2 березня о 18:00Вебінар: Як казка допомагає навчати образотворчому мистецтву учнів 5-7 класів

Конспект уроку "Маруся Чурай - легендарна поетеса з Полтави."

Про матеріал

Конспект уроку засвоєння нових знань "Маруся Чурай - легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. Пісні Марусі Чурай, що стали народними: "Засвіт встали козаченьки", "Віють вітри, віють буйні", "Ой не ходи, Грицю...". Їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи".

Перегляд файлу

 

Тема уроку.  Маруся Чурай - легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. Пісні Марусі Чурай, що стали народними: "Засвіт встали козаченьки", "Віють вітри, віють буйні", "Ой не ходи, Грицю...". Їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи.

Мета: ввести восьмикласників у пісенний світ Марусі Чурай - легендарної української піснетворки, допомогти зрозуміти велич і трагізм її життя, усвідомити, що добра слава про обдаровану людину живе у віках, що поет - активний творець духовності; удосконалю­вати вміння аналізувати пісенні твори, визначати роль народнопоетичних образів, збагачувати духовний світ учнів красою твор­чості Марусі Чурай.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: аудіозапис пісень

Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це - голос наш, це - пісня, це - душа.

Л.Костенко

Хід уроку

І. Організаційний момент

Звучить музика.

Слово вчителя. Кожна народна пісня складається упродовж років — звісно, хтось перший створює основу сюжету, а потім протягом років чи навіть сторіч виконавці подають до нього щось своє, або щось викидають чи змінюють… Таким чином пісня побутує в багатьох варіантах, а ім’я людини, яка створила пісню, назавжди забувається. Але є й винятки — коли талант народного пісняра настільки великий, що люди пам’ятають автора. І хоча пісня й стає по-справжньому народною, ім’я її творця живе в часі так само як живуть його безсмертні твори.

           Такою була поетеса та піснярка з Полтави Маруся Чурай. Дівчина, яка стала легендою…  В історії української культури є чимало недосліджених сторінок, нерозкритих таємниць. Ми не знаємо імен багатьох композиторів, поетів, авторів чудових творів.

Та, на щастя, ім'я авторки пісні «Засвіт встали козаченьки», як і деяких інших: «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю», «Грицю, Грицю, до роботи», «Сидить голуб на березі» тощо — відоме. Де Маруся Чурай, про яку ще в позаминулому сторіччі в Україні ходило чимало переказів та легенд.

1. Учитель читає уривок із роману Л.Костен­ко "Маруся Чурай"...

 (У цей час на екрані проектується портрет Марусі Чурай роботи невідомого художника або репродукція картини В.Маковського "Українська дівчина".)

2. Актуалізація опорних знань

Бесіда:

- Якою постала перед вами легендарна Маруся Чурай із однойменного роману Ліни Костенко?

-  Зверніть увагу на портрет піснярки. Про що говорять її очі, вираз обличчя?

-  Що ви хотіли б дізнатися про неї на сьогоднішньому уроці?

II. Оголошення теми і мети уроку (учні записують її в зошити).

Пісня для нашого народу – це його душа, його доля, його історія, це той живий скарб, що передається із покоління в покоління, утверджуючи наш національний корінь. Багато славних майстрів слова і музики народила земля українська. Але ми рідко задумуємося над тим, що ті величезні духовні багатства нашого народу – пісні виношували у своєму серці і чимало безіменних творців. Немає сумніву, що кожна із них мала свого першотворця, першовиконавця. Бо саме спів – основний спосіб творення пісні. Хто вони? Якими були ці заховані із нашої історії творці національної української пісні? Нерідко час не зберігав їхніх імен. Але пісня продовжувала жити…

III. Опрацювання навчального матеріалу.

Виходить Маруся Чурай.

Маруся Чурай

Уже століттями мене називають «дівчиною з легенди». Можливо, тому, що реальність мого існування ще не до кінця документально-підтверджена. Збереглася лише величезна кількість переказів, легенд та моїх власних пісень («Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «шумить-гуде дібровонька», «Сидить голуб на березі», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»).

Архівних джерел про моє життя не залишилося майже жодних. Якщо узагальнити усі версії про походження моєї родини, то вийде приблизно такий сюжет.

Народилася у Полтаві в родині урядника Полтавського козацького полку Гордія Чурая. Датою народження найчастіше називають 25 січня 1625 року. Хата батьків стояла на березі Ворскли. Нині приблизно можна визначити це місце, бо знаходилось воно недалеко Хрестовоздвиженського монастиря, який зберігся до сьогодні.

Батько мій Гордій Чурай був людиною хороброю і чесною. Гордій був людиною авторитетною у рідному краї, користувався пошаною і повагою серед товаришів, гідно захищав права свого народу, брав участь у козацьких звитягах. Він палко любив свій рідний край і ненавидів його ворогів. Якось під час сварки із шляхтичем, не витримавши його знущань із народу, вихопив шаблю із піхов і зарубав насильника. Після цього змушений був податися на Січ. Брав участь у численних боях проти польської шляхти, У 1637-у потрапив у полон і був страчений у Варшаві.. Кажуть, була я такою, як і батько, запальною, правдивою, не терпіла брехні, кривди, зради.

Залишилися ми з мамою удвох. Обох нас шанували у Полтаві через нашого славного батька, а також через мій Богом даний дар складати і співати пісні. Говорять, що я мала чудовий голос, була наділена неабияким талантом імпровізації – свої думки могла викладати віршами.  Пісні мої користувалися великою популярністю в народі, їх співали і козаки, і дівчата, і всі мешканці Полтави.

Задивлялися на мене і парубки. Кохав мене син відомого гетьмана Якова Іскри-Остряниці Іван-Іскра – благородна душа. Я ж любила іншого – молодий козак, син хорунжого Полтавського полку Григорія Бобренка, свого названого брата. Але із цього кохання нічого путнього не вийшло, лише велика трагедія, відчай і смерть. Всі довідки про мене (судові акти Полтавського магістру) згоріли.

Виконання пісні  «Ой не ходи, Грицю…» (на екрані – відеокліп на цю пісню)

Пропонування учням створити асоціативний кущ на тему «Кохання і трагедія»

Після виконання інтерактивної вправи учні роблять висновок про те, що через легковажність Гриць заплатив своїм життям.

 

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Виконання пісні "Віють вітри, віють буйні"

1.Виразне читання (прослуховування аудіозапису) пісні «Засвіт встали козаченьки».

2. Обмін враженнями про пісню (за  питаннями підручника).

3. Ідейно-художній аналіз поетичного твору.

 Коло думок:

- У людської моралі два одвічні бастіони: життя для людей і життя для себе. Як ви га­даєте: на якому з бастіонів Маруся, а на яко­му - Гриць? Обґрунтуйте.

Чому Марусю Чурай називають «мало­російською Сафо»?

V. Підсумок уроку

Узагальнювальне слово учителя.

Вправа «Продовжіть речення»

1.Маруся Чурай – це...(легендарна піснярка з Полтавщини).

2.Вирушаючи у похід козаки ніколи не свистали, бо це ...(погана прикмета).

3.Козака чекатиме неприємність у поході, якщо... (кінь спіткнувся).

4.Художній засіб «трачу літа» називається... (персоніфікація).

5.Маруся варила зілля у... (вівторок).

6.Мама била Марусю за те,... (що Гриця отруїла).

7.Без милого стане світ... (тюрмою).

Домашнє завдання.

 

 

doc
Додано
27 липня 2018
Переглядів
3545
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку