Тема: Прикметник як частина мови. Написання прикметників
Мета: узагальнити знання учнів про прикметник як частину мови;
розвивати спостережливість та вміння знаходити основні орфограми;
виховувати любов і повагу до поезії та української пісні.
Тип уроку: урок перевірки та корекції знань
Обладнання: Картки з текстами поезій та пісні «Мамина вишня», звукозапис пісні «Мамина вишня». На дошці записана тема та епіграф уроку: «Поезія і пісня –великі дві сили»
Тема: Прикметник як частина мови. Написання прикметників
Мета: узагальнити знання учнів про прикметник як частину мови;
розвивати спостережливість та вміння знаходити основні орфограми;
виховувати любов і повагу до поезії та української пісні.
Тип уроку: урок перевірки та корекції знань
Обладнання: Картки з текстами поезій та пісні «Мамина вишня», звукозапис пісні «Мамина вишня». На дошці записана тема та епіграф уроку: «Поезія і пісня –великі дві сили»
Хід уроку
II. Повідомлення теми, мети і завдань уроку
Сьогодні на уроці ми повторимо усі відомості про прикметник як частину мови, закріпимо навички правопису не з прикметниками, орфограми –н- і –нн- у прикметниках та написання складних прикметників.
Запишіть тему уроку: Прикметник як частина мови. Написання прикметників.
При виконанні наших завдань ми будемо спиратися на рядки з поезій українських письменників та українських пісень.
Епіграфом нашого уроку будуть слова «Поезія і пісня –великі дві сили». Запишіть, будь ласка, його теж у зошити.
Отож запрошую вас у царство мудрого й красивого, правдивого і чуйного, сильного і ласкавого, доброго і мужнього слова.
III. Закріплення та систематизація набутих знань
1. Повторити вивчене про прикметник пропоную провести у вигляді дискусії. Одному із учнів пропоную прочитати речення, записане на дошці.
Слово мудре і красиве, правдиве і чуйне, сильне і ласкаве, добре і мужнє чарує і хвилює нас, запалює нам душі, приносить у дім радість і щастя.
1) Скажіть, чи згідні ви з тим, що сказано про слово? Думку свою обґрунтуйте.
2) Які слова, на вашу думку, найбільш вдало допоможуть розпочати виконувати завдання сьогоднішнього уроку? Чому? (Учні повинні назвати слова: мудре, красиве, правдиве, чуйне, сильне, ласкаве, добре, мужнє – це є прикметники)
2. Подальшу активізацію роботи класу проводжу у вигляді "Мозкового штурму". Для цього учням підготовлено запитання про прикметник як частину мови
1) До групи яких частин мови відносимо прикметники? (Самостійних)
2) На що вказує прикметник? (Виражає ознаку предмета)
3) На які запитання він відповідає? (Який? Яка? Яке? Які? Чий? Чия? Чиє? Чиї?)
4) Яку синтаксичну роль виконує у реченні? (найчастіше роль означення, хоча можуть бути і іншими членами речення)
5) З якою частиною мови прикметник найчастіше пов'язаний в реченні? (З іменниками)
3. Щоб ще раз впевнитись у тому, що ви вмієте виділяти прикметники у тексті, виконаємо наступне завдання. На картці №1- вірш В. Симоненка «Грудочка землі». З нього виписати словосполучення іменника з прикметником. Один з учнів виконує завдання на дошці. Усі інші у зошитах.
Ще в дитинстві я ходив у трави,
В гомінливі трепетні ліси,
Де дуби мовчали величаво
У краплинах ранньої роси.
Бігла стежка вдалеч – і губилась,
А мені у безтурботні дні
Назавжди, навіки полюбились
Ніжні і замріяні пісні.
В них дзвеніло щастя непочате,
Радість невимовна і жива,
Коли їх виводили дівчата,
Як ішли у поле на жнива.
Ті пісні мене найперше вчили
Поважати труд людський і піт,
Шанувать Вітчизну мою милу,
Бо вона одна на цілий світ.
Бо вона одна за всіх нас дбає,
Нам дає і мрії, і слова,
Силою своєю напуває,
Ласкою своєю зігріва.
З нею я ділити завжди буду
Радощі, турботи і жалі,
Бо у мене стукотить у грудях
Грудочка любимої землі.
(Гомінливі трепетні ліси, ранньої роси, безтурботні дні, ніжні і замріяні пісні, радість невимовна і жива, труд людський, Вітчизну милу, любимої землі)
Пропоную дати відповіді на запитання:
1) Якими членами речення виступають прикметники? (Означеннями)
2) На які групи за характером кінцевого приголосного основи поділяються прикметники? (Тверду і м′яку). З виписаних прикметників назвіть ті, що належать до м′якої групи. На основі чого ви це зробили? (Ранньої, бо у формі чоловічого роду в називному відмінку однини маємо закінчення –ій: ранній. Усі інші мають закінчення –ий. )
3) У наступному реченні, яке записане на дошці, знайти прикметники твердої групи. Записати їх у зошити у словосполученні з іменниками.
Я часто ночами пригадую знов
Дитинства сполохану казку...
Спасибі Вам, мамо,
Спасибі Вам, мамо, за вічну любов
І щедру незміряну ласку.
Один з учнів зачитує речення та виписані словосполучення. (Сполохану казку, вічну любов, щедру незміряну ласку)
4) Про які почуття допомогли розказати автори цих поезій за допомогою слів-прикметників?
4. Наступне наше завдання вимагає пригадати, на які групи за лексичним значенням поділяються прикметники? (Якісні, присвійні, відносні).
1) Знаючи правила такого поділу прикметників, укажіть правильні твердження:
а) якісні прикметники позначають ознаку предмета, яка може бути в
ньому в більшій чи меншій мірі
б) відносні прикметники мають ступені порівняння
в) присвійні прикметники вказують на приналежність предмета особі або тварині
(Правильними є відповіді а і в).
Чому відповідь б неправильна? (Ступені порівняння мають тільки якісні прикметники)
Твоя доля, світла, тополина,
Наче пісня журавлина.
3) Пригадавши правила утворення ступенів порівняння, утворіть від прикметника світла ступені порівняння. Завдання виконує біля дошки один з учнів
(Світла - світліша – найсвітліша; більш світла - найбільш світла)
4) До якої групи віднесемо прикметники тополина, журавлина? (Присвійних)
Яка орфограма, що ми вивчали, є у цих словах? Назвіть її. (-н- у присвійних прикметниках)
5. Виявити та закріпити вивчені орфограми –н-, -нн- у прикметниках допоможе складання й записування словникового диктанту на написання –н-, -нн- у прикметниках за словами пісні Дмитра Луценка "Мамина вишня". Для роботи використаємо картку №2. Щоб змогли ви відтворити настрій, почуття, які викликає ця пісня у слухачів, вслухайтесь під час роботи у мелодію пісні.
(Сумна, мамина, раннім, жадане, сокровенне, священна.)
Розкажіть правила написання –нн- у прикметниках. (-нн- пишеться у прикметниках з наголошеними суфіксами –енн-, -анн-, -янн-)
6. Яку орфограму нам ще слід пригадати? (Правопис не з прикметниками, правопис складних прикметників). Щоб виявити рівень знань по цьому правилу, виконаємо наступне завдання: зняти риску й записати прикметники разом, окремо чи через
дефіс, продовживши словниковий диктант на правопис прикметників. Для роботи використаємо картку №3. Один з учнів виконує завдання на дошці.
Вона прийшла непрохана й неждана,
І я її зустріти не зумів.
Вона до мене випливла з туману
Моїх юнацьких не/сміливих снів.
Відступає у хащу зима біло/сніжна,
Сонний ліс виглядає весну...
Там було озеро гарне і чисте.
Калина з срібно/яскравим намистом.
7. Нашу пісню називають солов'їною. Кажуть, що солов'ї навчилися співати саме у нашого народу. Існує легенда, що солов'ї збирали пісні для індійського царя, у саду якого вони жили. Залетів якось соловей в Україну, сів спочити у полі, де працювали люди. "Що за люди живуть тут. Ні пісень, ні музики не чути?" - подумав соловей. А ввечері залунали сумні пісні, бо важка праця втомила за день людей. Заспівав соловей, звеселив їх. Забули вони про свою втому і так заспівали, що соловей зачарувався їхніми піснями. Відтоді солов'ї весною летять на Україну за піснями для свого царя. І пташенят висиджують саме у нас, щоб вони від самого народження слухали найчарівніші у світі пісні. Цю думку підтверджують і поети словами:
Ну де ще є така чарівна пісня?
Серед яких на світі славних мов?
То серце від журби неначе стисне,
А то навіє радість і любов.
Виконуючи домашнє завдання, ви теж мали змогу переконатися, що саме українська пісня стає у пригоді у будь-якій ситуації людини. Вона здатна розвеселити, порадити, підтримати. Зачитаємо назви українських народних пісень, з якими ви ознайомились вдома, що містять прикметники.
Наш урок наближається до кінця. Із завданнями уроку ми справилися. Залишається тільки підсумувати вивчене. Зробимо це у вигляді відповідей на запитання:
- Що здалося найскладнішим під час виконання завдань?
Сказати про роль слова; слова поетичного можна багато. Я хочу підсумок уроку завершити словами Дмитра Павличка:
Її не купиш цвітом провесен
Ані горлянкою, ні чином.
Поезія - це діло совісне,
Не грайся з нею безпричинно.
Така собі, не знає старості
І на чолі не ставить дати,
Із чорним попелом і паростю
Стоїть одвічно біля хати.
І не легкими переливами –
Важкою кров'ю серце крушить,
Сяйне крилом своїм малиновим,
А чи обніме, чи задушить...
V. Домашнє завдання
Удома ви ще раз матимете змогу подумати над тим, чи дійсно пісня і поезія -нероздільні, невичерпне джерело, скарбниця народного духу; чому саме український народ через століття рабства і неволі шляхом до щастя проніс свій дорогоцінний скарб - пісню, слова якої бринять і хвилюють душу.
1. Написати твір-мініатюру з використанням прикметників "Буде в пісні жить моя душа"
2. Повторити тему "Прикметник"
Учитель української мови та літератури
ЗОШ І-ІІІ ст. с. Павлівка
Іваничівського району
Волинської області
Хомін Наталія Михайлівна
45342
вул. Порицька, 25
с. Павлівка
Іваничівський район
Волинська область