не слинь,

Оцю погану звичку кинь.

Листків, гляди, не загинай –

Зроби закладки – їх вкладай.

Мене папером обгорни,

Де взяв, туди і поверни.

Запам’ятай же – я твій друг,

Та не для цих бруднючих рук,

Я – книжка! Я – товариш твій,

Тож зберегти мене зумій.

1. Необхідно берегти книжки, тримати їх у хорошому стані.

2. При користуванні книгою не слід робити поміток на її сторінках, загинати по корінцю. Треба користуватися спеціальною закладкою чи листівкою.

3. Не варто вкладати між сторінками зайві предмети.

4. Пам’ятайте, що пил, сирість і волога – запеклі вороги книги. Тому не рідше двох разів на рік книжки треба протерти сухою ганчіркою або почистити пилососом.

5. Згубно діє на книжку і сонячне проміння – вицвітають, блякнуть тексти, ілюстрації, руйнується папір. Не забувайте про це.

6. На полиці книжки мають стояти вільно. Між верхніми обрізами книжок і верхньою поличкою слід залишати вільне місце для проникнення повітря.

Вчитель: Отож, шануймо, бережімо, читаймо книги, бо у них мудрість, розум, знання людства, які створювалися впродовж тисячоліть. Книга – найбільший винахід людства.

Вчитель: У нас у школі проходить акція „Подаруй книгу бібліотеці”. Якщо у вас вдома є книжки, які ви вже прочитали, то з дозволу тата чи мами подаруйте їх бібліотеці, щоб їх могли прочитати інші діти.

Не викинь книгу на смітник!

Її віддай в бібліотеку,

Бо книга – скарб, у ній для тебе

Думок і висловів квітник.

У ній поета віршів море,

Кохання, радість, смуток, біль...

А ще незвідані простори

Письменник відкриває в ній.

Тож дурно книгу не змарнуй –

Бібліотеці подаруй!

Вчитель. Нехай не буде жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з книги.

І пам’ятайте слова з „Повісті минулих літ”, що книги – плоди мудрості, джерело мудрості, світло мудрості. Вчіться у героїв книжок любити нашу землю, її мову, мистецтво. Мандруйте рідною країною, пізнавайте себе і людей, знайомтеся з подіями, які відбулися у давнину, заглядайте у майбутнє.

Вчитель. Пригадаємо жарти про школу.

Дотепна математика