Конспект уроку . "Оздоблення іграшки вибраним способом "

Урок №7,8                             дата 28.09

Тема. Оздоблення виробу вибраним способом .

Мета уроку:

ознайомити учнів із матеріалами для оздоблення іграшки, формувати вміння

добирати матеріали, виконувати оформлення та оздоблення рухомих  іграшок;

розвивати пізнавальний інтерес, естетичні нахили учнів; творчу уяву, фантазію; виховувати почуття відповідальності, працелюбності, самостійності, уважності

 ознайомити учнів з особливостями підготовки виробу з деревини для оздоблення; формувати поняття опорядження, оздоблення, лакування, шпаклювання, абразив, формувати вміння виконувати підготовку поверхні деревини для наступного оздоблення; розвивати моторику рухів, логічне мислення; виховувати почуття відповідальності та  поваги до праці.

 

Дидактичні засоби: зразки та фото виробів .

Інструменти і матеріали: робоча коробка: голки, нитки, шпильки, ножиці, швацька крейда (мило), зразки оздоблювальних матеріалів, фурнітура, термопістолет(для дівчат )

Обладнання: колодки для шліфування, інструменти для шпаклювання, шліфувальні шкурки різної зернистості.(для хлопців )

Тип уроку: комбінований

                                                  Хід уроку:

І. Організаційна частина.

Перевірка наявності учнів, підготовленості їх до уроку. Створення позитивного емоційного настрою учнів.

Учитель: Розкажу вам притчу.

       В середні віки у французькому місті Шарті будували собор. Якось трьох

каменярів, які виконували однакову роботу - добували камінь, запитали:

       - Що ви робите?

       Перший робітник похмуро глянув і роздратовано відповів: «Тобі що, повилазило?

        -Не бачиш – камінь лупаю!!!»

       Другий спокійно відповів: «Що я роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї родини.»

       А третій розігнувся, витер спітніле чоло, усміхнувся, і з гордістю сказав:

       -Я будую Шартський собор!

       Ідея цієї притчі актуальна і нині: праця не лише нестерпний тягар чи засіб для матеріального забезпечення, а й – найперше – джерело творчості й щастя. У Cвятому письмі сказано: «Блаженна людина, що насичується від плодів своєї праці і шукає в ній утіху».

         І я також вам бажаю, дорогі учні, отримати утіху і задоволення від своєї праці.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Гра-вікторина «Чи знаєте ви?»

Учитель: Зараз ми проведемо гру-вікторину.

Дайте відповіді на запитання вікторини.

1. … які матеріали та інструменти використовують для пошиття м’якої іграшки?

( тканина, нитки, голка, ножиці, наперсток, шпильки, фурнітура тощо).

2. …види м’яких іграшок? (плоскі, об’ємні, напівоб’ємні).

3. …яка різниця між плоскою та об’ємною іграшкою? (об’ємна іграшка

виготовляється із декількох деталей, які з’єднуються між собою, має

достатньо наповнювального матеріалу, а плоска іграшка складається тільки із

двох деталей та має невелику кількість наповнювача).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

         М’які іграшки завжди радують, тому багато людей прагнуть зробити їх власноруч. Такі іграшки зовсім не містять у собі шкідливих речовин, адже виготовлені вони із натуральних матеріалів. Створюючи м’яку іграшку. ви маєте вирішити для себе, якою вона має бути, особливо підібрати оздоблення, яке надає їй привабливого вигляду.

ІV. Повідомлення теми уроку.

Тема нашого уроку: «Оздоблення м’якої іграшки.»

На попередніх уроках ви виготовили іграшку, сьогодні ви підготували

заготовки для оздоблення іграшки .

Визначення завдань для учнів на урок.

Учні повинні:

- Знати : технологію виготовлення очей, прикріплення дзьоба, оздоблення іграшки.

- Вміти: підібрати матеріали й інструменти для оздоблення іграшки, виконати

оздоблення.

        Запишіть у робочі зошити тему уроку: «Оздоблення рухомої  іграшки вибраним способом ».

V. Вивчення нового матеріалу.

Учитель: Оформлення іграшки складається із двох етапів:

І – оформлення мордочки іграшки (виготовлення очей; приклеювання очей, дзьоба);

ІІ – оздоблення всієї іграшки (на власний вибір).

1. Виготовлення очей іграшок.

Очі надають іграшці особливої індивідуальності, роблять її живою, тому

мають бути виконані з особливою ретельністю. Для іграшок можна підібрати

багато різноманітних очей . Також можна виготовити їх із

клейонки, штучної шкіри. Можна використовувати будь-які відповідні

ґудзики, намистинки, біжутерію, помпони.

За формою очі можуть бути круглі, овальні, видовжені – усе залежить від

вашого задуму.

2. Оздоблення іграшки.

     Будь-яку м’яку іграшку можна урізноманітнити за допомогою

оздоблення. Для цього використовують фурнітуру – стрічки, мереживо,

декоративні ґудзики, ланцюжки та інші дрібнички.

 Гляньте, які гарні іграшки можна виготовити та оздобити

власноруч.

VІ. Формування вмінь і навичок учнів.

Пропоную вам зіграти гру: «Поклади літери у правильному порядку» і заразом пригадати інструменти, необхідні вам для роботи.

 

Учитель: Перед початком практичної роботи, створюючи ланцюжок, повторимо правила техніки безпеки при роботі на уроці.

Техніка безпеки під час виготовлення рухомої іграшки:

1. Голкою працювати обережно, не підносити її до обличчя.

2. Голку зберігати в гольнику, або в спеціальній коробці.

3. Не вколювати голку в одяг та не залишати її на робочому місці без нитки.

4. Шпильки зберігати в гольнику або в спеціальній коробці.

5. Приколюючи викрійки до тканини, вістрям спрямовувати їх в один бік.

6. Ножиці повинні мати заокруглені кінці.

7. Не залишати ножиці на столі у розкритім положенні.

8. Передавати ножиці слід кільцями вперед, тримаючи за зімкнуті в руці леза.

9. Працювати можна тільки справними електричними приладами, при

несправності повідомити вчителя.

10. Вмикати та вимикати електроприлади сухими руками.

11. Не торкатися до нагрітих частин електроприладу.

Учитель: любі діти, а для того, щоб пригадати санітарно-гігієнічні вимоги під час виконання практичної роботи, необхідно ще й вставити у речення правильні твердження. (слайд 17)

Практична робота: Виготовлення та приклеювання очей, дзьоба,

оздоблення бантиком, виготовлення та приклеювання банта.

 

Учитель: Практична робота у нас дуже об’ємна, тому я бажаю вам успіхів у роботі, а також проявити свою фантазію та творчість при її виконанні.

Практичну роботу ви будете виконувати за допомогою інструкційних карт, які є на ваших робочих місцях, а також на нашому екрані.

Оздоблення м’якої іграшки виконується вибраним способом .

Відповідно до санітарно-гігієнічних вимог, через кожну годину шиття необхідно робити відпочинок на 5-10 хвилин. Я думаю, що вашим очам теж потрібна невеличка перерва, тому пропоную провести фізкультхвилинку.

Дякую! А тепер, продовжуємо роботу, яка підходить до завершення.

 

 ВИВЧЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ(для хлопчиків )

           Перед оздобленням поверхню виробу потрібно відшліфувати. Оброблена наждачним папером деревина набуває приємної на дотик м’якості. Мета шліфування деревини - якомога швидше й ефективніше видалити дефекти, по можливості не залишивши при цьому глибоких подряпин на поверхні. Для ефективного шліфування необхідно правильно добирати шліфувальну шкурку. У першу чергу звертають увагу на величину зерна та на основу.

Так, для грубих, погано оброблених поверхонь використовують наждачний папір із зернистістю з малим числом (Р36, Р40, Р50), у результаті поверхню отримуємо хоч і рівну, але з борозенками від абразивних зерен. Таку поверхню можна залишити для тих деталей, які знаходяться всередині конструкції, або тих, яких не видно. Поверхні видимих деталей слід обробити додатково наждачним папером з більшою кількістю зерен (Р100, Р120), а потім ще раз із зернистістю Р220, Р240, Р280. Для швидкого запам’ятовування наголошують, що різниця в зернистості між шліфуваннями становить орієнтовно близько 100 одиниць: Р36 → Р120 → Р220.

Після шліфування можна здійснювати прозоре та непрозоре покриття поверхні деревини (її можна фарбувати, лакувати або декоративно оздоблювати).

При прозорому опорядженні на деревину наносять захисну декоративну прозору плівку, при цьому текстура деревини зберігається і часто стає ще виразнішою. Прозоре опорядження здійснюється прозорими лаками, синтетичними плівками, політурами, інколи восковими мастиками та маслами на деревині цінних і твердих листяних порід.

Учитель знайомить учнів з процесом забарвлення (імітаційного опорядження) деревини. Слід наголосити, що для підсилення натурального кольору деревини, надання деревині простих порід кольору і вигляду цінної породи, іноді для вирівнювання кольору неоднакових за тоном частин деталей виробу деревину під прозоре покриття фарбують (тонують - проводять імітацію). До таких фарбників належать морилки на спиртовій основі та фарбники на водній основі (мал. 65, а).

При ручному нанесенні барвник набирають на пензель, губку або тампон і рівномірно водять ними по горизонтальній поверхні деревини (мал. 65). Якщо поверхня розміщена вертикально, то барвник наносять знизу вгору, щоб не утворювалися патьоки. Через короткий проміжок часу (1-2 хв) після забарвлення поверхню протирають добре віджатою ганчіркою або губкою для зняття залишків барвника і рівномірного забарвлення поверхні.

Мал. 65. Ручне нанесення барвника

Імітацію також можна здійснити наклеюванням текстурного паперу, тканини, плівок та декоративних пластиків на деталі з малоцінних порід.

Лакування - один з найпоширеніших способів прозорого декоративно-захисного опорядження виробів (мал. 65, б). Поверхню вкривають тоненькою прозорою плівкою лаку, крізь яку чітко проглядає текстура деревини.

Якщо поверхня виробу має незначні дефекти, їх можна позбутися за допомогою шпаклівки. Шпаклівки - це пастоподібні суміші мінеральних наповнювачів (крейда, важкий шпат, деревні опилки), затертих на оліфі або клейовому розчині. При місцевому шпаклюванні шпаклівкою заповнюють більш значні нерівності, що трапляються на поверхні деревини в окремих місцях (вириви, тріщини тощо). Суцільне шпаклювання остаточно вирівнює всю поверхню і одночасно підвищує її щільність і твердість. Промисловість випускає шпаклівки, різні за кольором, які застосовуються для різних порід деревини. Шпаклівки наносять шпателем, втискаючи шпаклівку в ямки та щілини (мал. 66). Після шпаклювання поверхню шліфують, потім знову шпаклюють і знову шліфують.

Мал. 66. Шпаклювання дерев’яної поверхні

Після цього вчитель розповідає про непрозоре покриття та акцентує увагу учнів, що при цьому захисна плівка стає непрозорою і повністю закриває текстуру і колір деревини. Непрозоре опорядження здійснюється пігментованими фарбами (олійними, емалевими та ін.) по деревині малоцінних і хвойних порід.

До спеціального опорядження (декоративне оздоблення) належать металізація, позолота, бронзування, декор (набірний, орнаментальний, тематичний і рельєфний), а також накладки і вставки. Спеціальні види опорядження застосовують у невеликих кустарних виробництвах з художнім нахилом. Однак в окремих наборах меблів застосовують деякі елементи різьблення, інкрустації та ін.

Набагато міцніші і водостійкіші покриття одержують, фарбуючи дерев’яні вироби олійними (алкідними) фарбами й емалями. Вони захищають деревину не тільки від загнивання, але й від викривлення, а тому особливо підходять для фарбування меблів і предметів на кухні та у ванній, а також у передпокої та коридорі. Покриття алкідними складами проводять м’якими щітками зі щетини.

Ознайомивши учнів з барвниками, лаками, фарбами, що застосовуються в деревообробці, учитель зауважує, що в шкільних майстернях дозволяється використовувати тільки водорозчинні лаки й фарби.

Також необхідно надати інформацію учням про догляд за виробами з деревини. При цьому вчитель наголошує, що будь- який виріб з дерева під впливом навколишнього середовища із часом старіє, змінюється і втрачає свої якості. Щоб зберегти всі цінні якості деревини на довгі роки, необхідно проводити обробку виробів з дерева захисними засобами. Існує достатня кількість засобів різних виробників, призначених спеціально для захисту деревини від вологи, сонця, вогню, грибка, шкідників і т.п. Однак існують і прості методи.

Олія. На відміну від лаку, проникає в глиб деревини і тим самим захищає її більш ретельно. Так, дерев’яна поверхня буде приємною на дотик. Олією покривають вироби, які мають контакт з харчовими продуктами: ложки, лопатки, дошки для нарізування продуктів.

Інколи з екологічною метою деревину покривають воском. Наносячи віск на дерев’яні покриття, створюють тонку захисну плівку. Але ця плівка не буде захищати деревину від води, і під впливом вологи на ній будуть утворюватися білі плями, тому воскове покриття періодично поновлюють.

Надалі учні переходять до виконання практичної роботи Підготовка поверхні деталей і виробу до оздоблення та опорядження (підручник, с. 107). У вступному інструктажі вчитель знайомить учнів з порядком виконання роботи, звертає увагу на правила безпечної праці.

Орієнтовна послідовність виконання роботи

1. Огляд поверхні деталей або виробів та визначення незначних вад та недоліків на поверхнях.

2. Визначення способу усунення виявлених недоліків Шліфування, шпаклювання, шліфування на дошці або бруском тощо).

3. Виконання чорнового шліфування поверхонь.

4. За потреби шпаклювання вм’ятин, сколів.

5. Шліфування шпакльованих місць та остаточне шліфування поверхні дрібнозернистою шліфувальною шкуркою.

6. Прозоре, непрозоре покриття.

VІІ. Рефлексія.

- Що дізналися нового на уроці?

- Чи складно було виконувати роботу?

- Чи бажаєте продовжувати цю роботу вдома в іншому варіанті?

- Чи сподобалося вам виготовляти іграшки?

 

Підсумок уроку .

Оцінювання за результатами виконаної практичної роботи.

 

Учитель: Перша улюблена іграшка дитинства… У кожного з нас вона своя. Світ іграшок також змінюється, як і світ людей. У різні часи мали популярність різні іграшки. Але завжди іграшка буде існувати й нею завжди будуть бавитися діти. То ж бажаю вам успіхів у праці, навчанні і, надіюсь, ви отримали втіху та задоволення від своєї роботи!

Дякую усім за увагу, взаємодопомогу та приємно проведений урок.

Прибирання робочих місць.

 

Домашнє завдання .підготуватися до захисту проєктних робіт .