Конспект уроку на тему: Гетьманство Ю.Хмельницького. Розкол Гетьманської держави. Андрусівське перемир’я 1667р.

Про матеріал

Мета: охарактеризувати політичні події в Україні в другій половині ХVІІ ст., зупинившись на гетьмануванні Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховецького; визначити передумови, що призвели до порушення територіальної цілісності України; розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами і на їх основі робити висновки та узагальнення, висловлювати свою думку, давати характеристику історичним діячам, характеризувати значення їх діяльності, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.

Перегляд файлу

Тема: Гетьманство Ю.Хмельницького. Розкол Гетьманської держави.  Андрусівське перемир’я 1667р.

Мета: охарактеризувати політичні події в Україні в другій половині ХVІІ ст., зупинившись на гетьмануванні Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховецького; визначити передумови, що призвели до порушення територіальної цілісності України; розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами і на їх основі робити висновки та узагальнення, висловлювати свою думку, давати характеристику  історичним  діячам,  характеризувати  значення  їх  діяльності, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Обладнання: підручник  «Історія України. 8 клас», мультимедійна презентація.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Основні терміни та поняття: громадянська війна, Руїна, Правобережна Гетьманщина, Лівобережна Гетьманщина, Андрусівське перемир’я.

Основні дати:

1659 р. – укладення україно-московських Переяславських статей;  

1660 р. – укладення україно-польського Слободищенського трактату;

1663 р. – поділ Української держави на Правобережну і Лівобережну;         

жовтень1663 – березень 1664       р. - похід       польсько­ -татарсько­ українського            війська на Лівобережжя на чолі короля Яна Казимира;

1664 - 1665    рр. – антипольське й антигетьманське повстання на Правобережжі;

1665    р. – укладення Московських статей;        

30 січня 1667 р.- укладення Андрусівського перемир’я           між Московською державою і       Річчю Посполитою.

Хід уроку

І.  Організаційний момент

ІІ.  Актуалізація опорних знань.

  1. Про що була мова на попередньому уроці? 

2. Закінчіть речення:

1)  І. Виговський став гетьманом…

2)  І. Виговський продовжував зовнішньополітичний курс…

 3)  Для придушення антигетьманського повстання І. Виговський використав …

4)  Гадяцький договір, укладений у … між …, передбачав…

5)  Україно-московська війна була спричинена…

6)  Вирішальна битва україно-московської війни 1658—1659 рр. відбулася в … р., у якій перемогу здобула…

7)  І. Виговський утратив гетьманську булаву в результаті …

8) Ю. Хмельницького проголосили гетьманом … .

IІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель. У період гетьманства І. Виговського в Україні спалахнула громадянська війна. Укладена з поляками Гадяцька угода не знайшла підтримки серед старшини і козаків, що стало основною причиною втрати Виговським гетьманської булави.

23–24 вересня 1659 р. козаки проголосили гетьманом Ю. Хмельницького. Він був освіченою людиною, але не мав достатньої сили волі, політичного досвіду і хисту полководця.

IV. Вивчення нового матеріалу

Вчитель.  Тема нашого сьогоднішнього уроку  гетьманство Ю.Хмельницького. Поділ українських земель на Лівобережну і Правобережну Гетьманщину. Андрусівське перемир’я.

Завдання уроку:

  • охарактеризувати політичні події в Україні в другій половині ХVІІ ст., зупинившись на гетьмануванні Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховецького;
  • визначити передумови, що призвели до порушення територіальної цілісності України, поділ на Лівобережну і Правобережну Гетьманщину;
  • розвивати  уміння працювати з історичними джерелами і на їх основі робити висновки та узагальнення;
  •  висловлювати свою думку, давати характеристику  історичним  діячам,  характеризувати  значення  їх  діяльності;
  • встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

План уроку

  1. Гетьманство Ю.Хмельницького.
  2. Поділ українських земель на Лівобережну і Правобережну Гетьманщину.
  3. Спроби об’єднати Правобережну і Лівобережну Гетьманщину. Андрусівське перемир’я 1667 р.

1. Гетьманство Ю.Хмельницького.

Вчитель.

 Ставши гетьманом,  Ю.Хмельницький вирішив укласти мир із Москвою.

Під час переговорів у Переяславі московські воєводи відхилили український проект і нав’язали новий договір на основі Березневих статей, що отримав назву Переяславські статті 1659 р.

Робота з підручником.

На основі матеріалу підручника визначити умови договору,

Згідно з договором:

  • без дозволу царя старшина була позбавлена права перебирати гетьмана;
  • гетьман втрачав право самостійно призначати, звільняти або засуджувати до страти старшину й полковників;
  • московське військо, крім Києва розміщувалося в Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві, Умані;
  • київська метрополія підпорядковувалася московському патріарху;
  • українському уряду заборонялося підтримувати дипломатичні відносини з іншими державами й організовувати походи без дозволу Москви.

Наслідки:

  • ставили козацьку Україну під жорсткий  контроль Московської держави, політично послабляли гетьманську  владу; 

-- спираючись на ці статті, царський уряд повів подальший наступ на автономію України, закладену Березневими статтями (1654 р.) Б. Хмельницького;

-- спричинили велике незадоволення старшини, особливо на Правобережжі.

Вчитель. Назвіть сторони, які підписували Переяславські статті?

 

Вчитель. Нові обмеження, що містилися у Переяславських статтях викликали обурення в більшості козаків.

 Знову Річ Посполита та Московська держава готувалися до нової війни, щоб остаточно завершити боротьбу за українські землі.

 1660 рік біля м.Чуднів відбулася Чуднівська битва, в результаті якої польсько-татарська армія завдала поразки українсько-московській. Політичним наслідком став перехід Ю.Хмельницького на бік поляків і підписання Слободищинського трактату на основі Гадяцької угоди, але з деякими змінами.

РОБОТА З ТАБЛИЦЕЮ.  Відшукати розбіжності угоди та трактату.

Гадяцька угода 1658 р

Слободищинський трактат 1660 р

Україна в межах Київського, Чернігівського, Брацлавського воєводства під назвою Руське князівство, входить до складу Речі Посполитої, як третя частина федерації – нарівні з Польським королівством і Великим князівством Литовським.

Було вилучено статтю про Руське князівство.

Не мали права перебувати в Україні польські й литовські війська.

Гетьман був зобов’язаний надавати військову допомогу Речі Посполитій у її війнах з іншими державами.

 Гетьману заборонялися будь-які зовнішньополітичні відносини з іншими державами.

Підтверджувалася заборона гетьману вести самостійну зовнішню політику.

Щорічно по 100 козаків гетьман мав право представляти королю для надання їм шляхетської гідності.

Посольській шляхті й магнатам поверталися всі маєтності на українських землях.

 Назвіть сторони які підписували Слободищинський, або його називають Чуднівський трактат?

Наслідки:

  • розкол суспільства України привів до нового періоду громадянської 

    війни;

--  українська державність опинилась під загрозою ;

-- територія Української держави фактично поділилася на Лівобережну 

   та Правобережну.

 

  1. Поділ українських земель на Правобережну і Лівобережну Гетьманщину.

Учитель.  Підписання Слободищинського трактату 1660 р призвело до політичного розколу українського суспільства.

Вчитель. Визначити ставлення до трактату на двох територіях українських земель.

  • Схвалили чи відмовились приймати трактат на цих територіях?
  • Чию владу визнавали?

Слободищинський трактат  - поділ території України

 

Правобережна                                       1660р                                      Лівобережна

Схвалили трактат,                                                                 Відмовились його приймати

Визнавали польську владу                                                 визнавало владу Москви

                                            1662 р зневірившись в об’єднанні

                                                       України під свою булаву

                                                Ю.Хмельницький зрікся гетьманства

                                                            й постригся в ченці

 

1663 р в обох частинах козацької держави було встановлено окремі гетьманати

Січень 1663-1665 рр-гетьман П.Тетеря                         1662 – гетьман Яким Сопка,                                                                                                                                            якого не визнала Москва,

                                                                                           1663-1668 рр гетьман –                                                                                                                                         І.Брюховецький

Вчитель.  Чому Слободищенський договір дослідники вважають подією, яка призвела до розпаду Української козацької держави на Лівобережну і Правобережну?

Вчитель.  В козацькій державі виникла глибока криза. Кожен гетьман покладався на силу, щоб об’єднати Україну.

  1. Спроба об’єднати Правобережну і Лівобережну Гетьманщину.

Становище

Лівобережна Україна

Правобережна Україна

З жовтня 1663 р по березень 1664 р вторгнення польського військо Яна Казимира, татарів та козацьких полків на чолі з П.Тетерею зазнає поразки.

Польська шляхта почала відновлювати порядки, спалахнуло повстання, призвело до того, що П.Тетеря (1663-1665 рр) втік до Польщі.

Гетьманом обрано П.Дорошенка (1665-1677 рр):

  • покінчив з безвладдям в краї;
  • відновив діяльність органів влади, зміцнив свою владу;
  • поставив завдання: об’єднати дві частини України.

Обрання гетьманом І.Брюховецького (1663-1668 рр) відбулося завдяки московській підтримці, тому, що він не приховував свої промосковські настрої. Брюховецький  висловлювася за ліквідацію гетьманату в Україні й перетворення її на князівство, очолюване цоревичем Федором.

У листопаді 1663 р підписав із представниками царського уряду Батуринські статті, які з попередніми мали 5 нових пунктів.

 

 

Вчитель.  Відшукати в підручнику  5 нових пунктів, які було внесено до Батуринських статей.

Гетьманський уряд зобов’язувався:

  • безоплатно забезпечувати продуктами харчування московські гарнізони, розташовані в Україні;
  • здійснювати заходи для схоплення й повернення московських втікачів (переховування каралось смертю).

Гетьманський уряд забороняв:

  • для українських купців у Московській державі продавати вино й тютюн, оскільки це завдавало збитків царській монополії на продаж цих товарів;
  • продаж хліба на Правобережну Україну й кримських татар.

Гетьманський уряд складав:

  • перелік усіх козаків, міщан і поселення, а також розміри їх земельних володінь.

Назвіть сторони підписання Батуринських статтей?

 

Наслідок: обмеження прав та автономії України.

 

Вчитель.  У вересні 1665 р І.Брюховецький першим з українських гетьманів здійснив візит до Москви, де підписав нові статті – «Московські статті», що значно посилювали залежність козацької України від царського уряду, тому що був не впевнений у своєму становищі, шукав підтримки.

Робота з підручником.

«Незакінчені речення»

  • українські землі й міста проголошувались володіннями московського царя, а з їх населення  (крім козаків) стягувалися до царської скарбниці податки;
  • вибори гетьмана відбувалися в присутності московських представників, а гетьманські клейноди новообраний гетьман отримував від царя;
  • дипломатичні відносини гетьмана з іншими державами заборонялися;
  • київську митрополію мав очолити московський ставленик;
  • гетьман позбавлявся права надавати українським містам самоврядування, відтепер це здійснював тільки цар;
  • збільшувалася кількість московських гарнізонів, вони розміщувалися в усіх основних містах, а повноваження московських воєводств суттєво зростали (збирання податей із некозацького населення, хліба на утримання гарнізонів, податків із купців, грошових зборів із винних оренд).

Назвіть сторони підписання Московських статей?

Наслідки:

-- значно обмежував політичні права Гетьманщини;

-- посилював її військово-адміністративну залежність від  Московської держави;

-- Україна фактично була підпорядкована царським воєводам;

-- посилив незадоволення гетьманом навіть на Запорозькій Січі.

 

Вчитель. І.Брюховецький за виявлену поступливість отримав від московського царя титул боярина та великі маєтки, був одружений із московською бояринею.

У цей період тривала війна між Московською державою і Річчю Посполитою, виснажившись обидві сторони схилялися до примирення.

 Коли про початок переговорів довідався П.Дорошенко то за допомогою татар розгромив польське військо під Браїловом 19 грудня 1666 р, тим самим не давши йому переміститись на Правобережжя.

  30 січня 1667 р під час переговорів у с. Андрусово, що під Смоленськом між Росією та Польщею було досягнуто угоди про перемир’я на 13, 5 років.

 На підписання Андрусівського перемир’я не запросили ні лівобережного гетьмана І.Брюховецького, ні новообраного правобережного гетьмана П.Дорошенка, що засвідчило ставлення до України як Москви так і Польщі.

Згідно за умовами перемир’я закріплювався поділ України: Правобережна (без Києва) відійшла до Польщі, а Лівобережжя та тимчасово Київ (на два роки) залишився за Москвою. Запорожжя мало визнавати владу обох держав.

Наслідки:

  • Андрусівське перемир'я юридичне закріпило факт існування двох 

    Україн  - Правобережної і Лівобережної; 

-- Андрусівський договір викликав обурення всіх верств українського 

    суспільства, адже він був укладений таємно, без погодження з українською стороною

-- договір закріплював поділ України між Польщею і Московією, створював перешкоди на шляху об’єднання всього українського народу в незалежну державу.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

1. Робота з історичним джерелом.

 

Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

«...Договорилися ми і постановили, що всієї Ма­лої Росії цієї сторони Дніпра... містам і землям і місцям... з усіма своїми повітами, селами і по­селеннями...як вони до цього часу за перемирним договором на стороні їхньої царської велич­ності перебували, так і тепер залишатися мають на стороні їхньої царської величності на вічні часи; ...а за Дніпром-рікою Київ має залишатися та­кож на стороні їхньої царської величності... Вниз ріки Дніпра, що називається Запороги, козаки, що живуть на січі, і в Кодаку... мають бути... у володінні і в державі... їхньої царської велич­ності...»

1)   3 якого договору цей фрагмент?

2)   Коли і ким цей договір був підписаний?

3)   Які наслідки мав цей договір для України?

 

Із літопису Самійла Величка

Гетьман Іван Брюховецький, бавлячись немалий час у Москві з полковниками при милості царської величності, оженився там, пойнявши дочку якогось боярина на ім’я Дарію, і при гетьманському титулі дістав на себе від царської величності боярський чин. Віддячуючи за це, він безрозумно знищив давні малоросійські вольності, бо допустив і дозволив безоглядно бути по всіх малоросійських містах московським воєводам, які згідно того дозволу відразу ж наїхали за монаршим указом у Малу Росію й почали панувати з великим і безпошанівним всенародним малоросійським утяжінням.

Запитання до документа

За що засуджував С. Величко гетьмана І. Брюховецького?

2. Гра «Впізнай історичну  особу

1.         «Годилося б цьому гетьманеняті ще гуси пасти, а не гетьманувати». (Ю. Хмельницький)

2.         Брав участь у Національно-визвольній війні, був у складі посольства" під час укладення в Москві договору 1654 р., був одним із творців Гадяцького договору 1658 р. (II. Тетеря)

3.         Лівобережний гетьман, мав чудові ораторські здібності, позиційнував себе як захисник простого люду, виступаючи проти всілякого панства; вороже ставився до Польщі. (І. Брюховецький.)

4.         Гетьман, який підписав Слободищенський трактат 1660 р. із Польщею. (Ю. Хмельницький)

5.         За його гетьманування підписано Переяславські статті 1659 р. з Москвою. (ІО. Хмельницький)

6.         Правобережний гетьман, поставив перед королівською владою такі вимоги: поважати права і вольності козаків та гідність гетьмана, випустити з в'язниці І. Богуна. (П. Тетеря)

7.         Перший український гетьман, який здійснив поїздку до Москви, підписав Московські статті, 1665 р., отримав від царя титул боярина. (І. Брюховецький)

8.         Гетьман, який здійснив похід на Лівобережну Україну з метою об'єднання правобережних і лівобережних земель під єдиною владою гетьмана. (П. Тетеря)

Метод «Ажурна пилка»

 3. Гра «Вірю — не вірю»

1.         Правобережна старшина переважно дотримувалась польської орієнтації, а лівобережна — вбачала вигоди від союзу з Московською державою. Так

2.         Павло Тетеря — лівобережний гетьман, а Іван Брюховецький — правобережний.   Ні.

3.         Політична програма П. Тетері проголошувала ідею об'єднання правобережних і лівобережних земель під єдиною владою. Так.

4.         Відповідно до Московських статей 1665 р. посилювалася адміністративна та фінансова залежність України від царської влади. Так.

5.         Похід П. Тетері на Лівобережну Україну на початку 1664 р. завершився поразкою, бо на Правобережній Україні почалося повстання проти гетьмана. Так.

6. 1666 року відбувся перепис населення, після чого були встановлені розміри податку до царської казни, зменшилась кількість царського- війська в Україні. Ні.

4. Назвіть, дату або подію в роки правління Ю.Хмельницького та періоду розколу Гетьманської держави.

5. Охарактеризуйте політику П.Тетері.

-- орієнтувався на Польщу, продовжуючи політику І. Виговського 

-- спробував об'єднати Право- та Лівобережжя за допомогою поляків і 

   кримських татар, але невдало 

-- був змушений постійно приборкувати антигетьманські виступи 

   полковників. Не мав широкої підтримки українського населення.

5.Охарактеризуйте політику І.Брюховецького.

був першим українським гетьманом, що відвідав Москву і навіть 

    одружився з московською княжною.

-- уклав із Москвою Батуринські статті (1663 р.):

-- протягом 1664-1665 рр. намагався встановити контроль над 

    Правобережжям 

-- у 1665р. підписав Московські статті, які суттєво обмежували 

    політичні права України.

 

VI.      ПІДСУМКИ УРОКУ

Висновки

— У період гетьманства І. Виговського через внутрішні й зовнішні чинники в Україні спалахнула громадянська війна.

— Укладений з поляками Гадяцький договір не знайшов підтримки у більшої частини населення, що стало головною причиною втрати Виговським гетьманської булави. Його авторитет навіть не врятувала перемога під Конотопом.

— Обрання гетьманом політично несамостійного Ю. Хмельницького не могло врятувати Україну від громадянської війни. Політичні хитання від Московії до Польщі зрештою призвели до усунення його від влади, а наступна боротьба за гетьманську булаву призвела до розколу Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну.

— Річ Посполита і Московська держава, уклавши мі собою Андрусівське перемир’я, юридично оформили поділ України. Андрусівське перемир’я завдало тяжкого удару по Українській державі. Воно стало гальмом на шляху політичного об’єднання Правобережжя і Лівобережжя і прирікало козацьку Україну на політичний занепад.

22 січня ми відмічаємо День Соборності (об'єднання) усіх українських земель в єдиній державі, повинні пам’ятати, за що боролось не одне покоління патріотів України, і бориться навіть і в сьогоднішні дні на Сході країни.  Тож ми маємо дбати, щоб ніколи більше не втратити цілісність та незалежність нашої держави.

VII.     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.         Опрацювати § 22 підручника.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
4.0
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
4.0
Загальна:
4.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Билык Галина
    Загальна:
    4.0
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    4.0
docx
Додано
10 лютого 2018
Переглядів
9109
Оцінка розробки
4.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку