3 травня о 18:00Вебінар: На допомогу вчителю: онлайн-тести «На Урок» в освітньому процесі

Конспект уроку "Мистецтво" 9 клас на тему "Авангардизм"

Про матеріал

Конспект особистісно зорієнтованого уроку з теми "Авангардизм"

Мета (формувати компетентності): предметні (уявлення про мистецтво авангарду; вдумливе сприймання художніх творів; розуміння понять авангард, кубізм, футуризм, кубофутуризм; удоско-налені виконавські навички); ключові (спілкування державною мовою: висловлювати свої почуття та переживання від сприймання творів мистецтва; спілкування іноземними мовами: сприймати твори мистецтва різних країн, народів; математична компетентність: аналізувати твори мистецтва, розуміти логіку художньої форми; основні компетентності у природничих науках і технологіях: спостерігати і відтворювати в художніх образах довкілля засобами мистецтва; інформаційно-цифрову: усвідомлення можливостей використання сучасних цифрових технологій для художньо-творчого самовираження; уміння вчитися впродовж життя: готовність відшукувати нові шляхи художньо-творчого розвитку; інформаційно-цифрову: усвідомлення можливостей використання сучасних цифрових технологій для віртуальних подорожей; ініціативність і підприємливість: ініціативність щодо участі у творенні нових мистецьких продуктів; прагнення до творчої самореалізації; соціальну та громадянську: сприймання мистецького твору як форми самовираження людини; дбайливе ставлення надбань інших культур; розуміння значущості мистецтва для суспільного розвитку; обізнаність і самовираження у сфері культури: усвідомлення потреби збереження художнього надбання людства; екологічну грамотність і здорове життя: розуміння гармонійної взаємодії людини та природи, сприймання довкілля як об'єкт для художньо-образної інтерпретації).


Перегляд файлу

Тема. Авангард: кубізм, футуризм, кубофутуризм. Кубізм, футуризм і кубофутуризм у живописі, графіці, скульптурі.

Мета (формувати компетентності): предметні (уявлення про мистецтво авангарду; вдумливе сприймання художніх творів; розуміння понять авангард, кубізм, футуризм, кубофутуризм; удоско-налені виконавські навички); ключові (спілкування державною  мовою: висловлювати свої почуття та переживання від сприймання творів мистецтва; спілкування іноземними мовами: сприймати твори ми-стецтва різних країн, народів; математична компетентність: аналізувати твори мистецтва, розуміти логіку художньої форми; основні компетентності у природничих науках і технологіях: спостерігати і відтворювати в художніх образах довкілля засобами мистецтва;  інформаційно-цифрову: усвідомлення можливостей використання сучасних цифрових технологій для художньо-творчого самовираження; уміння вчитися впродовж життя: готовність відшукувати нові шляхи художньо-­творчого розвитку; інформаційно-цифрову: усвідомлення можливостей використання сучасних цифрових технологій для віртуальних подорожей; ініціативність і підприємливість: ініціативність щодо участі у творенні нових мистецьких продуктів; прагнення до творчої самореалізації; соціальну та громадянську: сприймання мистецького твору як форми самовираження людини; дбайливе ставлення надбань інших культур; розу-міння значущості мистецтва для суспільного розвитку; обізнаність і самовираження у сфері культури: усвідомлення потреби збереження художнього надбання людства; екологічну грамотність і здорове життя: розуміння гармонійної взаємодії людини та природи, сприймання довкілля як об’єкт для художньо-образної інтерпретації).

 

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності:

Знаннєвий компонент. Учні:

– розуміють особливості стилю і напрямів мистецтва авангарду;

– знають спадщину видатних діячів світового та вітчизняного мистецтва.

Діяльнісний компонент. Учні:

     – виконують живописні й графічні композиції;

     – застосовують знання про стиль і напрями мистецтва авангарду для самореалізації;

 – застосовують набуті знання і вміння в художньо-творчій і соціокультурній діяльності, під час виконання проектів.

Ціннісний компонент. Учні:

– інтерпретують і порівнюють твори мистецтва різних стилів і напрямів;

– оцінюють твори видатних діячів мистецтва України й світу;

– усвідомлюють і оцінюють роль людини у створенні історичної і культурної спадщини України та світу; значення загальнолюдських, естетичних і художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу.

 

Наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека й сталий розвиток»: здійснюється на основі впливу творів мистецтва у процесі виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до природи; «Громадя-нська відповідальність»: здійснюється під час опанування учнями досягнень українського мистецтва, зокрема в контексті світової мистецької спадщини; «Здоров’я і безпека»: засобами мистецтва сприяти гармонізації інтелектуальної та емоційної сфер особистості; «Підприємливість і фінансова» грамо-тність»: формування проактивної особистості.

 

Тип уроку: комбінований урок.

Оснащення: підручник для 9 класу Л.М.Масол, комп’ютер, медіазасоби; візуальний ряд (презентація за темою уроку, репродукції картин і скульптур авангардизму, кубізму, футуризму і кубофутуризму, відеосюжети про яскравих представників авангардизму); музичний ряд (одноактний балет Е. Саті «Парад»).

Перебіг уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда

– Назвіть художні особливості імпресіонізму.

– Назвіть яскравих представників імпресіонізму.

– Як стиль імпресіонізму вплинув на архітектуру, живопис, музику.

Чи знаєте ви художників-авангардистів?

    ІІІ. Цілепокладання. Мотивація навчальної діяльності.

1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

2. Визначення очікуваних результатів.

Методичний коментар: використовуючи метод передбачень, учитель пропонує учням сформулю-вати очікувані результати уроку.

 

Зосередження учнів на завданнях, які перед ними будуть поставлені під час уроку.

Учні повинні знати:

– що таке авангард: кубізм, футуризм, кубофутуризм;

– художні особливості авангард: кубізм, футуризм, кубофутуризм;

– яскравих представників авангард: кубізм, футуризм, кубофутуризм.

Учні повинні вміти:

– сприймати лекційний матеріал;

– зіставляти і порівнювати матеріал, визначати основне;

– готувати повідомлення на основі додаткових джерел.

 

– Учні, а для чого потрібно вивчати цю тему? Що це нам дає? (Більше дізнаємось про цей художній напрям, про те, що було визначного в мистецтві).

– Чого очікуєте від сьогоднішнього  уроку? (Цікавої інформації, гарних оцінок, позитивних емоцій).

 

На уроці ми будемо працювати за таким планом :

1. Основні риси авангард: кубізм, футуризм, кубофутуризм.

2. Досягнення стилів в мистецтві.

3. Кубізм, футуризм і кубофутуризм у живописі, графіці, скульптурі.

 

Учитель. За допомогою матеріалу сьогоднішнього уроку з’ясуємо, як ці стилі змогли передати ідеї суспільства та відобразити соціальні настрої у творах мистецтва.

     IV. Цілереалізація

 1. Сприйняття й первинне усвідомлення навчального матеріалу, осмислення зв’язків і співвідношень в об’єктах вивчення.

 

Лекція вчителя (складання опорного конспекту). Презентація за темою уроку.

Учитель. За оцінками фахівців, у світі три найвідоміші художники: геній італійського Відродження Леонардо да Вінчі; великий нідерланд­ський постімпресіоніст Вінсент Ван Гог і лідер модерністів іспанець Пабло Пікассо (1881-1973). У тісній співпраці з французь­ким художником Жоржем Браком (1882-1963) П. Пікассо заснував новий авангардний напрям – кубізм, який відображав карди­нальну зміну уявлень про простір у мистецтві.

Перегляд відеосюжету про Пабло Пікассо.

 

Додатково опрацьовують матеріал підручника с. 55-56. Портрет митця.

Портрет митця

«Натхнення існує, але воно приходить під час робо­ ти», – говорив легендарний французький художник, іспа­нець за походженням, Пабло Пікассо. За дев’яносто один рік життя він написав багато картин. Пікассо також творив як графік, скульптор, кераміст, дизайнер. На полотнах багатогранного митця в різні періоди панували реалізм, постімпресіонізм, кубізм, неокласицизм, сюрреалізм. Народився П. Пікассо в м. Малазі в родині викладача живопису. Талант хлопчика виявився рано: у вісім років він написав першу картину «Пікадор», а в тринадцять став студентом Академії мистецтв у Барселоні. Починаючи з першого автопортрета 1896 р., протягом життя Пікассо зображував себе. На цих картинах реаль­на зовнішність переплітається із суб’єктивним сприйняттям автора. Водночас авто­портрети розкривають зміну стилів у його творчості (див. с. 10-11). У перший так званий «блакитний період» (до 1904 р., коли художник остаточно переїхав жити до Парижа), у його творчості переважали похмурі образи знедо­лених, холодна гама, меланхолійний настрій. «Рожевий період» рясніє яскравими костюмами акробатів, атрибутами цирку, яким захопився худож­ник. І хоча на палітрі переважали життєрадісні ко­льори, сумні очі комедіантів нерідко виражали самот­ність. Улюбленим персонажем став Арлекін. На цьо­му образі, як і на автопортретах, можна простежити стильові пошуки Пікассо.

Від експериментів із кольором живописець перейшов до аналізу форми і змі­нив інтерес до кубізму на імпресіонізм. У колажах він поєднував, здавалося б, непоєднуване. Зображені атрибути натякали на реальність, утім становили для глядачів якісь візуальні ребуси. Одним із мотивів численних натюрмортів Пікассо були музичні інструменти, насамперед гітара і скрипка. Як театральний художник Пабло Пікассо виконував декорації та кос­тюми до балету «Парад» Еріка Саті. Під час підготовки постановки худож­ник познайомився з балериною Ольгою Хохловою, яка згодом стала його дружиною (1918). Ольга не сприймала модерністських новацій і визнавала лише класичне мистецтво, тому її портрети виконані у реалістичній манері, як і більшість картин Пікассо цього періоду.

Тимчасове повернення до фігуративності виявилося відносним, оскільки разом зі зразками «неокласицизму» художник продовжував писати й кубістичні натюрморти. Коли ж світогляд художника трансформувався в сюрреалістичне бачення світу, на полотнах з’явилися монстри (мінотавр, бик), черепи. На замовлення уряду Іспанії П. Пікассо написав картину «Герніка» після того, як це іспанське містечко було вщент зруйновано під час бомбардування фашист­ською авіацією у період Другої світової війни. Художник працював несамовито й за місяць представив величезну картину в чорно-білій палітрі. Фрагменти жахли­вих сцен насильства, страждання, смерті людей і тварин вражали в композиції. Після вторгнення фашистських військ у Париж, коли до Пабло Пікассо при­йшли з гестапо, офіцер, побачивши на столі репродукцію «Герніки», запитав: «Це ви зробили?». «Ні, – відповів художник, – це зробили ви». Картина стала символом протесту проти війни. Незважаючи на песимістичну тональність, якою нерідко пройняті емоційні роботи великого іспанця, загалом вони сповнені любові до людей і віри в жит­тя. Картини Пабло Пікассо вважають найдорожчими у світі, тому не дивно, що за популярністю вони посідають перше місце не лише у відвідувачів музеїв, а й у викрадачів картин.

 

Учитель. Назва напряму виник­ла після критичного зауваження з приводу робіт Ж. Брака, що він зводить «міста, будинки і фігури до геометричних схем і кубів», і ніби­то це – «кубічні примхи». Справді, художники в простих формах – конуса, циліндра, куба тощо – намагалися знайти просторові моделі речей і явищ, у яких праг­нули передати складність і різно­маніття світу. Вони звернули увагу на природу зорових ілюзій, худож­ніх уявлень. Відмова від фігуративного живопису означала ради­кальну революцію в мистецтві.

Перегляд відеосюжету про картини Жоржа Брака.

 

Учитель. У своєму розвитку кубізм пере­жив три періоди:сезаннівський, аналітичний і синтетичний. На початковому етапі тривали експерименти з виділення геомет­ричних форм із предметів і фігур, розпочаті П. Сезанном (звідси й походить назва періоду). Під впливом його живопису, а також африканської скульптури, створено зна­менитих «Авіньйонських дівчат» П. Пікассо (1907), що знаменували народження кубізму. Художник відмовився від світлотіні й перспективи. Він зобразив масивні, незграбні, спрощені фігури дівчат контурними, ламаними лініями, розділяючи тло на уламки різної форми. Картина здавалася настільки авангардною, що шокувала навіть самого автора.

Перегляд відеосюжету про картину Пабло Пікассо «Авіньйонські дівчата».

 

Другому періоду (1909-1912) притаманна дрібна деталізація зобра­женого, коли звичні об’єкти аналітично руйнують, їх ніби розкладають на окремі площини, грані, кути зору (згори, знизу, збоку тощо). Усе це комбінувалося в композицію натюрморту, рідше портрета чи пейза­жу, а кольорова палітра свідомо обмежувалася.

3 1912 року почався третій період: художники захопилися зворотним процесом – синтезуванням і почали працювати в техніці колажу та аплікації. Вони конструювали зображення з найрізноманітніших еле­ментів: графічних знаків (літер, цифр, нот), малюнків-схем, кольорового паперу, обривків газет, шпалер з орнаментом, імітацій різних фактур, мотузок, шматків дерева і тканини, листів заліза, наклейок. Усе це в уяві глядача мало складатися в певний образ (зазвичай «натюрморт»). При достатньо віддаленій схожості з оригіналом сенс твору підказувала його назва.

Перегляд відеосюжету про картини кубізму.

 

Учитель. Експерименти Ж. Брака і П. Пікассо спричинили такий резонанс, що до засновників кубізму приєдналися Хуан Гріс, Фернан Леже та інші художники.

Перегляд відеосюжету про Хуана Гріса та Фернана Леже.

 

Учні відповідають на запитання підручника с. 54. Порівнюють зразки кубізму.

Учитель. Засновником кубізму в мисте­цтві скульптури став український і американський митець Олександр Архипенко (1887-1964). Форму­вання художника розпочалося в рідному Києві, потім він жив і творив у Москві, Парижі, Берліні, Нью-Йорку. Творчість О. Архипенка пе­ревернула традиційні уявлен­ня про мистецтво скульптури. Його роботам притаманні дина­мізм, лаконічність композицій і форм, ліричність. Митець по­стійно експериментував, запро­вадив у скульптуру увігнутість і отвір, як виражальні елементи пластичного мистецтва. Вперше у світовій художній практиці він застосував простір «всередині» скульптури, акцентуючи експре­сивні можливості «нульової», на­скрізної форми – «порожнечі». Митець увів до композицій скло, дерево, метал, целулоїд, пра­цював у манері абстракціонізму і конструктивізму. Також скульптор-новатор ство­рював об’ємні рухомі конструкції, обґрунтував і сконструював особ­ливий механізм «архипентуру», відкрив новий різновид рельєфного різьблення – так зване «скульпто- малярство». Творчість О. Архипенка мала значний вплив на розвиток модер­ністського мистецтва, у тому числі архітектури та дизайну в країнах Європи та Америки.

Перегляд відеосюжету про Олександра Архипенка.

 

Учитель. Кубізм підготував художників і глядачів до сприйняття таких напрямів авангарду, як футуризм і кубофутуризм.

Футуризм виник в Італії, і пер­ шими стеши його поширювати по­ети, до яких пізніше приєднали­ся художники. Футуристи на чолі з Томмазо Марінетті ратували за творче оновлення мистецтва, спо­відували культ руху. Вони прагну­ ли відобразити динамічну форму, втілити в ній енергію сучасного життя. їхніми художніми засоба­ми та прийомами були: контраст кольорів і форм, поєднання різних ракурсів, рішучі мазки, подрібнен­ня контурів і форм, динамічні лі­нії, накладення послідовних фаз на одне зображення (принцип симультанності) тощо. Лідер і теоретик футуризму Умберто Боччоні спробував виявити засобами пластики життєву енергію і силу людини, передати в скульпту­рі рух м’язів у момент її крокування. Бунтарський живопис Боччоні наси­чено енергією і світлом, ніби випромінюючи його девіз «Абсолютний рух!»

Учні відповідають на запитання підручника с. 58.

Учитель. У своїх творах Джакомо Балла прагнув до об’єднання форми, ко­льору, руху і звуку. Картину, на якій він зобразив політ ластівки, глядачі сприймають, як стилізова­ну розкадровку. Карло Карра передав рух коня, яким керує  жокей. Футуристи збагачували живопис додатковим ви­міром – часовим. Стихія танцю привертала особ­ливу увагу Джино Северіні. Тож, демонстрація переміщення в прос­торі персонажів створювала ілюзію руху.

Перегляд відеосюжету про трьох футуристів: Боччоні, Балла,Северин.

Творче завдання с. 59.(відповіді учнів)

 

Учитель. Футуризм мав своїх представників і в музичному мистецтві. Відповідні експерименти започаткували Франческо Прателла і Луїджі Руссоло, які виступили з маніфестом «Мистецтво шумів», характерного для епохи автомобілів і літаків. Сенсаційний музичний образ потягу створив Артур Онеггер.

Перегляд відео Артур Онеггер «Пасіфік 231». Сприймання музичного образу потяга.

 

Учитель. На основі поєднання й переосмислення ідей кубізму і футуризму в образотворчому мистецтві виник напрям  кубофутуризм. Це еклектичне явище проіснувало недовго, але подарувало світові таких яскравих представників вітчизняного авангарду, як Давид Бурлюк і Олек­сандр Богомазов. Кубофутуризмом захоплювалися й К. Малевич, О. Екстер та ін. Дух бунтарства і творчого кипіння притаманний діяльності видат­ного авангардиста, поета і художника Давида Бурлюка (1882-1967). Нащадку козаків-запорожців родом зі Слобожанщини (так він писав про своє українське походження у «Спогадах футуриста») судилося стати ідеологом модернізму. Спільність багатьох достатньо зухвалих естетичних ідей єднала футуристів – поетів і художників. Володимир Маяковський вважав Д. Бурлюка своїм «дійсним учителем ». За власни­ми підрахунками художник намалював 15 тисяч картин. Їх розкидано по різних континентах, де жив і творив цей невтомний мандрівник і бунтар у мистецтві, наче підтверджуючи своє прізвище імпульсивним бурхливим характером і епатажною творчістю.

Перегляд відеосюжету про Давида Бурлюка.

 

Олександр Богомазов (1880-1930) – фундатор вітчизняного кубофутуризму, якого називають «українським Пікассо». Художник і педагог залишив у спадок не лише оригінальні картини, а й не менш цікаву теорію «якісних ритмів» (трактат «Живопис і елементи»). Експеримен­ти з ритмом збагачуються знахідками в царині колориту: живописець шукає нові співвідношення локально забарвлених кольорових плям. Отже, проголошуючи відмову від реалістичності, кубізм, футуризм і кубофутуризм змінили мистецькі уявлення про відображення простору і часу в образотворчому мистецтві. Вони відкрили шлях багатьом худож­нім стилям і напрямам XX ст., щонайперше – абстракціонізму.

Перегляд відеосюжету про Олександра Богомазова.

Словничок с. 61 (запис у зошит)

Колаж (фр. collage – клеїти) – художня техніка, сутність якої полягає у використанні в композиції різних наклейок із пласких (кольоровий папір, шпалери, тканини) або об’ємних (мотузки, шматки дерев, метал) матеріалів.

Кубізм (фр. cubisme, від cube – куб) – модерністський художній напрям із пере­важанням геометричних форм, заснований П. Пікассо і Ж. Браком на поч. XX ст.

Кубофутуризм (фр. cubofuturism) – художній напрям у поезії та образотворчому мистецтві поч. XX ст., який об’єднав авангардні явища кубізму і футуризму. Футуризм (лат. futurum – майбутнє) – радикальний літературно-художній напрям авангардного мистецтва, був поширений на поч. XX ст. Його представники оспіву­вали майбутнє як еру техніки, високих швидкостей і темпу життя.

2. Узагальнення й систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях, наближених до життєвих

1. Практична робота

– Переглянь одноактний балет Е. Саті «Парад». Зверніть увагу на костюми за ескізами П. Пікассо. Подумайте, наскільки театральний живопис Пікассо відповідає авангардній музиці балету.

2. Відповідь на запитання підручника с. 61.

3. Робота з ілюстраціями. Проаналізуйте футуристичні композиції українських художників. По-­ рівняйте їх із творами італійських футуристів і представників кубізму с. 61.

 

V. Домашнє завдання

Прочитати матеріал у підручнику с. 52- 61. Вивчити терміни с. 61.

Творча робота (с. 209).

1. Створити малюнок в авангардному стилі.

2. Створити колаж на тему музики у стилі кубізм з різноманітних матеріалів.

3. Намалюй футуристичну композицію на тему танцю як фрагмент оголошення про дискотеку.

* Створити буклет «Авангардизм: кубізм, футуризм, кубофутуризм». Створіть презентацію «Абстракціонізм – сучасна художня картина світу».

 

 VI. Рефлексивно-оцінюючий.   

1. Підбиття підсумків уроку.

2. Рефлексія.

Методичний коментар: учні по колу висловлюються одним реченням:

– Сьогодні я дізнався…

– Тепер я зможу…

– Мене здивувало…

– Я придбав…

– Я спробую…

– Урок дав мені для життя…

– Було цікаво…

– Було складно…

– Я зрозумів…

– Я відчув, що…

– Я навчився…

– Мені захотілося…

3. Цінування, оцінювання.

– Як ви гадаєте цілі, які були поставлені на початку уроку були виконані?

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Мистецтво, Розробки уроків
До підручника
Мистецтво 9 клас (Масол Л.М.)
Додано
21 лютого
Переглядів
78
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку