Конспект уроку для 5 класу на тему: " Культурне життя козацької України"

Тема: Культурне життя козацької України

Мета: охарактеризувати розвиток культури козацької доби; ознайомити із діяльністю митрополита Петра Могили та творчим внеском Григорія Сковороди; показати значення  братських шкіл та Києво-Могилянського колегіуму у розвитку освіти та культури; сформулювати  уявлення учнів про художньо – мистецький стиль – бароко; розвивати навички аналізувати та узагальнювати навчальний матеріал; формувати вміння працювати із історичним джерелом; удосконалювати творчі навички та вміння естетичного декорування архітектурних споруд; виховувати високі моральні якості на кращих зразках національної культури.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Вид уроку: бінарний урок ( історія України та образотворче мистецтво )

Хід уроку

І. Організаційний момент

   - Сьогодні в нас незвичайний урок, під час якого ми простежимо розвиток культури з використанням міжпредметних зв’язків з історії України та образотворчого мистецтва.                                                                                                     Вчитель звертає увагу, що готуючись до уроку учні повинні підготувати: підручник, зошити, ручку, альбом для малювання, простий та кольорові олівці.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

 -На сьогоднішньому уроці ми будемо говорити про культуру козацької доби. Ви ознайомитесь: із художньо-мистецьким стилем – бароко, архітектурною спадщиною даної епохи, із релігійною діяльність П. Могили та творчим доробком Г. Сковороди, а також зможете прослідкувати історію розвитку освіти та навчальних закладів козацько-гетьманської доби. 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Умови розвитку культури

Вступне слово вчителя історії

    Вивчаючи період козацької доби ми з вами уже прослідковували народження не тільки видатних гетьманів, відважних полководців, мудрих дипломатів, воїнів, а й учених, письменників, композиторів, малярів, архітекторів. Їх талант примножував славу України. Відродження української державності сприяло духовному піднесенню українського народу. До того ж українські гетьмани підтримували культурний розвиток України. Важливим досягненням цієї доби стала широка освіченість населення.

      У розвитку української культури ХVІІІ ст. тісно переплелися явища, що сприяли і гальмували її розвиток. З одного боку, українські митці створюють шедеври архітектури, малярства, літератури, музики, з іншого, в Україні закривають навчальні заклади, забороняється друкування українських книжок. Ганебним явищем тогочасного періоду стало те, що талановиті українські діячі, залишаючи рідні землі, змушені були йти на службу до російських царів. Українські селяни та козаки знову потрапляли до панської неволі.

     Незважаючи на усі негативні впливи на розвиток культури цього періоду, слід зазначити, що саме у ХVІІ ст. українська культура поступово набуває світського характеру, тобто звільняється від опіки церкви. Саме в цей період стає найбільш поширеним художньо – мистецький стиль – бароко. Запозичений у Європі, на українських землях він набув виразного українського забарвлення й отримав назву « козацьке бароко ».

2. Архітектура козацько-гетьманської доби.

Розповідь вчителя образотворчого мистецтва

     В архітектурі України стиль бароко поширюється з другої половини ХVІІ ст. і досягає свого розквіту у ХVІІІ ст., набувши яскраво виражених національних рис. Поряд із храмовою архітектурою зводилися цивільні будівлі: міські ратуші, колегіуми, житлові споруди, резиденції.

Стильові особливості –

дві архітектурні школи

 

 

                  Західна школа                                  Східна школа                                    Львівщина, Рівненщина,                        Київщина, Чернігівщина, Полтавщина,

Тернопільщина, Івано-Франківщина    Слобожанщина

Характерними ознаками є:                      Характерними ознаками є:

-стіни;                                                        -гранчасті об’єми будівель;

-багато прикрашені карнизи;                  -ярусне розташування бань із

-оздоблення вишуканою ліпкою;             перехватом;

-використання скульптурних фігур.      -фарбування стін та дахів у білий,

                                                                     блакитний чи зелений колір;

                                                                   -золотіння куполів;

                                                                    -декорування ліпкою – рослинного

                                                                      характеру

Зразки:                                                        Зразки:

-Домініканський костел;                         -Миколаївський собор у Ніжині;

-Собор святого Юра;                               -Покровський собор у Харкові;

-Успенський собор – Почаївської          -Преображенська церква в

Лаври.                                                          Сорочинцях.

    Перлиною серед українських міст епохи бароко вважається Київ. У цей період було відновлено комплекси Києво – Печерської лаври, Видубицького, Михайлівського та Кирилівського монастирів. Окрасою міста стали розкішні новобудови: Андріївська церква, Маріїнський палац, дзвіниця Софійського собору.

     В українській архітектурі періоду «козацького бароко» відіграло велику роль і народне дерев’яне будівництво. Архітекторами цих споруд виступали талановиті народні майстри, які дуже ретельно ставились до вибору дерева, з якого зводилися церви. І це зумовлювалося не лише практичними міркуваннями, але й містичними: у будівництві ніколи не використовували дерева, повалені буревієм чи понівечені блискавкою. Така деревина вважалася «нечистою». Також була поширеною традиція безцвяхового будівництва. Вона пов’язана із біблійною легендою про розп’яття Христа. Тож майстри уникали застосування цвяхів при зведенні святого храму.

     До нашого часу в різних регіонах України збереглися чудові пам’ятки дерев’яного будівництва: церква Вознесіння на Чернігівщині, Троїцький собор у Новомосковську, церква Покрова в Ромнах. Дерев’яна українська архітектура того часу надзвичайно виразна і самобутня, їй властива велика різноманітність форм:

-храми Закарпаття увінчані стрункими дзвіницями;

-церкви Волині – приземкуваті і затишні;

-Буковинські –безкупольні і дуже подібні до житлової архітектури селянства.

Перегляд слайд – шоу.          

     Досить широко поряд із архітектурою набуває розвитку і скульптура. У Центральній та Східній Україні скульптура представлена переважно декоративними ліпними елементами, що щедро прикрашають храмові та цивільні будівлі. Окрім того, повсюдного поширення набуває в Україні геральдика, також елементами пластичного декору архітектурних споруд стають і рельєфні зображення гербів козацької старшини та гетьманів. Яскравими зразками декоративної скульптури є Михайлівський Золотоверхий собор, Софійська дзвіниця, Андріївська церква, комплекси Києво-Печерської лаври.

Практична робота

   Учні малюють декор архітектурної споруди, шаблони яких заздалегідь підготовлені.

( Практична робота проходить під музичний супровід)

Виставка робіт – оцінювання.

3.Розвиток освіти. Митрополит Петро Могила. Григорій Сковорода

Розповідь вчителя історії

      Аналізуючи період естетичного, художнього піднесення козацької доби, слід також наголосити, що в цей час досить чітко прослідковується розвиток освіти.

     Зародження освіти тісно переплітається із братськими школами, які заснували у ХVІ –ХVІІІ ст. братства. Перша школа заснована 1586 р. у Львові, до якої приймали дітей різних станів, викладали української мовою. Однією із найвизначніших братських шкіл в Україні ХVІІ ст. була Київська – заснована 1615 р. Учні вивчали мови: українську, грецьку, латинську, польську, а також граматику, риторику, арифметику, астрономію і музику. Школа відігравала значну роль у розвитку національно-культурного життя України, активно протистояла намаганням польського уряду полонізувати українське населення.

   Робота із підручником

   Учні читають уривок із параграфа і визначають які були права і обов’язки тогочасних учителів та учнів.

   Учитель аналізує відповіді учнів.

     Наступним етапом у розвитку навчальних закладів була Лаврська школа – відкрита 1631 р. П. Могилою при Троїцькому монастирі Києво – Печерської лаври. Школа була створена за західноєвропейським зразком і давала вищу освіту, на відміну від братських шкіл.

1632 р. Лаврську школу було об’єднано з Київською – об’єднаний  навчальний заклад дістав назву Києво- Братська колегія або на честь його покровителя П. Могили Києво –Могилянська колегія.

Заслуховування заздалегідь підготовлені повідомлення.

1.Києво-Могилянська академія.

2.Внесок П. Могили у розвиток культури.

3.Творчий внесок Григорія Сковороди.

Підведення підсумку учителем

     Історичне значення Києво – Могилянської академії полягає в тому, що вона була значним освітнім і науковим центром України, сприяла пожвавленню культурного життя та зміцненню міжнародних зав’язків.

    Діяльність, П. Могили так і Г. Сковороди, була спрямована на боротьбу проти гніту українського населення. Зокрема Сковорода твердив, що найвищим досягненням людини є свобода і треба за будь-яку ціну забезпечувати особисту незалежність.

 ІV. Закріплення вивченого матеріалу

 Таблиця «Навчальні заклади на території України в козацьку добу»

Заповніть пропуски в табличці.

Робота із датами та подіями

Історична задача

1615 р. – заснування Київської братської школи

1631 р. – заснування Лаврської школи

1632 р. створення Києво – Могилянської академії

1992 р. – відновлено діяльність Києво – Могилянської академії

Скільки років академії ?

Через скільки років відновлено діяльність академії?

 Намалювати лінію часу та позначити усі події задачі.

Вчитель узагальнює відповіді учнів

V. Підсумок уроку

 - Що вас вразило на сьогоднішньому уроці ?

-Хто був покровителем Києво – Могилянської академії ?

-Назвіть художній стиль, який появись в дану епоху ?

- Вкажіть століття «козацького бароко».

-Які школи об’єднались для  створення академії ?

-Назвіть архітектурні пам’ятки «козацького бароко» .

Заключне слово вчителя

     У ХVІ – ХVІІІ ст. українська культура досягла вагомих успіхів незважаючи на складні умови, у яких їй довелось розвиватись – це і національне поневолення, покатоличення українського народу, постійні війни. Важливим надбанням цього періоду стали пам’ятки архітектури, твори образотворчого мистецтва, навчальні заклади.

     Створення Української козацької держави сприяло розвитку й розквіту української культури. У цей період з’явилось чимало поетів, музикантів, архітекторів, скульпторів, які своєю творчістю примножували славу України.

 VІ. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника.

Оцінювання.

Навчальний заклад	Рік заснування	Засновники	Умови навчання
Львівська братська школа	1585	Діячі Львівського братства     Ю. Рогатинець, І. Красовський	Молодші школярі навчалися – грамоти; старші(спудеї) – старослов’янську, латинську, грецьку мови, граматику, риторику, елементи філософії. 1591 р. надрукована грецько –слов’янська граматика «Адельфотес» 1870 р. припинила існувати.
Київська братська школа	1615	Київське Богоявленське братство	Вивчали – грецьку, українську, латинську, польську мови, граматику, риторику, початки філософії і богослов’я, арифметику, астрономію і музику. 1620 р. затверджений статут
Лаврська школа	1631	П. Могила при Троїцькому монастирі Києво – Печерської лаври	Створена за західноєвропейським зразком. Давала вищу освіту, ніж братські школи
Києво – Могилянська академія (колегіум)	1632	Об’єднання Київської братської і Лаврської шкіл	Поділялася на 7 класів, навчання тривало 12 років. Лекції читалися латинською мовою. Проводилися публічні виступи, ставилися вистави. Вищу ступінь складали «школи риторики і поетики»; -дворічна школа «школа філософії»; -чотирирічна школа «школа богослов’я»