З досвіду роботи "Дослідницька технологія навчання як засіб формування компетентностей на уроках біології"

                      

                               

                                                                                    Підготувала

                                                                                 учитель біології

                                                                    Мудрицька Оксана Михайлівна      

 

 

 

   

 

 

                                                              ЗМІСТ

 

1. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ……….4

         2. СИСТЕМА РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ:

                2.1. Уроки - дослідження……………………………………………………………….……6

                2.2. Позаурочна діяльність……………………………………………………………..…13

                 2.3.Науково-дослідницька робота з учнями в системі МАН ………..…14

                2.4. Метод проектів на уроках біології………………………………………..…….23

                 2.5.Екологічнй проект «Юні дослідники – заповідному урочищу «Щорський ліс»…………………………………………………………………………………..25

         3. ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………………………….35

            ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………………………………………..….37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ

 

В умовах гуманізації освіти на першому плані – особистість учня. Створення умов для розвитку творчих здібностей учнів, їх всебічного гармонійного розвитку, підготовка кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння та впровадження наукоємних та інформаційних технологій, конкуренто – спроможних на ринку праці вважаються головною метою педагогічної діяльності. Нині випускнику необхідний високий розвиток різних типів компетентностей: мовної (навичок читання, писання, спілкування за допомогою слова), логічної (навичок абстрактного і логічного мислення, аналізу, чіткої організації), просторово-візуальної (навичок мислення образами, відчуття цілісності, орієнтація в просторі), кінестетичної (навичок оперування предметами, сприйняття на дотик, навчання через діяльність), соціальної (навичок контактування з іншими, співпраці, дій у команді) і психологічної (навичок усвідомлення власного «Я», потреб і можливостей, позитивного ставлення до себе, критичного і творчого мислення, ухвалення рішень, володіння собою, постановки цілей і досягнення успіху). Такий підхід співзвучний концепції особистісно орієнтованого навчання і нерозривно пов'язаний із застосуванням активних та інтерактивних технологій як на уроці, так і при організації навчальної роботи учнів у позаурочний час.

Розвиток сучасної науки і освіти поставив перед школою задачу організувати проведення наукових досліджень у школі.  Тому актуальним є використання дослідницької технології навчання.

Дослідницькі методи навчання завжди привертали увагу педагогів та філософів, зокрема Ж. Руссо, Л. Толстого, Дж. Дьюї, Т. Кудрявцева, Б. Всесвятського, Б. Райкова, І. Полянського, І. Лернера, А. Усова, А. Алексюка та ін. У 20 – 30-х рр.. ХХ ст. у зв’язку з необхідністю залучення значної частини населення до активного виробничого та інтелектуального життя, розвитку науки, економіки, культури потрібно було виховати покоління активних, працьовитих, вольових людей з великими творчим потенціалом. У колишньому Ленінградському державному інституті наукової педагогіки під керівництвом Т.Кудрявцева працювала спеціальна комісія «з дослідницького методу», було написано численні наукові праці з вивчення і впровадження його в практику роботи шкіл. У 30 – ті рр.. дослідницький метод вважали універсальним.

Всебічне вивчення дослідницької технології навчання почалося у 60 – 80-х рр.  У цей період цілий ряд психолого-педагогічних досліджень стосувалися аналізу методів наукового пізнавання у шкільному навчанні, застосування дослідницьких методів у викладанні конкретних шкільних дисциплін, а також особливостей діяльності вчителя та учнів під час організації навчання як дослідження.

Мета цієї технології навчання полягає в набутті учнями досвіду дослідницької роботи, стимулюванні розвитку інтелектуальних здібностей, умінь і творчого потенціалу. Потрібно сформувати у школярів стійкий пізнавальний інтерес, дати знання і вміння дослідницьких методів навчання. Тому звідси випливає цілий ряд завдань:

1. Вміння використати дослідницькі методи у вивченні конкретного предмету (біології).
2. Сформувати дослідницькі вміння та навички.
3. Формувати в учнів переконання, що їхнє навчання наближається до наукового пізнання.
4. Вивчати методику організації дослідницько-пізнавальної діяльності.

Особливістю навчально-дослідницької діяльності учня є суб’єктивне відкриття ним нових знань на основі актуалізації попередньо набутих. Досвід педагогів свідчить, що схильність учнів до дослідницької діяльності індивідуальна. Вона виявляється в певних аналітичних здібностях, спостережливості, особливостях пам’яті та уваги, фантазії, працьовитості, вольових зусиль. Тому характер цієї технології особистісно орієнтований.

Навчання у режимі дослідницької технології спрямоване на формування досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчості. Воно відповідає науковим методам пізнання і сприяє кращій підготовці учнів до майбутньої професійної діяльності.

 

                                    УРОКИ - ДОСЛІДЖЕННЯ

 

                    Система  роботи   над  методичною  проблемою

 

ГУРТОК «ЮНІ ЕКОЛОГИ»				УРОК					ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАНЯТТЯ З ПРЕДМЕТУ
ФАКУЛЬТАТИВ «ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ»				БІОЛОГІЧНА ОСВІТА				ПІДГОТОВКА ДО ОЛІМПІАД
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА З УЧНЯМИ В СИСТЕМІ МАН					ЗАСОБИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ         ТЕХНОЛОГІЇ			УЧАСТЬ У ПРЕДМЕТНИХ ЗАХОДАХ (АКЦІЯХ, ТИЖНЯХ, ТУРНІРАХ)
ДОСЛІДНИЦЬКІ ПРОЕКТИ								ДРУК У ФАХОВІЙ ПРЕСІ

 

САМООСВІТА

Біологія – це той шкільний курс, у якому є реальні можливості залучити учнів до дослідницької роботи, розвити їх творчі здібності. Мету навчально-виховної діяльності вбачаю  в тому, щоб учні на уроках спілкувалися, думали й творили, а саме навчання було радісним процесом самопізнання й саморозвитку.

У моїй роботі вчителя - предметника, як домінуючий, застосовую дослідницький метод  та метод проектів (дослідницький проект). На уроках, де використовую дослідницьку технологію, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу: в атмосфері довіри та взаємодопомоги їм легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань.

Цей вид діяльності розпочинаю вже з учнями 5-го класу. Прагну розвивати уміння юного дослідника ще з середніх класів і підтримувати інтерес, увагу учня до вирішення поставлених завдань. Цьому сприяють такі форми роботи: фенологічні спостереження, підготовка та презентація доповіді або повідомлення, конспектування, написання тез, робота з науково – популярними джерелами, додатковою літературою, участь у екологічних конкурсах. У процесі дослідження учні відкривають для себе живу природу та особливості власного організму. Потребу в систематизованому спостереженні формую через організацію спостережень різноманітності сезонних змін у рослинному і тваринному світі, вся життєдіяльність якого визначається пристосуваннями до сезонної ритміки абіотичних і біотичних компонентів. Тому ще на початковому рівні учні засвоюють основи фенології, розуміють взаємозв’язки та взаємовплив окремих компонентів географічної оболонки Землі, оволодівають методами фенологічних спостережень, уміннями не тільки спостерігати, а експериментувати, обробляти і теоретично узагальнювати одержані дані. Результати спостережень учні оформлюють у вигляді щоденників спостережень, календарів погоди, картосхем, таблиць, рефератів. Ця робота є особливо відповідальною, адже учні її використовують на уроках, заняттях гуртка, а надалі і при підготовці конкурсів та для роботи в МАН. Отже вже на початкових етапах починають формуватися риси, необхідні для майбутньої професійної діяльності.

 Подаю фрагмент уроку – дослідження з теми « Середовище існування та його чинники» (7 клас).

      Учитель.     Рослини, гриби, на відміну  від тварин, не можуть активно пересуватись. Тому умови їхнього життя тісно пов’язані з певним місцезростанням.

          Усі чинники довкілля, які впливають на живі організми, називаються екологічними чинниками. Здійснимо дослідження та з`ясуємо, які конкретно чинники впливають на рослини та об’єднаємо їх в групи за спільними рисами.

1.  Робота в групах.  Час роботи 5 хвилин.  ( Учитель 4-м групам учнів роздає картки з записами. Аналізуючи їх, учні роблять висновки, конкретизують екологічний чинник і називають його.)

1-ша група визначає і досліджує екологічні чинники за карткою №1.

Відповісти і пояснити.

    а) Коли проявляють активність квітки або вегетативні органи таких рослин як кульбаба, квасоля, соняшник?(В день розкривають квітки, листки; соняшник повертається за сонцем для запилення і фотосинтезу.)    А такі рослини, як матіола, нічна красуня? (Вночі розкривають квітки для запилення нічними комахами.)

    б) Як і задля чого розміщуються певним чином листки у листковій мозаїці? (Для найкращого освітлення і ефективного здійснення фотосинтезу.)

     в) У лісі усі рослини розміщуються ярусами. Яка причина такого розміщення? (Більш світлолюбні рослини утворюють вищі яруси, тобто для забезпечення певного рівня освітлення в залежності від біологічних потреб рослин.)

     г) Чому у сосен на нижній частині стовбура відсутні гілки? (Не отримуючи достатньої кількості світла, нижні гілки відмирають.)  

      д) Вам відомо, що рослини поділяються на холодостійкі і теплолюбні. Поясніть цю класифікацію і зробіть висновок на основі вашого теоретичного дослідження. (Ріст і розвиток рослин залежать від екологічного чинника, яким є тепло і світло.)

2-га група визначає і досліджує екологічні чинники за карткою №2.

а)На малюнку зображено дві сосни. Одна росте в лісі, а інша на відкритій місцевості. Яка між ними різниця і чому вона виникла? (Дерево, що росте на відкритому місці, значно нижче, його гілки розлогі, густі до самого низу. А лісове дерево має високу крону у вигляді шапки у самій його верхній частині. Причина цього - затінення іншими рослинами і значно менша дія вітрів.)

 б)Як пояснити таку біологічну особливість: корінь верблюжої колючки проникає на глибину 12-13м,сосна має найдовше коріння серед інших рослин лісу; кактус має товсте і м’ясисте стебло, а молодило – товсті м’ясисті листки? (Для здобуття або накопичення води.)

 в)Чому тропічні рослини як правило не мають масового листопаду, а листопадні рослини помірного клімату мають? (У помірному кліматі взимку рослини не можуть добувати воду з грунту, а через листки відбувалась би транспірація, то існує пристосувальне явище листопаду.)

г) Проаналізуйте дані: рослини різних кліматичних зон розвивають різну сисну силу: дерева помірної зони – 30 атмосфер, рослини степу – 60 атмосфер, рослини пустель – 75 і більше атмосфер;   кукурудза за добу випаровує до 800г води, капуста – 1000г, береза – понад 60літрів. Чи можна за такими даними встановити екологічний чинник, що діє на рослини?  (Цим екологічним чинником є волога.)

 д)На малюнках зображені рослини: водорості, калюжниця, рогіз, росичка, сфагнум, подорожник, кактус. Пояснити, як рослини різних кліматичних зон пов’язані з певним середовищем їх існування і встановити тип цих рослин стосовно нього.

(Є рослини суто водні (водорості), водні рослини, що повністю або частково занурені у воду (калюжниця, рогіз), суходільні рослини, що ростуть у зволожених місцях (росичка, сфагнум), рослини помірного зволоження (подорожник) та рослини посушливих місць (кактус).

3-тя група визначає і досліджує екологічний чинник за карткою №3.

 а) У бобових рослин на коренях поселяються бульбочкові бактерії. Що це за явище і яке воно має значення?  (Це явище симбіозу, яке дозволяє бобовим засвоювати атмосферний азот.)

 б) На березі часто можна побачити плодові тіла гриба чаги. Поясніть чому? (Це паразитичний гриб, що живиться за рахунок дерева.)

 в)Що собою являє лишайник? (Це співжиття гриба і водорості.)

 г) На малюнку зображена орхідея на стовбурі тропічного дерева. Поясніть це явище. (Орхідея використовує дерево тільки як місце прикріплення.)

 д) На злакових рослинах можна побачити чорні ріжкоподібні утвори або вони мають вигляд ніби обгорілих. Чим це викликано? (Це достигання спор паразитичних грибів ріжків і сажки на органах злаків.)

 є) Пояснити причину захворювання людини на туберкульоз, ангіну. (Ці хвороби, викликані хвороботворними бактеріями.)

 Зробити висновок на основі вашого теоретичного дослідження про існування певного екологічного чинника.

4-та група визначає і досліджує екологічний чинник за карткою №4.

 а) На малюнках зображені екосистеми: сад, поле, парк. До якого типу відносяться дані екосистеми?  Чому?  (Штучної, створеної людиною.)

 б) Поясніть такий факт. Разом з картоплею в Європу був завезений і небезпечний паразит – колорадський жук.  (Мимоволі людина поширює разом із культурними рослинами їхніх паразитів.)

 в) Прокоментувати такий факт. За підрахунками вчених, починаючи з 1600року зникло 94 види птахів, 63 види ссавців. Тепер на межі зникнення 2500 видів рослин. (25% вимерло з природних причин, а 75% - з вини людини.)

 г) Людина висушує болота, забруднює воду, повітря, грунт. До яких наслідків, стосовно рослин це приводить?

 д) На основі ваших теоретичних досліджень зробіть висновок про існування певного екологічного чинника. Оцініть його значення.

2.Презентація відповідей і висновків груп

3.Аналіз відповідей та інформаційне доповнення знань. (Робота вчителя)

4.Створення колективної схеми «Класифікація екологічних чинників»

Пропаную фрагмент уроку – дослідження з використанням міжпредметних зв’язків (біологія і фізика)  на тему «Умови проростання насіння» (7 клас).

 

Учитель.  Даний урок буде проведений у формі гри «Науково-дослідницька» лабораторія. Напередодні учні отримали випереджальне завдання: об`єднатися в групи, провести теоретичні та експериментальні дослідження по з`ясуванню умов проростання насіння та підготувати звіти по проведеній роботі.

Учасники гри:

* Керівники лабораторій  - учителі біології та фізики. Вони дають завдання,    стежать за ходом роботи, оцінюють.     

 * Наукові працівники: 1) теоретик, 2) експериментатор, 3) статист, 4)лаборант, 5) кореспондент  журналу «Науковий вісник».

Презентація виступів

1. Теоретик доповідає про умови, необхідні для проростання насіння.
2. Експериментатор - біолог доповідає про вплив оптимальних та низьких температур на проростання насіння сільськогосподарських рослин.
3. Статистик аналізує дані, отримані експериментальним шляхом з використанням таблиць, діаграм по проростанню насіння при різних значеннях температур.
4. Експериментатор-фізик доповідає про вплив різної вологості на проростання насіння, презентує мірний посуд, знайомить з явищем дифузії у рідинах.
5. Лаборант-фізик демонструє дослід «Дифузія у рідинах» (розчинення перманганату калію у холодній і теплій воді) та проводить роботу з класом по формулюванню висновків до лабораторного досліду з записом до лабораторного зошиту.
6. Лаборант-біолог демонструє результат досліду «Явище дифузії при мінеральному живленні рослин» (Дослід закладався напередодні: одна рослина бальзаміну султанського знаходилася у воді, а друга – в забарвленому розчині).
7. Теоретик розповідає про схожість насіння, розвиток зародка з насінини, демонструє пророщене  насіння гарбузів, квасолі, гороху, соняху, помідорів, огірків.

    8.   Кореспондент газети демонструє самостійно створену таблицю-малюнок «Проростання насіння». Проводить роботу з класом по складанню в зошитах схеми «Умови проростання насіння».

                                 ПОЗАУРОЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

 

Як керівник  гуртка «Юні натуралісти»,  особливу увагу  приділяю фенологічним дослідженням для пізнання динамічності та цілісності природи, пам’ятаючи про це, на кожному занятті, під час кожного походу, екскурсії.  Навчаю учнів оволодінню методикою польових досліджень, спостережень, веденню записів. Вважаю, що успіх роботи залежить також від участі гуртківців у конкретних природоохоронних заходах: розвішуванні штучних гнізд, підгодівлі тварин, обліку промислових тварин, роботі в лісництві, конкурсах газет та плакатів на природоохоронну тематику. Юні натуралісти щорічно представляють свої роботи для участі у Всеукраїнських конкурсах. Роботи містять конкретну інформацію про проведене дослідження. Наприклад, у поточному навчальному році гуртківці підготували звіт по участі у Всеукраїнській акції «Рослини -  рятівники від радіації».  Фрагмент звіту містить таку інформацію зі щоденника досліджень.

Назва досліду: «Вплив мінерального живлення на ріст, розвиток і   продуктивність ромашки лікарської»

Схема досліду:

1.     1-й варіант (контроль) – збільшена кількість нітратних добрив.

      2-й варіант – повне мінеральне живлення.

 У кожному варіанті по 6 рядків. Догляд за рослинами однаковий.

 

2. 1-й варіант (контроль) – збільшена кількість калійних добрив.

      2-й варіант – повне мінеральне живлення.

3. 1-й варіант (контроль) – збільшена кількість фосфорних добрив.

       2-й варіант – повне мінеральне живлення.

 

 Висновки.   На ріст, розвиток і продуктивність ромашки лікарської впливають умови мінерального живлення. На початок вегетації рослин відмічена збільшена потреба у фосфорі. Потреба в нітрогені і калії в цей час значно нижча. Підсилене фосфорне живлення на фоні достатнього забезпечення грунту нітрогеном і калієм сприяє інтенсивному квітуванню і ранньому старінню рослин. Підвищене нітратне живлення, навпаки, подовжує вегетаційний період і сприяє утворенню суцвіть у більш пізні строки. Покращення калійного живлення сприяє накопиченню органічної маси, суттєво не впливаючи на врожай суцвіть.  

 

 НАУКОВО – ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА  З УЧНЯМИ В СИСТЕМІ  МАН

 

       Дослідницьку технологію при роботі з учнями в системі МАН впроваджую у напрямку їх вікового зростання  від низького рівня, до середнього і високого. У середніх та старших класах на особливу увагу заслуговують такі завдання: доповідь, повідомлення, конспектування, написання тез, робота з науковими джерелами, додатковою літературою тощо. Ці форми роботи широко використовую на практиці. На високому рівні дослідницького навчання учні виявляють самостійність як у постановці проблеми, так і у пошуках  шляхів її розв’язання. Учні вчаться проводити якісні та кількісні спостереження, удосконалюють володіння мікроскопічними методами, ведення протоколів дослідження, графічну документацію. Важливим є навчання статистичним методам обробки результатів та представлення результатів. Навчаючись у науковій секції, беручи участь у науково – практичних конференціях, працюючи безпосередньо на дослідницьких об’єктах, учні вчаться висувати гіпотезу дослідження, самостійно формулювати висновки, вести дискусію, відстоювати власну думку. 

    В процесі ведення науково – дослідницької діяльності учні старших класів отримують уявлення про наукову діяльність:

•    Використовувати оптимальні прийоми з джерелами інформації.
•    Користуватися засобами збереження інформації.
•    Складати власний план дій у новій, нестандартній ситуації.
•    Спілкуватися з людьми різних вікових та соціальних категорій.
•    Оцінювати і самостійно вирішувати проблемні питання.
•    Діяти відповідно до нормативно-правової бази у сфері інтелектуальної власності.
•    Оцінювати власні сили в різних життєвих ситуаціях.

Навчаю учнів умінню самостійно отримувати знання. Особливо важливим це є для самоосвіти. Сформовані в учнів пізнавальні уміння сприяють розширенню й поглибленню знань, розвитку розумової діяльності і пошуку необхідних (часто нестандартних) рішень. Озброєння школярів пізнавальними уміннями – важливий засіб боротьби з перевантаженням учнів  у позаурочний час і необхідна умова ведення науково-дослідницької діяльності у школі.

 У становленні учні – дослідники проходять три рівні. На першому рівні  ознайомлюю їх  з методикою наукового дослідження, а учні здійснюють написання перших дослідницьких рефератів, статей.

Ознайомлюю учнів з основами науково – дослідницької діяльності (логікою побудови й етапами проведення дослідження, методами самостійної роботи з інформацією, правилами написання й оформлення науково – дослідницької роботи, організацією підготовки до захисту і порядок його проведення) й формую відповідні навички та вміння, необхідні для творчого й самостійного пізнання світу.

Вважаю основними методом роботи учня метод відкриття, який стимулює в юних науковців розвиток здібностей самостійно та критично мислити, бачити та формулювати проблему, генерувати нові ідеї, збирати потрібні факти, аналізувати, висовувати гіпотези.

Метою другого рівня становлення є:

      1. Розвиток здібностей самостійного усвідомлення проблеми.

      2. Розвиток уміння формулювати мету й завдання дослідження.

      3.Набуття навичок у роботі з різними джерелами, систематизація й узагальнення отриманих даних.

      4.Розвиток уміння користуватися різними науко – дослідницькими методами під час вирішення поставлених завдань.

      5.Розвиток уміння робити аргументовані висновки, які відповідають поставленій меті й завданням.

У цей період учень розпочинає науково - дослідницьку роботу з вибору теми, яка має бути  актуальною як і з практичного, так і з теоретичного погляду, цікавою для дослідника, що стимулюватиме його пошукову ініціативу.  Наприклад, учениця 9 класу Кухаренко Тетяна, обравши тему   «Отруйні рослини Щорсівщини», так аргументувала свій вибір: «У сучасній літературі, на жаль, немає ще основоположних зведень по фітотоксинології, особливо тих,  що зачіпають еволюційні та екологічні аспекти. Боротьба з природними заростями отруйних рослин не завжди виправдана, тому, що вони можуть відноситися до категорії рідких та зникаючих, практично цінних. Багато з них є корисними компонентами природних екосистем ».

Учениця 11 класу Мироносенко Ольга,  здійснюючи геоботанічне вивчення болота «Мох», відзначала, що тема її роботи обрана  у зв’язку з необхідністю захисту боліт  -  цікавих, безцінних для дослідження, найбагатших скарбниць Сонця, а вплив людини на природу значно перевищує здатність біосфери до саморегуляції і ставить загалом під загрозу її існування як системи. Тож людина і суспільство повинні докорінно змінити своє ставлення до природи та її ресурсів.

Тематика досліджень з біології надзвичайно різноманітна. Головне, щоб робота відповідала інтересам учня, його віковим, інтелектуальним і індивідуальним можливостям. Для спостережень і досліджень обираю такі об`єкти і явища, які найбільш типово відображають суттєві сторони місцевих природних умов, доступні для систематичних спостережень, можуть бути використані у навчальному процесі для формування і розвитку в учнів біологічних понять, логічного мислення, пізнавальних інтересів, удосконалення практичних навичок.

Тематика науково-дослідницьких робіт учнів охоплює максимально кількість питань, доступних для розуміння їх учнем. Цікавою була робота над  темами: «Бобри – інженери гідроспоруд», «Оцінка впливу кислотних дощів на флору урочища Щорський ліс», «Аналіз флори урочища Щорський ліс методом біоіндикації», «Проблеми сну і неспання», «Вплив тварин – сапротрофів на родючість грунту», «Отруйні рослини Щорсівщини», «Вплив вмісту фтору у питній воді на стоматологічне здоров’я населення», «Геоботанічне дослідження болота   «Мох»,  «Проблеми голосоутворення».

Визначившись із темою роботи, учні ознайомлюються з літературними та іншими джерелами для перших уявлень про рівень розробки проблеми.  Ми разом складаємо план пошукової, науково – дослідницької роботи та програму і методику дослідження. При цьому методика дослідження вміщує опис сукупності методів, які використовуються для дослідження явища або процесу. Вона дає відповідь на запитання: як? якими способами проводиться дослідження? Наприклад, під час дослідження угруповань природних рослин Мироносенко Ольга  використовувала такі методи роботи, як опрацювання наукової літератури про природні угруповання України і досліджуваної місцевості,  спостереження за розвитком рослин,  фотографування  рослин, визначення рослин, вимірювання висоти дерев  за методикою, міжнародної програми GLOBЕ, опис рослин,  мікроскопічне дослідження торфу.

        Кухаренко Тетяна в роботі «Отруйні рослини Щорсівщини» зазначила наступне. «Мета роботи: розробити фітотоксинологічну характеристику отруйних рослин Щорсівщини. Завдання: 1) з’ясувати механізми токсичного захисту рослин; 2) довести залежність токсичності рослин від умов зростання; 3) з’ясувати особливості токсичної дії рослинних отрут; 4) з’ясувати першу допомогу і профілактику при рослинних отруєннях; 5) довести необхідність охорони та раціонального використання отруйних рослин.   Гіпотеза дослідження: 1) серед видового складу рослин Щорсівщини зустрічаються отруйні рослини; 2) отруйність має захисне значення; 3) отруйні рослини небезпечні для тварин і людей, але потребують раціонального використання та охорони.   Об`єкт дослідження: отруйні рослини, що зустрічаються  в межах Щорського району.  Предмет дослідження: отруйні органи рослин та фітотоксини. Методи дослідження: спостереження, порівняння, експеримент, аналіз і синтез, структурно-діяльністний підхід, опитування потерпілих від вживання отруйних рослин, опитування лікаря терапевта» .

Наступним етапом нашої роботи з учнем є збір та опрацювання літературних джерел, статистичних даних, робота з наочними матеріалами, використання методу спостережень. Детальний план дослідження учень  записує у робочому щоденнику. При підборі необхідних для роботи матеріалів і обладнань здійснюю направляючу і коректуючи роботу, систематично перевіряю щоденник і результати досліджень, консультую, заохочую ініціативу учня.

Привчаю юного дослідника точно фіксувати результати спостережень. Основна вимога тут – чіткість, ясність з додержанням правдивості інформації. У той же час дослідник повинен обов`язково записувати усі свої сумніви і пропозиції, шукати їх підтвердження або заперечення.

Основним завданням учнівського наукового дослідження є навчання учнів методам самостійного мислення. Навчаю дітей не тільки фіксувати окремі факти і явища, але й знаходити зв`язки між ними. Ось конкретний приклад. Єрмак Ігор, який вивчав стан популяції бобра річкового, зафіксував у робочому щоденнику таку інформацію: «Найбільш сприятливий час для облікових робіт  – осінь, а точніше її кінець напередодні льодоставу. Тоді на території і великих, і малих поселень бобрів виявляється особливо багато ознак їх осінньої активності. При виконанні цієї роботи було важливо правильно визначити межі поселення бобрів. По ряду відомих ознак я припустив, що знаходжусь у середній частині поселення бобрів, тому розпочав рух у напрямку верхньої межі їх володінь. Продираючись крізь кущі заростей у двох-трьох метрах від води, уважно оглядав кожний метр берегової лінії.

Переборовши перші 20-25 м маршруту, я натрапив на добре протоптану стежку бобрів, яка починалася з води і входила у глибину берега. Здогадуючись, куди вона веде, я повернув вліво і, пройшовши 10-12 м, побачив невелику галявину. На ній від набігів бобрів залишилось декілька пнів товщиною від 6 до 8 см. Перелічивши їх, по тій же стежині я повернувся до річки і продовжив свій шлях.

Спостерігаючи за режимом експлуатації гребель бобрами, я виявив, що деякі з них інколи навіть дуже великих розмірів, відіграють в житті звірів лише сезонну роль. Сезонна прив’язаність бобрів до цих місць пояснюється тим, що на таких запрудах звичайно добре розвиваються плантації водно-болотяної рослинності.»

Мироносенко Ольга, з`ясовуючи видовий склад рослин гідрологічного заказника болота «Мох», виявила рідкісні рослини такі, як журавлина дрібноплода(ЧКУ), косарики болотні (ЧКУ, ЧСС, ЄЧС), латаття біле (ПДО), коручка болотна (ЧКУ), росичка проміжна (ЧКУ), росичка англійська (ЧКУ), альдрованда пухирчаста ( БК, R,ЧКУ), осока малоквіткова (ЧКУ), рогіз малий (БК,R), білокрильник болотний.  Вона вказала на необхідність детального обстеження природного угруповання болота,  заборони безконтрольного випасу худоби, сінокосів, збору лікарської сировини, вирубування лісу, застосування заходів адміністративного впливу до порушників, організації контролю за станом популяцій, який проводиться кваліфікованими ботаніками, практикування введення рідкісних рослин в первинну культуру ботанічних садів з подальшою репатріацією у природу.

По мірі накопичення матеріалу учні обробляють його і розмірковують, працюють з довідниками, довідковою літературою, науковими джерелами. При обробці інформації цифрові дані вносять у таблиці. При цьому багато непоміченого раніше стає зрозумілим. Наприклад, таблиця, складена Крятом Єгором, містить такі порівняльні дані:

Кількість і маса (в гр.) дощових червів в грунті різних ділянок ( на 1 кв. м)

Під кострищем		Стежка на луках		Лісова стежка		Грунт осичника
кількість	маса	кількість	маса	кількість	маса	кількість	маса
0	0	0	0	4	7,4	8	10,7

 

При завершенні дослідження формулюють висновки. Їх пишуть стисло, без зайвих доказів. Основні висновки подають від загальних до більш часткових. Ось, наприклад, які висновки були зроблені ученицею 8-го класу Сороко Аліною у роботі по визначенню ступеня пошкодження дерев грибом-трутовиком в урочищі «Щорський ліс».

«При обстеженні двох кварталів урочища встановлено:

1. Грибами-трутовиками в більшості пошкоджені природні насадження.
2. Частіше плодові тіла трутовиків розташовані на листяних породах.
3. Хворих дерев більше у вологих місцях і загущених насадженнях.
4. Плодові тіла розташовані в більшості на середній і нижній частині стовбура дерева.
5. Дерева з механічними пошкодженнями заражені  більше, ніж дерева без пошкоджень.»

На основі таблиці учень складає діаграми і формулює висновок. Наприклад,  у роботі «Вплив вмісту фтору  у питній воді на стоматологічне здоров`я населення»  діаграма і висновок Бабар Тетяни має такий вигляд.

«Висновок. Зниження кількості фтору у питній воді призводить до збільшення інтенсивності захворювання на карієс у населення.»

Літературне оформлення роботи – заключна стадія дослідження. На третьому рівні навчання допомагаю учню доопрацювати науково-дослідницьку роботу, конкретизувати логіку роботи, знайти в ній можливі незрозумілості, визначити спосіб її викладення та підготуватися до конкурсу – захисту її в системі МАН.

 

                        МЕТОД ПРОЕКТІВ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

 

Уміння користуватися дослідницькими прийомами, набуття і застосування знань для розв’язання нових пізнавальних завдань  – це одне з завдань проектної технології. Проектна діяльність:

•                      Дає учням можливість почуватися особистостями, дотичними до справ суспільства.
•                      Дає учням практичні навички в організації власної діяльності, плануванні часу і роботі за визначеним графіком.
•                      Допомагає набути практичних навичок публічної презентації та захисту своїх надбань і досягнень.
•                      Учні, виконуючи проекти, виробляють навички контактів із зовнішнім світом: спілкування з учителями, органами місцевого самоврядування, керівниками архівів тощо.
•                      Розвиває творчу думку та навички роботи з джерелами інформації, допомагає дітям, яким складно показати себе на уроках (реалізовуючи проект, вони виявляють найрізноманітніші здібності).
•                      Метод проектів є тим середовищем, у якому учні набувають упевненості, а ситуація успіху може стати відправною точкою для зростання у власних очах.
•                      Досвід проектної діяльності стане в нагоді не лише в самоосвіті та самореалізації, а й узагалі в житті.

 

Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та конкретні рішення.

Науково-дослідницькі проекти на уроках біології  мають основні етапи роботи. Це:

1.                  Планування вчителем проекту в межах програми.
2.                  Висування ідеї вчителем на уроці.
3.                  Обговорення з учнями, висування ними власних ідей.
4.                  Формування мікрогруп.
5.                  Розподіл завдань у мікрогрупах.
6.                  Практична діяльність учнів у межах проекту.
7.                  Проміжна перевірка результатів роботи.
8.                  Обговорення способів оформлення проекту.
9.                  Підсумок роботи над проектом: обговорення результатів, виставлення оцінок, план майбутнього проекту.

Наведу  приклад використання методу проектів під час вивчення теми  «Організми і середовище існування» розділу «Рослини».

На уроці №1  10 хвилин відводиться на організацію дослідницького проекту.     Визначення мети проекту і проведення організаційної роботи: ставиться проблема дослідження, висуваються гіпотези, що їх пояснюють і доводять, визначаються напрямки пошуку інформації в роботі з гіпотезою, організовуються групи учнів, мотивовані до пошуку інформації з основних напрямків дослідження,  обираються лідери груп, визначається роль кожного члена групи.

Проблема дослідження: Дослідити типи взаємодії між рослинами та іншими організмами в екосистемі мішаного лісу.

На уроці №2  протягом 10 хвилин відбувається робота за проектом.

  Визначення способів і методів дослідження, організація груп: визначення методів дослідження – спочатку в групах, а потім під час загальної дискусії, робота в групах експертів з певних напрямків, обмін інформацією в базових групах.

Дослідити:    а) конкурентні види рослин;  б) паразитичні види рослин, тварин, бактерій, грибів;  в) визначити мутуалістичні види організмів мішаного лісу.

На уроці №3 на «робочій 5-хвилинці» здійснюється обмін інформацією, робота з групами експертів, робота з лідером, визначення методів роботи і форми звіту. Здійснюється  робота в базових групах і в групах експертів з обміну зібраною інформацією, спільний аналіз, визначення форми звіту за своїми частинами проекту (напрямку), його оформлення, визначення найбільш вдалих аргументів, що підтверджують або спростовують гіпотези.

Шляхи розв’язання проблеми:

1.З’ясувати ступінь ушкодження рослин шкідниками або хворобами.

2. Здійснити практичну допомогу лісівникам у боротьбі з шкідниками рослин і в допомозі ушкодженим рослинам; здійснити опис та інвентаризацію рослин роду Дуб (вік більше 100 років), оцінити біологічний стан інвентаризованих дерев.

3. Розробити план дій щодо охорони лісових рослин.

На уроці № 4   «робоча 5-хвилинка» - це робота в малих групах по складанню сценарію захисту проекту.

На уроці № 5    відбувається захист проектів та знайомлення усіх учнів класу з проектом «Юні дослідники – заповідному урочищу «Щорський ліс»

 

     ЕКОЛОГІЧНИЙ ПРОЕКТ  «ЮНІ ДОСЛІДНИКИ - УРОЧИЩУ «ЩОРСЬКИЙ ЛІС»

 

                                       Анотація  проекту

            Назва проекту:  Юні дослідники – урочищу «Щорський ліс»

Мета проекту: співпраця з лісівниками у боротьбі зі шкідниками

лісових рослин, допомога пошкодженим деревам; екологічне інформування населення через опублікування статті у районній газеті.

                                          Опис проекту

1.Оцінка сучасного стану рослинності урочища «Щорський ліс» та дослідження взаємодії між рослинами та іншими організмами в екосистемі «мішаний ліс».

2.Заходи, що здійснювалися до розробки проекту, стосувалися  компетенції лісівників Щорського лісництва.

3.Коло людей причетних до даної проблеми: директор гімназії, начальник Щорського лісництва, учитель біології гімназії та учні 7б класу гімназії.

                                     Кошторис проекту

Матеріально-технічне забезпечення і транспортні витрати  бере на себе лісництво.

Від реалізації проекту слід очікувати: поліпшення загального стану рослинності урочища «Щорський ліс», зниження рівня зараження шкідниками і хворобами деревних рослин лісу, підвищення рівня свідомого ставлення населення до лісу.

                                           Зміст проекту

   Тематика проекту пов”язана з екологічною ситуацією на Чернігівщині. Забруднення довкілля – актуальна проблема людства. Прояв забруднення залежить від особливостей техногенних виробництв.  Але забруднення часто має комплексний характер дії, тобто, забруднення стосується атмосфери, гідросфери, літосфери. Рослинність першою відчуває на собі негативний вплив людської діяльності.

 Тематика проекту передбачає висвітлення таких аспектів:

1.Характеристика лісового угруповання як взаємопов`язаних між собою рослин, грибів, бактерій.

2.Харатеристика місцевого біогеоценозу.

3. Характеристика та інвентаризація найстаріших рослин виду Дуб черешчатий.

4.Характеристика біоіндикаторних рослин урочища “Щорський ліс”.

5. Допомога лісу.

Характеристика лісового угруповання як взаємопов`язаних між собою рослин, грибів, бактерій

 

Ліс - складне поєднання безлічі різноманітних рослин, які дуже відрізняються за своїми розмірами, будовою, розмноженням, типом живлення. Дерева і всі інші рослини в лісі тісно пов`язані між собою у своїй життєдіяльності і впливають одне на одного.  Ось чому ліс називають рослинним угрупованням чи фітоценозом. Це дійсно щось цілісне, злагоджене, зі своїми внутрішніми зв`язками, а не випадковий набір окремих рослин.

 Сучасні природні ліси пройшли довгий шлях становлення і розвитку. У різних умовах виникли різні типи лісу. Оскільки рослинність тісно пов”язана з навколишнім середовищем, у великій мірі залежить від клімату і грунту. У кожному типі лісу ми знаходимо певний набір лісових рослин, відповідний даним природним умовам. Згідно з цим до складу лісу входять такі рослини, які пристосовані не тільки до спільного існування, тобто до внутрішнього середовища лісу, а і до певних грунтово-кліматичних умов, тобто до зовнішнього середовища.

 Особливо чітко проявляється залежність рослинного населення лісу від грунтових умов на великому рівнинному просторі, наприклад, на території якого-небудь лісництва. На бідному поживними речовинами і сухому піщаному грунті ми, звичайно, знайдемо сосновий ліс з лишайниковим покривом і збіднілим набором інших рослин.

 У кожному лісовому фітоценозі спільно розвиваються численні рослини. Та це не мирне співіснування. Вплив рослин одна на одну часто зводиться до конкуренції за життєві ресурси: світло, воду, поживні речовини. Більш сильні рослини здатні пригнічувати більш слабких. І ця боротьба нерідко закінчується загибеллю слабших. Дуже помітна, наприклад, гостра конкуренція за світло між деревами у густому сосновому лісі. Ті сосни, які ростуть швидше, виживають. А ті, що відстають у рості від своїх найближчих сусідів, опиняються в умовах  затінення і через деякий час гинуть від нестачі світла.

 У лісі має місце і конкуренція між рослинами за поживні речовини, які містяться в грунті. Корені дерев поглинають ці речовини більш енергійно, ніж корені трав, внаслідок чого дерева можуть пригнічувати розвиток трав`янистих рослин. Це було доведено дуже простим дослідом в природі. У  лісі, де був достатньо розвинутий трав`яний покрив, вибрали невеликі майданчики і обкопали їх з усіх боків глибокою канавою. Потім туди заклали непроникний для коріння дерев матеріал, а канави знову засипали землею.  Таким чином майданчики з рослинами були ізольовані від проникнення коренів дерев зі сторони. Скоро після окопування майданчиків рослини на них почали пишно розростатися і значно переважали  за розмірами сусідні рослини, які знаходились зовні.

 В тих типах лісу, які розвиваються на дуже сухому піщаному грунті, наприклад, у соснових лісах з покривом лишайників, важливе значення має конкуренція рослин за грунтову воду. Якщо в такому лісі повторити дослід з окопуванням майданчиків, побачимо, що рослини, ізольовані від деревних коренів,розвиваються дужче. Подібний результат буде отримано, якщо спеціально поливати майданчики, але не окопувати їх. Наведені приклади показують, якими шляхами різні рослини,що мешкають у лісі, впливають одна на одну, таким чином вони конкурують між собою.

 Але взаємовідносини рослин у лісі не зводяться тільки до конкуренції, до пригнічення одних іншими. Є і інші форми взаємодії. Приклад позаярусної рослинності у лісі – епіфіти. Так називають рослини, які розвиваються на поверхні стовбурів і гілок дерев, але не є паразитами.     Вони використовують дерева тільки як місце поселення. У наших лісах епіфітами частіше  бувають мохи та лишайники, зрідка деякі папороті. Епіфіти живуть в особливих суворих умовах, отримуючи воду тільки з атмосфери і задовольняються мізерною кількістю поживних речовин, які містяться  в корі дерева і потрапляють з повітря.

   Особливо важливе значення в житті лісу має симбіоз між коренями вищих рослин (дерева, кущі, трави) і мікроорганізмами (бактерії, гриби). Найкраще вивчений симбіоз коренів і мікроскопічних грибів, який відомий під назвою мікоризи. Всі знають, що багато шапкових грибів пристосувалися до взаємовигідного співжиття з рослинами. Тому ви, можливо, помічали, що певні види шапкових грибів трапляються лише під деякими видами дерев. Часто це відображено в їхніх назвах (підберезник, підосичник тощо). Білий гриб зростає разом із дубами, ялинами, соснами. У сосняках можна знайти ще й лисички, маслюки та ін.

     Грибні нитки обплутують корені рослин і навіть можуть проникати в середину кореня, утворюючи грибокорінь або мікоризу. Завдяки мікоризі гриб отримує від рослини органічні речовини, переважно цукри. А рослині він постачає неорганічні сполуки та речовини, що прискорюють ріст. Однак не всі шапкові гриби утворюють мікоризу. Наприклад, печериці та гнойовики, гливи, опеньок літній живляться лише органічними речовинами грунту, гною або відмерлої деревини.  

       Мікориза дуже широко розповсюджена серед лісових рослин. Достатньо сказати, що біля 80% деревних порід, які входять до складу лісів нашої країни, мають мікоризу. Іншими словами, більшість наших дерев не обходиться у своєму живленні без допомоги грунтових грибів. Мікориза є також у багатьох лісових трав.

  Провідну роль у забезпеченні родючості грунту відіграють бактерії. Вони розкладають органічні речовини до неорганічних, які споживають рослини. Бактерії також створюють органічну речовину грунту.

 

                       Характеристика місцевого біогеоценозу

За критеріями визначення типів лісу, лісоводи відносять урочище ,,Щорський ліс” до чистих лісів. Даний ліс складається з однієї домінуючої породи і як чисте соснове насадження виражається формулою 10С (десятком долей одиниці) за об`ємом деревини на гектар. Це високопродуктивний сосновий ліс віком 70 років з окремими ділянками насаджень 100-130-річного віку. Уточнення формули з зазначенням віку дерев – 10С(7); 10С(110-130). Користуючись методом визначення щільності лісу, встановлено, що Щорський ліс має окремі ділянки за щільністю 1.0, але більшість ділянок відносяться до середньощільних (щільність 0,6 - 0,7). Висота і діаметр дерев неоднакові. Звичайно висоту кожної породи на ділянці визначають за висотою основного ярусу висотоміром. У даному випадку висота  дерев коливається від 20 до 24 метрів.

    В  лісоведенні показник продуктивності лісу визначається за середньою висотою дерев у кожному віці і називається бонітетом. Дерева найвищої продуктивності відносять до І, Іа і Іб бонітетів, а найнижчої – V, Vа, Vб бонітетів. Тому даний сосновий ліс на кращих грунтах у 80 років має висоту 23,8 м і відноситься до І бонітету. Для визначення віку певної  ділянки лісу ми відшукували пні, які за діаметром  співпадають з товщиною середніх дерев, що ростуть. Розглядаючи зріз пня, ретельно згладжуючи ножем 2-3 радіуси,  чітко бачили річні кільця. Рахунок річних кілець починали з серцевини і добавляли 4-5 років на висоту пенька (для хвойних дерев – це умова правильного обрахунку). Отримали результати: 68, 70, 82, 90 років. Середнє арифметичне – це середній вік ділянки лісу. Він на досліджуваній ділянці склав76.

Характеристика та інвентаризація найстаріших рослин виду Дуб черешчатий

                              Характеристика роду дуб

Систематичне положення інвентаризованих рослин. Відділ покритонасінні. Клас Дводольні. Порядок Букоцвіті. Родина Букові.

Рід дуб налічує близько 450 видів. Дуби є найважливішими лісоутворюючими деревними рослинами помірних широт Європи. У нашій місцевості росте дуб звичайний. Кора дерев цього виду має добре виражені глибокі звивисті продовгуваті тріщини і короткі поперечні шпарини, що заглиблюються з віком. Галуження дубів різке і кутове. Коренева система дубів зазвичай масивна, стрижневого типу (часто до 5 м в глибину). Цвітіння дуба звичайного відбувається  в кінці квітня – травня, одночасно з розпусканням листя. Квіти маленькі одностатеві в сережкоподібних суцвіттях. Плід однонасінний горіх з твердим оплоднем, вміщений в плоску, відомий під назвою жолудь. Розповсюдження жолудів відбувається завдяки вітру, але головним чином тваринами, а також водою.

     Спрямування біологічного дослідження рослин дуба було направлено, в першу чергу, на з’ясування паразитів цих рослин і виявленням стійкості рослин до паразитів. Гали утворені звичайними дубовими горіхотворками.

Гали, «чорнильні горішки» - щільні рівні кульки на листках дуба. Обережно розрізуючи лезом «горішок», ми виявили всередині камеру, в якій знаходилась біла безнога личинка, а восени – маленька комаха, довжиною близько 4мм, чорна, з червонуватими плямами по боках, на грудях і голові. «Чорнильні горішки» - це гали весняного покоління звичайної дубової горіхотворки. У галах – «горішках» розвиваються тільки самки цієї комахи.

               Інвентаризація рослин.  Результати досліджень

Адреса дослідницької ділянки: заповідне урочище «Щорський ліс» за табором «Дружба».

Інвентарний номер 1- Б.

Обхват по висоті грудей: 0,6м.

Висота дуба №1 – 27,1м.

Дуб звичайний (інвентарний номер №2).

Обхват по висоті грудей: 2,73м.

Дуб має два добре розвинуті стовбури.

Дуб звичайний (інвентарний номер №3)

Обхват по висоті грудей: 2,84м.

Дуб з сухим гіллям, вражений шкідливими комахами.

      Своєчасне виявлення учнями шкідників, хвороб дають можливість вжити негайних заходів, щоб їх знищити. Саме такий сигнал був одержаний від учнів гімназії, коли з’явилася паразитична рослина – омела. Паразит був своєчасно знищений механічними і хімічними способами. 

     

Характеристика біоіндикаторних рослин урочища “Щорський ліс

   Значна частина лишайників визначається особливою чутливістю до атмосферного забруднення, оскільки вони отримують всі неорганічні елементи, необхідні для існування, з атмосфери. Тому лишайники вже з першої половини ХХ ст. використовуються для оцінювання стану атмосферного повітря в містах та промислових регіонах.

  Першими зникають кущисті лишайники, потім листуваті і останніми накипні. Встановлено, що особливу чутливість лишайники виявляють до двооксиду сірки, також до сполук фосфору і хлору, окису вуглецю, оксиду азоту, сірководню. Помірну чутливість до забруднення повітря виявляють ксанторія, настінна пармелія. Стійкою до забруднення є фісція, яка може зростати на деревах, де повітря забруднене.

    На території досліджуваних об’єктів на стовбурах дерев були знайдені ксанторія та офіція, що свідчить про кількість вуглекислого газу в повітрі 0,05/0,2мг/м куб., а також пармелія, (відносно чисте повітря із вмістом вуглекислого газу 0,05 мг/м куб.)

    Для лишайників, які ростуть на деревах, важливу роль відіграє структура кори. На дубах, липах – паргелії, на стовбурах осики – центрарії.

     Видовий склад лишайників, які ростуть на деревах, залежить не лише від дерева, але й від його віку. На молодих деревах – накипні лишайники, а на корі старих поселяються кущисті та листуваті (паргелії, еверії).

     Відмираючи, лишайники залишають різні речовини, які потрапляють у грунт і утворюють гумус. Вони беруть також участь у хімічному вимірюванні порід.

     Висновок: лишайники відрізняються дивною стійкістю до впливу зовнішніх факторів; вони можуть рости в різних умовах освітленості та вологості, переносити довгі періоди без води, коливання температури, великі дози ультрафіолетової та проникаючої радіації. І лише дія антропогенного фактора стає згубною для лишайників.

 

                                         Допомога лісу

  Проведена робота:

 а) Інформовано населення через місцеву газету про необхідність охорони всіх зелених насаджень від різного роду знищення: виламування, витоптування свійськими тваринами, ушкодження шкідниками.

б) Надана допомога пошкодженим деревам: обмазуванням глиною або садовим варом, накладанням пов’язок, зрізанням зламаних гілок і замазуванням олійною фарбою в місцях їх зрізу.

в) Розпушено грунт навколо стовбурів дерев і кущів, а також нешироких міжрядь у молодих насадженнях.

 г) Здійснена охорона кори дерев від різних надрізів, допомога в боротьбі з винищенням птахів і пташиних гнізд.

д) Надана допомога дорослим у дотриманні чистоти в парках.

        При роботі використовували механічний метод боротьби зі шкідниками зелених насаджень, який добре зарекомендував себе на практиці. Суть цього методу зводиться до ручного збирання комах на різних стадіях їх розвитку і виловлювання спеціальними пастками.

Гусінь, жуків, відкладені яйця на молодих невисоких деревах збирали вручну.

На підстелену ряднину або у відра зчищали скребками яєчка непарного шовкопряда.   Для охорони посадок і посівів від шкідників викопували навколо площ канавки (глибиною 25-35см з вертикальними стінками), на дні яких робили заглиблення 30-35см. Шкідників, що потрапляли до них, збирали і негайно знищували.

                           Відповіді на запитання опонентів

                                        Загальні висновки

1. У результаті виконаної роботи досліджено взаємозв’язки організмів природного угруповання мішаного лісу. Це різноманітні форми симбіозу: конкуренція, паразитизм, мутуалізм.

2. Описано та інвентаризовано 3 рослини роду Дуб. За результатами досліджень їх вік більше 100 років. Зафіксовані випадки зараження звичайною дубовою горіхотворкою.

3. З’ясовано ступінь ушкодження рослин шкідниками та хворобами. За п’ятибальною шкалою, його оцінено №2 – ушкодження зустрічаються досить часто.

4. Запропоновано і здійснено заходи для покращення і збереження рослин лісу.

 

                                            ВИСНОВКИ

 

Дослідницька технологія  урізноманітнює навчальний процес, стимулює навчальну діяльність учнів протягом кожного уроку, а самі заняття стають для учнів незабутніми. На уроках найголовнішою стає навчальна праця учнів. Послідовно учні оволодівають навичками навчальної праці, прийомами самоосвіти, здійснюється  формування культури читання, усного та писемного мовлення. На уроці створюються умови для повноцінного самовираження школярів з урахуванням компонентів їх особистості та готовності до сприйняття загально-навчальних умінь, навичок, компетенцій. Я, таким чином, виступаю насамперед як організатор колективної, групової та індивідуальної навчальної діяльності учнів, у процесі якої формуються знання, вміння, навички та звички. Цей аспект є системним і до нього належать різні види навчально-виховного процесу: урок як основна форма навчальної діяльності, спецкурси, факультативи, науково-дослідницька робота, підготовка проектів, позакласна робота з біології.

Використовуючи в своїй роботі дослідницьку технологію, здійснюю формування біологічних компетентностей, які органічно вплетені в п’ять наскрізних ключових компетентностей:

•                      Уміння вчитися – уміння досягати успіху та результатів шляхом наполегливої праці; сила волі, цілеспрямованість; мотиви, завдання, потреби біологічної компетентності; самоосвіта і самовиховання; самооцінка, самореалізація, відповідальність за результати своєї діяльності; формування креативності, ініціативності, упевненості у собі.
•                      Здоров’язбережувальна – пов’язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.
•                      Соціально – трудова – знання, уміння, досвід практичної діяльності, освіченість; оволодіння способами пізнання й практичної діяльності; готовність робити свідомий вибір професії, здатність співвідносити свої професійні можливості з потребами ринку праці.
•                      Комунікативна – опанування спілкування у сфері культурних, мовних відносин; уміння зрозуміло і чітко висловлювати думки, аргументувати, аналізувати; встановлювати міжособистісні зв’язки, організовувати і підтримувати діалог.
•                      Інформаційна – оволодіння новими інформаційними технологіями, уміння відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використовувати джерела інформації для власного розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                            ЛІТЕРАТУРА

 

1. Абашкіна Н.В. Нові підходи до розробки сучасних педагогічних досліджень // Рід шк. -  1994. - №3 - 4.

2. Галегова О.В., Нікітіна І.П., Шеліхова В.В. Виховуємо юного дослідника.- Х.: Країна мрій, 2007.

         3. Івченко С.І. Зелений світ: Наук. – пізнав. книжка. – К.: Веселка, 1986.

       4. Ковбасенко Л. Науково-дослідницька діяльність МАНівців // Шкільний світ. – 2003 - № 43. – Стор. 20-21.

5. Конорчук Н., Веселовська О. Використання проектів у педагогічній діяльності //  Шкільний світ. – 2006 - № 38. – Стор. 10-12.

6. Лігоцький А. Проектування освітніх систем. – К., 1994.

7. Логвин В. Метод проектів у контексті сучасної освіти, сучасні шкільні технології. – К. , 2004.

8. Львова Ю.Л. Творческая лаборатория учителя. – М., 1980.

9. Маслова В.Р., Гарнагіна І.О. Різнорівневі завдання з біології. Луганськ, 2002.

10. Мусієнко М.М., Славний П.С., Балан П.Г.  Біологія. Підручник для 7 класу загально-освітніх навч. закладів. – К. Генеза, 2007.

11. Романчиков О.  Основи наукових досліджень: Навч. посіб. – К.: ІЗМН, 1997.

12. Сологуб А. Організація креативної освіти творчо обдарованих дітей // Завуч. – 2006. - №7.

13. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко; За ред. О.І.Пометун. – К.: А.С.К., 2003.

14. Руснак Т. Технології навчання біології. Теорія та практика // Біологія. Шкільний світ. – 2006 - № 15. – Стор. 19 – 20.

15. Як допомогти дитині стати творчою особистістю / Упоряд. Л. Шелестова. -  К.: Ред. загальнопед. газ., 2003.