
Конспект уроку:
«IMeHHllk—Micmo
Та чим воно приваблюе мене?»

Вчитель укр. мови i лЈтера тури
Краснянська Л. В.
![]()
Мета: повторипш, систематизувати та узагальнити матергал 3 тами «[менник», 30kpinumu навички визначення граматичних![]()
Еменника(роДу, числа, BidMiHka, групи); вчити використовувати ompll.MaHi знання на npak“1Ht4i; розвивати пам'ять, мислення, навички зв 'язного мовлення; прищеплювати любов до мови, рЈДного краю.
Обладнання: карти,
картки.
Тип уроку: повторювально-узагальнювальний

уроку
1.
ШановнЈ панг i панове, Запрошуаи сивчапш мову. Хрпо сДул:ливо iT сивчас , HOBi закони Bidkpucac.
2.Поетична хвилинка
Вчитель.Доброго ранку! Bimaro ycix npucyTHix! Нехай день зранку До вечора буде Добрим, благословен i людьми i Богом. Слово — найтонше Доторкання до серця. Мудре Й Добре слово Дае радјсть, а нерозумне, зле, нетактовне — приносить може образити, приголомшити люДину. «Скажи щонебудь, щоб я тебе побачив», - говорив великий мудрець Сократ.
Сьогоднјшнјй урок украЕнськог• моди ми розпочнеио поетичною хвилинкою. вгрш Дмитра «Хто любить, той легко вчипгь» прочитас нам ваш одноњшсник. (розказуе 6iP1") «Якщо з укра/нською мовою
В тебе, Друже, не все гаразД,
Не вва.нсай i7 примусовою,
Полюби як весною ряст.
Примусова тим , хто щрааш,ся, Все як пишеться, так вимовлясться,Все, як пЈсня,у нјй звучать.
журлива вона, й![]()
ТГтьк•и фальш для нег чу,уса.
В душа Шевченкова й Лесина, I Франкова бринипгь Души».
для того, щоб опанувати мову, треба вивчипш. Саме тому ще ecepedHHi листопада ми з вами вирушили у подорож з метою ознайомлення з великими мЈстшии, що знаходяться у крапп ![]()
а чи любите ви подорожувати? Сарджент Швайгер колись сказав: «просто мандрувати — це нудно. А от манДрувати з метою — це захоплююче i корисне заняття». Тож пропоную подорож по крапп
«IMeHHuk», де ми з вами повторимо все, що знаемо про цю часпшну мови.
З. знань
(карточки
Давайте ж пригадасмо, це за незвичайна Держава![]()
— це мовознавства, який вивчас слова як частини мови)
Ск[чьки частин мови ви знаете? (10)
На групи поД[ияються частини мови?
та вигук)
Ми знаемо, що
частини мови мають лексичне i граматичне значения
с ca,1fOCtniiHUX частин мови? НазвЈть Ем. ![]()
прикметник, тсслово, займенник,
прис,'йвник)
ви знаете
частики мови?(З)(прийменник, сполучник, чистка)
Слулсбот частини мови маютъ лише
ознаки (He3MiHHicmo)
А яка части,ча мови не мас Т лексичного, Hi граматичного значения
4. Оголошеиня теми та мети уроку
Вчитель. Протягом двох тилсппт ми мандрували вулнцями великого Micma. Звати це Micmo — Пенник. сьогодгп ми знову крокусмо вулнцями цього Micma. Тому
дату уроку i телу, яка заучить так: [менннк — Micmo чарп;не...

Пращой — творчо.
— швидко, точно i правильно
Ще ви повинт пам'ятати й imui настанови:
1. Активтсть у ссьому
2. Впесиејпспгь у c06i
Толераипшјспгь
5. Нам 'япшйте, що час спливас швиДко, адлсе ми працюсм за принципом: дорогу Долас той, хто йДе.
(карточки — обговорюймо!!!)
Так, давайте пригадаймо, що пшке![]()
А зараз крокусмо проспектом Власннх i Загальних назв.

ПригаДайте, що називають загальнЈ
yci предмети певного роду. назви е сп[аьними для ряду однотипних icmont,
явищ, понять...(хлопець, орел, вовк, Дерево, npocmip))
Якг [иенники називаються власними?(це назва одного з ряду однотипних
Власними назвами е
[мена,
назви, назви високих посад, свят, Державних установ, газет, журнштЈв) Прочитайте [менники. ЕЕ у колонки . В першу — назви, в другу — загальн[ За Допомогою 3'еДнайте
слова i3 двох
(Г,г)ори, (П,п)ланета,![]()
(В,в)улиця, (Мд)оре, (В,в)олзька, (А,а)зовське, (3,3)еМЛЯ, крата Укратна гори Карпати паанета Земля вулиця Волика море Азовське Micmo
- А тепер ми перейДемо на другий 6ik вулшп i вЈДвЈДааио парк Icmom та м узей
- .4 зараз ска.нсппь. чи
для вис ни пелтсточких Цп•г•
ч.уДое;ој• кт;ппки. (все знайо."е)

чим лш будемо займапшся на уроцЈ? Давайте ризом визначимо мету роботи.
як ви гадаспге, ми будемо вчипш щось нове чи![]()
Мандруючи вулицями мЈсгпа ми повторимо матерЈал з теми «ј.менник». (так)
- А Для
узагальнити та систематизувати знання)
-
А що nompi6H0 напрулсити, щоб пригаДапш
- Добре. Пјд час виконання окрелшх вправ ми мислення, навички зв'язного мовлення.
- СкажЈть, напереДоднЈ якого уроку ми повторюсмо
MamepiWT
контрольно7роботи)
kpiM того, ви будете мати змогу згадапш
з aHc'Jliict,k0i мови та укра/нськог• лјтератури. 5. Повторення вивченого Без.ме.усний i CBim речей,
Icmom, рослин i явнщ у npupot)i!
В ycttmmi не вистачить Hi ()Hit; нам, Hi ночей, Шоп [х красу збагнуть, величну горду Та полт1ник в шодини гарний с— пого [менннком у MOBi величають, Бо aci.Af речам епн дас,
Рослин, icmom — BCix якось називас.
Вчитель.
Дјйсно, все, 1ц0 нас оточуе: люди, тварини, предмети, рослини — це
[менники.(з точки зору морфологй)

На Домашне завДання napi було вибрати назви icmont, мо.усуть бути в цьому парку. Саме вашЈ одноњтасники пЈшли впарк i з 'ясувати, а зараз цю
передадут, нси. Для цього потрЈбно прочитапш «А.тфа$йп» у вЈршах, написаний для сина ОлексанДром Олесем.Прошу, дјти
Айстра кттне у сиу,
Аер в луз1 я знайду,
у забрався, Баран його злякався.
вушка знайшли,
Вовки шд деревом лягли.
Грак сидить на димар', Голуб в'еться угор(
живе в морях,
Дракон лише в казкшх. Жук до себе јпзе в юрку,
Жабка шмгас на г'рку![]()
Зайчик виб\г i3 лсочку,
Зебра стала на горбочку
И та Е буде е,
И та буде Т.
1'жачок, гпймавши жабку
дае в лапку![]()
Курка сша на![]()
Кшжа недШ1ечко![]()
Лис попався у тенета,
виплив 3 очерета![]()
!ндик крутиться та дметься, [волга летить, смјсться.
Мавпа плигае, стрибас,
Мишка 3 виглядас.
Носорог полв у вощ'.
Нирка геж шукае броду![]()
Орел за пташкою женеться„
Осел прив' язаний несеться.
11iBeHb весело сптвас,
Пугач шлий день дргмас.
Рибка плавас, гуляс,
Рак на поглядае![]()
Слон синка свого купае, Сарна з J1icy виглядас.
Тмр хоче качку,
Титр чатуе на конячку![]()
Удав лиш голову шдняв —
Утак вже кинувся у став ![]()
на Оагно летить, Фазан на сидить Хрущ над вишнею
Хлопчик ловить, не Јймас. Цап на тина злзти хоче, Цесарочка Йде, цокоче.
Чапля ходить вербою, Чайка в'еться над водою.
Шишка висить на ялинј,
Шершень ciB на![]()
[Цука в ночвах лежить,
[Цур до нет![]()
Як називасться парк, у якому пјд Доглядом людей живуть тварини ?(зоопарк)
Вчитель. Зараз попрацюсм
(ху двЈ колонки. В першу — назви icmom, в другу — Heicmom. BomaHika, густ, тварини, рослина, кгптина, метелик, фотосинтез, Дихання, птах,
бронтозавр, русалка, мрець, k0PiHb
Отже, bimu, [иенники належать до назв icmom i неЈстот(тЈ, що називають oci6, тварин, образи, померлих/назви cYkynHocmi
група, натовп) i назви Mikp06, Bipyc))
Якщо ви розгаДасте загадки, то тзнастеся, якЈ pet1i-Heicntomtl с експонатами цього музею.
1) Що воно за штука, що день нјч стука?(годинник)
2) Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита, не людина, а навачас. (книга)
иш', ()ереа 'янип кипкин: де носом поште, гг,чдм нолппшу
4)
А'то заа.нсДи прти)]'
5) lllo з.)'Гшмн
6) .!lint0M сл.”.нсшнь, •шмош
5.3
IIl06 трохи переночншн ми •ииппшсмо п llpot(lY'0k ('лпншнок

IIiJ110, якого роду слово «парпш»?
Якщо
— чолшпчого, якщо Алтина — лсточого, а якщо ти, де сидяпгь Иш та 'ван, то сереДнього
![]()
„мнолсшп'?
Якщо верхня чистини в них — а в Itu.ycniil - множина
Гамо, пршпдлтшй 'ш
iM0'ItH1tk «трак,чшр»
Трактор, трикториця, пгракторения
()тлсе, Hki грима,чшшп категорп•
ви почули![]()
ЧИСЛО,![]()
5.4

![]()
pointer ![]()
tIt0'-btwA — гцоденннк шп ('.verci:.e
/менннки якн.\' рота мн тшшсили
лсточоро)
Дошнипть пгитшцш
середиього роду.(соице, небо, ]imo,
Micmo, село, море)
Уто нам поки.ш•е сшп• знания англтськош мовшо .
ттей)
5.6
(практикум)
А зараз вам пропонусться Диктант. 13 прослуханих прислпт 'ic ви записусте лише [иениики роду.
1. Соня пш ледащога — piDHi брати
2. bt13ik(l наговорить — i в трубу не збереш.
З. Гуляка нагуляв: Hi q06iT, халяв
4. 4.Ылоручки — та недоучки
А зараз робота R групах з назв пелюсточки нашог квгточки с число
[менника. Зараз ми виконуватимемо завДання на встанослення числа
06epiTb проДукпш, назви яких вживаються лише в однинг
Зошит, мед, сало, золото, сукно, яблуко, пшоно, вермгшель, 0?iP0k, гарбуз, цукор, борошно, цвях, молоко.
Назви яких непродовольчих moaapiB вживаються лише у MHODICUHi? Макарони, сани, терези,
Конкурс kanimaHiB. Оскјльки Mamepia.ay для повторення багато на Д/з
вибрап1и речения, де [иенник виступас pi3HHM членом речення.
Площа![]()
Вулиця
Родјв(родин) Саме тому ми цих чудових будиночках
Але спочатку пригаДайте, чи поспјйною
CkiJll,ku роДЈв виДђтяють в лсЈночий, i LueHHuk0Bi властивий граматичний pid) наприњаад...
Як визначити ргд особовий займенник
[менниМв влситих у визначають за початковою формою)
Кого називають [иенниками спЈльного як так i
статЈ)
А [менники не мають роДу(множиннЈ). слова: нота, niaHiH0, староста, балет, бандура, марш, невдаха, цимбали, опера,
танець, гопак.)
5.5
А зараз — «Вищий
карточка) - розпоДПьний перењчадний диктант
Ви nocuHHi згрупувати слова за роДами, а Диктувати я буду англјйською модою
Тема — «Школа» а реп — ручка а bag — порпнРель а тар — карпш а penciI — пенал afonn — њчас а blackboard — дошко
I кросч;ор«)
Неве.чикий усний епрнии;ашт ![]()
2. Назва нишо/ планети( 'е.“. ш)
З. Синогп.н слова
4.
Та чистина mi ш, яка, на небо тсля смерп1Ј
![]()
5. .\'о.10Дна пора fll.ya)
2 кросч;орд
1. 110ntik
води, що
иа поверлчно![]()
2. Великий воДяний простјр i3 солоною водою, оточений сушею(улшблене
![]()
З. Невеличкий nornik води, ручай(супр.умок)
4. С.муга що ме,усусз поверхнею ставка, озера, моря, океану(берег)
5. Весь водний покров а тако.ус пого чистини Miyc матери ками (океан)
З кросворД
Силует, який
на поверхню, коли на предмет або людину спрямоване cBinuo(miHI,)
2. Веселий емоцЈйний стан![]()
НагороДа, що вручасться за Досягнення у![]()
4.
яку отримуе люДина(вЈсть)
5. ЗДатнЈсть люДини утримувати певну
'ять)
4 кросворД
У њгтпинках запишћпь Јменники, що означають icmom малих щодо вјку, якЈ вЈДповЈДають наведеним нижче визначенням.
водоплавна птиця(каченя)
2 Цар![]()
З. Великий хилсак i3 с[мейства
4. Персонале, який часто зустрЈчасться у
5. Птах, один i3 персшш.усЈв
6. Птах, що мас гострий 3ip(opejt)
7. Дитина корови(теля)
8. Назва птаха,що спЈвзвучна з iM 'ям Дјвчини(галкп)
ми потрапили до школи вЈДлпн. 3Bicno, ви молоДцй
Отож, чи BCi гменникЈв поДЈлшоться на групи Hi, першој• та другој'![]()
Розкимс.;ть,
налелсать до kO.YCHOi з груп(тверда гр. — основа на твердий приголосиий, м 'яка гр. — на м 'який приголосний,
гр.. — на шиплячий(лс, ч, ш))
м 'яка.
Мураха, ясен, груша, горище, вишня, вдача, стихЈя, лситпш, тсчина, знания, морж, ocmpicet<b, CMix, стглець, т,уса, лихо, kcimeHb, озеленювач,
.lil'ptl.vtl, ясен, CMix, ЛИХО.
АПншни: гр.вчни, ()i.yca, озеленюь•ич.
Л] 'яки.• Тея, кнннш, супн.\Јя, мс,чгппгя, знання,
спп.тець. кс,ћпень,
Ключ: у кожному
другу вЈД початку букву. З цих букв прочитайте cucvtiB франщузького письменника Антуана
ми родом i3 Дитинства)
б.
уроку
Наблилсасться до урок, засершусться наша екскурсгя. Я nepeBip10
роботу i, враховуючи
на уроцг, поставлю
Зараз ми 110BtlHHi nibcy,uok уроку i дати вЈДповП, на питання, яке записанеу meui.•
Чим мене приваблюс![]()
Давайте звернемося до принципу нашого уроку: «Дорогу Долае той хто ЈДе»
Як ви p03YMieme цей![]()
Чи справДилися очЈкуванЈ результати?
Що було найлегшим, найсњтаДнћиим?
Що запам 'яталося та зацјкавило понад усе
7. Рефл![]()
На уроцЈ я:
1. Повторив та узагальнив...
2. 3p03YMiB... З. Навчився...
4.
мЈй ycnix— це...
5. Я не влпв, а![]()
б. Я забув, а тепер пригаДав i засвотв...
7. Наступного уроку я хочу.![]()