Конспект уроку на тему "Проголошення незалежності України" і презентація до нього

Тема. Проголошення незалежності України.

Мета: розширити поняття про єдність, незалежність і суверенність нашої держави та роль у цьому українського населення;

розвивати в учнів бажання брати посильну участь у розбудові та зміцненні єдності нашої держави;

виховувати майбутнього захисника своєї Вітчизни та формувати в учнів активну громадянську позицію щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів.

Основні поняття: акт, референдум, президент, конституція.

Обладнання: підручник В. С. Власов Історія України (Вступ до історії) Київ, «Генеза» 2013, зошити на друкованій основі, робочі зошити, презентація.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Епіграф: В своїй хаті своя правда і слава, і воля.

                                                                                                   Т. Г. Шевченко

Хід уроку

1. Організаційний момент

Привітання вчителя з учнями. Побажання вчителя: плідно працювати і отримати гарні знання з теми, любити свою країну, примножувати її багатства і захищати інтереси.

Вчитель читає вірш-настанову:

Любіть Україну, як сонце любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну.

Без неї — ніщо ми, як порох і дим,

розвіяний в полі вітрами…

Любіть Україну всім серцем своїм

і всіми своїми ділами.

Любіть у труді, у коханні, в бою,

як пісню, що лине зорею…

Всім серцем любіть Україну свою,

і вічні ми будемо з нею!                                Володимир Сосюра

А перед Вами, діти, ставлю завдання, що ж побажаєте Ви своїй країні? Над цим завданням маєте час подумати і в кінці уроку напишете свої побажання на стікерах, які маєте на партах. З цих стікерів утворимо прапор і наклеїмо його на дошку.

II. Актуалізація опорних знань учнів

Вчитель: А зараз ми проведемо конкурс «Чи знаєте ви?»

Вчитель читає запитання, а учні дають відповіді.

1. Столиця України. (Київ)
2. Що означає слово «козак»? (Вершник, вільна людина.)
3. Козацький човен. (Чайка)
4. Герб України (Тризуб)
5. Найвідоміша козацька страва. (Куліш.)
6. Кому не дозволялося заходити на територію Запорозької Січі? (Жінкам.)
7. Обрядовий хліб, який печуть на Великдень. (Пасха)
8. Розписані великодні яйця. (Писанки)
9. Приміщення, в якому жили козаки. (Курінь)
10. Швидкий український танок. (Гопак)
11. Свято дівочої долі. (Катерини)
12. Головна обрядова дія Андріївських вечорниць. (Гадання, Кусання калити)
13. Найвища гора України. (Говерла)
14. Найвідоміший  сучасний футболіст України . (Андрій Шевченко)
15. Грошова одиниця України. (Гривня)
16. Колір прапора України. (Синьо – жовтий)
17. Найбільше озеро  України. (Синевир)
18. Хто з українських письменників узяв собі псевдонім – назву своєї національності. (Леся Українка)
19. На території якого материка розташована Україна? (Євразія)

Вчитель: Ну що ж, молодці, ви добре знаєте історію рідного краю. Молодці, ви справжні козаки. А що треба дитині для того, щоб відчути себе справжнім патріотом України, її громадянином? (учні знову висловлюють свої думки).

1 учень: Добре вчитись, щоб у майбутньому оволодіти спеціальністю і приносити користь.

2 учень: Брати активну участь у житті класу і школи, відчувати свою причетність до шкільного життя і до життя країни.

3 учень:  Любити природу, берегти і примножувати її багатства: садити сади, ліси, квіти, розчищати джерельця, щоб не міліли річки. Турбуватись про майбутнє нашої держави.

4 учень: Берегти історичні і духовні пам’ятки нашого народу, не руйнувати, а вивчати і творити нову історію рідного краю.

III. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель оголошує тему уроку  і план (слайд 2-4)

Учні записують тему уроку в зошит.

Вчитель: Україна – це щедра земля під волошковим небом, це задумливі степи, широкі поля, густі  ліси та гірські вершини. Це сині озера й річки, калина край вікна і журавель у небі. Це рідний дім, дорога в школу, це рідна мова й пісня колискова, це мама й тато й вся родина. Це все наша Батьківщина, наша земля, наша Україна.

Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої вікової героїчної боротьби за волю. Шлях України позначений високими степовими могилами, руїнами та прекрасними місцями. Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні! Нема життя без України, бо Україна – це мати, яку не вибирають, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна – це пісня, яка вічна на цій землі.

Поетична хвилинка (Слайд 5 )

(учень читає акровірш, спроектований на екран)

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без батьківщини.

                           Микола Чернявський

Вчитель: Україна сьогодні – незалежна держава, частина Європи, величезна територія з великою кількістю населення.

А згадаємо її історичне минуле – безмежна боротьба, величний порив волі, вічна сутичка з людьми, котрі бажали розділити нашу землю.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

План

1. Проголошення незалежності України.
2. Життя сучасної України.
3. Конституція України.

Учитель. Бути вільним, незалежним — одна з основних потреб не лише людини, а й держави. Жити у незалежній державі — означає бути господарями у своїй країні. Це можливість приймати самостійні рішення, які відповідають власним інтересам.

Будувати власне майбутнє можна лише в незалежній державі. Тому здобуття Україною незалежності було явищем закономірним.

 Історія незалежної держави України лише починається. Вам її і будувати, і від вас буде залежати, якою в майбутньому буде наша держава. А для того щоб приймати правильні, виважені, продумані рішення, потрібно краще знати історію власної держави. Як же Україна здобула омріяну поколіннями незалежність? На це запитання ми й дамо сьогодні відповідь на уроці.

Словникова робота. (Слайд 6)

Незалежність — відсутність підлеглості, можливість приймати самостійні рішення, які відповідають власним інтересам.

І довгожданий час настав. 16 липня 1990 року Верховна Рада Української республіки приймає важливий документ – Декларацію про державний суверенітет України.  Декларація стала першим кроком до незалежності нашої держави, відчутним рушієм у боротьбі за волю.

16 липня 1990 року назавжди залишиться в історії українського народу великим і пам’ятним днем. Здається, після того кожний день нашого життя був наповнений демократичними змінами і перетвореннями

1. Учні самостійно опрацьовують матеріал з підручника с. 154-155. Перевірка рівня засвоєння опрацьованого матеріалу організовано у вигляді гри «Редагування тексту» - змагання між рядами. Учням, які сидять в парах за останньою партою кожного ряду пропонуються картки із текстом (однаковим для всіх), що копіюють зміст прочитаного. Текст містить пропуски дат, подій, імен, постатей, термінів. Заповнивши пропуски в одному реченні, пара передає картку товаришам, які сидять за попередньою партою. Відповідати можна послідовно або у довільному порядку. Переможцем визначається той ряд-команда, представники якої якнайшвидше заповнять усі пропуски і передадуть картки учителю.

Картка для редагування (слайд 7, 8)

1. -------------------------- року було ухвалено Акт проголошення незалежності України.
2. ------------------------- року цей документ отримав всенародну підтримку.
3. Під час --------------- за нього висловилися понад ----------------- відсотків населення, яке взяло участь в опитуванні.
4. Того самого дня наш народ обрав главу держави -- ---------------------- .
5. Ним став ----------------------------------------------------- .  

Слайд 9, 10        

Вчитель: Так, Україна здобула волю і незалежність. Перед усім світом постала держава з давньою славною історією, оригінальною духовною культурою, зі своїми символами, мовою, чесними, працьовитими, миролюбними людьми – українським народом.

А чи могло бути інакше? Ні, інакше бути не могло. Не могла бути марно пролита кров тих, хто боровся за волю і незалежність, тих, хто вірив у перемогу, і тих, хто вірив у воскресіння. Хіба міг не почути Всевишній тих молитов, з якими звертався до нього славний син Тарас Шевченко: (слайд 11, 12)

Молю, ридаючи, пошли,

Подай душі убогій силу,

Щоб огненно заговорила,

Щоб слово пламенем взялось,

Щоб людям серце розтопило,

І на Украйні понеслось,

І на Украйні освятилось…

Учні виконують в зошиті на друкованій основі завдання № 2, с. 54. (слайд 13)

Робота з картою.
1. Покажіть Україну.
2. Покажіть столицю України.

Хочу акцентувати Вашу увагу, що в 2016 році Україна святкує ювілей. Тож давайте розв’яжемо хронологічну задачу. Скільки років виповнюється нашій Батьківщині?
2016-1991=25 р. (друкований зошит завдання № 6)

Як кожна самостійна держава Україна має свої державні символи: гімн, герб і прапор.

Перший учень розповідає про історію гімну  (слайд 14)

Гімн – це не звичайна пісня, це урочиста пісня нашої країни, це символ державної єдності та віддзеркалення душі  українського народу.

 Історія створення українського гімну бере початок з осені  1862 року, коли український етнограф, фольклорист, поет Павло Чубинський написав вірш "Ще не вмерла Україна", якому, власне, і судилося стати спочатку національним, а з плином часу  Державним Гімном України. Поширення цього тексту серед членів українських гуртків, які щойно об'єдналися в Громаду, відбулося миттєво. Проте, не оминулося лихом для автора. Вже 20 жовтня цього ж року шеф жандармів князь Долгоруков видає розпорядження вислати Павла Чубинського "за шкідливий вплив на суспільство" на проживання в Архангельську губернію під строгий нагляд поліції.

Вперше вірш Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна" надрукував львівський журнал "Мета" (1863). Отримавши поширення на Західній Україні, патріотичний текст не залишився поза увагою і релігійних діячів того часу. Один з них  греко-католицький священик отець Михайло Вербицький, знаний в Галичині композитор, захоплений і вражений віршем Павла Чубинського, пише до нього музику. ( Знакова подія: автор тексту  православний, автор музики  греко-католик, та ще й священик! Їх об'єднала Україна!). Текст з нотами з'явився друком  в 1865 році, також в Галичині. А у 1917 році українці почали виконувати його як Державний Гімн. Хоча, заради правди, в роки української революції він так і не був затверджений законодавчо. Поряд з ним виконували й інші гімни, зокрема, "Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни". Вперше твір  Михайла Вербицького і Павла Чубинського законодавчо затвердили як державний Гімн у 1939 році на Карпатській Україні.

15 січня 1992 року музична редакція Державного Гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображення у Конституції. Проте, тільки 6 березня 2006 року наш парламент з потугами нарешті ухвалив Закон "Про Державний гімн України", але тільки зі словами першого куплета і приспіву пісні (вірша) Павла Чубинського.

Загальне виконання гімну (слайд 15)

Державний гімн  України

Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття Українці, посміхнеться доля!
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу Свободу,
І покажем, що ми, браття, Козацького Роду!
Станем разом всі за волю від Сяну до Дону:
В Ріднім Краї панувати не дамо нікому!
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Як на нашій Україні доленька доспіє.

Душу й тіло ми положим за нашу Свободу,
І покажем, що ми, браття, Козацького Роду!

А завзяття, праця щира свого ще покаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже.
За Карпати відіб'ється, згомонить степами -
України Слава стане поміж народами!

Душу й тіло ми положим за нашу Свободу,
І покажем, що ми, браття, Козацького Роду!

Другий учень розповідає про державний герб України (слайд 16)

Тризуб – історичний символ Української Державності, княжий знак середньовічних Київських князів.

 Він складається з Великого і Малого Гербів. Наразі використовується лише Малий Герб, що був затверджений 19 лютого 1992 року. Однак центральною геральдичною фігурою обох гербів є тризуб Київського князя Володимира Великого. Окрім того, згідно з Конституцією України, елементом Великого Герба має бути ще й герб Війська Запорізького. Великий герб ще не затверджений.

Із давніх часів тризуб вважався магічним знаком, свого роду оберегом. Його зображення археологи зустріли на багатьох пам'ятках культури, датованих ще першим тисячоліттям до нашої ери. Перша писемна згадка про такі символічні знаки належить до Х століття. За часів Київської Русі тризуб став великокнязівським знаком. Наприклад, посли київського князя Ігоря  при укладанні договору з візантійцями (насамперед  купцями) мали свої печатки з тризубом. Київський князь Володимир Святославович карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет правителя, а з іншого  цей знак. Тризуби ми зустрічаємо і на українських писанках, і в церковних орнаментах.

Третій учень розповідає про державний прапор України (слайд 17)

Наш прапор -- стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Співвідношення ширини прапора до його довжини 2:3.  Тільки 28 січня 1992 року Верховна Рада України юридично закріпила за синьо-жовтим знаменом статус офіційного Прапора держави. Тепер 23 серпня, якраз перед Днем Незалежності України, ми щорічно відзначаємо День Державного Прапора. 

 Наш стяг - пшениця у степах
                                                         Під голубим склепінням неба.

2. Учні по групах опрацьовують відомості про життя сучасної України (протягом 2 хв.) (слайд 18, 19)

Перша група – матеріал с. 155 до останнього абзацу;

Друга група – матеріал с. 155 останній абзац – с. 156 до останнього абзацу;

Третя група – с. 156 останній абзац – с. 157.

(слайд 20, 21)
 Ви ознайомились з життям сучасної України і я пропоную закріпити цей матеріал, граючи в гру «Дерево знань». Роль дерева виконуватиме настінна карта України. Педагог вибирає з підручника речення і записує їх на самоклеючих листочках. Учні повинні розмістити ці листочки на карті згідно з заданим алгоритмом: становлення незалежності – здобутки у господарському житті – культурні досягнення – спортивні досягнення.

Проведення фізкультхвилинки

«Україно, ми твоя надія» (слайд 22)

3. Інсценізація
   «Був звичайний літній ранок. Заклопотані городяни поспішали у своїх щоденних справах.
   — А що таке конституція? — запитала дівчинка і ще раз вимовила складне слово, кумедно розтягуючи склади — Кон-сти-ту-ці-я.
   У вагоні метро то тут, то там шурхотіли газети. Тримав газету й добродій у капелюсі, що сидів поряд. Саме в ній дівчинка прочитала незнайоме слово.
   Добродій у капелюсі подивився на дівчинку й відповів:
   —  Слово «конституція» прийшло до нас із латинської мови. У перекладі воно означає «устрій». Конституція держави — це її основний закон, який встановлює права та обов'язки громадян.
   — А хто такі громадяни? — поцікавилася дівчинка.
   — Ми всі.
   — І я?
   —  І ти.
   — І я маю права та обов'язки?
   — Атож, — посміхнувся добродій. — Ти ходиш до школи?
   — Так, — відповіла дівчинка.
   — Тобто ти користуєшся своїм правом на освіту.
   — І про це йдеться в конституції?
   — І про це теж.
   — А які права мають мої тато й мама?
   — Найбільша цінність кожної людини — її життя. За конституцією ніхто не може бути позбавлений права на життя. Тож держава повинна захищати життя своїх громадян. Кожен має право на недоторканність житла, на таємницю листування, телефонних розмов. Не можна втручатися в особисте життя людини, перешкоджати їй відвідувати церкву, подорожувати, висловлювати свою думку. Все це — особисті права громадян України. А ще конституція проголошує право брати участь в управлінні державою: обирати й бути обраним на державні посади, бути членом будь-якої партії, об'єднання, організовувати збори, мітинги, демонстрації. Кожна людина має право на працю й відпочинок, на житло й охорону здоров'я, на безпечне для життя довкілля...
   — А того, хто керує нашою державою, теж визначає конституція?
   — Так. За Конституцією України керівником держави є президент. Закони ухвалює Верховна Рада — вищий законодавчий орган. Втілює закони в життя Уряд України або Кабінет Міністрів. Поїзд метро долав станцію за станцією. «Майдан незалежності» — почулося радіооголошення.

Вчитель: Незалежній Україні — вже 24 роки. Проте лише через 5 років після проголошення незалежності наша молода держава отримала свою Конституцію. Майже добу тривало засідання Верховної Ради, під час якого народні депутати обговорювали й схвалювали статті Конституції України. І от уранці 28 червня 1996 року Конституцію України, її Основний Закон, було прийнято. На пам’ять про прийняття Конституції в Україні щорічно святкується державне свято — День Конституції України.
 

Словникова робота (слайд 23, 24)

Конституція — основний закон держави, який визначає права й обов’язки держави та громадян.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Учні працюють над епіграфом: пояснюють зміст слів Т. Г. Шевченка.

Учні пишу свої побажання для держави і зачитують їх в голос, з цих побажань утворюють прапор і прикріплюють на дошці.

За допомогою метода «Мікрофон» учні дають відповідь на питання: Сьогодні на уроці я дізнався (дізналася) про … ?

(слайд 25-27)

Вчитель: Звичайно, що ми згадали тільки деякі важливі події з життя молодої Української держави. Але сьогодні з гордістю можемо сказати: так, є незалежна Українська держава зі своєю землею, своїм народом, своїми символами, своєю рідною мовою, традиціями і культурою.

Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. На цілісність нашої держави посягнули  вороги і багато наших земляків на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю воюють на сході з терористами та російським сепаратистами, відвойовують та захищають кордони нашої держави.

Українська земля пройшла війни та мир, поразки та перемоги, пишалася вірними синами та доньками, чарувала світ своїми запашними паляницями та мелодійними піснями. Вона була і залишається вірною матір’ю українців, які свято шанують і люблять її.

Тільки людина з добрим і чуйним серцем, роботяща і вольова може бути справжнім патріотом і громадянином своєї держави, по-справжньому любити і захищати, відстоювати її інтереси і приносити велику користь Що більше буде зроблено для цього сьогодні, то краще житимемо завтра, і будемо гідними називати себе українцями. Бо, як сказано в Біблії, «…хто шукає, той завжди знаходить, а хто вірить, тому по вірі його і воздається». Хай Бог допомагає нам творити своє майбутнє своїм розумом, своїми руками і серцями.

Учень читає молитву (слайд 28)

 Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

бо ти у нас одна-єдина, –

Писав в своїх віршах Тарас.

Молюсь,- казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни,

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі.

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

VI. Підсумок уроку.

Оцінювання учнів, виставлення оцінок. 

Заключне слово вчителя. Ви – майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте наш народ і нашу мелодійну мову. (слайд 29)

Ми Єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо одного – миру, спокою, міцної та квітучої держави та чистого неба над головою.

Діти, на закінчення уроку хочу дати декілька порад: (слайд 30)

1. Шукай не зупиняйся
2. Іди  в перед не оглядайся
3. Сумнівайся і виправляйся
4. Помиляйся, але кайся
5. Удосконалюйся, навчайся
6. І не спіши, і не гайся
7. Любити людей старайся
8. Від зла завжди ти відвертайся
9. Добру лише і Богу поклоняйся

VII. Домашнє завдання (Слайд 31)

Опрацювати § 20.

Підготуватись до практичного заняття с. 160-161.