Селяни поділялися на дві основні групи:1) поміщицькі селяни, або кріпаки (перебували в особистій залежності від поміщиків та були прикріплені до їхніх маєтків;2) державні селяни (належали державній скарбниці й офіційно називалися «вільними сільськими обивателями». Вони були особисто вільними й вели власне господарство. Державні селяни переважали на Півдні та Лівобережжі).
ЦІКАВІ ФАКТИПогіршення умов існування кріпаків перетворювало їх на джерело соціальної нестабільності. «Справа небезпечна, і приховувати цю небезпеку є злочином,— повідомляв шеф жандармів О. Бенкендорф Миколу І. — Народ уже не той, яким був 25 років тому. Узагалі кріпацтво є пороховим льохом під державою. Коли-небудь і з чогось потрібно почати, і почати поступово — ніж чекати, поки почнеться знизу від народу».
Дешевий чумацький транспорт давав змогу експортувати хліб та іншу сільськогосподарську продукцію. За підрахунками дослідників, 75% хліба, який вивозили з України через чорноморсько-азовські порти в пер. пол. 19 ст., транспортовано безпосередньо чумаками. Окрім сільськогосподарської продукції, чумаки доправляли кам’яне вугілля, різні промислові та ремісничі вироби, будівельні матеріали.
СЛОВНИКПромисловий переворот (індустріальна революція) - це перехід від мануфактури з її ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Цей перехід забезпечував упровадження в промислове виробництво й транспорт системи робочих машин, парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі. Промисловий переворот зумовив зміни в соціальній структурі: провідну роль у суспільстві почали відігравати фабриканти та люди найманої праці. В українських землях у складі Російської імперії промисловий переворот розпочався у 1830-1840-ві і завершився в 1870-1880-х рр.
ЯХНЕНКИ-СИМИРЕНКОСеред фундаторів цукроваріння в Україні були брати Степан, Кіндрат, Терентій Яхненки та Федір Симиренко, який одружився на їхній сестрі Анастасії. Яхненки походили зі Сміли. Їхній батько Михайло шив чоботи, торгував кожухами. Щоб викупити із кріпацтва себе, дружину, трьох синів і двох дочок, він витратив усі заощадження.
На початковому етапі українське машинобудування розвивалося повільно через відсутність власної металургійної бази (метал завозили переважно з Уралу або з-за кордону). З побудовою ливарного заводу в Луганську, а згодом чавунних і залізоробних підприємств на Чернігівщині й Одещині машинобудівні заводи почали забезпечуватися українським металом. Наприкінці 50-х років в українських губерніях діяло близько десятка чавунних і 32 залізоробних заводів. Промисловість початку ХІХ ст.: цукроварний завод, суконний завод у Наддніпрянській Україні
Сільські та міські торги й базари були осередками торгівлі. До найбільших ярмарків в Україні у першій половині 19 ст. належали Хрещенський, Троїцький, Успенський і Покровський у Харкові, Іллінський у Ромнах (з 1852 р. у Полтаві), Київський контрактовий, Георгіївський у Єлисаветграді. На великих ярмарках укладали й міжнародні торговельні контракти з купцями європейських країн. Олексій Ківшенко. Ярмарок на Україні. 1882
Назви товарів, які продавали на ярмарках{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ЕкспортІмпорт Хліб, вовна, сало, тютюн, сирі шкіри,Бавовняні, шовкові, шерстяні, лляні тканини сіль, риба, фрукти, худобазалізогорілка, цукорзалізні, чавунні, галантерейні товари. Контрактовий ярмарок у Києві
Перевірте, чого навчилися. Дайте історичний коментар до подій та явищ, описаних у фрагментах джерел. У чому полягає історичне значення згаданих подій/явищ?«Вони вбиралися в полотняний одяг, просякнутий дьогтем; свитка, батіг, пласка бочка з водою, мазниця з дьогтем і казанок для варіння пшоняної каші з салом, тут на вулиці між возами і було все майно чумака» (А. Скальковський).«Платан Федорович Симиренко, отримавши згоду батька і дядьків на облаштування свого заводу в Ташлику, відправився за кордон, роздивився ще уважніше у Франції всі кращі заводи, склав там план облаштування власного заводу, придбав машини і задумав пересадити із Франції цукрове виробництво в тому вигляді, як воно в той час там розвивалося і процвітало...» (П. Клебановський)Прокоментуйте фрагмент з української народної пісні, записаної на початку 19 ст. Про які особливості соціально-економічного життя Одеси в ній ідеться?А в Одесі добре жити,Мішком хліба не носити,На панщину не ходити,Подушного не платити,Ні за плугом, ні за ралом,Називають мене паном.