Конспект уроку на тему"Іван Франко. Короткі відомості про митця і його багатогранну творчісь"

Тема уроку: І. Франко. Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість. «Захар Беркут». Історична основа повісті.

Мета уроку:

поглибити знання учнів про багатогранну творчість Івана Франка; розпочати роботу над ідейним змістом твору «Захар Беркут»; розкрити історичну основу повісті та джерела її написання; поглиблювати знання з історії рідної країни, вдосконалювати вміння виразно читати прозовий текст;

розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, мислити, співставляти, робити висновки; формувати  життєву компетентність учнів на прикладі життя тухольської громади;

виховувати почуття любові до рідного краю, почуття гордості за наших предків, які мужньо обороняли руські землі від зовнішніх ворогів; зацікавлювати учнів нашим історичним минулим.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: підручник, портрет І.Франка, бібліотечка його творів, фотографії з краєвидами Тухлі, зображення монголів, зображення окремих епізодів твору, епіграф.

ХІД УРОКУ

                                                                             За рідний край і життя віддай

                                                                                              Народна творчість

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація. З’ясування ступеня емоційної готовності учнів до уроку. Технологія «Смайлики».

ІІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями.

          Поясніть, як ви розумієте  зміст епіграфа уроку.

Що вам  відомо про життя І.Франка, зокрема його дитячі роки?

Які твори видатного митця ви читали? Чим вони запам’яталися вам?

Чому, на ваш погляд, І.Франка називають Каменярем?

Як ушановують пам’ять І.Франка в Україні і світі?

ІV. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Учитель: Сьогодні ми будемо знайомитись з творчістю І.Франка. Але ми вже  знаємо деякі відомості про цього письменника, бо  вивчали його в попередніх класах. Пригадайте , що ви знаєте, обговоріть з товаришем по парті і заповніть  у таблиці   дві перші колонки.

Відомості про І.Франка

       Учитель: А зараз  під час мого повідомлення про Івана Франка заповніть третю колонку.

Іванові Франку належить понад 5000 творів у різних галузях літератури й науки. Випущені у світ 50 томів – лише третина від написаного. На початку ХХст. ім’я Франка набуває широкої популярності. «Академія в одній особі» ­- називали

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

1. Перегляд мультимедійної презентації про «Багатогранну творчість І.Франка»

2. Додатковий матеріал для вчителя

27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині у сім’ї відомого на всю округу коваля народився рудоволосий, ясноокий хлопчик. Ясьо (так звала мати сина) ріс розумною дитиною. У нього виникало безліч запитань, з якими він звертався до дорослих. А ті не завжди могли задовольнити допитливість хлопчика і здебільшого відповідали: «Виростеш — про все дізнаєшся сам». Родина Франків жила, як на ті часи, в достатках. Ріс хлопчик роботящим, товариським. Він залюбки допомагав батькам по господарству, любив і розумів підгірську природу.

Мати Івася, ласкава й співуча, надзвичайно любила українську пісню. Так з голосу матері хлопчик запам’ятав багато народних пісень.

Батько славився як чудовий ремісник і людина непересічного розуму. У Нагуєвичах височів хрест, викуваний ним на честь скасування панщини в Галичині.

Великою мрією неписьменних батьків було дати освіту своїй дитині. У шість років віддають Івася до школи у сусіднє село, звідки була родом мати, оскільки тамтешня школа вважалася кращою, ніж у Нагуєвичах. Потім  І. Франко переходить до так званої нормальної школи при монастирі в Дрогобичі *, а згодом — до Дрогобицької гімназії. Навчаючись тут, Франко жив на квартирі в далекої родички Кошицької на околиці міста. Нерідко спав на стружках у домовинах, які виготовлялися у її столярній майстерні.

Вчився хлопчик легко, оскільки від природи був здібним, мав надзвичайну пам’ять. З допомогою дядька по матері, як пише І. Франко в автобіографічному листі, за десять днів він навчився читати українською мовою. «...Шевченка... я вивчив майже всього напам’ять (а пам’ять у мене була така, що лекцію історії, котру вчитель цілу годину говорив, я міг опісля продиктувати товаришам майже слово в слово!)»,— згадує письменник роки навчання. А до того був ще й дуже працьовитий.

Івась рано залишився сиротою. Коли йому було дев’ять років, помер батько. Залишившись півсиротою, Іван почав підробляти на життя, пишучи учням твори. Вчитель дивувався, що всі вихованці раптом так порозумнішали, перестали списувати, зуміли кожен по-своєму розкрити тему. Він і уявити не міг, що більшу частину творчих робіт класу писав Франко.

У сім’ю прийшов вітчим, Гринь Гаврилик, який уважно ставився до дітей, фактично замінив хлопцеві батька. Франко підтримував дружні стосунки зі своїм вітчимом протягом всього життя. Працьовитий, добрий чоловік доклав усіх зусиль, щоб хлопець здобув освіту.

Шкільна рада ухвалою 9.04.1868 р. звільнила І.Франка за його здібності від плати за навчання.

У шістнадцять років І. Франко втратив матір, вітчим одружився вдруге.

Зі спогадів його сучасників постає середній на зріст худорлявий юнак з рудуватою кучерявою чуприною, високим чолом, ясними очима, з рішучим виразом обличчя, з привабливою, захоплюючою манерою вести розмову. Серед ровесників відрізнявся ще й тим, що все вмів робити, надзвичайно швидко писав, читав, швидко орієнтувався в різних ситуаціях. Інтенсивній самоосвіті гімназиста сприяла зібрана ним бібліотека, в якій нараховувалося близько 500 книжок і українською, й іншими європейськими мовами.

14 жовтня 1875 року Франко став студентом філософського факультету Львівського університету. Юнак тут виявив свої здібності і вже з січня 1876 р. почав одержувати 21085 злотих із заохочувальної стипендії фонду С.Гловіпського, а також, як найталановитіший студент, був звільнений від оплати за навчання.

12 червня 1877 року Іван Якович був заарештований за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства (за зв'язки з “неблагонадійними”). Він провів у камері з кримінальними злочинцями 11 місяців. А після другого арешту, в 1880 році (березень-червень), ледь не помер з голоду.

Задля захисту докторату Франко один семестр провчився у Чернівецькому університеті*, а потім поїхав до Віденського університету*.

Влітку 1889 року його було заарештовано втретє (на три тижні) – за розмови про те, що незабаром не буде кордонів між Галичиною і Україною.

У 1895 р. почалася підготовка до виборів у сейм. Система виборів була далеко не справедливою: селянський депутат обирався від 75 тисяч виборців, шляхетський – від п'ятдесяти чоловік. І.Франко про ці вибори сказав: “Я кандитував у Галичині і випробував “повну законність галицьких виборів, так сказати, на власній шкірі”.

У 1898 р. по округу Тернопіль – Збараж – Скалат І.Франко ще раз балотувався до державної ради, але знову безуспішно.

• Велич І.Франка надзвичайна. Свідченням цього є факт, що Всесвітня Рада Миру 9 квітня 1956 р. в Стокгольмі ухвалила відзначати цей рік (а тоді виповнювалося сто років від дня народження Франка) у всіх країнах світу.
• Франко на сьогодні єдиний український поет, щодо номінування якого на здобуття Нобелівської премії з літератури доступні відомості (інформація про номінантів є закритою впродовж 50 років).

В архіві Шведської академії зберігається документ № 19 за 1915 рік, де Франко вказаний за № 4, однак лауреатом того року став Ромен Роллан. Із номінацією виступив 25 листопада 1915 року священик УГКЦ доктор Йосип Застирець із Відня. Кандидатура Франка була підтримана доктором Гаральдом Г'єрне із Упсали.

Івана Франка 28 травня 1916 року не стало, тому його виключили зі списку претендентів. А нагорода у тому році дісталася шведському поетові Вернеру фон Гейденстаму.

• На його честь названо астероїд 2428 Каменяр.
• Іванові Франку належить ініціатива ширшого вживання в Галичині назви “українці” замість “русини” — так традиційно називали себе корінні галичани. В “Одвертому листі до галицької української молодежі” (1905) Франко писав: “Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…”
• У І.Франка було багато псевдонімів — Джеджалик, Брут Хома, Мирон, Живий, Кремінь, Марко,  Віршороб, Не-Давид (близько 100 псевдонімів).
• Він був першим професійним українським письменником, який відважився жити з праці пера. Не мав державної роботи, не мав жодних нагород, не мав кафедри в університеті.
• Іван Якович переклав українською мовою твори близько 200 авторів із 14 мов та 37 національних літератур. Вільно володів 14 мовами.

3. Перевірка заповнення третьої колонки.

4. Літературна гра «Знайди нісенітниці»

Іван Петрович (Якович) Франко народився 27 вересня ( серпня) 1856 року в с. Нагуєвичі на Полтавщині ( Дрогобицького повіту) в родині землероба       ( коваля). Навчався Іван Франко у Львівській (Дрогобицькій) гімназії, де здобув ґрунтовні знання з історії та математики,  зміг опанувати іноземні мови. Після гімназії Іван Франко поїхав до Австрії (Відня) і там закінчив університет. Перша збірка поета називалася «З вершин і низин». Іван Франко ніколи не брав творчих псевдонімів. Повість «Захар Беркут» була написана Іваном Франком для участі в конкурсі на кращий фантастичний     (історичний ) твір.

5. Слово вчителя. Історична основа та джерела повісті «Захар Беркут».

На початку 1882 року у листі до свого приятеля Івана Білея Іван Франко ділився своїми творчими планами: «Думка в мене була — написати повість по-німецьки… історично-сенсаційно-реальну, та що, вже ось пару місяців ношуся з нею, як дурний з ступою, а навіть зачати ще не вспів. Чи вспію ж восени скінчити, і взагалі, чи буде з тої кози м’ясо?».

Одним із відомих творів Івана Франка є повість «Захар Беркут». Історія написання твору є цікава. Редакція журналу «Зоря»    в 1882 році оголосила великий конкурс на кращий історичний твір.

І письменник бере  участь у цьому конкурсі. Майже шість тижнів  працював Іван Франко над твором у своєму рідному селі Нагуєвичах.

Повість була написана у 1882 році, а  вже у 1883 році була опублікована у журналі. У своєму творі письменник використав короткі відомості з Галицько – Волинського літопису про вторгнення  монголо-татарських полчищ у Русь, їхній перехід через Карпати.

Дійові особи твору такі як: монгольська навала, бегадири Пета, Бурун-

да були насправді, а інші художні образи  –  Тугар Вовк,  Захар Беркут,  Мирослава, Максим – створені письменником.

6. Поставка проблемного питання

• За жанром твір Франка – історична повість. Як ви розумієте цей термін?

Теорія літератури (запис до зошиту)

Історична повість – твір, побудований на історичному сюжеті, у якому широко відтворені певна епоха та її діячі

Щоб зрозуміти задум автора, потрібно з'ясувати, які історичні події лягли в основу твору, а саме – історичну основу твору (напад у 40-х роках ХІІІ ст. монголо-татарських орд, очолюваних онуком Чингісхана Батиєм, які, захопивши Київ, прямували через Карпати в Угорщину).

• Що, на вашу думку, спонукало І. Франка до написання повісті «Захар Беркут»? (Зацікавлення історичним минулим рідного краю).

• Що ви знаєте з історії про боротьбу руського народу проти монголів?

У 1241 році внук Чингісхана Батий вогнем і мечем плюндрував землі Київської Русі. Орда безжалісно шматувала живе тіло руського народу, нівечила його душу, несла смерть, сіяла спустошення і рабство. Після впертої оборони був зайнятий і зруйнований Київ. В історичній повісті «Захар Беркут» всі герої не історичні, а, як стверджував сам автор, є витвором художньої фантазії. Але це ніскільки не зашкодило історизмові твору, не суперечило його художній правді. Та є у творі і те, що підтверджується історичними документами. Вся сюжетна канва твору будується на достовірному історичному факті — нападі монголо-татар. Письменник точно називає імена їхніх ватажків, накреслює маршрути походів, згадує про битву на р. Калка, про Данила Галицького. Другим джерелом повісті став фольклор – перекази та легенди, які народ зберіг у своїй пам'яті. Таким чином, «Захар Беркут» – це художній сплав історії та легенд, їх мистецьке творче осмислення.

Факт потоплення в Карпатах монголів в історії не відомий. Але народ у фольклорних творах опоетизував «славні діла славних прадідів». Велике значення має і переказ про Сторожа – величезного кам'яного стовпа. Цар велетнів, цей «святий» камінь є своєрідним уособленням життя і ворогом богині смерті Морани. «Кажуть, – йдеться у переказі, – що колись Морана ще раз ізбере свою силу, щоб нею завоювати ... Тухольщину, але отсей заклятий Сторож упаде тоді на силу Морани і роздавить її собою». Так і сталося. В Тухольській долині знайшли свою смерть добірні сили завойовників. У примітці до твору Франко вказує на ще один фольклорний матеріал, яким користувався, – народний переказ про монахів київських печер, пов'язуючи його зі Скитом Манявським. Цей переказ письменник творчо використав, розповідаючи, як формувався світогляд Захара Беркута.

7. Коментар учителя за картою про «Село Тухля»

Село Тухля, про яке пише Франко, існує насправді й розташоване в мальовничій, порослій густими лісами місцевості неподалік від м. Стрий на Львівщині. (Учні знаходять це місце на карті). Збереглися народні перекази про походження назви села. В одному з них його назва пов'язується із загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах.

8. Визначення теми, ідеї та проблематики повісті та запис до зошиту

Тема твору: розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив   свою Батьківщину від монголо-татарської навали.

Ідея твору: возвеличення мужності, патріотизму, вміння долати перешкоди; засудження зради, жадності, збагачення за рахунок інших.

Основна думка твору: сила народу – в єдності, підтримці, повазі одне до одного.

Жанр: історична повість.

9. Запитання до класу

• Події якого року  описану в повісті? (1241 року, ХІІІ століття)
• Яка пора року стояла в тухольських горах? (Весна)
• З якими героями ви зустрілися у прочитаній частині повісті? (Тугар Вовк, Мирослава, Максим  Беркут, бояри, тухольці.)
• Чому твір на історичну тему починається з побутової сцени полювання? (Автор хоче заінтригувати читача).

10.  Консолідація.

1.Закріплення знань, умінь та навичок. Асоціативний   диктант.

Завдання: записати сова, що асоціюються з героями твору.

Палка натура, хоробрість , доброта, сміливість, гордість, чарівність,  сила, скромність, тендітність, дитям гір, мужність, винахідливість, вірність, спритність.

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності.

Історія Захара Беркута- про кожного з нас. Вона змушує замислитися над тим, що ми робитимемо, коли наш спосіб життя опиниться під загрозою. Чи будемо ми тікати, чи будемо боротися та відстоювати те, у що віримо?

 VІІ. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання

Опрацювати ІІІ та ІV розділи повісті.                                                                                   Індивідуальне завдання: підготовити тестові завдання до І та ІІ розділів.