Конспект уроку «Національно – визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії»

Тема «Національно – визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії»

Мета:  з’ясувати, як розгортався національно-визвольний рух в Галичині, Буковині і Закарпатті під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії;

розвивати в учнів уміння співвідносити історичні події всесвітньої історії та історії України,  опрацьовувати історичні документи,  порівнювати, робити висновки й узагальнення;  виховувати почуття патріотизму

Основні поняття: Головна руська рада, “Зоря Галицька”, автономія, Центральна рала народова, “Руський собор”, рейхстаг, демократичні свободи, національно-визвольний рух, русини, ідентичність, меморандум, автохтонний, “весна народів”, сервітути, пропінації, дідичі

Обладнання: карта, презентація, роздатковий матеріал

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

-         визначати хронологічну послідовність подій даного періоду;

-         хронологічно співвідносити національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії та інших країнах Європи;

-         показувати на карті території, охоплені антикріпосницьким рухом; показувати на карті й співвідносити території, охоплені національно-визвольним рухом в українських землях та революційними подіями у країнах Європи;

-         давати характеристику історичних діячів, займатися пошуковою роботою.

Епіграф уроку: Україна завжди змагала до волі

Проблемне питання уроку: Правильно чи помилково стверджувати, що Західна Україна повністю втратила всі здобутки революції

1848-1849 р.р.?

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Привітання вчителя, перевірка відсутніх

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за запитаннями. Гра «Мікрофон»

1. Які українські землі входили до складу Австрійської імперії?

2. Яким було їх соціально-економічне становище?3 Чи може краще життя прийти само по собі?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. За краще життя революційна хвиля охопила країни Європи, народи яких повстали проти монархічної влади і вимагали демократичних перетворень, проголошення рівноправності і демократичних свобод. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 р.р. в Австрійській імперії передбачав відродження української державності. Ця революція увійшла в історію під назвою “весна народів”, тобто сподівання на своє соціальне і національне визволення. Ця тема дуже важлива, бо це події в нашій країнв, це наша героїчна історія нескореної нації, яка завжди вимагала до волі, за свою державу, за краще життя бореться і сьогодні. Про “весну народів” і в нашому краї ми сьогодні дізнаємося.

ІV. Вивчення нового матеріалу. 

План уроку

1.  Розгортання революційних подій в країнах Європи.Революція в Австрійській імперії. Головна руська рада, її діяльність. І.Франко “Панські жарти”.

2.  Центральна рала народова, “Руський собор”. Слов’янський з’їзд.

3.  Вибори до Австрійського парламенту. Селянські депутати. Львівське збройне повстання. І.Франко “Свинська конституція».

4.  Революційні полії на Буковині та в Закарпатті.Придушення селянського руху. Капличка на Буковині. Значення революції 1848-1849 р.р.

1-а група дає відповідь на перше питання плану уроку, а також опрацьовують уривок з книги О. Субтельного “Україна: історія”.

Із праці О. Субтельного “Україна: історія”

“Перед українцями у 1848 р. стояло два першочергових і тісно переплетених питання. Одне за своєю суттю було соціально-економічним і торкалося традиційної проблеми селянства, зокрема нестерпно тяжких феодальних повинностей. Інше пов’язувалося з новою концепцією національної незалежності, і в тому числі зі співіснуванням в одній провінції двох народів – поляків та українців, котрі до недавнього часу вважали себе просто селянством чи шляхтою, греко- чи римо-католиками, а тепер починали визначати себе за окремі етнокультурні спільності, або нації, з різними національними прагненнями”. (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 220)

Завдання

1.     На основі даного документа визначте, які завдання необхідно було вирішити українцям в ході революції.

2.     А чому саме ці завдання були найважливішими для українців? Відповідь обґрунтуйте.

2-а група дає відповідь на друге питання плану, а також аналізує питання про розмах національно-визвольного руху в Західній Україні.

Где єсть така сила,

Щоб Русина повалила?

Лев ся орла не боїть,

Як лев рикне, птах злетить.

Разом, браття, до діла!

Щоби віру імила

Європа, і люди знали,

Що Русини з мертвих встали.

(Сарбей В. Г. Історія України ХІХ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 78)

Завдання

1.     Про якого орла і лева йдеться у вірші?

3-я група дає відповідь на третій пункт плану, вивчає питання про діяльність українських депутатів в Австрійському парламенті. Учні розглядають картину художника П.Вернера “Селянські депутати від Галичини в Австрійському парламенті”.

Завдання

1.     За допомогою ілюстрації складіть розповідь про діяльність депутатів від України в Австрійському парламенті?

2.     Які вимоги висувала українська делегація?

3.     Як ви вважаєте, чому австрійський уряд не виконав своїх обіцянок щодо поділу Галичини на Східну і Західну?

4-та група дає відповідь на четвертий пункт плану, а також аналізує джерело інформації.

Робота з джерелом інформації

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Із книги О. Субтельного “Україна: історія”

“У цей переламний період українці вперше у своїй історії дістали нагоду самовиразитися як нація. Поза всяким сумнівом, найбільшим досягненням 1848 року для українців стали скасування панщини та впровадження конституційного правління. Але ці здобутки не належали виключно українцям, оскільки завдяки тимчасовій слабкості габсбурзького режиму аналогічних поступок домоглися й інші народи.

Найвидатнішим серед суто українських досягнень цього періоду стала діяльність Головної Руської Ради.

…Успіхи Головної Руської Ради, яка змогла мобілізувати ще вчора пасивних українців на досягнення чітко окреслених цілей, були просто вражаючими. Заснувавши установи, що систематично сприяли культурному розвиткові, Головна Руська Рада зробила перші кроки до перетворення Галичини на організаційну твердиню українства.

Але 1848 рік висвітлив і недоліки західних українців, найсерйозніший із яких полягав у відсутності дієвого проводу. Монополізувавши керівництво, духовенство наклало на весь західноукраїнський політичний рух свій незгладимий відбиток. Убачаючи в Габсбургах своїх найбільших доброчинців, священики Головної Руської Ради нав’язували українському суспільству позицію цілковитої й безумовної підтримки династії. Внаслідок цього протягом 1848 року українці опинилися на боці абсолютизму протии повсталих поляків і мадярів, які переважно дотримувалися ліберальних і демократичних поглядів.

Проте в цілому 1848 рік, без сумніву, знаменував переламний момент в історії західних українців. Він покінчив з їхньою віковою інертністю, бездіяльністю та ізоляцією й поклав початок довгій запеклій боротьбі за національне та соціальне визволення”.

(Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 224)

Завдання

1.     Які наслідки і значення подій 1848 р. для України визначає Субтельний у своїй праці?

2.     Чому він вважає 1848 р. переломним моментом в історії західних українців?

3.     Чи згодні ви з оцінкою подій революції, яку дає нам Субтельний? Відповідь обґрунтуйте.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Чи досягли мети? Перевіримо, чого навчилися (Історичний диктант)

1. Революційні події країн Європи в 1848-1849рр. одержали назву…
2. Революція в Австрійській імперії розпочалася повстанням у Відні…
3. Указ про скасування панщини в Галичині був виданий…
4. Указ про скасування панщини в Галичині вступив в діло…
5. Головна руська рада була створена…
6. Центральна рада народова була створена…
7. Слов’янськийз’їзд у Празі був скликаний у …
8. «Галицько-руська матиця» була заснована…
9. Собор руських учених у Львові був скликаний…
10. «Руський собор» був утворений…
11. Перший австрійський парламент, у роботі якого взяли участь селянські депутати, розпочав роботу…
12. Львівське збройне повстання під час революції 1848-1849рр. відбулося…
13. Закон про викупні платежі під час революції 1848-1849рр. у Австрійській імперії був виданий…
14. Селянський депутат до Відня від Галичини…
15. Селянський депутат до Відня від Буковини…
16. Головну руську раду в 1848 році очолив…
17. Громадський діяч із Закарпаття, письменник, який обстоював ідею єдності закарпатських українців з усім українським народом…
18. Організація у Львові, яка відстоювала ідею єдності всіх українців та поділу Галичини на Західну і Східну…
19. Право частково або спільно користуватися чужою власністю…
20. Поміщики а Західній Україні називалися…

VІ. Підведення підсумків уроку. Домашнє завдання

Виставлення оцінок. Учні відповідають на проблемне  питання. “Займи позицію”.

Домашнє завдання:

-         опрацювати § 14 та 15 підручника, повторити §9-13;

-         скласти хронологічну таблицю, історичний портрет Лук’яна Кобилиці.