Клітину відкрив Роберт Гук – англійський фізик, який працював у Оксфордському університеті. Він удосконалював конструкцію мікроскопа й дослідив з його допомогою різні об'єкти, у тому числі корок коркового дубу, розглядаючи з допомогою мікроскопа Гук побачив комірки (це були клітинні стінки). Пізніше Гук спостерігав і описав клітини таких рослин, як бузина, кріп, морква тощо.
Голландцкий вчений Антоні ван Левенгуком, який працював у кінці XVIII століття. Він відкрив одноклітинні організми (перший побачив найпростіших), еритроцити, сперматозоїди та інші клітини.
Тема уроку: Клітина як елементарна структурна одиниця живих систем. Методи дослідження клітин. Типи мікроскопії.
Мета уроку: ознайомити з історією вивчення клітини, методами дослідження клітин, типами мікроскопії; формувати знання про основні положення клітинної теорії; розвивати увагу, логічне мислення, пам'ять, мову, уміння аналізувати, порівнювати і узагальнювати інформацію; виховувати розуміння цінності біології як науки , формувати науковий світогляд, інтерес до предмета.
Тип уроку: нова тема
Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь та пояснення, опис, бесіда, повідомлення, робота з підручником),наочні (ілюстрація таблиць, м/медійна дошка).
Основні поняття: клітина, клітинний рівень організації життя, клітинна теорія, мікроскопія, центрифугування, метод мічених атомів, метод культури клітини.
Міжпредметні зв’язки історія, фізика, хімія.
Обладнання: світловий мікроскоп, фотографії вчених – дослідників клітини, Таблиці «Будова рослинної клітини», «Будова тваринної клітини», «Одноклітинні організми», «Колоніальні організми», підручник «Біологія, 9 клас» (Підручник для 9-го класу загальноосвітніх навчальних закладів; автори: Л.І. Остапченко, П.Г. Балан, В.П. Поліщук)
Структура уроку:
№ етапу |
Етап уроку |
Час (хв) |
1 |
Організаційний момент. |
1 |
2 |
Актуалізація опорних знань. |
10 |
3 |
Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети. |
1 |
4 |
Вивчення нового матеріалу |
15 |
5 |
Закріплення, узагальнення та систематизація знань. |
10 |
6 |
Підведення підсумків уроку |
2 |
7 |
Повідомлення домашнього завдання |
1 |
Хід уроку:
№ п/п |
Навчальний зміст |
Методи і методичні прийоми |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 |
Організаційний момент |
Бесіда |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2
|
Актуалізація опорних знань.
|
Бесіда з запитаннями
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3
|
Мотивація навчальної діяльності:
Сьогодні ми ознайомимося з історією вивчення клітини; розглянемо основні положення клітинної теорії та виникнення цитології як науки; та ознайомимося з основними методами дослідження клітини, типами мікроскопії. Тема уроку: Клітина як елементарна структурна одиниця живих систем. Методи дослідження клітин, типи мікроскопії.. |
Проблемно-пошукова бесіда.
Запис на дошці та в зошитах. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4 |
Вивчення нового матеріалу: План:
Клітину відкрив Роберт Гук – англійський фізик, який працював у Оксфордському університеті.
Він удосконалював конструкцію мікроскопа й дослідив з його допомогою різні об’єкти, у тому числі корок коркового дубу, розглядаючи з допомогою мікроскопа Гук побачив комірки (це були клітинні стінки). Пізніше Гук спостерігав і описав клітини таких рослин, як бузина, кріп, морква тощо. Голландцкий вчений Антоні ван Левенгуком, який працював у кінці XVIII століття. Він відкрив одноклітинні організми (перший побачив найпростіших), еритроцити, сперматозоїди та інші клітини. 1827 року Карл Бер відкриває яйцеклітину ссавців.
1831 Роберт Броун описує ядра рослинних клітин.
У той же період Маттіас Шлейденн довів, що всі рослини складаються із клітин. І , нарешті, 1839 році Теодор Шван, порівнюючи клітини рослин і тварин і спираючись на висновки Шлейдена, сформулював клітинну теорію.
Основні положення цієї теорії були такі:
1858 року Рудольф Вірхов довів, що клітини виникають лише з клітин-попередників. Це все призвело до того, що наприкінці XIX століття цитологія стала самостійною наукою. На сучасному етапі розвитку цитології клітинна теорія включає такі положення:
Отже, клітинна теорія як узагальнення знань про клітину стала одним із вирішальних доказів єдності живої природи.
виникнення цитології як науки; Клітина – структура і функціональна одиниця живих організмів. Цитологія – наука про клітину. Організми
Одноклітинні Колоніальні Багатоклітинні
Клітина - Складаються з Складаються індивідуум, великої кількості з багатьох існує як клітин одного спеціалізованих самостійний або кількох клітин, взаємопов’я- організм типів. заних між собою. Кожна клітина клітини – тканини - колонії найчастіше органи – системи - функціонує органів – організм. незалежно від інших. Бактерії, Вольвокс, Більшість одноклітинні бактерії, організмів. водорості, ціанобактерії. найпростіші, деякі гриби. Цитологія – наука про клітину.
Особливостями організації, функціями. Розмір клітин.
Більшість від Клітини-гіганти: 0,002 до 0,04 мм. Яйце африканського страуса (діаметр – 22 см.), нейрон нейрон людини (довжина до 1 метра). Форми клітини
Еліпсоподібна Зірчаста Неправильна Дископодібна Кубічна Куляста Веретеноподібна Особливості організму.
Прокаріотичні клітини Еукаріотичні клітини
Бактерії, ціанобактерії. Рослини, тварини, гриби. Функції клітин: опорна, захисна, запасаюча, живильна, дихальна, відтворювальна, передача нервових імпульсів, провідна, механічна.
мікроскопії. У XX столітті розвиток цитології інтенсивно продовжувалася. Цьому сприяла поява нових методів дослідження – спочатку електронної мікроскопії, а потім центрифугування і методів молекулярної біології. Основними методами сучасної цитології є такі:
«Методи цитологічних досліджень»
Усі клітини, незважаючи на різноманітність форм і розмірів, навіть у межах одного біологічного виду, мають загальний план будови. Усі одноклітинні організми (бактерії, найпростіші, водорості та деякі гриби), а також клітини вищих рослин, грибів і тварин мають:
|
Запис на дошці та в зошитах
Розповідь учителя з елементами бесіди та використання портретів вчених.
Розповідь учителя з елементами бесіди та використання портретів вчених.
Розповідь учителя з елементами бесіди та використання портретів вчених.
Запис у зошитах.
Бесіда з учнями, складання схем і записування в зошит.
Бесіда з учнями, складання таблиці і записування в зошит.
Розповідь з елементами Бесіди та складання схем і записування в зошит.
Самостійна робота учнів із підручником. «Закінчить таблицю».
Розповідь учителя.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
5 |
Закріплення, узагальнення та систематизація знань.
|
Розв’язування кросворда. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6 |
Підведення підсумків уроку Оцінювання роботи учнів. |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
7 |
Повідомлення домашнього завдання Опрацювати текст і малюнки §9, сторінка 39 (питання 1-3, 5, 7) – відповідати письмово |
|