Конспект уроку "Любов - основа подружнього, родинного та суспільного життя (ІІ)

Тема: Любов – основа родинного, подружнього і суспільного життя (ІІ)

Мета: продовжувати розкривати справжню суть любові між чоловіком і жінкою, з допомогою Святого Письма показати , що чоловік і жінка – дві рівноправні половинки єдиного цілого, покликані до взаємного дарування; виховувати почуття відповідальності, гідності, вміння не так брати як дарувати; розвивати пам'ять, логіку, творче мислення.

                                          Хід уроку

І.Організаційні моменти.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  Ми продовжуємо розглядати тему  любові між чоловіком і жінкою.          

Пригадаймо:

• Що таке любов?
• Які є види любові?
• Чи бажає хтось процитувати напам’ять «Гімн Любові»? 
• Прочитайте свої вислови про любов.
• Як ви думаєте, хто головніший в родині: чоловік чи жінка?
• Чи має бути в родині поділ на чоловічі і жіночі обов’язки?

Сьогодні ми з’ясуємо  з допомогою Святого Письма для кого і для чого створив Господь жінку і яка роль чоловіка в її житті (запис теми і мети уроку).

ІІІ. Читання Святого Письма Бут.2.15-25.  Виразне читання учнями Біблії.

• Для чого Господь створив жінку?
• «Не добре чоловікові бути самому; сотворю йому поміч, відповідну до нього.»
• На що вказує автор словами: «Це справді кість від моїх костей і тіло від мого тіла…Так то полишає чоловік свого батька і матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним тілом?»
• Чоловік і жінка – єдине ціле, кожен з них гідний поваги і підтримки.
• Отже чоловік і жінка вже від початку були створені для того, щоб не тільки бути разом, а й щоб жити одне для одного.

Знаєте, чому жінку створено з ребра? Не з голови – щоб не каверзувала над чоловіком! Не з ноги – щоб чоловік не принижував! А з ребра – бо ближче до серця, щоб зручно було пригорнути, бо рівноправна!

  Продовжуємо читати Бут.3. 14 -20

• Які були наслідки гріхопадіння чоловік і жінки? (тягти буде тебе до твого чоловіка, а він буде панувати над тобою).
• Ісус відкупив нас від цих наслідків. В Ісусі Христі ми  стали вільними. Іван Богослов пише: Коли ж ходимо у світлі, як він сам  - у світлі, ми маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, нас очищує від усякого гріха. І Івана 1.7.  І саме в любові, яка  робить нас дітьми Божими є можливість для чоловіка і жінки позбутись цієї спадщини гріха. В цьому і полягає роль подружжя, в якому узаконюється і благословляється любов між чоловіком і жінкою. В чоловіка і жінку Господь вклав силу, яка притягує їх і наповнює їх серця тугою, аж поки не зустрінуться у любові. Ця сила є статевим потягом, який ушляхетнюється духовною любов’ю у подружжі і підносить людину понад інстинктами.

   Читання Еф.5.25 – 33

    Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і видав Себе за неї, щоб освятити, очистивши водяним купелем у слові, щоб поставити її Собі славною Церквою, щоб була свята й непорочна!

Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе… Ця таємниця є велика, а я говорю про Христа та про Церкву.

• До чого прирівнюється любов між чоловіком і жінкою?
•  Що Ісус зробив з любові до Церкви?
• Чи буває любов без жертовності?

   Читання І Петра 3.1-7.

Так само, дружини, коріться своїм чоловікам…

    ІV. Праця в групах: скласти список обов’язків жінки (для хлопців) і чоловіка (для дівчат) для того, щоб в родині були затишок і мир (10хв.)  Увага! Спочатку записати 10 пунктів. Після прочитання дітьми відповідей – знову завдання: вибрати з них 5 найголовніших, потім – 3. Наступне завдання: записати 10 рис характеру  жінки/ чоловіка, які, на вашу думку, важливі у подружжі. Спочатку – 10 рис, після зачитаного – вибрати 5 рис, потім –  3  та - 1 рису.

Представлення  відповідей  від кожної групи. 

Що вам допомагало робити саме такий перелік?  Пропоную вам перелік причин незгоди між чоловіком і жінкою, визначений соціологами.

         На запитання чого не люблять чоловік у жінці  чоловіки дають таку відповідь:

1. Постійне докучання жінки, якій важко вгодити.
2. Марнотратність.
3. Невміння хазяйнувати.
4.  Забагато випиває.
5. Пліткування
6. Тривале перебування поза домом.
7. Бажання командувати.
8. Самолюбка.
9. Неохайна.
10.  Заглядає за іншими.

А що не люблять жінки у чоловіках?

1. Коли чоловік п’є.
2. Не хоче допомагати.
3. Самолюбний.

4.  Впертий.
5. Скупий
6. Не дбає за дім.
7. Командує.
8. Легковажить жінкою.
9. Постійно невдоволений.
10.  Коли грає в карти і курить.

Послухайте  приповідки з книги Ісуса Сираха:

Коли в жінки на язиці доброта і скромність, то й чоловік її інакший ніж звичайні люди.

Хто жінку здобуде, той щастя починає: помічницю – з ним споріднену, стовп для опертя.

Де  нема огорожі, там майно грабують; де жінки немає – чоловік стогне, блукаючи (36.23-25).

Щасливий чоловік, що добру жінку має, - число його днів подвійне.

Чеснотлива жінка чоловіка звеселяє, він проживе літа свої в мирі.

Добра жінка – це добра частка, вона дається тим, що Господа страхаються.

Чи багатий він, чи вбогий – у нього серце зичливе, і обличчя в нього завжди веселе.

 Турбота безстидної жінки – неслава, сором’язлива ж дочка й свого мужа стидається.

Жінка, що шанує свого чоловіка, - для всіх вона явище мудрості; а та, яка не шанує, - знана з безбожної гордості (26.2- 4,24.26).

Послухайте тепер приповідки Соломона.

Цнотлива жінка – вінець для чоловіка, а безсоромна – немов гниль у його кістках (12.4)

Хто ходить у своїй невинності правдиво, щасливі його діти після нього (20.7)

Блудниця – глибока яма, вузька криниця – чужинка. Неначе харцизяка, вона засідає і між людьми зрадників множить (23.27)

Жінку цнотливу – хто її знайде? Ціна її вища над перлини! Серце її мужа покладається на неї; йому не бракуватиме прибутку (31.11)

Краса - річ оманлива, врода марна; жінка що Господа боїться – така хвали достойна! (31.30)

• Чи має бути в подружжі поділ на чоловічі і жіночі обов’язки?
• Як ви ставитесь до такого варіанту, коли вихованням дітей займається чоловік, а жінка  - кар’єрою?
• Чи відомі вам такі випадки і які наслідки? 

V. Закріплення теми.  У житті насправді набагато важче і передбачити до кінця якусь ситуацію важко. Зрозуміло одне: без терпеливості, взаємопрощення і любові не можливо бути щасливим в подружжі. Старенькі подруги, які відсвяткували діамантове весілля (60років разом) на запитання «Що є любов?» відповіли: «Що є любов? Це коли двоє зуміють усе своє життя прожити віддано і вірно.» Чимало читали ми про життєві історії. Послухайте:

      Сільська красуня Анничка вийшла заміж за незрячого і глухонімого парубка і щаслива з ним у шлюбі вже 50 літ.

    Відомий науковець і викладач, перебуваючи на засланні як член Гельсінської групи одружився з коханою дівчиною, яка приїхала до нього розділити недолю і поневіряння. Ця подружня пара разом вже  більше тридцяти років. І досі вони виглядають молодими і закоханими. Можна навести безліч прикладів. Та сьогодні я  хотіла б прочитати один лист матері до сина (журнал «Духовне життя», -2008).

    Цей випадок трапився декілька років тому. Усі жили очікуванням Різдва: вибирали ялинки та подарунки. Лише я забутий на чужині: ані сім’ї, ані товариша. Навколо порожнеча та відсутність любові..І ось зі смутком та жалем я згадав про пакунок листів, котрі зумів зберегти , незважаючи на усі випробування нашого неспокійного теперішнього часу. Вийняв конверти із валізи і знайшов потрібного листа.

      Це був лист моєї покійної матері, яка 27 років тому померла. Велике щастя, що я згадав про нього! Переповісти його неможливо, тому варто процитувати повністю.

      «Дорога дитино моя, Миколко. Ти нарікаєш на власну самотність. Якби ти знав, як мені боляче і сумно від твоїх слів! Я б з радістю приїхала переконати тебе, що ти не самотній і не можеш бути одиноким. Але ти знаєш – я не можу залишити тата, він дуже хворіє і будь – якої миті йому може знадобитися догляд. А тобі необхідно готуватися до іспитів, закінчувати  університет…Ось, почитай лишень, чому я ніколи не почуваюся самотньою.

       Чи знаєш ти, що людина самотня тоді, коли нікого не любить? Любов – це ниточка, котра пов’язує нас із коханою людиною. Таким же способом ми компонуємо букет. Люди – це квіти і в букеті їм вже не одиноко. Тільки – но пуп’янок лусне, почне виточувати дивний аромат, садівник миттєво бере його у до букету.

      Те ж відбувається з нами, людьми. Любляче серце завжди квітує, воно дарує свою любов безкорисно, як пуп’янок аромат. Тоді людина не самотня – серце її належить іншій людині: живе думками, клопотами, радощами і терпіннями іншого серця. Тоді й часу немає відчути власну самотність або роздумувати: одиноко мені чи ні? Любов спонукає людину забути своє власне «я»: щомиті жити ближніми, для ближніх. І це називається щастям.

     Я  вже бачу твої допитливі голубі очі і чую тихе заперечення, що це лише пів щастя, а цілковите щастя тоді, коли і тебе люблять. Але шепну тобі на вушко маленьку таємницю: хто любить по – справжньому, той не очікує винагороди.

     Увесь час вираховувати і перепитувати: «Що мені дасть ота любов?» -неможливо. Чи взаємна ця любов? Можливо, я люблю більше а мене менше? Чи вартує безоглядно покладатись на оту любов? Запитання невірні і недоречні: в такому випадку любові або ще немає ( не народилася) або вже немає (померла). Оте обережне вимірювання і зважування перекриває живий струмінь любові, що б’є із серця. Навколо такої людини утворюється не просякнута і не зігріта його ж серця порожнеча, і оточуючі це відчувають. Від такої людини відвертаються – з нею порожньо, холодно, незатишно і очікувати тепла марно. Такий стан призводить до повного за черствіння… І ось людина сидить у цілковитій самотності, обділена, нещасна…

       Ні, мій дорогенький, треба, щоб любов вільно била ключем із серця і не варто тривожитись взаємністю. Треба окрилювати всіх своєю любов’ю, треба любити оточуючих і тим самим спонукати до любові. Любити – це не півщастя, а якраз повнота щастя. Визнай цю істину і навколо тебе відбуватимуться дива. Звернися до джерела свого серця, випусти власну любов на волю, нехай її промені осіняють і зігрівають навколишніх. І незабаром відчуєш як до тебе звідусіль течуть потоки взаємної любові. Як це? Просто. Твоя безпосередня цілеспрямована доброта, твоя безперервна і безкорислива любов будуть невидимо народжувати в людях добро та любов.

      Аж тоді відчуєш зворотній струмінь і приймеш «повноту щастя», якої вимагав і прагнув, як незаслужене блаженство, тоді твоє серце буде квітнути і радіти.

       Миколко, дитино моя, подумай над цим.

       І лишень відчуєш себе самотнім, пригадуй мої слова. Особливо тоді, коли мене вже на землі не буде. Будь спокійним та врівноваженим, бо Господь – наш садівник, а серця наші – квіти в Його саду.

       Ми обоє ніжно пригортаємо тебе, тато і я.     

                                                                        Твоя мама»

Дякую тобі, мамо. Вдячний тобі за любов та втіху. Знай, я завжди дочитую твого листа зі сльозами на очах.

       Лишень я дочитав, заграли дзвони на Різдвяну всенічну.

О, незаслужене земне блаженство!         

                                                                                    І.Ілін

        Любов – це Божий дар і приходить вона до щирого і покірного серця. Попросімо ж її в молитві (спонтанна молитва )

     VІ.  Домашнє завдання: напишіть твір – роздум на тему «Любов у нашому житті».