Конспект уроку

з історії України

в 7 класі

на тему

«Київська Русь-Україна за часів правління князя Ярослава Мудрого»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                               Підготувала

                                                                       вчитель історії та

                                                                правознавства

                                                                                ЗОШ І-ІІІ. ст. с. Олієва

                                                                                    Ліщинська Оксана Федорівна

                                                            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА: Київська Русь-Україна за часів правління князя

Ярослава Мудрого

МЕТА: проаналізувати міжусобну боротьбу між синами Володимира Великого;  розкрити багатопланову діяльність Ярослава Мудрого, а саме: проаналізувати церковне  та культурно-освітнє життя Київської Русі-України, наголосити на значенні збірника законів «Руська правда», визначити відносини Ярослава Мудрого з іншими державами; розвивати вміння аналізувати історичні документи і робити висновки; розвивати творчі здібності учнів; виховувати в них повагу до видатних історичних діячів, почуття гордості за минуле свого народу.

ТИП УРОКУ: урок вивчення нових знань

ОБЛАДНАННЯ: карта «Київська Русь в ІХ – ХІ ст.», роздатковий матеріал для роботи в групах, підручник, мультимедійна дошка, проектор, презентація.

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

   Вступне слово вчителя                                                     

Притча

Жили-були собі маленькі жабенята, які організували змагання зі стрибків. Їхньою метою було дістатися вершини вежі. Зібралося багато глядачів, які хотіли подивитися на ці змагання і посміятися над їхніми учасниками.

Змагання розпочалися. Однак ніхто із глядачів не вірив, що жабенята зможуть дістатися вершини вежі. Чути було такі репліки: «Це занадто складно!», «Вони ніколи не досягнуть вершини!» або «Немає шансів! Вежа занадто висока!».

Маленькі жабенята почали падати. Одне за другим… за винятком тих, у кого відкрилося друге дихання: вони стрибали усе вище і вище…

Юрба все одно кричала: «Занадто важко!!! Жоден не зможе це зробити!» Ще більше жабенят утомлялися й падали… Тільки одне піднімалося усе вище й вище… Воно , єдине не піддалося і досягло вершини!!!

Тоді всі жабенята захотіли дізнатися, як йому це вдалося. Один учасник запитав, як цьому жабеняті, що дістався вершини, вдалося знайти у собі сили? Виявляється, переможець був глухим.

Вчитель. Отже, сьогодні я бажаю вам досягти вершини пізнання, попри будь-які перепони. І залишатися такими цілеспрямованими, як переможець з притчі.

 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Вчитель

Протягом кількох уроків ми вивчали з вами про Київську державу, яка розпочала свій розвиток із заснування міста Києва братами Кий, Щек і Хорив і їхньою сестрою Либідь в Vст. Давайте пригадаємо кого з князів ми вже вивчили протягом попередніх уроків

Гра «Упізнай ім’я» (вчитель читає уривки віршів про князів, учні відгадавши приклеюють пелюстки квітів на дошку)

 

 1. Князь  не  знав  поразок  
І  ганьби  не  знав,  
На  Дніпровських  схилах  
Місто  збудував.  (КИЙ)

 

 

2. Славна  в  Рюрика  дружина,  
Всім  далась  вона  взнаки,  
А  брати два  —  це найперші,  
Найславніші  вояки.  
Нудно  їм  сидіти  вдома  
Без  походів,  без  боїв,  
І  вони  прохають  князя,  
Щоб  на  волю  їх  пустив.  
Князь  подумав  і  дозволив.  
Попрощалися  вони  
І  з  такими  ж  вояками  
Посідали  на  човни.  
Бачать  —  річка.  Довго  нею  
Геть  на  полудень  плили,  
Аж  угледіли  на  горах  
Місто,  вежі  і  вали.  
Приплили,  на  беріг  вийшли  
І  питають  у  полян,  
Хто  живе  у  цьому  місті,  
Хто  тепер  у  ньому  пан?  
«Тут  колись  жили,  та  вмерли  
Кий,  Хорив  та  Щек,  брати.  
А  тепер  ми  під  хозаром,  —  
Животій  та  дань  плати».  
«Не  журіться!»  —  один  промовив.  
«За  мечі!»  —  другий  гукнув.  
Кожний  птахом  стрепенувся,  
Кожний  гнівом  спалахнув.  
Стали  вільними  поляни…  
Вихваляють  вояків,  
А  обох братів
Вибирають  на  князів.  (Аскольд і Дір)

 

3. Його боялись й шанували

За силу і свої й чужі.

І «віщим» князя називали

За те, що мав все до душі:

Удачу, щастя, що завгодно...

Як здобич, вабили світи.

Хоробрим лицарем народним

Олега кликали завжди.

Князь чоловіком був хорошим

І дипломатом мудрим був

Від цісаря великі гроші

За місто Царгород здобув.

Свій причепив на брамі щит.

Та якось сивий ворожбит

Сказав, що згине від коня.

Й одного сонячного дня

Гадюка в ногу уп’ялась

І ворожба ота збулась. (Олег)

4. Жінку мав за оберега,

У столиці панував,
Сином віщого Олега

Київ князя називав.
Був хоробрим і відважним
Цей слов’янський властелін.
Часто гордо і поважно
Виступав в походи він.
Владу міцно вмів тримати
У руках своїх, й тому
Звали здібним і завзятим
Й поклонялися йому.
Від усіх племен поляни
Позбирали данину.
Заплатили й деревляни
І притому не одну.
Князю ж все здавалось мало...
Розлютившись, вороги
До дерев його прип’яли
І роздерли на шматки. (Ігор)

 

5.Княгиня ця
Завзято правити взялася,
Древлянам мститись поклялася
За те, що вкоротили віку
Й жорстоко вбили чоловіка.
Підступну думку загадала:
Щоб деревлянська запалала
Столиця. І дотла згоріла.
Їх край до себе долучила.
Княгиня хитрою вродилась,
У християнство охрестилась
І кумом цісаря зробила -
Свою державу укріпила. (Ольга)

 

6.Був це сміливий князь-вояка,
Все в таборі проживав
І ціле життя відважно
З ворогами воював.
Як на кого йшов війною,
То казав: «Іду на вас!»,
Ненадійно на ворога
Не нападав він ані раз.
Звоював він печенігів
І над Волгою хозар 
І Болгарію побити
Кличе його грецький цар.
Але зле вчинив ти, князю,
Що у городі чужім
Ти осів собі й занедбав
Рідний Київ - батьків дім. (Святослав)

 

7. Біля  княжої  палати  
Зеленіє  пишний  сад.  
Попід  липами  густими  
Стали  ідоли  у  ряд.  
Ідол  Волоса,  Перуна,  
Ось  Сварожич,  там  Стрибог,  
А  за  ними  найщедріший,  
Найласкавіший  Дажбог.  
Задивився  князь,  
Потонув  в  своїх  думках,  
І  шукають  його  очі  
Правди  в  синіх  небесах.  
«Хто  —  Христос?  Чого  навчав  він?  
І  хотів  добра  чи  зла,  
І  чому  христову  віру  
Мудра  Ольга  прийняла?»  
І  скликає  князь

На  нараду  мудреців…  
І  послав  він  їх  пізнати  
Кожну  віру  і  богів.  
І  до  кожної  країни  
Їдуть  княжі  посланці…  
Роздивились,  все  пізнали  
І  вернулись  мудреці.  
І  сказали:  «Ми  пізнали  
Віру  кожної  землі,  
Та  найліпша  —  віра  грецька,  
Не  забути  нам  її».  
І  послам  своїм  щасливий  
князь їм щиро відповів:  
«Я  давно  уже,  бояри,  
Охреститися  хотів».  (Володимир Великий)

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Сьогодні ми розглянемо з вами діяльність ще одного князя, хто це ви взаєте із вірша Р.Завадовича «Ярослав Мудрий».

Свого батька гідний сину,

Ти підніс до сили, слави,

До могуття Батьківщину.

А над Сяном, край кордону,

Гарний город збудував ти,

І щоб пам’ять не пропала,

Ярославль його назвав ти.

Пильнував ти, Ярославе,

Щоб жили по правді люди,

Щоб законом справедливим

І твої судили суди.

І про те подбав ти, княже,

Щоб коштовним самоцвітом,

Прибраний увесь, багатий,

Блиснув Київ перед світом.

Ти здвигнув собор Софії

З каменю і срібла-злата,

Ще й тепер про тую славу

Мріють Золоті ворота.

Скрізь з пошаною по світі

Твоє вчення споминали,

Королі, князі, вельможі

В тебе ласки забігали.

ПРОБЛЕМНЕ ЗАПИТАННЯ: чому Ярослава назвали Мудрим?

 

 

 

 

 

 

 

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель оголошує тему, мету та завдання уроку

 

План

1.      Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утверження Ярослава в Києві.
2.      Розбудова Києва. Церковне та культурно-освітнє життя.
3.      «Руська правда».
4.      Відносини з іншими державами.

 

1.Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утверження Яроослава в Києві.

Розповідь вчителя

ЯРОСЛАВ МУДРИЙ великий князь Київський (1019-1054). Син Володимира Святославича і полоцької княгині Рогніди Рогволодівни. В хрещенні мав ім'я Георгій. За життя батька управляв Ростовом, згодом - Новгородом. Володимир помер  і одразу після його смерті розпочалась братовбивча війна, переможцем з якої вийшов син Ярослав.

Як дісталась влада Ярославові ми взнаємо, коли подивимось невеличку інсценізацію.

Інсценізація

Нестор. Рік 1019. Прийшов Святополк з печенігами в силі різній, і Ярослав зібрав чисельно воїнів і вийшов проти нього на р. Альту. І була вже п'ятниця, і сходило сонце, і зійшлися дві сторо­ни, і була сеча жорстока, якої ще не було на Русі, і, за руки хватаю­чись, билися, і сходилися тричі, так що текла кров по низинах.

Ярослав (замахуючись мечем на Святпополка). Не я почав вбивати братів моїх, але ти. Нехай Бог помститься за кров їх, тому що без вини ти пролив праведну кров Бориса, Гліба та Святослава.

Святополк (відбиваючись). А чи не був ти сам зацікавлений у смерті братів? Адже дорогу Києва тепер застеляю тобі лише я!

Ярослав. Тобі Київ потрібний не менше, ніж мені! Але народ Київський тебе не любить: тільки за допомогою свого тестя поль­ського короля Болеслава Хороброго ти там князював. Але гріхи за братовбивство не дають тобі спокійно жити!

Святополк. Як ти можеш довести, що саме за моїм наказом вони загинули? Так, мені допомагає Болеслав Хоробрий, але ж і ти не бажаєш коритися: не відчуєш себе повновладним правителем держави, доки буде живий хоч один брат-співправитель.

Ярослав (сильно замахується). Ти не вартий навіть гідної смерті. Ти — Каїн, що вбив свого брата. Так тебе і прозвуть Ока­янний.

Святополк втікає.

Нестор. До вечора Ярослав подолав Святополка. Ярослав же сів у Києві. А в році 1023 проти Ярослава виступив його брат Мстислав. Битва між ними відбулася поблизу Чернігова, де пере­міг Мстислав.

Мстислав. Хоч я здобув перемогу, але ти мій старший брат. Іди, князюй у Києві.

Ярослав. Ні, Мстиславе. Київ твій, а я осяду краще у Новго­роді.

Мстислав. Брате, за законом старійшинства сідай у своєму Києві, а мені нехай буде ця сторона Дніпра: ми поділимо руську землю по Дніпру. Я князюватиму у Чернігові. Будемо жити мирно у братолюбстві, нехай затихнуть усобиці та заколоти.

Н е с т о р. Так і князювали брати спільно, доки у 1036 році не помер Мстислав. Від тоді став Ярослав самовладцем Руської землі.

 

Завдання

- Скільки синів було у Володимира? Як вони називались?

- Що сталося з братами Глібом, Борисом та Святославом?

- Чому Ярослав розпочав боротьбу проти Святополка?

- Коли і як переміг Ярослав Святополка?

Розповідь вчителя

Через два роки боротьба розгорнулась між Мстиславом Тмутарокан­ським та Ярославом. Досвідчений воїн та полководець Мстислав вщент розгромив Ярославове військо, а самому київському князю довелося тікати до Новгорода. Проте на Ярослава чекала несподіванка: прибули посланці від брата Мстислава і передали послання князя: «Брате, ти старший. Вертайся до Києва і князюй собі над правобережною частиною. А я буду князем Лівобережжя».

У 1026 р. між братами було укладено мирну угоду, за якою вони поділили між собою Русь-Україну на окремі володіння по Дніпру: Ярослав став княжити у Києві, а Мстислав - на Лівобережжі, з центром у Чернігові. Як повідомляє літописець, стали вони обидва жити «у братолюбстві й злагоді, припинились усобиці, заколот, була тиша на землі Руській».

 

У 1036 р. Мстислав помер, і Ярослав Володимирович став, за виразом Нестора-літописця, «самовладцем Руської землі».

Робота в зошиті

1019-1054 - правління Ярослава Мудрого

Висновок

Завдяки таланту політика й сильній волі Ярославу вдалося закріпитися на київському предстолі.

 

2. Розбудова Києва. Церковне та культурно-освітнє життя.

Вчитель

Але мудрість Ярослава

Вся була в його ділах

І державнім будівництві

Владі, устрої, судах.

Так, саме прийшовши до влади Ярослав Мудрий почав займатися розбудовою Київської Русі, зокрема столицею Київ.

Що саме зробив Ярослав ми взнаємо із інсценізації.

Інсценізація

Нестор. Рік 1051. Київ, Софіївський Собор.

Ярослав. Нарешті я дочекався того дня, коли ти, Іларіон, священик церкви Спаса із села Берестова, став митрополитом Ки­ївським.

Іларіон. Чи не занадто це рішучий крок, князю, без згоди константинопольського патріарха висвячуватися?

Ярослав. Іларіоне! Подивись навколо: такої могутності, ве­личі, потужності Русь не знала за жодного князя. Наша Русь ста­ла централізованою державою, яка змусила себе поважати навіть Константинополь. Візантія нам віднині не указ: вона занурилася у свої внутрішні проблеми, до того ж і Західна Європа стоїть за на­ми. Як не використати таку нагоду, утворивши незалежну церков­ну ієрархію!

Іларіон. Недаремно народ прозвав тебе Мудрим. Про всіх пі­клуєшся, про все дбаєш: і пом'якшив данину, що пожвавило роз­виток економіки, і побудував нову оборонну лінію на півдні. Але найбільшою твоєю заслугою є розбудова Києва.

Ярослав. Так, Київ — то моя гордість. Нині місто виглядає суперником самого Константинополя: Софіївський Собор, Золоті Ворота, монастирі св. Георгія та св. Ірини, вали, башти, форте­ці — все це є моєю гордістю. Недаремно ж Київ називають окра­сою Русі!

Іларіон. На цій благодатній землі християнська віра буде розквітати, плодитися та поширюватися. Якщо один землю зоре, другий її засіє, а інші жнуть та їдять їжу. Так і ти: після хрещення Русі твоїм батьком Володимиром ти засіяв серця віруючих книж­ним словами. Добре робиш, що запрошуєш писарів, які переклада­ють з грецької слов'янською мовою Святе Писання.

Ярослав. Адже велика буває користь від учення книжного; книги наставляють на дорогу покаяння, бо від слів книжних зна­ходимо мудрість і стриманість. Адже це річки, що наповнюють всесвіт, це джерела мудрості; у книгах невимірна глибина; ними ми в печалі тішимося; вони є мудрість! Тому у Святій Софії розміс­тилися і школа і бібліотека, створені за моїм наказом.

Робота з ілюстраціями: Софіївський собор, Золоті ворота, монастирі святих Георгія та Ірини.

Робота в групах (поділ учнів на 4 групи, кожна група отримує завдання та дає відповідь на запитання після нього)

1 група:  Софійський  собор

Робота з документом

Софійський  собор, за рішенням ЮНЕСКО (1990 р.) належить до числа скарбів світової культури. Назва собору походить від грецького слова “софія”, що в перекладі означає мудрість. Присвячений “мудрості християнського вчення”, він стверджує перемогу християнства над язичеством на Русі.

Софія дає нам уявлення про велич і красу архітектури Київської Русі. В усій Європі жодна споруда XI ст. не могла зрівнятися з Київським собором. Його довжина (без виступів) дорівнює 37 м., а ширина 55 м. Вінчали собор тринадцять куполів, які поступово збільшувались від малих по краях до більшого центрального. Куполи і дах були вкриті листовим свинцем.

   Перед тим, хто входить до храму, відкривається мозаїчна     шестиметрова фігура Марії-Оранти  (“тієї що молиться”). Для   середньовічного   киянина вона була захисницею міста, держави, його особистого щастя, майна.

Бокові частини собору, стіни  другого поверху та башт прикрашено фресками, яких збереглося понад  2000кв.м.

Цікаві за змістом фрески Софії, адже розпис присвячений сюжетам, здавалося б, зовсім недоречним культовій споруді: сценам   полювання та іграм на іподромі.

На стінах Софії збереглися старовинні написи-графіті (у перекладі з французької - видряпані). Стіни цієї чудової споруди є своєрідними сторінками літопису. Протягом багатьох століть ті, хто бував у соборі, писали на них свої імена, креслили знаки і малюнки, повідомляли про хвилюючі події. Графіті повідомляють про смерть Я. Мудрого 20-го лютого 1054 року, про поховання 14 квітня 1093 року його сина Всеволода та ін.

У соборі зберігається біломармуровий саркофаг, в якому був похований Ярослав Мудрий.

Дослідження собору триває вже понад 150 років. Про Софію Київську написано сотні наукових праць. Незважаючи на це, стіни Софії відкривають усе нові та нові таємниці. Вони розповідають про досягнення давньоруської культури, що відіграла таку важливу роль у формуванні культур України.

Завдання

- Розкажіть про Софіївський собор.

 

2 група: Золоті Ворота

Робота з документом

Золоті ворота — один з небагатьох пам'ятників Києва, що частково зберігся з часів правління князя Київської Русі Ярослава Мудрого.В давнину Золоті ворота були частиною міцного фортифікаційного комплексу, що оточував  Київ, нарівні з високими валами довжиною 3,5 кілометра, глибокими ровами і т.д. Вони являли собою кріпосну башту з широким проїздом, кам'яними брамами, побудовану за технологією змішаної кладки: шари каменів поєднувалися з рядами плінфи. Ворота були увінчані церквою Благовіщення з єдиним куполом, оздобленою мозаїками і фресками. Можливо, саме позолочений купол цього храму, у якому в ясну погоду відбивалися сонячні промені, заливаючи світлом всю споруду, може пояснити назву воріт. Також ймовірно, що епітет «Золоті» вони отримали від воріт Константинополя, які виконували аналогічні функції. Це далеко не всі версії, що трактують назву цієї пам'ятки старовини.

Ворота були головним в'їздом до столиці. Вони виявились настільки міцними і надійними, що ніколи і нікому із загарбників не вдавалось потрапити до міста крізь них. Ординці хана Батия, ймовірно, частково зруйнували їх в 1240 році, але при цьому вони потрапили в місто з боку Печерських воріт (у районі сучасного Майдану).

У 16-17 століттях Золоті ворота згадуються в записках мандрівників і зустрічаються на малюнках; напівзруйнованими. Вони занепадають аж до 1832 року, коли їх частково укріпили. У 1982 році, до 1500-річчя Києва, Золоті Ворота були повністю реконструйовані. Залишки укріплень 11 століття накрили спеціальним павільйоном-макетом, що відтворює образ Золотих воріт. У цьому павільйоні знаходиться експозиція, присвячена історії будівництва, існування і реконструкції головних Воріт древнього Києва. Центральною частиною експозиції є залишки стін стародавніх воріт. Частково відтворений також інтер'єр церкви Благовіщення.

Окрім музею, в приміщенні Золотих воріт проходять акустичні концерти, театралізовані вистави та ін.

Завдання

- Розкажіть про Золоті ворота.

 

3 група: Церква святої Ірини

Робота з документом

Ірининський монастир у місті Ярослава було засновано у 1030-х роках одночасно із Георгіївським храмом. Літопис про цю подію пише так: "У рік 6545 (1037)...[він звів] монастир святого Георгія [Побідоносця] і [монастир] святої Орини". Названо монастир та головний храм було на честь небесної покровительки дружини Ярослава Мудрого Інгігерди (у хрещенні Ірини)- Святої Ірини. Це був досить великий багатобаневий храм у візантійському стилі.

Завдання

- Розкажіть про церкву Святої Ірини.

4 група: Церква Святого Георгія

Робота з документом

Перший храм на цьому місці було споруджено Ярославом Мудрим 1037 року. Ця церква була зруйнована під час монголо-татарської навали на Київ 1240 року.

Храм багато століть лежав у руїнах, аж поки 1674 року на давніх фундаментах з благословіння Лазаря Барановича було споруджено дерев'яну Георгіївську церкву.

Знаходилася на сходженні вулиці Золотоворітської та Георгіївського провулка.

1934 року церкву, як і багато інших київських храмів, було знищено.

Отже, як бачимо, князь Ярослав доклав великих зусиль для розбудови країни. Особливо вражаючими були масштаби будівництва в Києві.

Завдання

- Розкажіть про церкву Святого Георгія

Вчитель

Доля бібліотеки князя Ярослава Мудрого і сьогодні залишається однією з нерозгаданих таємниць історії. Досі її не знайдено. Деякі вчені вважають, що вона збереглася в Софійському Соборі й загинула під час штурму монголами Києва в 1240 році. Проте залишається незрозумілим, чому тоді вцілів сам собор. Історики – аматори та журналісти висували версії, що бібліотека начебто замурована в підземеллях Межигірського монастиря на околицях Києва. Проте підтверджень цього припущення немає. Сучасний український історик М.Котляр припускає, що після смерті князя його книжкове зібрання було поділене між найбільшими церковними і монастирськими бібліотеками Києва. Проте і досі залишаються ті, що не втрачають надію відшукати бібліотеку Ярослава Мудрого.

Висновок

Отже, як бачимо, князь Ярослав доклаввеликих зусиль для розбудови країни. Особливо вражаючими були масштаби будівництва в Києві.

 

3.«Руська правда».

Вчитель

За Ярослава Мудрого було складено перший звід писаного давньоруського права «Руська Правда». “Руська Пpавда” – збіpник (кодекс) законів з окpемих питань цивільного, сімейного, фінансового та кpимінального пpава. Цю пам’ятку стаpовини впеpше відкpито в 1738 p. і видано в 1767 p. Але з того часу й донині існують pізні думки істоpиків щодо її походження (в Києві чи Hовгоpоді) та часу написання (до князя Яpослава чи за Яpослава).

Існують тpи pедакції “Руської Пpавди”: Hайдавніша (Коpотка), Розшиpена та Скоpочена. Коpотка “Руська Пpавда”, що складається з 17 паpагpафів (законів), написана за життя Яpослава Мудpого в 30-х pоках ХІ ст.

Перегляд відеоролика «Руська Правда»

Завдання

- Про що розповідає нам «Руська правда».

Вчитель

Князь судить злочинців (малюнок з літопису) у pозміpі 40 гpивень. До вищої міpи покаpання (смеpті) засуджували тільки холопа, якщо він убив вільну людину. Особливо високі штpафи пpизначалися за нанесення тілесного каліцтва та обpазу честі людини.

Завдання

- Чи моло вплив на написання «Руської правди» прийняття християнства Володимиром Великим?

Вчитель

Це було зумовлено впливом Божих Заповідей: “Не убий”, “Не кради”, “Не пожадай”.

Так, за відтяту pуку кpивдник платив штpаф – 40 гpивень (як за вбивство), а за відтятий палець – 3 гpивні. Якщо навмисне пошкодив (відpізав) боpоду або вуса, то за обpазу честі платив штpаф – 12 гpивень. Різні pозміpи штpафу визначались за втечу смеpда, кpадіжку чужого коня тощо.

           Словникова робота

«Руська Пpавда» – збіpник (кодекс) законів з окpемих питань цивільного, сімейного, фінансового та кpимінального пpава.

Висновок

Упорядкування законодавства засвідчили намагання Ярослава піднести Русь на рівень найрозвинутіших країн тогочасної Європи

 

4.Відносини з іншими державами.

Вчитель

 Разом із внутрішньою політикою Ярослав проводив активну зовнішню політику.

У міжнародній політиці Ярослав надавав перевагу дипломатичним методам налагодження зв'язків з різними державами. Часто ці зв'язки він зміцнював завдяки шлюбам своїх дітей. Через особливу прихильність до такої політики Ярослава називали «тестем Європи».

Робота з підручником $ 8, ст. 54, 2 абзац.

• Чому Ярослава назвали тестем Європи?

Робота з ілюстраціями

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Зовнішня політика Ярослава відзначалася послідовністю  й миролюбністю, вона сприяла зміцненню міжнародного становища держави, зростанню її авторитету.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Відповідь на проблемне запитання

VІ. ПІДСУМКИ УРОКИ

Заключне слово вчителя

Літописець, вказуючи на значення діяльності князів Володимира та Ярослава, писав: «Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серце вірних, а ми живемо, користуючись з книжної науки».

 

 

 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: § 8

Додатково для тих, хто претендує на оцінки:
• середнього рівня: заповнити контурну карту ст. 7

• достатнього рівня: скласти кросворд;
• високого рівня: взяти інтерв’ю у Ярослава Мудрого

Бібліографія:

1. Барнінець О.В. Використання ігор на уроках історії у 7-8 класах Х.: Основа,

2011. — 141 [3] c. — (Б‑ка журн. «Історія та правознавство». Вип. 01 (85)).;

2.   Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К.: Видавничий центр « Академія», 2002;

3. Історія України. 7 клас. Дидактичні матеріали / Упоряд. Н. М. Морозова, Н. Н.  Харківська. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 144с.— (Б-ка журн. «Історія та правознавство», Вип.3 (34))»

4.   Історія України. 7-9 класи: Наочний довідник/ Гісем О.В., Мартинюк О.О., Трухан О.Ф. – К.; Харків: Веста, 2007;

5.   Літопис руський/ Переклад з давньорус. Л.Махновця. – К.: Дніпро, 1989;

6.   Матеріали електронної енциклопедії Вікіпедія.