Конспект уроку " Павло Тичина. "Хор лісових дзвіночків". Поетичне втілення картин природи.

Конспект  уроку  літератури в 5 класі

ТЕМА   УРОКУ. П.Тичина. «Хор  лісових дзвіночків». Поетичне  втілення картин  природи.

МЕТА  УРОКУ.

Навчальна  мета  уроку: ознайомити  учнів із цікавими  фактами  життя П.Тичини, провести віртуальну  екскурсію в квартиру- музей  П.Тичини,  зрозуміти  суть  літературознавчих  термінів (пейзажна лірика, персоніфікація). Розвивальна  мета  уроку: удосконалювати  вміння  виразно  читати вірші, формувати  вміння  аналізувати  поетичний  твір, визначати художні  засоби, розвивати  усне  мовлення, образне  мислення.

Виховна  мета  уроку: прищеплювати  любов до  природи, до  краси рідної  землі, розвивати  естетичні  відчуття  й  смаки  в  учнів.

ОЧІКУВАНІ  РЕЗУЛЬТАТИ  НАВЧАННЯ:

учень/ учениця ефективно  використовує  інформаційні  ресурси  в підготовці  уроку,  уважно   слухає  інформацію  про  життя  П.Тичини,  зв’язно й грамотно  висловлює  думки,  формулює висновки  відповідно  до  поставлених  завдань, читає  виразно  поезію, розрізняє   художні  засоби, розповідає  про  власний  емоційний  стан, усвідомлює  важливість дбайливого  ставлення  до  природи.

ТИП  УРОКУ:  урок засвоєння  нових  знань.

ЗАСОБИ  НАВЧАННЯ:  підручник, портрет П.Тичини, відеозапис  пісні «Хор  лісових  дзвіночків»,  роздавальний  матеріал, онлайн-ігри, кольорові  олівці.

ВИПЕРЕДЖУВАЛЬНІ  ЗАВДАННЯ: 

 на  вибір  учня  одне із  завдань - підготувати  комікс  про П.Тичину  або   дібрати  кілька цікавих  фактів із  життя поета,   створити  власними  руками  лісові  дзвіночки.

МЕТОДИ, ПРИЙОМИ, ФОРМИ  РОБОТИ:  прийом «Незакінчене  речення», віртуальна  екскурсія, робота з коміксами, складання  партитури,  прийом «Візуалізація»,  гра «Малюємо  словом», «Літературне  доміно», «Установи  відповідності»,  проблемне запитання. 

ПЕРЕБІГ   УРОКУ

Мотивація  навчальної  діяльності.

Забезпечення  емоційної  готовності   до  уроку. Заповнення карток «Щастя… З  чим ти його  асоціюєш?»

Слово  вчителя. Як  бачимо, у  кожного  із  вас  своє  відчуття  щастя.   Цей  стан  дарує  можливість  любити  себе, людей,  світ, Бога.  Дарує  усвідомлення  того, що  не  варто шукати  щастя  деінде.  Як  казав  український  сучасний  письменник Мирослав  Дочинець:  « Не  шукай  золоті  гори. Не  шукай  золотої  години. Проживай  золотий  час. Тут і зараз».  П. Тичина вважав, що людина буде щасливою  лише  тоді, коли навчиться бачити  красу світу.

Оголошення  теми  й  мети   уроку. 

Прийом «Незакінчене  речення».  Учні  формулюють власні  очікування  від  уроку, скориставшись  запропонованими  початками  речень: 

•      Сподіваюся  дізнатися…

•      Хочу  навчитися…

•      Мені  цікаво  з’ясувати  і  відчути…

•      Прагну  зрозуміти…

Опрацювання  навчального  матеріалу.

Робота  з  коміксами. Розглянувши  роботи  однокласників  ( випереджувальне завдання), учні  розповідають , що нового  дізналися  про П.Г.Тичину.  

Віртуальна  екскурсія  квартирою-музеєм  Павла Тичини.

https://museum-portal.com/ua/muzeyi/5_kvartira-muzey-p-g-tichini https://www.youtube.com/watch?v=oCey0XcIILk  

Гра « Малюємо  словом» . Створити  словесний  портрет   П.Тичини, який  століття  тому  був  кумиром  для  багатьох  його  сучасників. 

Слово  вчителя. Сергій Єфремов  так  характеризував Павла  Тичину : «Він  наче  випив  увесь  чар  народної  мови і  вміє  орудувати нею з  великим  смаком і  майстерністю… Дивний  мрійник  з очима дитини  і  розумом  філософа». 

Прослуховування   пісні «Хор лісових  дзвіночків»  https://www.youtube.com/watch?v=xKQPsa9uW-8 Прийом  «Візуалізація» . Заповнити   таблицю.

Робота   з   текстом.  Складання   партитури . Скласти  партитуру допоможе   таблиця.

Виразне   читання   в ролях  вірша. Учні   об’єднуються  в мінігрупи по 3-4 дітей, розподіляють  слова, які  читатимуть виразно. Наприклад, перший  учень  читає 1-2  рядок  поезії,  другий  учень - 3-ій  рядок, третій -4-5 рядки, разом  читають  рефрен.

Лексична скарбничка. Пояснити   значення слів, дібрати до  них  синоніми.

Небосхил-  лінія  зіткнення  неба і  землі. Синоніми:  небо, горизонт, крайнебо, обрій, небозвід,  виднокруг, овид., 

Окропити – зволожувати  поверхню, розпорошуючи рідину . Синоніми: побризкати , бри знути, побри зкати, по рснути, пирснути.

 Нашелестіти –  видавати, утворювати  шелест. Синоніми: шарудіти, шурхотіти. 

 Навчальна  гра  «Літературне  доміно». Поєднати  образи  поезії  та  асоціації, які  вони  викликають: сонце - світло, хмари -  життєдайний  дощ, гаї  -  рідна  земля,   поле  -  праця,  дзвіночки – вдячність,   дзвін – радість,   сни-  мрії.  

Літературознавча  хвилинка. Учні  повинні  знайти помилку  у  визначеннях  літературних  термінів.

Мотив -  тема  ліричного твору .

Пейзажна  лірика – це  вірш, у  якому  порушуються   національні  мотиви.

Порівняння — художнє означення. Наприклад, «щедра душа».

Епітет — пояснення одного предмета або явища за допомогою зіставлення з іншим, схожим на нього. Наприклад, «Мова моя — мов ластівка».

Персоніфікація, або  уособлення,  — перенесення властивостей живих істот на предмети чи явища природи. Тобто це зображення предметів чи явищ  природи як живих істот. Наприклад: сонечко всміхається, тінь лягає.

Учні  роблять  висновок, що про   останній  термін  чують уперше. Добирають  приклади  персоніфікацій  до  таких  слів:  небо, хмари, дощ, земля, дерева.

Гра «Установи  відповідності». За  умовами  гри  потрібно  установити  відповідність  між художнім  засобом  і  прикладами.

https://wordwall.net/uk/resource/50193853  

Епітети: «світлу тінь», «сни розкішні», «гаї затишні» «ясний день», «золотому полю».

Персоніфікація: «ми дзвіночки славим день, співаєм…дзвоном зустрічаєм, любим», «хмари прилиньте, …окропіте», «ляже тінь», «жито усміхнеться».

Фізкультхвилинка « Лісові  дзвіночки»  ( за  піснею В.Івасюка).

https://soundcloud.com/user-786660532/bnr1pcuubjgp  

На  початку , коли  програє  музика, підтанцьовувати  на  місці , руки  в  боки.             Ми, дзвіночки лісові,  ( присісти)

Піднялися у траві. ( помаленьку  підніматися)

Дінь-дінь-дінь! — в блакитний світ

Посилаємо привіт. (  помахати  рукою)

Дінь-дінь! — співає вся земля,  ( 2  кроки  вправо)

Дінь-дінь! — повторюють дівчата. ( 2 кроки вліво).

Дінь-дінь! — кличе всіх весна  ( перекрутитися)

В квітучий гай на свято. (  розвести  руки в  сторону)

Небо ллє свою блакить, 

Вітер в листі шелестить.

Дінь-дінь-дінь! — летить, мов птах, Й дзвонить ніжно у серцях.

Лабораторія  художнього  слова.  Поділити  клас  на  групи, кожна  з  яких отримує  індивідуальне  завдання.

І  група  досліджує  музикальність  поезії «Хор  лісових  дзвіночків», скориставшись питаннями-підказками:

•      Що  таке  хор? Чому, на  вашу  думку,  П.Тичина  назвав  поезію «Хор   лісових  дзвіночків»?

•      Який звуковий ефект   створює  повторення  [ з ] , [  дз ] ? 

•      Чи не нагадує вірш звуки дзвіночків? Чому? 

•      Звуки  дзвону   мають  очищувальну, магічну   дію. Яка  магія твориться в поезії  П.Тичини?

•      Повторення  яких  приголосних  звуків  створює   враження  подиху  ласкаво-літнього вітру ? 

•      Дзвінкішою чи тихішою стає « мелодія» поезії?  

•      Повторення   яких  слів  сприяло  створенню  зорової  картини світла й тіні?

ІІ  група  досліджує  кольористику  поезії, виконуючи  запропоновані  завдання:

•      Підрахуйте  кількість голосних  [ а ], [ о ], [ е ], [ и ], [ і ].

•      Зафарбуйте   звуки  певним  кольором :  [ а ] -червоним, [ о ] – жовтим,     [ е ] - зеленим, [ и ]-  коричневим, [ і ]- синім. Які  кольори  переважають?

( синій   [ і ] повторюється  21  раз,   жовтий, зелений кольори). 

•      Як  поєднання  таких  кольорів  впливає  на ваше  емоційне  сприйняття  поезії?

•      Скориставшись  довідкою про  значення  кольорів, зробіть  висновки  про  символіку кольорів  у  художньому  світі  поезії «Хор  лісових  дзвіночків».  

Довідка . 

Жовтий – символ тепла, радощів і поваги. Це – колір золота і стиглого колосся, яскравого  сонячного променя.

Зелений – символ природи і молодості, надії  й  оновлення  природи. Він – «міст» між двома протилежними кольорами веселкового спектру - гарячим червоним і холодним синім. А тому  діє заспокійливо. Є кольором  усього  прекрасного.

Коричневий – колір землі, дерева. Теплий колір, означає достаток. тепло, комфорт, безпеку, натуральність, природність.

Синій– символ вірності, задуми, довіри  і безкінечності. У  ньому – і барви моря, і прохолода землі, і небесна  глибінь. Синій є холодним  і насиченим кольором, символізує  Всесвіт.

Червоний колір – насичений, гарячий, важкий, яскравий.

ІІІ  група  досліджує  «  Хюґе  за  Тичиною» , шукаючи  відповіді  на  питання:

•      З’ясуйте    за  поезією П.Тичини,  від чого  душа  співає, коли  читаєте «Хор  лісових  дзвіночків». 

•      Чи  можна  назвати  природу  джерелом , звідки  черпаємо  радість від  життя?

•      Чи  затишно, комфортно почуваємося  серед  природи, змальованої поетом?

•      Чи  є у  вірші «теплі, затишні слова, від самого звучання яких стає добре»?

Довідка : хюґе – це особлива життєва філософія, що допомагає створити атмосферу спокою, затишку, тепла і гармонії, вчить радіти життю. Значення  цього  слова  розкривають  такі ключові  слова, як-от: атмосфера, присутність  тут і  зараз, задоволення, комфорт, гармонія, єднання,  прихисток.  

Проблемне  запитання. Чому Чому  П.Тичина  назвав  свою першу  збірку       « Сонячні  кларнети»?

Підказка   в  підручнику «Українська  література:   підручник  для 5 класу» Калинич О., Дячок С. : Сонце + звук = «Сонячні кларнети». 

Слово   вчителя.  Назва  музичного  інструмента  кларнета   походить від clarinetto, що означає маленька сурма  та від  латинського слова clarus – світлий, що прекрасно характеризує тембр цього інструмента.

Сонячні кларнети — музика сонця, а сонце — джерело всього живого, символ життя, радості, розквіту, щастя. Винесений у заголовок книжки цей незвичайний образ-символ якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю молодого Тичини. Назва збірки — це поетичне вираження авторського розуміння гармонії  Всесвіту. У віршах збірки «Сонячні кларнети» поєдналися музика, живопис  і поезія. Тому картини заговорили звуками, звуки утворили полотна, слова  засяяли барвами. Це  унікальне, неповторне   явище  не  лише в українській, а й у  світовій  літературі. 

До  речі, П.Тичина  є  творцем   неологізмів. Так, вірш «Хор  лісових  дзвіночків»  має   підзаголовок  - уривок з поеми «Дзвінкоблакитне». Цей твір юний Павло Тичина в 1916 році розпочав писати під впливом «Лісової пісні» Лесі Українки. Але поему він так і не завершив. Від неї поет зберіг  тільки один вірш.

Робота  з  хмариною  слів. Знайти  якомога  більше  авторських  неологізмів.

Слово  вчителя. У  художній скарбниці П.Тичини натрапляємо на такі унікальні слова-перлини, як-от: «яблуневоцвітно» (дивитися), «дзвінкоблакитне» (небо), «стоцвітні» (іскри), «розпрозорене» (безмежжя Космосу), «яснозорно» (від фольклорного «ясні зорі») та багато інших. Свого часу науковці створили словник авторських неологізмів, у якому було 637 слів.

Робота  за  ілюстрацією Е.Колесова. Запитання:  чи  вдалося   художнику  відтворити зміст  поезії? 

Презентація учнів заздалегідь  виготовлених  своїми  руками  дзвіночків.

Рефлексія. Підсумки  уроку.

Скласти   сенкан   про  дзвіночки.  

1-ий  рядок  -  тема ( 1 іменник),

2-ий  рядок - опис  теми ( 2  прикметники),

3-ій  рядок -  дія, пов’язана  з  темою ( 3 дієслова),

4-ий  рядок -  фраза, що  висловлює  ставлення  до  теми, почуття                             ( переважно 4  слова),

5-ий  рядок – синонім  до  теми, висновок.

Побажання  «Дороговкази  життєвої  мудрості».

Оголошення  домашнього  завдання :

-         скласти  поезію  про  улюблену  квітку, скориставшись  алгоритмом  у  кінці  підручника Калинич О., Дячок С. « Українська література:

підручник для 5-го класу» (Додаток  7, с.293);

-         вивчити  напам’ять   вірш « Хор   лісових  дзвіночків».

Використана   література

1.Калинич О., Дячок С. Українська література: підручник для 5-го класу.  Тернопіль: Астон, 2022. 295 с.

2.Павлів І. Уроки  української  літератури  для  5-го  класу. Київ: Дивослово, 2022. 348 с.