Тема формування моральної свідомості учнів на сучасному етапі реформування загальної середньої освіти є не тільки актуальною, а провідним завданням, що поставлене перед новою українською школою. Основною метою даного уроку є узагальнення спостережень і висвітленння суперечливості натури головного героя - Григорія Печоріна, показ його життєвої філософії. Зміст матеріалу направлено на формування у сучасного учня засобами літератури морально - духовних цінностей , оволодіння нормами й правилами моральної поведінки, формування почуттів та переконань, вироблення умінь і навичок моральної поведінки в процесі суспільних відносин , виховання потреби критичного ставлення до себе.
Тема уроку : Григорій Печорін : «історія душі « чи діагностування « хвороби» ( за романом М. Лермонтова «Герой нашого часу ).
Мета уроку :
Обладнання: ілюстрації до твору М.Лермонтова «Герой нашого часу « ( М.Врубеля, Д.Шмарінова ) , презентація до уроку, музичний супровід, маркери та аркуші паперу для групової роботи.
Тип уроку : урок пошуку істини, або роздуми вголос.
Епіграф: Епоху, де б душею відпочить,
З нас кожен має право вибирати… ( М.Рильський )
Підготовча робота до уроку. При підготовці до уроку учням було запропоновано створити декілька мобільних груп, кожна з яких на аркушах паперу повинна схематично зобразити відповіді на обране проблемне питання. Час на презентацію роботи кожної групи – 5 хв.
Проблемні питання для розгляду :
Хід уроку.
Вступне слово вчителя. «Життя прожити — не поле перейти» — говорить народне прислів’я. У цих влучних словах передана вагома думка , адже немає людини, яка б не замислювалась над сенсом життя, такого складного і такого швидкоплинного. Сенс життя — це важкий і дуже важливий вибір, і кожен робить його по-своєму. Але який би вибір не зробила людина, це її вибір і тому він має право на існування.
Летить життя без вороття:
І не повернеш, й не здогониш…
Як в книзі: радість й каяття,
І знов сторінку перегорнеш
У чім душі людської суть?
Навкруг лиш марево сплелося.
Ну що ж, живи, та не забудь:
В усьому є слід відголос ся
Саме відголосся загубленого покоління 30-их років XІX ст. обізвалось із новою силою, із новою наповнюваністю змісту в романі М. Ю. Лермонтова «Герой нашого часу» і відобразилося в душі та вчинках головного героя Григорія Печоріна.
То хто ж цей герой - Григорій Печорін ? Яка його життєва філософія ? В чому сенс його життя ? Ці питання ми спробуємо сьогодні дослідити , адже наш урок – це урок пошуку істини , або роздуми вголос. І так, тема уроку : Григорій Печорін: «історія душі « чи діагностування « хвороби».
Епіграфом до уроку будуть слова Максима Рильського , поета іншої епохи : « Епоху, де б душею відпочить, з нас кожен має право вибирати «…
II. Колективна робота з подальшим узагальненням
Слово учителя. Перше проблемне питання, над яким ми будемо розмірковувати : « Що це за епоха, риси якої увібрав у собі головний герой роману – Григорій Печорін ? Чи відпочивав він душею у цій епосі ? Та чи був у нього вибір ?
Виступ учня. « Про ситуацію в Росії в 30 – 40 роки 19 ст.» Разом з класом складається хронологія подій :
Одна з головних причини поразки : неготовність більшій частині освіченого суспільства , дворянства до ліквідації самодержавства і кріпацтва.
Результат :
- 5 організаторів ( Пестель. Муравйов – Апостол, Бестужев - Рюмін, Каховський, Рилєєв ) – повішені;
- 579 осіб – засуджено;
- 100 осіб з 579 – засуджено до каторги і поселення в Сибіру.
- Чернігівський полк передислоковано на Кавказ, де Росія вела війну.
Вчитель . Печорін жив у перші роки після повстання декабристів 1812 року , він людина свого часу , своєї епохи.
III. Експрес- опитування.
1. Назвіть основні риси цієї епохи , епохи Печоріна.
* жорстока політична реакція і політичний гніт ;
* криза ідей: неясність змісту життя і методів боротьби , підірвана віра в
майбутні ідеали ;
* переключення накопиченої енергії в сферу інтелектуального життя: широкий погляд на світ, осягнення загального зв'язку явищ, зрозуміння закономірності історичного життя народів і сенсу буття окремої людини.
головного героя? соціумі. Думки , дії , вчинки,
оточення , навіть мимо волі
самої людини впливають на
неї.
3 . Як вплинуло оточення на формування особистості Григорія Печоріна ?
Літературний двобій : ( дві протилежні тези про себе у висловлюванні самого героя )
1 група учнів доводить , або спростовує тезу : «Мабуть, було мені
призначення високе, тому що я відчуваю в душі моїй сили неосяжні... «
2 група - «… втратив навіки запал благородних прагнень — кращий колір життя. «
Першими наш двобій розпочинає 1 група:
«Мабуть, було мені призначення високе, тому що я відчуваю в душі моїй сили неосяжні... « ( доповідь учня) ( по ходу відповіді висновки записуються в таблицю )
Григорій Печорін :
|
|
Освічена світська людина з критичним розумом |
Людина, що не вміє поступатися |
Вольнолюбивий бунтар зі стражденною душею |
безвідповідальний за вчинки егоїст |
Неординарна особистість |
Людина, що приховує власні почуття |
Сильна, незвичайна особистість у пошуках власного я |
«холодний» у взаєминах з оточуючими |
Чесний, хоробрий і мужній чоловік |
байдужий до власного життя |
У двобій вступає 2 група - «… втратив навіки запал благородних прагнень — кращий колір життя. « ( доповідь учнів).
Вчитель : Ось такий наш герой - розумна людина , яка невдоволена сучасністю і яка не може миритися з недоліками суспільства. Він втомився від порожнечі світського життя, він не пливе за течією, а шукає свій шлях у житті, він "шалено ганяється за життям" і постійно сперечається з долею. Найжахливіше для Печоріна – бездіяльність. Його "душа зіпсована світлом", йому з дитинства не вірили і він навчився приховувати свої почуття, в ньому бачили неіснуючі вади, які тому і з'явилися. Він тягнеться до людей, але не знаходить у них розуміння, бо вони далекі в своєму духовному розвитку від нього, вони не шукають в житті того, чого шукає він. Енергійна натура, але ця енергія направлена не в те русло. Середовище не дає можливості проявити себе. Парадокс : за своєю суттю Печорін не був поганою людиною, хоча його вчинки часто приносили людям нещастя.
IV. Узагальнення і систематизація.
«Мозковий штурм .« ( На аркуші паперу записуються короткі антитези, вислови, що розширюють характер Печоріна і стосуються теми уроку.
Обгрунтовувати чи пояснювати їх не вимагається. Час для висунення - 5 хв. Після закінчення часу вислови ранжуються за рівнем значущості). Наприклад :
(Печорін: сильний - слабий
Загартований - розбещений
здатний боротися за своє кохання - швидко набридає кохання
кохає жінок - одночас сумує поруч з ними
«Славний малий … тільки трохи дивний ...»,
захоплення - порожнеча
Ранжування за рівнем значущості кожен учень робить індивідуально , це дає можливість формувати навички вдумливого читача та культуру емоційного здоров'я, а також виховувати в учнів потребу критичного ставлення до себе.
V. Рефлексія.
Вчитель . Так чи відпочивав душею наш герой у тій епосі ? ( Ні, бо в його душі гнітюча « велика порожнеча «, його душа спустошена відсутністю повноцінного суспільного життя , а це призводить особистість до морального спустошення.)
- Чи був у нього вибір ? ( відповіді учнів )
Вчитель . Григорій Печорін - продукт і жертва миколаївської епохи в одній особі, "чия душа зіпсована світлом і розірвано на дві половинки, краща з яких висохла і померла", тоді як інша "жила до послуг кожного … В ньому живуть дві стихії – справжня (природна) і соціальна. Його справжнє начало тільки подекуди з»являється у своєму чистому вигляді. Воно, майже завжди, спотворене соціальними забобонами, які перетворюють героя в егоїста, роз»єднують його із загальнолюдськими інтересами. Вся «історія його душі « - це глибокі протиріччя:
* між багатими задатками незвичайної особистості та соціальною розбещеністю;
* між почуттями та здоровим глуздом;
* між палким учинком та аналізом ;
* між особистою волею та трагічною необхідністю;
* між прагненням до справжнього і вічного щастя та фатальним плануванням випадку ;
* між зовні напруженим духовним життям і не гідними цієї напруженості результатами.
- «Історія душі « чи « діагностування «хвороби» ? Я би сказала так – історія хвороби душі Григорія Печоріна , душі, в якій сплелись всі кольори – від яскравих, життєдайних до кольору « темної ночі».
Повернемося до епіграфу :
«Епоху, де б душею відпочить,
З нас кожен має право вибирати… ( М.Рильський )
Вчитель Життя неповторне і незвичайне, радісне і сумне, повне переживань. Людей – мільйоні. Вони, як зірки на небі, що горять
незвичайним світлом. Їхнє життя гірке, як полин, і солодке, як мед. Життя кожного – це дорога, якою тільки йому призначено пройти. Життя - це спектакль , це драма , але драма укладена не в неминучості долі для людини, а в силі або слабкості характеру, здатності, або нездатності реалізувати життєві можливості.
В житті завжди буває вибір,
Стояти , йти, чи повернутись.
Чи все узяти в свої руки,
А може слізно схаменутись.
Ми поринаєм в боротьбу
І надриваєм свої жили.
В житті завжди буває вибір.
Та не завжди хватає сили.
VI. Домашнє завдання . Написати міні-твір - міркування « В житті завжди буває вибір … ( за романом М.Лермонтова ).
1