Конспект уроку на тему: "А. П. Чехов. Життєвий і творчий шлях. Оповідання «Хамелеон». Викриття пристосуванства і підлабузництва в оповіданні.".

Тема: А. П. Чехов. Життєвий і творчий шлях. Оповідання «Хамелеон». Викриття пристосуванства і  підлабузництва в оповіданні.

Мета: ознайомити учнів з біографією і творчістю А. П. Чехова, зі змістом оповідання «Хамелеон»; розглянути поняття «оповідання», вчити учнів визначати художні деталі і пояснювати їхні функції у прозі Чехова; розкрити у творі висміювання підлабузництва, чиношанування, підлабузництва; вчити аналізувати текст; розвивати навички виразного читання, акторські здібності учнів; виховувати зацікавлених і уважних читачів, негативне ставлення до людських вад.
Обладнання: мультимедійна презентація, портрет письменника, тексти «Хамелеона», учнівські малюнки за твором.
Тип уроку: вивчення та закріплення нового матеріалу.
Вид уроку: комбінований.

Хід уроку

  І. Організаційний момент.       
 ІІ. Перевірка домашнього завдання (здійснюється в ході уроку).
 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
 3.1. Слово вчителя: Сьогодні ми починаємо знайомитись з творчістю російського письменника, майстра короткого оповідання – А. П. Чехова. Він був наділений не тільки талантом письменницьким, а мав і надзвичайний людський талант відчувати людські страждання. Показуючи вади людей, намагався зробити світ кращим. Чехов говорив: «У людини повинно бути все прекрасне: і тіло, і душа, і одяг і думки».
 IV. Повідомлення теми та мети уроку.
 V. Сприйняття нового матеріалу.
 5. 1. Розповідь учнів життєвого і творчого шляху Антона Павловича Чехова.

  Учень 1: Антон Павлович Чехов (17 (29) січня 1860, Таганрог – 2 (15) липня 1904, Баденвейлер, Німеччина) – російський драматург і прозаїк. Батько письменника (1823–1898) – Павло Ігорович Чехов. Мати письменника – Євгенія Яківна Морозова – (1835–1919). Лікар за фахом.
 Батько письменника (1823–1898) – Павло Ігорович Чехов – народився в селі Вільховатка. Він був кріпаком, в дитинстві вчився в сільській школі, добре співав. 1840 року вивчав цукроваріння на місцевому цукровому заводі. 1841 року його було викуплено з неволі батьком. Згодом він став купцем і торговцем. Мати письменника – Євгенія Яківна Морозова – (1835–1919). Грамоті вона навчалася вдома і недовго, в 12 років втратила батька.
 Спочатку Чехов навчався в грецькій школі в Таганрозі. Грек, що утримував школу, змушував зазубрювати уроки, бив учнів лінійкою, ставив у куток на коліна на велику сіль.
 У сім'ї Чехових було семеро дітей. Серед них Антон був третім. У 8 років, після двох років навчання у грецьківй школі, Чехов вступає в Таганрозьку гімназію (нині гімназія № 2 ім. А. П. Чехова). Чоловіча класична гімназія була найстарішим навчальним закладом на півдні Росії (заснована в 1806 р.) і давала солідне на ті часи освіту і виховання. Закінчили вісім класів гімназії молоді люди могли без іспитів вступати до будь-російський університет або поїхати навчатися за кордон. Гімназія сформувала у Чехова відраза до лицемірства і фальші. Тут формувався його бачення світу, любов до книг, знань і театру. Тут він отримав свій перший літературний псевдонім «Чехонте», яким його нагородив вчитель Закону Божого Федір Покровський. Тут починалися його перші літературні та сценічні досліди. Першу драму «Безотцовщина» Антон Чехов написав у 18 років. Особливу роль у формуванні творчості Чехова зіграв таганрозький театр, заснований у 1827 році. Чехов побував у ньому вперше у 13 років, коли побачив п'єсу Жака Оффенбаха «Прекрасна Єлена».
 Пізніше в одному зі своїх листів Чехов скаже: «Театр мені давав колись багато хорошого… Раніше для мене не було більшої насолоди як сидіти в театрі …» Не випадково герої його перших творів, таких як «Трагік», «Комік», «Бенефіс», «Недаремно курка співала», були акторами і актрисами. Чехов-гімназист видавав гумористичні журнали, придумував підписи до малюнків, писав гумористичні розповіді, сценки. Гімназійний період Чехова був важливим періодом дозрівання і формування його особистості, розвитку її духовних основ. Гімназичні роки дали Чехову величезний матеріал для письменницької роботи. Найтиповіші і колоритні постаті з'являться пізніше на сторінках його творів. Можливо, однією з таких фігур був і його вчитель математики Е. І. Дзержинський –  батько майбутнього першого голови ВЧК.
 1879-го року він закінчив гімназію в Таганрозі. Того ж року він переїхав до батьків у Москву і вступив на медичний факультет Московського університету, де навчався у відомих професорів: М. Скліфосовського,               Г. Захар'їна та інших. Також 1879-го брат Антона Іван отримав місце вчителя в підмосковному місті Воскресенську. Йому виділили простору квартиру, де могла би проживати навіть родина. Чехови, котрі жили у Москві тісно, приїжджали на літо до Івана у Воскресенськ. Там 1881-го року Антон Чехов познайомився з доктором П. А. Архангельським, завідувачем Воскресенської лікарні (Чікінскій лікарні). З 1882 року, будучи студентом, він вже допомагав лікарям приймати пацієнтів. 1884-го року Чехов закінчив курс університету і почав працювати повітовим лікарем у Чікінской лікарні.
 Потім він працював у Звенигороді, де певний час завідував лікарнею. 1876-го року родина Чехових переїхала в Москву. Проте Чехов залишився до закінчення навчання в Таганрозі, заробляючи собі на життя репетиторством.
 1879 року переїхав до Москви, аби згодом вступити до університету на медичний факультет. 1880 року у 10 номері журналу «Стрекоза» виходить його перший друкований твір. 1886 року Чехов їде в Петербург, де А. С. Суворін пропонує йому стати редактором газети «Новое время». З весни 1885 року сім'я Чехових переїжджає до помістя Бабкіно неподалік Воскресенська. Тим часом Антон Павлович пише збірки творів «Пестрые рассказы» (1886), «Невинные речи» (1887). Від початку співпраці з редакцією газети Чехов відмовляється від свого псевдоніму і підписується повним прізвищем.
 Учень 2: 1887 поставлена перша п'єса Чехова «Иванов». 1888-го сім'я Чехова переселяється в маєток Лука, біля Сум, Харківської губернії, на дачі поміщиків Лінтвар'євих, аби провести там весну і літо. У Москві Чехови не відразу визначилиь із місцем проживання, та нарешті вибрали остаточний варіант: будинок на Садово-Кудринській, де жили у 1886–1890. Тут Чехов написав понад сотню повістей. 1890 року Чехов вирушає в Сибір, а згодом відвідує Сахалін – місце заслання каторжників.
 1892 року Чехов купує помістя в Мелохово. Тут він не лише багато пише у період розквіту його творчості, але й отримує значну медичну практику. 1897 року у Чехова різко загостривсятуберкульозний процес. Від цього його здоров'я наскільки слабне, що лікарі прописують йому вирушити на південь. Тому Чехов купує невеличку ділянку землі в Ялті і починає там будувати дачу. У травні Чехов одружується з О. Л. Кніппер – відомою російською акторкою Московського Художнього театру.
 У історії хвороби Чехова, яку вів у клініці лікар письменника Максим Маслов, записано, що у гімназичні та студентські роки Чехов хворів на туберкульозне запалення очеревини, але «стискання в грудині» відчував ще в 10-річному віці. З 1884 року Чехов страждає кровотечею з правої легені. Деякі дослідники вважають, що фатальну роль у житті письменника відіграла подорож на Сахалін – там усюди було бездоріжжя, тож тисячі кілометрів довелося їхати на конях, у сирому одязі й наскрізь промоклих валянках (сам Чехов і його близькі пов'язували захворювання саме з поїздкою). Інші називали причиною загострення туберкульозного процесу часті переїзди з Ялти до Москви у найнесприятливіший для здоров'я час. А також деякі біографи наголошували, що Чехов запустив хворобу і звернувся до лікаря лише у 37-річному віці.
 1904 року поставили п'єсу «Вишневий сад» – останній твір Чехова. Влітку 1904-го Чехов виїхав на курорт до Німеччини. Через раптове загострення хвороби, котре йому не вдалося побороти, письменник помер 2 (15) липня 1904 р. в м. Баденвейлері, Німеччина. Це сталося в ніч із 1 на 2 липня 1904 року. За свідченням дружини Ольги Леонардівни, «вночі він прокинувся і вперше у житті сам попросив послати по лікаря. Потім наказав подати шампанського. Антон Павлович сів і якось урочисто, голосно сказав лікареві німецькою (він дуже мало знав по-німецьки): «Ich sterbe». Потім повторив для студента або для мене по-російськи: «Я помираю». Потім узяв келих, повернув до мене обличчя, посміхнувся своєю дивною посмішкою, сказав: «Давно я не пив шампанського…», спокійно випив усе до дна, тихо ліг на лівий бік і незабаром стих назавжди».
 Труну з тілом письменника привезли до Москви, де 9 (22) липня 1904 року і відбувся похорон. Його відспівували в Успенській церкві Новодівичого монастиря. А поховали за цією ж церквою на монастирському цвинтарі, поруч із могилою його батька. На могилі поставили дерев'яний хрест з іконою і ліхтариком для лампадки. У річницю смерті А. П. Чехова 2 (15) липня 1908 року на могилі відкрили новий мармуровий пам'ятник у стилі модерн за проектом художника Л. М. Браїлівського. У 1933 році, коли закрили цвинтар на території Новодівичого монастиря, на прохання О. Л. Кніппер відбулося перепоховання Чехова за південною стіною монастиря. 16 листопада 1933 у присутності нечисленних родичів і близьких знайомих могилу відкрили, і труну на руках перенесли на нове місце. Незабаром сюди перенесли й обидва надгробки – А. П. Чехова та його батька (проте поховання П. E. Чехова залишили на старому місці).
 5. 2. Перегляд мультимедійної презентації «Зв'язок Чехова з Україною».
 5. 3. Коментар вчителя: У творчому доробку Чехова помітне місце посідають оповідання. З одним з них – «Хамелеон» – ми познайомимось сьогодні на уроці.
 5. 4. Словникова робота: самостійно виписати зі словника термінів поняття «оповідання», «художня деталь», «антитеза».
 5. 5. «Перевернуте навчання» (перевірка знань тексту оповідання).
 «Літературний диктант» (робота з картками).
1. Прізвище поліцейського наглядача … (Очумєлов).

2. Городовик Єлдирін ніс у решеті … (Аґрус).

3. Прізвище золотаря … (Хрюкін).

4. Дія твору відбувається на … (Базарному майдані).

5. Хрюкін отримав поранення від … (Укусу собаки за палець).

6. Упродовж дії змінюється поведінка … (Очумєлова).

7. Виявилось, що собака був … (Генералового брата).

8. Натовп … над Хрюкіним (Регоче).

9. Очумєлов погрожує … (Хрюкіну).

  5. 6. Розвиток творчих здібностей учнів (інсценізація уривку з оповідання «Розмова Очумєлова з Хрюкіним»).
 5. 7. Повідомлення учнів про хамелеона (група біологів).
 Хамелеон – ящірка, яка здатна змінювати забарвлення шкіри при роздратуванні, страху, зміні кольору навколишнього середовища. Назва «хамелеон» походить від імені міфічної істоти, що змінює свою зовнішність. Більш цікаву тварини, ніж хамелеон, важко собі уявити. Ящірка, сильно схожа на маленького дракона, некваплива в рухах. Але найцікавіше – ящірка здатна швидко і невимушено змінювати колір тіла, часом фарбуючи його в складні різнокольорові візерунки, стаючи схожим на папугу. Тривалий час вважалося, що таке пристосування до навколишнього середовища використовується хамелеоном тільки для маскування від ворогів і на полюванні. Але останні дослідження показали, що основна причина зміни забарвлення – страх, гнів, втома, голод, спрага. До акваріума, де знаходився хамелеон, підносили різнокольорові аркуші паперу, таким чином намагалися примусити його змінити колір, але він залишався незворушний. Та тільки до акваріуму піднесли змію – і хамелеон вмить змінив своє забарвлення.
 5. 8. Робота з ілюстраціями до твору.
 VI. Застосування знань, умінь і навичок (самостійно визначити елементи сюжету твору).
 

  VII. Підсумки уроку.
 7. 1. «Бесіда».
1. З яким оповіданням Ви познайомились на уроці?
2. Хто і чому є насправді хамелеоном?
3. Які художні деталі використовує письменник?
 7. 2. «Продовж речення».
Сьогодні на уроці я:
дізнатися більше про…
зрозуміти…
продемонструвати власні здібності…
навчитися…
 VІ. Пояснення домашнього завдання: прочитати оповідання «Товстий і тонкий», вивчити літературознавчі терміни. Скласти тест або кросворд.