У цифровому ресурсі дібрано матеріал із теорії літератури, який ознайомить учнів із поняттями «загадка», «прислів'я», «приказка», класифікацією, жанровими різновидами загадок, тематикою прислів'їв виражальними засобами мови прислів'їв і приказок, цікавими прикладами цих творів; ілюстрації, тестові завдання та кросворд для перевірки знань учнів; завдання творчого характеру, роботу з художніми засобами, які допоможуть підвищити ефективність уроку української літератури, сформувати в дітей інтерес до навчання, любов до української народної творчості.
Цифровий ресурс може бути використаний у практичній роботі вчителів української мови та літератури в 5 класі як ілюстративний матеріал до теми «Із народної мудрості».
Тема. Прислів'я та приказки. Їхня краса й мудрість. Народне уявлення про довколишній світ. Види прислів’їв і приказок
Мета: закріпити знання учнів про прислів'я і приказки, проаналізувати фольклорні твори, визначати їх види; розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне читання, вміння грамотно висловлюватись; виховувати любов до рідного слова, української культури; прищеплювати повагу до спостережливості й гострого розуму своїх предків (слайд 2).
Тип уроку: практичне застосування знань, умінь та навичок.
Обладнання: підручник, збірки українських прислів’їв та приказок, проектор, презентація.
Епіграф:
Народ скаже, як зав’яже (слайд 3).
Народна мудрість
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Зачитати прислів'я і приказки, які побутують у вашій родині.
ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок
Бесіда.
Прислів’я – це короткий стійкий народний вислів з повчальним змістом, що має завершену думку. (слайд 4)
Приказка – це влучний вислів, який не виражає закінченої думки і е має повчального змісту. (слайд 5)
Приказка дає характеристику предмету чи особі, а прислів’я такої характеристики не дає. Прислів’я має повчальний зміст, складається із двох частин, узагальнює народний досвід, слова в ньому вживаються у прямому та переносному значенні. (слайд 6 і 7)
ІV. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Тема нашого уроку «Прислів'я та приказки. Їхня краса й мудрість. Народне уявлення про довколишній світ. Види прислівїв і приказок».
Що слово – то наука. Це про народну мудрість. Що може бути краще за фольклор, який був, є і буде найкращим порадником?
Сьогодні ми продовжуватимо говорити про неоціненні коштовності українського народу – прислів’я і приказки. Це звід правил, яким людина може керуватися у повсякденному житті. Вони не констатують якийсь факт, скоріше рекомендують, застерігають, схвалюють і засуджують.
В прислів’ях не має готового вирішення якоїсь проблеми, а тільки порада, і поштовх до роздумів. Прислів’я і приказки цінні не лише через те, що в них ховається авторитет наших предків, а й тому що вони зачіпають практично кожну ділянку життя пересічної людини, її побуту, принципів її існування.
Тут можна знайти допомогу у вирішенні практично будь-якого життєвого питання, будь -то значення розуму в нашому житті, правда і неправда, любов, праця, добро і зло, розум і неуцтво, здоров’я, родина, гроші і т. д.
Поради, що є у прислів’ях та приказках підійдуть усім. І старим, і молодим і ще зовсім юним,таким, як ви. Тож давайте будемо вивчати нашу народну творчість. Пишаймося такими фольклорними надбаннями, які має наша українська культура.
V. Опрацювання навчального матеріалу
Слово вчителя
Пригадаймо, що більшість прислів’їв та приказок були створені до ХVІІ століття (слайд 8). Першим збірником українських прислів’їв і приказок вважається книга М. Номиса “Українські приказки, прислів’я і таке інше” (1864) (слайд 9). Збиранням та виданням українських прислів’їв також займалися Іван Франко та Володимир Даль (слайд 10). Зусиллями М. Номиса, І. Франка, В. Даля до нас дійшло близько 15000 унікальних перлин усної народної мудрості (слайд 11).
На сьогодні дослідником, який зібрав й упорядкував найбільшу кількість цих коротких народних висловів є І. Франко. Він записав 31 091 прислів’я і приказку (слайд 12).
Прислів’я і приказки належать до малих жанрів усної народної творчості. У них життєво втілені мудрість, образність, правдивість. Поширюються в народі від покоління до покоління (слайд 13).
1.Яку приказку кажуть, коли хтось перебільшує у своїй розповіді? (Робить із мухи слона (слайд 3).
2. Вікторина «Оголошення з прислів’їв».
Назвіть прислів’я за змістом оголошення.
3. Дешифратор.
Відновіть зашифровані прислів’я та приказки.
4. Асоціації.
За малюнками скласти прислів’я чи приказку.
Пригадайте і запишіть прислів’я:
Про книгу (слайд 27).
Книга – твій друг, без неї, як без рук.
Книга вчить, як на світі жить.
В домі без книги, як без вікон темно.
Нема розумного сусіда – з книгою поговори.
Книгу читають не очима, а розумом.
Книга для розуму – що теплий дощ для зерна.
Одна книга тисячі людей навчає.
Книгу читати – все знати.
Де розумом не дійду, то в книжці знайду.
З глибин моря дістають перлини, а з глибин книг знання.
Про Батьківщину, рідний край (слайд 29).
Рідна земля і в жмені мила.
Бережи Батьківщину як зіницю ока.
Кожному мила своя сторона.
Жити – Батьківщині служити.
Батьківщина – мати, умій за неї постояти.
Добре тому, хто в своєму дому.
За рідним краєм і в небі сумно.
Кожен край має свій звичай.
На чужій стороні й весна не красна.
Свій край, як рай, а чужа країна, як домовина.
Про мову (слайд 30).
Гостре словечко коле сердечко.
Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
І від солодких слів буває гірко.
Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
Коня керують уздами, а чоловіка – словами.
Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.
Від солодких слів кислиці не посолодшають.
Від меча рана загоїться, а від лихого слова – ніколи.
Фізкультхвилинка
Чи знаєш ти? (міні-презентація).
Відповідь: 1- г, 2- є, 3- д, 4- ґ, 5- а, 6- е, 7- в, 8- ж, 9- б.
З поданих висловів виписати в одну колонку числа, під якими записані прислів’я, а в іншу – числа, під якими записані приказки.
Відповідь: прислів’я під номерами: 1, 2, 5, 7, 9;
Приказки під номерами: 3, 4, 6, 8, 10, 11, 12.
Прослухати текст, знайти і виписати прислів’я та приказки.
З ким поведешся, від того й наберешся
Сергійко й Данилко товаришували з першого класу. Разом часто готували уроки, тоді казали, що одна голова добре, а дві – краще. Разом гралися, разом ходили у секцію з баскетболу. Про Сергійка й Данилка усі казали, що вони друзі не розлий вода.
У п’ятому класі дружба хлопців стала ще міцнішою після того, як Данилко заступився за Сергійка перед задерикуватим старшокласником. Та ось із Сергійком щось трапилося. Він став уникати Данилка, казав, що дуже зайнятий, не виходив гуляти у двір із дітьми. І вчитися почав гірше, і нечемно поводитися з учителями та однокласниками. Данилка це дивувало і непокоїло. Він часто чув, як казали вдома, що чужа душа – темний ліс. Та одного разу він випадково побачив Сергійка за рогом школи у компанії того самого розбишакуватого старшокласника, та ще й із цигаркою в руках. «Так он воно що! – подумав Данилко. – Недарма ж говорять, що з ким поведешся, від того й наберешся». І вирішив, що неодмінно серйозно поговорить із Сергійком і порадить йому уникати таких «друзів».
Одного дня Данилко звернувся до свого друга:
– Ех, ти… А ще казав, що друзі пізнаються в біді. А тепер тікаєш від мене до того грубого і невихованого парубка.
Скласти сенкан на тему «Прислів’я» і «Приказка».
Прислів’я
Крилате, влучне.
Навчає, допомагає, розказує.
Дає настанови на життя.
Досвід.
Приказка
Дотепна, народна.
Характеризує, творить, надихає.
Дає оцінку людським вчинкам.
Знання.
VІ. Узагальнення уроку, закріплення вивченого матеріалу
Тестове опитування
А загадка
Б прислів’я *
В приказка
Г легенда.
А загадка
Б прислів’я
В приказка *
Г легенда.
А узагальнення народного досвіду
Б використання в прямому і переносному значенні
В відсутність повчального змісту *
Г стислість думки.
А відсутність повчального змісту
Б незакінчена думка
В дві частини *
Г часто це лише половина прислів’я.
А загадка
Б прислів’я *
В приказка
Г міф.
А прислів’я
Б загадка
В приказка *
Г легенда.
А ХVІ століття
Б ХVІІ століття *
В ХVІІІ століття
Г ХІХ століття.
А Матвія Номиса *
Б Івана Франка
В Михайла Драгоманова
Г Володимира Даля.
А про дружбу
Б про розум
В про мову *
Г про щастя.
А Тарас Шевченко
Б Іван Франко *
В Леся Українка
Г Леонід Глібов.
А про тварин *
Б про дружбу
В про працю
Г про явища природи.
А про мову
Б про Батьківщину *
В про хліборобський календар
Г про боротьбу за кращу долю.
VІІ. Підсумок уроку. Рефлексія
Робота з епіграфом уроку
VІІІ. Мотивація оцінювання
ІХ. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання (слайд 35)
Обов’язкове:
За бажанням:
Список використаних джерел:
Література: