Конспект уроку "Конституційні права, свободи й обов’язки людини та громадянина"

Конспект уроку з основ правознавства

«Конституційні права, свободи й обов’язки людини та громадянина»

Підготувала

учитель історії та правознавства

Пахолік Наталія Миколаївна

Тема :Конституційні права, свободи й обов’язки людини та громадянина.

Мета: ознайомити учнів з поняттями «права і свободи людини»,        «конституційні обов’язки»;

визначити основні етапи формування прав людини й розрізняти їх види;

формувати навички захисту власних прав і свобод, уміти протистояти порушенням прав і свобод людини у повсякденному житті;

надати інформацію про основні положення  Загальної декларації прав людини,

також познойомити учнів з обов’язками  громадянина України.

Обладнання: підручник, Конституція України, презентація.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Оновні поняття: права людини, права дитини, закон, гідність, декларація, держава, конвенція, хартія.

Очікувальні результати:

     –  учні зможуть називати основні права і свободи людини та громадянина;

• коментувати основні статті  Конституції України;

     – пояснювати зміст конституційних прав та свобод людини і громадянина;

     – аналізувати основні правові ситуації щодо дотримання чи порушення основних    прав та свобод людини і громадянина;

   – оцінювати важливість конституційних прав і свобод та обов’язків для громадян і держави.

Епіграф до уроку:  «Усі люди є вільні й рівні

у своїй гідності та правах».

Хід уроку

І.  Організаційний момент.

ІІ.  Актуалізація опорних  знань.

1. Юридична розминка.

Поясніть поняття «право», «особа», «закон», «Конституція», «громадянство», «громадянин».

 Пригадайте, з скількох частин складається Конституція України.

 2.Бліц – опитування:

1. Який документ на вашу думку підтверджує громадянство України?
2. Що означає поняття  «апатриди»?
3. Що означає поняття  «підданий»?
4. Що означає поняття   «біпатрид»?
5. Чи існує в нашій державі подвійне громадянство?
6. Які підстави набуття громадянства в Україні? ( навести приклади)
7. Які підстави припинення громадянства в Україні? (навести приклади)

ІІІ.  Мотивація.

Суспільство, держава нерозривно пов’язані з поняттями права і свободи. Почуття свободи,рівності,власної гідності, що виявляється в людстві поступово – від давньої концепції людської нерівності до філософії природних прав  людини епохи Просвітництва, « Декларація прав людини і громадянина» у Франції, «Білль про права» в США. Є такий вислів: « Хто не знає  свого минулого, той не побудує майбутнього».

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Права та свободи людини й громадянина.
2. Загальна декларація прав людини.

     3.  Права, свободи й обов’зки людини в Конституції України.

     4. Конституційні обов’язки громадян України.

Вчитель:Кожен з вас у повсякденному житті, можливо, вимовляв слова : « які я маю права», « це моє право», «я знаю свої права» ,« права людини».

  Як ви розумієте, що таке права людини?

Відповіді учнів  починаються зі словосполучення : « На мою думку,права людини – це…»

Вчитель: Шлях людства до сучасного розуміння прав людини був довгим. Спочатку права людини існували у формі моральних норм, наприклад, право на повагу, на свою власну точку зору. Такі права існують сьогодні. Вони важливі для людини, але не  належать до правових норм і законів.

       Закони, які з’явилися одночасно з виникненням держави, зробили права людини правовою концепцією. Права людини ( на працю, життя, власність, безпеку, медицину) визначалися законами, але держава, переважно, обмежувала їх. Найчастіше права, закріплені у законах держави, насправді не були реалізовані.

      Права людини – це здатністю людини існувати й розвиватися як особистість,щоб задовольняти свої потреби, здебільшого закріпленні законодавством.

    Свобода людини – це відсутність будь-яких обмежень, утисків у чомусь, можливість вибору моделі поведінки.

Часто сьогодні ми чуємо слова « права» і «свобода людини». У чому  різниця між цими поняттями? Свобода людини може бути реалізована, без будь-якого втручання держава. Держава повинна забезпечити охорону і захист цих свобод. Таким є, наприклад, свобода віросповідання, свобода думки, свобода слова.

     Сьогодні у людини є різні права, які часто поділяються на кілька основних груп.

                                                  Права та свободи людини

   2. Протягом століть людського існування права людини зазнали чимало змін. Згадайте Древній Рим і Грецію,Єгипет і Вавилон. Тисячі рабів , які створювали багатства та велич цих держав, були позбавленні будь-яких прав.

    Закони закріплюють нерівність людей відповідно до станових, майнових, релігійних, національних та іншими ознаками. Така нерівність  неможлива для реалізацію прав і свобод людини. Ряд подій , які  наближують день отримання прав людини, почалася з ухваленням у 1215 році англійської Великої хартії вольностей (Magna Carta).

   Після Великої хартії в європейських державах був прийнятий ряд документів, в яких було поширені права найвищих верств населення ( Золота булла імператора  Карла IV в 1356 році , Білль про права в Англії у 1689 році).

Сполученні Штати, які перемогли у війні за незалежність , боротьбу за права людини прийняли Конституцію 1789 році, оголосивши народ суверенним. А вже в 1791 році були прийняті перші десять поправок , які захистили б  права   їхніх городян від сваволі центрального уряду. Це й  закон отримав назву Білль про права.

        Поміркуйте і дайте відповідь: Які ви знаєте міжнародно-правові документи хх століття , що регулюють права людини? Коли і чому вони з’явилися?

Відповіді учнів.

1. Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

 2. Міжнародний пакт про цивільні та політичні права і Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурну права ( 1966).

3. Європейська конвенція про права людини ( Резолюція Ради Європи від 4 листопада 1950року).

4. Міжнародний Білль про права людини (Загальна Декларація прав людини 1948році ).

   Загальна Декларація  прав людини, яка була створена в Парижі в 1945р. діє і по сьогодні. Протягом всього часу організацією ООН  Декларація розвивалася, зміцнювала свою суть. Та на основі цієї Декларації створена ціла низка міжнародно-правових актів:

1952рік – Конвенція про про політичні права жінок;

1959рік – Декларація прав дитини;

1965рік – Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації;

1966рік – Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права;

1979рік – Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок;

1984рік – Конвенція проти катувань та інших нелюдських або принижуючих гідності видів поводження;

1989рік – Конвенція про права дитини.

3.  В нашій державі основним Законом  є Конституція України. В якому закріплені права і свободи громадян України. Ці права не можуть бути зменшенні або звуженні, а також не можуть бути скасованні.

     Кожна людина, яка знає норми Конституції України може допомагати собі та іншим людям знайти вихід у різних життєвих ситуація, які можуть виникнути у нашому житті.

4.Конституційні права ,свободи та обов’язки називають основними, оскільки вони визначають найбільш важливі, істотні відносини у зв’язки між громадянином і державою. Визнання державою прав і свобод людини і громадянина шляхом закріплення їх у Конституції та інших законодавчих актах є першим і необхідним кроком до їх затвердження та здійснення.

    Людина, яка живе в нашому суспільстві має не тільки права, а й обов’язки. У так званій Загальній Декларації прав людини говориться , що « кожна людина має обов’язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особистості».Тому у Конституція України має ряд обов’язків. Наш закон України вимага,щоб кожен громадянин неухильно дотримуватися Конституції України та законів України,щоб не зазіхав  на честь і гідність, на права та свободи. Основний Закон застерігає, що незнання законів не звільняє їх від відповідальності.

  Конституційні обов’язки:

1.Непосягати на права та свободи, честь та гідність інших людей;

2. шанувати державні символи;

3.неухильно дотримуватися Конституції України та законів України;

4. сплачувати податки й збори в порядку та розмірах, установлених законом;

5. незаподіяти шкоди природі, культурній спадщині, відшкодувати завданні збитки;

6. захищати Вітчизну, її незалежність і територіальну цілісність.

Додаток.

V.Закріплення матеріалу

   Бесіда:

- Яку роль відіграють права людини у суспільстві?

- Назвіть основні групи прав і свобод  людини.

- Назвіть,  які конституційні обов’язки громадян України є.

  Учитель. Обговоримо юридичні ситуації чи порушено у них права і які саме.

Юридична задача

1.Мати двох неповнолітніх дітей відлучилася у справах, залишивши їх вдома. Діти бавилися сірниками, і через необережне поводження з ними в квартирі виникла пожежа. Сусіди, почули плач дітей з квартири, в якій була пожежа, викликали пожежників. Після прибуття рятувальники виламали двері й проникли в квартиру. Чи правомірні їхні дії? Чи порушили вони право на недоторканість житла?

   Відповідь: Дії пожежників правомірні. Вони проникли в приміщення з метою усунення пожежі, врятували дітей, житло та майно.

2. Громадянин Симеренко при влаштуванні на роботу заповнив анкету, в якій була графа – до якої віри ви належити ? Чоловік написав, що сповідує буддизм. На підставі цього йому було відмовлено у працевлаштуванні. Чи правомірні такі дії?

     Відповіді: Дії адміністрації неправомірні, оскільки в Конституції України стаття 35 людина може сповідувати будь – яку релігію. Тому адміністрація не мала права відмовити йому у працевлаштуванні. Такої графи в анкеті не має бути.

3.22-річний   Андрій звернувся до призовної комісії з проханням звільнити в цьому році його від призову на військову службу, оскільки він навчається в педагогічному університеті на четвертому курсі.

    Відповідь: так, Андрій має право на відстрочку від військової служби в Збройних Силах України.

Тести  для закріплення.

Відповіді:

1-Б , 2- Б; 3-В; 4-В; 5-Б; 6-В; 7-В; 8-Б; 9-А; 10-Б; 11-БВАГ.

VI. Підсумки уроку

Україна– незалежна держава, робить свої перші кроки у цьому демократичному процесі, виборює право стати цивілізованим суспільством, яке поважає людську гідність, права і свободу своїх громадян.

1. Закріплена у законодавстві та забезпечена державою можливість суб’єкта мати юридичні права та нести юридичні обов’язки – це …

А) законні інтереси;

Б) правоздатність;

В) юридичні вчинки.

2. Церква (релігійні організації) в Україні:

            А) є державною установою;

            Б) відокремлена від держави;

            В) утворюється з метою підтримки державної політики.

3. До юридичних дій належать:

А) народження;

Б) смерть;

В) призов на військову службу.

4. Не є джерелом міжнародного права:

А) міжнародні договори;

Б) міжнародно-правові звичаї;

В) народні звичаї.

5. Що є основним національним багатством в Україні?

А) людина;

Б) земля;

В) права людини.

6. Кому належить право визначати і змінювати конституційний лад в Україні?

А) виключно Верховній Раді України;

Б) виключно Президенту України;

В) виключно народом.

7. Чи можливе укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України?

А) можливе;

Б) неможливе;

В) можливе після внесення відповідних змін до Конституції України.

8. Відповідно до ст. 1 Конвенції ООН про права дитини, дитиною вважається людська істота віком:

А) до 14 років;

Б) до 18 років;

В) до 16років.

9. Основний документ із прав людини, що був прийнятий 10 грудня 1948 року у Парижі Генеральною Асамблеєю ООН, - це:

            А) Загальна декларація прав людини;

             Б) Статут ООН;

В) Міжнародний пакт про громадянські і політичні права.

Г)Хартія прав людини.

10. Розташуйте у хронологічній послідовності (за роками прийняття):

А) Міжнародний пакт про громадянські та політичні права.

Б) Загальна декларація прав людини;

В) Декларація прав дитини;

Г) Конвенція про права дитини.

Додаток 1

Конституція України - Розділ II

ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА.

Стаття 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя.

Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.

Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності.

Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла.

Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Стаття 35. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання.

Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Стаття 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Стаття 46. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 47. Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Стаття 48. Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Додаток 2

Конституція України - Розділ II

Стаття 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Стаття 65. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Стаття 66. Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Стаття 67. Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Стаття 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Словник

Права людини – це можливості людини існувати й розвиватися як особистість, задовольняти свої потреби, здебільшого закріплені законодавством.

Конституція – Основний Закон України.

Загальнолюдські цінності – цінності, які мають значення для збереження і розвитку людства на різних станах його існування і є основою для співпраці та взаєморозуміння між людьми.

Рівність – вимога, у відповідності з якою забезпечується однакове соціальне положення людей, які належать до різних соціальних і етнічних груп.

Гідність – моральне поняття, що виражає уявлення про цінність особи і передбачає вимогливість і повагу до самої себе та інших, а також поважливе ставлення до неї збоку суспільства.

Закон – документ,нормативний акт, який має вищу юридичну силу, приймається законодавчим органом держави в особливому порядку.

Декларація – офіційне проголошення державою, політичною партією, міжнародними організаціями головних принципів їхньої діяльності, програмних позицій, повідомлення про суттєву, принципову зміну в їхньому статусі.

Держава – суверенна, політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціально неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна через право свої накази робити загальнообов’зковим для населення всієї країни, здійснювати керівництво й управління загальносуспільними справами.

Конвенція – угода, міжнародний договір з якогось одного спеціального питання, що визначає права й обов’язки держав у певній окремій галузі.

Ратифікація – затвердження верховним преставницьким органом державної влади міжнародного договору, який після цього набирає юридичної сили для цієї держави.

Хартія – у середні віки документ, що засвідчує які-небуть права або привілеї.